Вікіпедія:Проєкт:Закарпатська область/Туризм у Закарпатській області

Різновиди туризму в Закарпатській області (1920- 2020)

Сьогодні в Закарпатті представлено понад сотня різновидів туризму, які активно чи пасивно розвиваються в карпатському регіоні, нижче подано коротку інформацію про них:

1. Авіатуризм в Закарпатті 2. Парашутний туризм в Закарпатті 3. Повітряний туризм в Закарпатті

Повітряний туризм (авіатуризм, парашутний туризм) — один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі.

Авіатуризм — різновид повітряного туризму за допомогою авіатранспорту. Серед послуг, які пропонуються в авіатуризмі — це повітряні екскурсії, проведення сафарі-полювання з повітря.

Розрізняють такі види повітряних суден, що використовуються в туризмі Закарпаття: автожир - Ужгород аеростат, дирижабль, повітряні кулі - Свалява вертоліт, гвинтокрил, махоліт - тимчасово послуга відсутня параплан - Воловець, Рахів, Пилипець (в Пилипці діє школа парапланеризму) планер - тимчасово послуга відсутня літак - тимчасово послуга відсутня (екскурсійні польоти над Закарпаття з аеропорту Львів) дельтаплан, мотодельтаплан - Виноградово

Окрім того, в повітряному туризмі виокремлюється окремий підвид — парашутний туризм, що здійснюється за допомогою парашуту. - тимчасово послуга для закарпатського регіону доступна за межами Закарпаття (екскурсійно-туристичні стрибки над Закарпаття з аеропорту Львів) Зараз розрізняються такі види парашутної туристичної анімації: парашутінг, парашутний фрістайл, кайтсерфинг, параселинг, скайсерфинг, купольна акробатика, фріфлаїнг, свуп, бейсджампинг, польоти у вінгсьюті.

4. Автостоп-туризм в Закарпатті

Закарпаття вважається номер-1 в Україні з автостоп-туризму. Вважається що закарпатці найбільш лояльні в Україні до автостоперів...і це правда Справжній, а не фейковий закарпатець завжди підбере по дорозі туриста який проситься

Туризм автостопом - це різновид туризму, мета якого полягає у використанні попутніх автомобілів. Безквитковий проїзд у маршрутному транспорті не вважається автостопом, якщо на це не отримано згоду водія (машиніста / кондуктора).

Турист-автостопщик не користується готелями, кемпінгами, літаками, турфірмами. Єдиний транспортний засіб - будь-який попутний транспортний засіб, що має вільне місце і можливість безкоштовно підвезти. Ночують автостопщики на природі або у випадкових чи знайомих людей, які дали притулок на нічліг. Стихійне пересування автостопом з'явилось з появою першого автомобільного транспорту на початку XX століття. Згодом велику роль в просуванні світового автостопа зіграли хіппі, оскільки автостоп давав їм можливість подорожувати і знайомитися з різними людьми, не витрачаючи грошей, яких у них зазвичай і не було. Документально зафіксована щонайменше одна навколосвітня поїздка автостопом.

Види автостопу:

- автостоп першого роду (найбільш поширений) - пересування на попутних легкових і вантажних автомобілях, автобусах та інших наземних не рейкових транспортних засобах; по всьому Закарпаттю без обмежень - найбільш популярний на напрямі Мукачево-Нижні Ворота, Мукачево-Ясіня та Воловець-Міжгір’я

- автостоп другого роду - пересування на попутних поїздах, частіше в локомотивах; Частково присутній на Закарпатті (поїздка на вузькоколійці «Анця Кушницька»)

- автостоп третього роду - "гідростоп" або "аквастоп", пересування на попутних кораблях, катерах, поромах та інших водних транспортних засобах; Тимчасово відсутній на Закарпатті - мав місце в період функціон3вання транспортного засобу - бокор

- автостоп четвертого роду - пересування на попутних літаках, вертольотах та інших повітряних транспортних засобах. Тимчасово відсутній на Закарпатті

Окремі загальновідомі лексичні елементи сленгу в туризмі автостопом:

