Вікіпедія:Проєкт:Закарпатська область/Цікаві факти
Цікаві факти про Закарпаття ред.
Закарпатська область єдина в Україні, яка межує одразу з чотирма країнами Європи.Це Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія.
Закарпатська область найменша по кількості населення серед всіх інших областей нашої держави.
На території Закарпаття проживають представники близько 70 національностей.
Географічний центр Європи знаходиться саме у Закарпатті. Поблизу селища Ділове Закарпатської області.
Тячівський район нашої області є найбільшим районом України за населенням. Його населення складає близько 165 тисяч осіб.
Найдовшим селом Закарпаття є Нижній Студений. Його довжина складає близько 18 км.
Крайні точки Закарпатської області Захід: 22°9' східної довготи; 48°27' північної широти. с. Соломоново (1,5 км від с. Соломоново, Ужгородського району). Схід: 24°37' східної довготи; 48°4' північної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора (12 км від с. Луги, Рахівського району) Північ: 22°35'східної довготи; 495'північної широти. с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник.) Південь: 24°18' східної довготи; 47°53' північної широти. район Довгорунської мармурової копальні (6 км від с. Ділове Рахівського району).
Село Соломоново є крайньою Західною точкою всієї України.
Геометричний географічний центр Закарпаття розташований поблизу гори Кук, у Свалявському районі.
Понад 150 тисяч угорців проживає на території Закарпаття. Це більше 12% всього населення області. Угорці – найбільша іноземна діаспора нашого краю.
Річка "Іршавка" спочатку тече на захід, тоді поступово повертає на південь і південний схід, а потім знову поступово на захід, утворюючи велетенську літеру "S"
У 1770 р. відбулася офіційна поява картоплi на Закарпаттi. Було видiлено великі площi під картоплю та шовковицю.
Найвища людина Закарпаття - проживає у селищі Великий Бичків, що на Рахівщині. Василь Кравчук має зріст 2 метри та 13 сантиметрів.
Найдовший віадук – залізничний міст на відтинку Воловець – Бескид, споруджений в середині 1880-х рр., має висоту 33 м і довжиною 270 м.
Найбільшу кількість сонячної радіації в отримує смт. Міжгір’я – 2145 МДж/м2.
Однією з найбільших повеней на Закарпатті була повінь 1947-48 рр. Наприкінці грудня 1947 р. в горах накопичився сніговий покрив заввишки 30-50 см, різко потепліло, випали зливи. В результаті на Тисі, Тереблі, Тересві та інших ріках регіону відбулися катастрофічні повені, були затоплені Хуст, селище Вилок та багато інших, на великих площах знищені озимі посіви.
Найбільші лавини із зафіксованих за останнє століття зійшли в 1968 р. на Свидовці з г. Стіг – 300 тис. м3. У 1988 р. на Боржаві об’єм снігу кількох лавин перевищив 500 тис. м3, а двох – 800 тис. м3. Одна з них знищила ліс площею 16 га. Відстань пробігу лавин сягала 3,5 км.
Рекорди ред.
Найбільш високогірне місто в Україні - Рахів. Він розташований на висоті 820 метрів над рівнем моря. Рахову належить ще один рекорд - найбільший перепад висоти між вулицями - 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої (1000 м).
Найдовший залізничний тунель на Україні був збудований та розташований на відрізку Скотарське – Бескид . Його довжина складає 1747 м. Цей тунель був споруджений ще в далекому в 1887 році і неодноразово реконструйований.
Найвисокогірніший залізничний вокзал України - станція «Бескид». Знаходиться неподалік села Верхній Студений Міжгірського району. Вокзал був збудований на висоті 790 м над р.м.
Найбільш сніжний населений пункт – с. Руська Мокра – стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.
Найбільше гірське озеро – в Україні - Синевир. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря і знаходиться в Міжгірському районі. Площа Синевирського озера 7 га, глибина - до 24 м. В народі та легендах його ще називають "синім оком".
Липова алея в Ужгороді має довжину 2200 метрів і є найдовшою не лише в Україні ,а й в усій Європі.
Найбільша кількість різновидів голубців - 25 була зафіксована на гастрономічному фестивалі у селищі Великий Бичків.
Найменший голубець скрутила на фестивалі цієї смачної страви у селі Четово Берегівського району Єва Нодь. Її кулінарний виріб мав лише 2 сантиметри.
Полонина Руна (Рівна) — найбільша полонина Українських Карпат — комплекс високогірних альпійських лугів, висота яких досягає 1479 м. над рівнем моря, а площа 1100 га.
Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвин понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 градусів) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см кубічний), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.
Найвище розташована спортивна споруда – неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої – достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін – до 15 липня (!)
Лише на Закарпатті ред.
"Перлинова печера". У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.
"Зачарована долина". У верхів'ях струмка Смерекового в Іршавському районі Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір'я - Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.
"Скелі закоханих". На околиці с. Костилівка Рахівського району Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам'ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.
Музей лісу діє в селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт – від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів – розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.
Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського району недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам’яні квіти. Має наукове та естетичне значення.
"Кам’яна брама”. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського району, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам’ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.
Скелі з "ієрогліфами” можна побачити поблизу с. Середнього Водяного Рахівського району. На східному схилі гори Бужора виходять відкладення міоценового віку, представлені шарами пісковиків, аргілітів та алевролітів. На поверхні пісковиків збереглися численні хвилеприбійні знаки, що свідчать про хвилювання стародавнього моря, а на вигляд нагадують ієрогліфи.