Вікіпедія

Вільгельміна Шварцбург-Рудольштадтська

княгиня-консорт Нассау-Саарбрюкену

Вільгельміна Софія Елеонора Шварцбург-Рудольштадтська (нім. Wilhelmine Sophie Eleonore zu Schwarzburg-Rudolstadt),[1] 22 січня 1751 — 17 червня 1780) — принцеса Шварцбург-Рудольштадтська з дому Шварцбургів, донька князя Шварцбург-Рудольштадту Йоганна Фрідріха та принцеси Саксен-Веймарської та Саксен-Ейзенахської Бернардіни Крістіани Софії, дружина князя Нассау-Саарбрюкену Людвіга.

Вільгельміна Шварцбург-Рудольштадтська
нім. Wilhelmine zu Schwarzburg-Rudolstadt
Вільгельміна Шварцбург-Рудольштадтська
Вільгельміна Шварцбург-Рудольштадтська
Портрет Вільгельміни пензля невідомого майстра, XVIII сторіччя
2-а княгиня-консорт Нассау-Саарбрюкену
Початок правління:24 липня 1768
Кінець правління:17 червня 1780
Попередник:Софія Ербахська
Наступник:Марія Франциска фон Монтбарей
Дата народження:22 січня 1751(1751-01-22)
Місце народження:Рудольштадт, Шварцбург-Рудольштадт
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:17 червня 1780(1780-06-17) (29 років)
Місце смерті:Саарбрюкен, Нассау-Саарбрюкен, Священна Римська імперія
Чоловік:Людвіг Нассау-Саарбрюкенський
Діти:Генріх Людвіг
Династія:Шварцбурги, Нассау
Батько:Йоганн Фрідріх
Мати:Бернардіна Крістіана Софія Саксен-Веймар-Ейзенахська

Біографія

ред.

Народилась 22 січня 1751 року у Рудольштадті. Була третьою дитиною та третьою донькою в родині князя Шварцбург-Рудольштадту Йоганна Фрідріха та його дружини Бернардіни Крістіани Софії Саксен-Веймар-Ейзенахської. Мала старших сестер: Фредеріку та Софію Ернестіну. Мешкало сімейство у палаці Гайдексбург.

Втратила матір у 6-річному віці. Батько більше не одружувався.

 
Портрет Людвіга пензля невідомого майстра

У 15-річному віці була видана заміж за 21-річного спадкоємного принца Нассау-Саарбрюкену Людвіга. Весілля відбулося 30 жовтня 1766 у Шварцбурзькому замку. У березні 1768 року з'явилась єдина дитина подружжя:

  • Генріх Людвіг (1768—1797) — князь Нассау-Саарбрюкену у 1794—1797 роках за часів окупації країни французами, був одружений з Марією Францискою фон Монтбарей, дітей не мав.[2]

У липні того ж року Людвіг успадкував князівство. Типовий представник освіченого абсолютизму, він провів сучасні тому часові реформи. Втілюючи політику жорсткої економії, однак, виділяв гроші на будівництво. Подружнє життя правлячої пари виявилося нещасливим, і Вільгельміна з сином оселилися в палаці Монплезір на горі Хальберг,[3] з якої відкривався чудовий вид на саарські міста.

Померла княгиня молодою 17 червня 1780 у віці 29 років.

Генеалогія

ред.
Людвіг Фрідріх I
 
 
Анна Софія Саксен-Гота-Альтенбурзька
 
 
Йоганн Ернест IV
 
 
Шарлотта Йоганна Вальдек-Вільдунгенська
 
 
Йоганн Ернст III
 
 
Софія Августа Ангальт-Цербстська
 
 
Емануель Лебрехт
 
 
Ґізела фон Рат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Антон
 
 
 
 
 
 
Софія Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 
Ернст Август I
 
 
 
 
 
 
Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кьотенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Фрідріх Шварцбург-Рудольштадт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бернардіна Саксен-Веймар-Ейзенахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. ↑ Wilhelmine Sophie Eleonore, Nassau-Saarbrücken, Fürstin [1] (нім.)
  2. ↑ Ernst Joachim: Heinrich, Fürst von Nassau-Saarbrücken. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 553. [2] (нім.)
  3. ↑ Саарські біографії. Генріх Нассау-Саарбрюкенський [3]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільгельміна_Шварцбург-Рудольштадтська&oldid=41799088