Вілсон Такер

(Перенаправлено з Вілсон Таккер)

Артур Вілсон Такер (англ. Arthur Wilson Tucker, 23 листопада 1914 року, Дір Крік, Іллінойс — 6 жовтня 2006, Сент-Пітерсбург, Флорида) — американський письменник, що писав в жанрах наукової фантастики, фентезі та детективної прози під іменем Вілсон Такер (англ. Wilson Tucker). Деякі свої твори видавав під псевдонімом Боб Такер (англ. Bob Tucker).

Вілсон Такер
англ. Wilson Tucker
Ім'я при народженні Артур Вілсон Таке (англ. Arthur Wilson Tucker)
Псевдонім Боб Такер
Народився 23 листопада 1914(1914-11-23)
Діер-Крік, Іллінойс
Помер 6 жовтня 2006(2006-10-06) (91 рік)
Сент-Пітерсберг, Флорида
Країна  США
Діяльність письменник, оператор проектора
Мова творів англійська
Роки активності 1956—2006
Напрямок фантастика, містика
Жанр наукова фантастика і класичний детективd
Magnum opus «Рік спокійного сонця» (англ. The Year of the Quiet Sun)
Нагороди
Сайт: printsations.com/WTucker.htm

Біографія ред.

Вілсон Такер народився в селищі Дір Крік, штат Іллінойс, проте більшість свого життя провів в Блумінгтоні. Був одружений двічі: в 1937 році одружився з Мері Джостінг, в шлюбі мав сина і дочку, проте в 1942 розвівся. Вдруге одружився в 1953 на Ферн Делорі Брукс, з якою жив аж до своєї смерті в 2006. В другому шлюбі мав трьох синів.

Вілсон Такер працював оператором проектора в театрі, а письменництво вважав своїм хобі[1]. Зі світом наукової фантастики Такер пов'язав себе в 30-тих роках, посилаючи свої есе і твори до багатьох фензинів під псевдонімами Боб Такер англ. Bob Tucker і Хой Пінг Понг англ. Hoy Ping Pong. Він сам видавав декілька фензинів (найвідоміші з яких Le Zombie і Bloomington News Letter). Хоча він і був активним членом фанів фантастики, тільки в травні 1941 року опублікував своє оповідання «Interstellar Way-Station» в офіційному журналі. Більшість своїх оповідань він згодом перетворював на повноцінні романи.

Першим виданим романом був The Chinese Doll (укр. Китайська лялька) — нефантастичний детектив, в якому він використав багато відсилок до наукової фантастики, зокрема використовував імена фантастів для імен персонажів. Такі дії в американському середовищі фанатів фантастики почали називати «Такеризми» (англ. Tuckerisms) на його честь.[2] В 1951 році він опублікував свій перший науково-фантастичний роман The City in the Sea (укр. Місто в морі). А в 1980 році він перестав писати твори, хоча і продовжував бути активним учасником різних фанатських подій.

Нагороди ред.

Вілсон Такер виграв премію Г'юго в категорії Найкращий письменник-аматор в 1970 році, а також Ретро-Г'юго в тій самій категорії в 2004 за 1954 рік. Його фензин Bloomington News Letter виграв премію Ретро-Г'юго в категорії Кращий аматорський журнал за 1951 рік.

Також він отримав премію імені Джона Кемпбела за роман The Year of the Quiet Sun (укр. Рік спокійного сонця).

В 1986 році отримав премію «Скайларк», в 1996 році премію Заслужений автор фантастики, а в 2003 році його записали до Залу слави наукової фантастики і фентезі.

Бібліографія[3] ред.

Фантастичні романи ред.

Інші романи ред.

  • Цикл творів «Загадки Чарльза Хорне» (англ. Charles Horne Mysteries)
    • 1946 — The Chinese Doll (укр. Китайська лялька)
    • 1947 — To Keep or Kill (укр. Тримати чи вбити)
    • 1948 — The Dove (укр. Голуб)
    • 1949 — The Stalking Man (укр. Переслідувач)
    • 1951 — Red Herring (укр. Червоний оселедець)
  • 1956 — The Man in My Grave (укр. Чоловік в моїй могилі)
  • 1957 — The Hired Target (укр. Найнята ціль)
  • 1963 — Last Stop (укр. Остання зупинка)
  • 1965 — A Procession of the Damned (укр. Процесія проклятих)


Оповідання ред.

  • 1934 — Letter: Report of the 196th Convention, як Хой Пінг Понг
  • 1935 — The Monstrosity: (A True Expense), як Хой Пінг Понг
  • 1941 — Interstellar Way-Station
  • 1942 — That Mysterious Bomb Raid, під псевдонімом Боб Такер
  • 1942 — Gentlemen—The Queen!, під псевдонімом Боб Такер
  • 1942 — The Princess of Detroit, під псевдонімом Боб Такер
  • 1942 — Prison Planet, під псевдонімом Боб Такер
  • 1943 — Miraculous Fluid, під псевдонімом Боб Такер
  • 1943 — Exit, під псевдонімом Боб Такер
  • 1944 — The Other, разом з Дороті Лес Тіна (англ. Dorothy Les Tina) під псевдонімом Сенфорд Вейд
  • 1950 — The Job Is Ended
  • 1951 — The Tourist Trade, під псевдонімом Боб Такер
  • 1951 — My Brother's Wife
  • 1951 — The Visitors…
  • 1951 — Voices at Night
  • 1952 — The Wayfaring Strangers
  • 1952 — To a Ripe Old Age
  • 1953 — The Mountaineer
  • 1953 — Able to Zebra
  • 1954 — The Street Walker
  • 1954 — Home Is Where the Wreck Is
  • 1954 — «MCMLV»
  • 1959 — King of the Planet
  • 1960 — To the Tombaugh Station
  • 1962 — Small Voice
  • 1965 — The Recon Man
  • 1971 — Time Exposures
  • 1975 — The Long Loud Silence (Chapter 13)
  • 1978 — The Near-Zero Crime Rate on JJ Avenue

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 18 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.