- вписка - тимчасова зупинка на шляху прямування, що припускає ночівлю в будинку у місцевого жителя (часто в іншого ав-тостопщика);

- драйвер (від англ. Driver, водій) - водій автомобіля;

- бег /Бек (англ. bag - сумка / від англ. Backpack - рюкзак) - дорожній рюкзак автостопщика;

- позиція, крапка - місце, зручне для голосування, біля якого автостопщика видно здалеку, швидкість проїжджаючих машин невелика, водієві зручно зупинятися (наприклад, за постом ДПС, залізничним переїздом, заправкою, поворотом і т. п.);

- сопи - світловідбиваючі смуги (такі, наприклад, використовуються дорожніми робітниками і міліціонерами на спеціальних накидках - сигнал ка);

- лока (від англ. Local, місцевий) - водій, який підвозить автостопщика

5. Автомобільний туризм (автомототуризм, туризм на власному автомобілі) в Закарпатті 6. Мототуризм в Закарпатті 7. Караванінг-туризм в Закарпатті 8. автобусний туризм в Закарпатті 9. автосафарі-туризм в Закарпатті

Автомобільний туризм (автомототуризм, мототуризм, туризм на власному автомобілі, караванінг-туризм, автобусний туризм, автосафарі-туризм) — подорожі туристів до країн або місцевостей, що відмінні від їхнього постійного місця проживання в яких основним засобом пересування виступає приватний, транспорт від фірми або орендований автомототранспорт.

Найпривабливішим цей вид подорожей став саме з тієї причини, що туристи мають можливість планувати свою поїздку самостійно і без сторонньої допомоги, не підлаштовуючись під розклади поїздів і літаків.

Караванінг-туризм — різновид автомобільного туризму з проживанням в автофургонах або автопричепах. Караванінг є одним з найпопулярніших видів автомобільного туризму для мешканців Європи, де добре розвинена система кемпінгів. Туристи, що подорожують у такий спосіб, традиційно відзначають своє свято 24-го вересня, в день караванщика. В Закарпатті, насьогодні є караванінг-кемпінг в місті Чоп - тут також надається послуга оренди автофургона для проживання.

Автосафарі-туризм — один з різновидів туризму, який має на меті відвідання важкодоступних та незаселених регіонів світу, зокрема Карпати.

Сафарі поділяються на такі:

короткострокове сафарі за кермом — вид екскурсії, тривалістю від 1 до 2 днів; тимчасово послуга не надається короткострокове пасажирське — подорож у відкритих джипах з водієм; на Закарпатті послуга надається в Тячівському та Рахівському районах довгострокове — найбільш екстремальний вид сафарі, де за кермом закритого або відкритого джипу можна подолати до 3000 км у тиждень; на Закарпатті послуга представлена щорічною автоатоатракцією «Кордон» в Рахівському районі, також функціонує нелегальне комерційне автосафарі - Перевал Легіонів. мисливське сафарі — це справжнє полювання на тварин і здійснюється тільки за спеціальною ліцензією і тільки там, де це дозволено; - на території Закарпаття, особливо в Ужгородському, Виноградівськомута Берегівському районах здійснюється нелегальне комерційне мисливське автосафарі на дрібних тварин та птахів - мото-сафарі — сафарі на квадроциклах(в тому числі снігоходи); на Закарпатті прокладено промарковані маршрути для квадроциклів: Ужгород-Воєводино, Боржавськими полонинами, квадро-послуги надаються в Перечинському, Міжгірському, Свалявському, Рахівському, Тячівському районах. - дайв-сафарі — сафарі на воді з використанням транспорту. На Закарпатті послуга неофіційно надається на водоймі Дідово Берегівського району та річці Тиса, Виноградівський район

10. Агротуризм в Закарпатті

Агротуризм (агроекологічний туризм, аграрний туризм, екоагротуризм) — різновид туризму, метою якого є відпочинок у сільській місцевості. Туристи якийсь час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, беруть участь у традиційній сільській праці.

