Вікіпедія

Гаон із Вільна

польсько-литовський рабин, громадський діяч
(Перенаправлено з Віленський Гаон)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залман.

Еліяху бен Шломо Залман (івр. אליהו בן שלמה זלמן‎ відомий як Гаон із Вільна; нар. 23 квітня 1720(17200423) — пом. 9 жовтня 1797),  — рабин, кабаліст і громадський діяч, один з видатних духовних авторитетів ортодоксального єврейства, математик. Слово «Гаон» у перекладі з івриту означає «геній».

Гаон із Вільна
івр. אליהו בן שלמה זלמן‎
Прізвисько הגר"א і הגאון מווילנה
Псевдо הגר״א
Народився 23 квітня 1720(1720-04-23)[1][2]
Селець[d], Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 9 жовтня 1797(1797-10-09)[1][2] (77 років)
Вільнюс, Російська імперія[1]
Поховання Вільнюс, Нове єврейське кладовище, біля цвинтаря Sudervė
Країна  Річ Посполита
 Російська імперія
Діяльність рабин, Посек
Галузь філософія
Відомі учні Chaim of Volozhind
Знання мов іврит
Конфесія ортодоксальний юдаїзм
Брати, сестри Abraham, brother of the Grad

Біографія ред.

Народився в родині відомих рабинів у невеликому містечку Селець в околицях Берестя. Його дідом був рабин Мойше Рібкес — автор коментарів до Шулхан Арух — «Беер га-ола»[3]. Був дуже здібною дитиною. До чотирьох років вивчив напам'ять Танах. До 7 років навчався у рабина Моше Маргаліота з Кейдани, автора книги «Пнів Моше», потім до самої старості вчився самостійно, позаяк жоден вчитель не міг його вже навчати.

У 18 років одружився, потім почав мандрувати по єврейських громадах, що було звичаєм, характерним для видатних рабинів. Ще до того, як досяг 20-річного віку, обговорював з равинами найскладніші проблеми Галахи. Під час своїх скитань відвідав такі найбільші центри єврейської і світової вченості, як Берлін, Прага, Амстердам, де зміг зустрітися з найбільшими рабинами і знайти рідкісні рукописи. У 1745 році оселився у Вільні і поступово став набувати розголосу в єврейському світі як видатний рабин покоління.

 
Вул. Жидівська (Žydų gatve[4]) у Вільнюсі, довоєнна світлина (1926-33 рр.). Східний фасад Великої Синагоги. Місце зйомки - приблизно біля будинку № 8 (вже неісн.), де, як вважається, жив Гаон[5].

1755 року під час суперечок між рабинами Йонатаном Ейбешюцем і Яковом Емден, перший апелював до його думки. Від 1760 року зібрав навколо себе видатних учнів, яким почав передавати частину своїх знань, в подальшому вони розвинули ідеї вчителя, відкривши єшиви і створивши громади по його принципам. Серед них особливо виділявся р. Хаїм з Воложина. Хоча Еліяху бен Шломо Залман не займав офіційної посади рабина, проте він отримував платню від громади на потреби своєї сім'ї і єшиви.

Віленський Гаон різко критикував хасидський рух, який зароджувався в цей період. Він засуджував їх зраду єврейської традиції і зневагу до людей, що вивчають Тору (які вважаються елітою в єврейських колах). При спробі хасидів дійти до примирення в 1772-1777 роках відмовився навіть зустрітися з делегацією найбільших хасидських лідерів. Віленський Гаон незабаром оголосив проти них «херем» (тобто бойкот), що частково зупинило розвиток хасидизму в Литві. У 1780 році зробив спробу еміґрувати в Ерец-Ісраель, але з незрозумілих причин повернувся назад, коли досяг Кенігсберга.

