Вікіпедія

Вільгельм (граф Нассау-Гільхенбахський)

Вільгельм Нассау-Зігенський (нім. Wilhelm von Nassau-Siegen) також Вільгельм Нассау-Гільгенбахський (нім. Wilhelm von Nassau-Hilchenbach, 13 серпня 1592 — 18 лютого 1642) — граф Нассау в Гільхенбаху, син графа Нассау-Зігена Йоганна VII та графині Вальдек-Вільдунгенської Магдалени. Учасник Ускокської та Вісімдесятирічної воєн. Фельдмаршал голландського війська від 1633 року.

Вільгельм Нассау-Гільхенбахський
Wilhelm von Nassau-Hilchenbach
Портрет пензля Яна ван Равестейна, близько 1620—1630 років, Державний музей Амстердама
Ім'я при народженні Вільгельм Нассау
Народження 13 серпня 1592(1592-08-13)
Ділленбург
Смерть 18 липня 1642(1642-07-18) (49 років)
Орсой
Поховання Хозден, Нідерланди
Країна Республіка Об'єднаних провінцій
Освіта Гайдельберзький університет, Седанська академія
Звання фельдмаршал
Війни / битви Ускокська війна, облога Хертогенбоса, облога Шенкеншанса, битва Калло, облога Геннепа
Відносини Йоганн VII — батько
Титул граф Нассау-Гільхенбахський
Рід House of Nassau-Siegen (1623-1734)d[1][2][…]
Діти (7[1]) Марія Магдалена Нассау-Зігенська[1][3][…], Єлизавета Шарлотта Нассау-Зігенська[1][3][…], Вільгельміна Крістіна Нассау-Зігенська[1][3][…], Йоганн Вільгельмd[5][1][…], Моріц Фрідріхd[1][3][…], Ернестіна Юліанаd[1] і Голландінаd[1][3][…]
Інше губернатор Хойздена та Сльойса
CMNS: Вільгельм у Вікісховищі

Біографія ред.

Вільгельм народився 13 серпня 1592 року в Ділленбурзі. Він був восьмою дитиною та п'ятим сином в родині Йоганна Нассау та його першої дружини Магдалени Вальдекської. Згодом сім'я поповнилася чотирма молодшими дітьми. Для матері це був вже другий шлюб, від першого вона мала двох синів, які також росли у Ділленбурзі. Вона померла, коли Вільгельму було 7. За кілька років батько оженився вдруге.

У 1606 році Йоганн отримав у спадок округ Нассау-Зіген із резиденцією у Зігені.

Вільгельм виховувався у реформатській вірі. Навчався у Гайдельберзькому університеті та Седанській академії. Від 1615 року був капітаном в армії свого батька. Брав участь в Ускокській війні проти Габсбургів.

Від 1621 року Вільгельм перебував на голландській службі. Згідно заповіту батька, він отримав округ Гільхенбах із замком Гінзбург, ставши таким чином засновником та єдиним представником гілки Нассау-Зіген-Гільхенбах. Прагнув розширити резиденцію, але через оціночну вартість витрат у 4000 гульденів, змушений був відступитися від цієї ідеї. Замість цього у 1625 році він переніс домівку у придбаний в 1622 році замок Вільгельмсбург, де ще продовжувалися вестися ремонтні роботи[6] Проте продовжував тривалий час перебувати за кордоном.

У 1625 році був губернатором Еммеріха. У 1626 році став губернатором Хойздена, а в 1637 році — Сльойса.

Брав участь у подіях Вісімдесятирічної війни, у тому числі, в облозі Маастріхта у 1632 році, облозі Шенкеншанса у 1635—1636 роках та у 1638 році в битві при Калло, де очолював голландський авангард із 6000 голландців, німців і шотландців. Його завданням було попереду основної армії захопити форти та редути, розміщені на лівому березі річки Шельди. Наказ був виконаним, проте під час цих боїв загинув 17-річний син Вільгельма — Моріц. До того ж іспанська контратака виявилася успішною, хоча Вільгельм очікував її та був напоготові. Частина фортів була відбита, а голландці зазнали важкої поразки.

У 1641 році був важко поранений при облозі Геннепа. Помер за рік від наслідків поранення. Похований у Хойздені[7].

Родина ред.

У 26-річному віці узяв шлюб із 22-річною графинею Крістіною Ербах-Ербахською. Весілля відбулося у Зігені 17 січня 1619. У подружжя народилося семеро дітейː

  • Йоганн Вільгельм (1620—1623) — прожив 3 роки;
  • Моріц (1621—1638) — загинув у битві при Калло, одруженим не був, дітей не мав;
  • Марія Магдалена (1622—1647) — дружина графа Вальдек-Айзенберга Філіпа Дітріха, мала трьох дітей;
  • Ернестіна Юліана (1624—1634) — прожила 10 років;
  • Єлизавета Шарлотта (1626—1694) — дружина графа Вальдека Георга Філіпа, мала дев'ятеро дітей;
  • Голландіна (1628—1629) — прожила півтора року;
  • Вільгельміна Крістіна (1629—1707) — дружина графа Вальдек-Вільдунгена Йозіаса, мала семеро дітей.

Генеалогія ред.

Вільгельм I Нассау-Ділленбурзький
 
 
Юліана цу Штольберг
 
 
Георг III Лейхтенберзький
 
Барбара Бранденбург-Ансбахська
 
Генріх VIII
 
Анастасія Рункельська
 
Салентин VII
 
Єлизавета Фогт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн VI Нассау-Ділленбурзький
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Лейхтенберзька
 
 
 
 
 
 
Філіп IV
 
 
 
 
 
Ютта Ізенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн VII
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена Вальдекська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к Huberty M., Giraud A., Magdelaine F. l'Allemagne dynastique Tome III: Brunswick-Nassau-Schwarzbourg — 1981. — Т. 3. — ISBN 978-2-402-06707-2
  2. ↑ Lück A. Siegerland und Nederland — Зіґен: (untranslated), 1981. — вип. 2.
  3. ↑ а б в г д е ж dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis Nassau — Залтбоммел: Europese bibliotheek, 1970.
  4. ↑ а б в г д A.W.E. Dek De afstammelingen van Juliana van Stolberg tot aan het jaar van de Vrede van Münster // Spiegel der Historie — 1968. — Т. 7/8. — С. 228–303.
  5. ↑ Menk F. Die Fürstengruft zu Siegen und die darin von 1669 bis 1781 erfolgten Beisetzungen // Siegener Beiträge. Jahrbuch für regionale Geschichte 9 — 2004. — С. 183–202.
  6. ↑ Проводилися у 1623—1627 роках.
  7. ↑ Нассау-Зіген [1] [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література ред.

  • Adriaan W. E. Dek: Graf Johann der Mittlere von Nassau-Siegen und seine 25 Kinder. Eigenverlag, Rijswijk 1962.
  • Uwe Schögl (Red.): Oranien. 500 Jahre Bildnisse einer Dynastie aus der Porträtsammlung der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien und der Niederländischen Königlichen Sammlung Den Haag. (Ausstellung vom 1. Februar bis 19. März 2002, Camineum der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien). Österreichische Nationalbibliothek u. a., Wien 2002, ISBN 3-01-000028-6, стор. 128.
  • Reinhard Gämlich: Geschichte der Wilhelmsburg. Die Burg zu Hilchenbach, Hilchenbach 2003.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільгельм_(граф_Нассау-Гільхенбахський)&oldid=41883276