Різновидом агротуризму є поєднання роботи з відпочинком, коли в обмін на участь у сільськогосподарських роботах частину дня турист отримує житло і харчування, без платежів грошей між двома сторонами. Такий тип взаємодії фермерів і туристів організовується в багатьох країнах світу через програму WWOOF. Агротурист стає частиною сім‘ї, випробує себе на фермі, діти-агротуристи знайомляться з домашніми тваринами. На фермах агротуристи знайомляться з органічним виробництвом та набувають екологічного виховання. На території Закарпаття - функціонує, на даний час, лише одна агросадиба, яка відповідає міжнародним критеріям - «Зелений гай», Нижнє Селище, Хустський район

11. Адреналіновий туризм в Закарпатті

Екстрема́льний тури́зм (адреналіновий туризм, вулканічний туризм) — різновид туризму, який пов'язаний із певним ступенем ризику або з позамежними фізичними або психічними навантаженнями в надважких умовах.

Різноманіття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо нове, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Турист вже змагається з природою: переборює гірські річки, гостює в небезпечних печерах, підкорює води океанів та морів, дізнається про небо за допомогою різноманітних пристроїв.

Цей вид туризму відкриває найпрекрасніші куточки світу, пропонує неймовірні можливості, але завжди пов'язаний з небезпекою, тому вимагає хорошої фізичної та психологічної підготовки.

Найпопулярніші види екстрім-туризму: - спелеотуризм: надаються послуги і розвинутий у Тячівському, Рахівському, Перечинському, Великоберезняському, Ужгородському районах - рафтинг: надаються послуги і розвинутий у Хустському, Рахівському районах на річках Тиса, Ріка, Шопурка альпінізм і скелелазіння: надаються послуги і розвинуто в Тячівському, Іршавському, Ужгородському, Мукачівському, Перечинському районах

Головне в екстремальному туризмі — наявність природних умов для обраного виду відпочинку і досвідчених організаторів. Усі маршрути екстремального туризму мають різні категорії складності. Більшість не вимагають багаторічного досвіду і ретельних підготовок, і, як правило, вони під силу будь-якій здоровій активній людині.

Невід'ємний атрибут екстремального туризму — спорядження, спецодяг та належне взуття, які роблять екстремальний туризм дорогим. Від них значною мірою залежить життя туриста, і економити на безпеці не можна.

12. Активний туризм в Закарпатті

Активний туризм — усі види туристських подорожей в різноманітному природному середовищу, які характеризуються активним способом пересування (пішим, велосипедним, лижним, кінним та водним з застосуванням малих плавзасобів) по маршруту, тобто з витратою відповідних фізичних зусиль туриста.

В даний час до активних видів туризму в Закарпатті відносять пішохідний, лижний, водний, велосипедний, гірський, кінний, авто-і мототуризм і спелеотуризм.

Особливістю активного туризму є те, що досягнення спортивних результатів тут не є головною метою, і тому він може бути більш масовим, доступним для широких верств населення.

Головним завданням активного туризму є приучення громадян до корисного і раціонального використання вільного часу, забезпечення оптимального використання туристських ресурсів, турбота про особисту безпеку туристів, захист їх прав, інтересів, майна.

Мета активного туризму полягає в - оздоровленні, відновленні сил, поліпшенні медико-фізіологічних даних за допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних умов; вдосконаленні загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні витривалості, спритності, сили, рівноваги; - наданні практичних навичок у доланні перешкод, оволодінні технікою пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі; - психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності; - розширенні краєзнавчого кругозору, вдосконаленні навчально-методичної підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії і культури; - засвоєнні теоретичних основ організації і проведення походів, розробки маршрутів, планування роботи туристських гуртків; - набутті спортивного досвіду участі в походах.

13. Алкотуризм в Закарпатті

Алкотуризм (алкогольний туризм, п'яний туризм) - подорож в яку-небудь географічну місцевість із основною метою - розпивання традиційних спиртних напоїв.