Гаон помер у Сукот 1797 року, незабаром після введення російських військ до Литви. Був похований на єврейському кладовищі у передмісті Шніпішкес на правому березі Вілії (Няріса), навпроти Замкової гори і гирла Вільні. Кладовище було закрито в 1930 році, а в 1949—1950 роках — ліквідовано[6]. Двічі перепохований – на колишньому новому єврейському кладовищі Ужупіса, коли ж і його було знищено у 1961-1963 р.[7], новий мавзолей було встановлено на новому єврейському цвинтарі Судервє (район Шешкінє)[8].

У склепі Гаона перепоховані останки його дружини та сина, а також прах графа Валентина Потоцького, який відрікся від християнства та прийняв юдаїзм 1749 року[9]. В склепі Гаона віряни залишають записки з молитвами до Бога.

Засновник видавничого дому Брокгауз-Єфрон Ілля Єфрон є правнуком Гаона.

Суспільний вплив ред.

Погляди Віленського Гаона лягли в основу сучасного юдаїзму. Його учні створили сучасну систему єврейської освіти. Він заохочував учнів вивчати природничі науки, та перекладав посібники з геометрії їдишем та івритом; зокрема, постановив р. Баруху Шику[en] із Шклова перекласти Евклідові математичні праці івритом.

Віленський Гаон вніс зміни і поправки в ашкеназький молитовник. Велика його роль в плані ставлення до змін традицій; рав. Еліяху виступав за повне підпорядкування законам Шульхан Арух. У всіх диспутах, які велися за ці 250 років проти хасидизму, завжди апелювали до поглядів і діяльності Гаона.

Великий вплив Гаона і на повернення євреїв в землю Ізраїлю, коли він виступав як перший передвісник репатріації у новий час. Він послав своїх учнів з сім'ями в Ерец-Ісраель, і їх нащадки склали основне ядро ​​єврейських жителів Єрусалима XIX століття, ще до початку сучасного руху євреїв за повернення в землю своїх предків. Гаона вважають своїм батьком-засновником і релігійні сіоністи.

 
Пам'ятник Віленському Гаону перед місцем, де розташовувалася Велика Синагога

Учні ред.

  • Хаїм з Воложина
  • Гілель з Шклова
  • Менахем Мендель з Шклова
  • Менаше з Іллі

Книги ред.

Пам'ять ред.

 
Вулиця Гаона (Gaono gatvė)[12] у Вільнюсі. Ліворуч - ресторан та готель Stikliai.

Ім'я Гаона носять Державний єврейський музей і одна з вулиць (вулиця Гаона; лит. Gaono gatvė[12]) у Вільнюсі.

А також одна з вулиць в місті Рішон-ле-Ціон (Ізраїль).





Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119183706 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ Элияху бен Шломо Залман // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. ↑ Žydų gatvė | Vilniuje | Jewish Heritage. Jewish Heritage Lithuania (lt-LT) . 22 березня 2020. Процитовано 27 липня 2023.
  5. ↑ Gaon Monument | Go Vilnius. www.govilnius.lt (англ.). Процитовано 27 липня 2023.
  6. ↑ Аграновский Г., Гузенберг И. Литовский Иерусалим. Краткий путеводитель по памятным местам еврейской истории и культуры в Вильнюсе. — Вильнюс : Литуанус, 1992. — С. 64—65. — 3000 екз.
  7. ↑ Užupis Jewish Cemetery to Be Declared National Protected Site – Lithuanian Jewish Community (амер.). 29 лютого 2016. Процитовано 27 липня 2023.
  8. ↑ The Mausoleum of Vilna Gaon and his family | Jewish heritage. Jewish Heritage Lithuania (en-GB) . 10 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2023.
  9. ↑ Who is Buried in the Vilna Gaon's Tomb?. Association of Jews of Vilna and vicinity in Israel (амер.). Процитовано 27 липня 2023.
  10. ↑ Goodreads. Goodreads (англ.). Процитовано 27 липня 2023.
  11. ↑ Ayil Meshulash.
  12. ↑ а б Gaono gatvė Vilniuje - Vilniaus katalogas. vilnius21.lt. Процитовано 27 липня 2023.
  Це незавершена стаття про рабина.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаон_із_Вільна&oldid=41442064