Пізнаючи нові країни, ми звертаємся до історії, архітектури, обов'язково знайомимося з релігійними обрядами і присвячуємо чимало часу дегустації національної кухні та смакуючи місцеві алкогольні традиції. Національний напій зазвичай пов'язаний з історією країни і цілком гідний того, щоб туристи витратили пару-трійку днів на вивчення його унікальної історії та процесу його виробництва.

Найпопулярнішими зонами алкотуризму в Закарпатті є: - Ужгород дегустація закарпатських коньяків-бренді, фруктових палинок - Мукачево дегустація крафтового пива та домашнього вина, фруктових палинок

Туристи також полюбляють незвичайні алкогольні напої, серед яких: - часничанка з Перечина - хренівка з Давидкова - кедровиця з Усть-Чорної

14. Аматорський туризм в Закарпатті

Незалежний туризм (аматорський, дикий) - це форма неорганізованого туризму, при якому туристи самі обирають район подорожі, і переважно не мають чітко розробленого плану та програми походу, покладаються на свої власні сили й сприятливі умови. Здебільшого такі групи складаються з друзів і знайомих, сімей, окремих груп туристів, що подорожують без якихось спортивних цілей. Головною метою неорганізованих подорожей є активний відпочинок під час літніх відпусток або канікул.

Неорганізований туризм у світі дуже популярний. Перш за все, у країнах, громадянство яких дозволяє подорожувати в інші країни без оформлення в'їзної візи (наприклад, громадяни країн Шенгенської угоди можуть пересуватися по всій Європі абсолютно вільно, громадянам США також не потрібна в'їзна віза до країн Шенгенської угоди та Канади). Відносно невеликі відстані, хороша транспортна мережа, можливість вільного перетину кордонів сусідніх держав, наявність багатьох екскурсійних об'єктів та інші важливі фактори вплинули на те, що частка неорганізованого туризму в Європі становить 80 %.

На території Закарпаття - в неорганізованому туризмі використовуються всі регіони краю, а особливо зони полонин та гірських озер.

На жаль, неорганізований туризм може несприятливо впливати на навколишнє природне середовище, пам'ятки історії, культури та мистецтва, до того ж фінансові надходження для розвитку туристичної галузі від цього різновиду туризму ускладнюються двома основними факторами:

- переважно відсутністю елементарного сервісу в найпопулярніших регіонах серед неорганізованих туристів, а також нормативно-правової бази; - відсутністю необхідних фінансових коштів для контролю за обладнанням неорганізованими туристами місць відпочинку на природних ландшафтах. Користуючись своїм конституційним правом громадян на відпочинок, туристи будь-де ставлять намети, автомобілі, розкладають вогнища.

15. Апітуризм в Закарпатті

Апітуризм (медовий туризм, бджолиний туризм) — різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю продуктів бджільництва (мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, бджолиний підмор, перга, забрус, гомогенат з трутневих личинок) безпосередньо на місці у виробника.

З давніх-давен відомо про лікувальні властивості відпочинку на пасіці, сьогодні пасіки стають екскурсійним об'єктом для туристів. Існують приклади успішної співпраці турагенцій з власниками бджолиних пасік у Закарпатті, прикладом слугує найвідоміший в Україні об‘єкт апітуризму «Медовий дім», Мукачево. Також медовий туризм пропонують туристам та гостям свої послуги об‘єкти в Ізкі, Міжгірський район, Хуст, Н.Болотне Іршавський район. Чим саме пасіка приваблює туристів?

По-перше, це ознайомлення з однією з найдревніших культур людства — культурою бджільництва. Біологія, фізіологія та “соціологія” бджолиної сім’ї, таїнство створення меду, сучасні надбання у технологіях бджільництва — усе це може бути не лише цікавим, але й видовищним. А життя на пасіці та робота з бджолами дарують людині мудрість та наближають її до гармонії з навколишнім світом — мало який з видів відпочинку може цим похвалитися.

По-друге, справжні поціновувачі меду та інших бджолопродуктів радо сприймуть можливість куштувати та купувати їх прямо на місці виробництва, де, крім усього іншого, вони зможуть також пересвідчитись у дотриманні технологій та високій якості продукції пасіки. А особливо привабливими для туристів будуть продукти, до виготовлення яких вони долучились особисто.

По-третє, потужною складовою апітуризму може стати лікувальний туризм. Для оздоровчих цілей можуть використовуватись не лише продукти бджільництва або бджолина отрута, а й цілюща енергетика бджолиної сім’ї, і успішні приклади такого використання вже відомі і приваблюють споживачів.

Туристи є дуже зручними покупцями продуктів бджільництва, адже вони приїжджають самі і купують продукцію прямо на пасіці, що суттєво знижує собівартість. Це зручно і для споживачів, адже, відвідуючи пасіку і знайомлячись з технологією виробництва, покупець може бути впевнений у якості продукту.

Апітуризм за всіма ознаками є сталим видом туризму, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, створює нові робочі місця.

16. Археологічний туризм в Закарпатті

Археологічний туризм — це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевості, пов'язаної з археологією та археологічними розкопками.

Під час таких поїздок туристи не лише можуть прослухати лекцію професійного археолога, але і доторкнутися до предметів сивої давнини.

В Закарпатті археологічний туризм поширений в таких місцевостях, Ужгород (археологічний музей УжНУ), Мала Копання Виноградівського району (городище даків), Невицьке Ужгородського району (Невицький замок), Чинадієво Мукачівського району (Чинадіївський замок), також надзвичайно популярними є місця битв І та ІІ-ої світових воєн (лінія Арпада, Ужоцький перевал).

Слід зазначити, що туристичні фірми, пропонуючи археологічні тури, постійно розміщують в інтернеті інформацію з описом маршрутів та ілюстраціями пам'яток. Цікавим відгалуженням археотуризму став підводний археологічний туризм, який дає можливість подорожувати крізь віки цивілізації і культури затонулих місцевостей.

Великі любителі археологічного туризму — жителі міст, як правило, таким туристам 25—35 років, часто це менеджери та офісні працівники, які люблять проводити свій час активно.

17. Астрономічний туризм в Закарпатті

Астрономічний туризм ( зоряний туризм, місячний туризм) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з астрономічними явищами.

Спостереження за кометами, зоряним небом, місячними та сонячними затемненнями, відвідання місць падіння метеоритів завжди викликало цікавість у людей.

Так зокрема, в Ужгороді знаходиться астрономічна обсерваторія, де є можливість поспілкуватися з професійним астрономом, який буде розповідати про зірки і про космос. Ще один об'єкт астрономічного туризму - лісовий "парк темного неба", неподалік Воєводина Перечинського району, що присуджується міжнародною асоціацією Dark Skies. Асоціація Dark Skies також визначає ступінь темряви ночі за власною системою. Поряд з парком "зоряний кемпінг", щоб поспостерігати за галактиками, побачити вражаючі зорепади, північне сяйво і різні зоряні скупчення. Вечорами на відкритому повітрі фахівці читають лекції про будову Всесвіту, зв'язок космосу із Землею. Для маленьких мандрівників організовуються пізнавальні екскурсії і костюмовані вистави. Кожного липня тут проводять астрономічний фестиваль. В Закарпатті популярними місцями астрономічного туризму є місце падіння найбільшого в Європі метеориту "Княгиня" в селі Соль та метеориту «Боркут» в селі Кваси.

18. Бальнеологічний туризм в Закарпатті 19. Медичний туризм в Закарпатті 20. Оздоровчий туризм в Закарпатті

Медичний туризм (лікувально-оздоровчий туризм, оздоровчий туризм, бальнеологічний туризм, лікувальний туризм, пологовий туризм) - різновид туризму, головною метою якого є лікування чи перебування у медичних закладах за межами своєї країни чи регіону.

Медичний туризм може розвиватися як всередині країни, так і за її межами. У останньому випадку хворі отримують можливість користуватися медичними послугами інших країн, головно тими, які на батьківщині не - або малодоступні. Крім того, ціни на медичні послуги у різних країнах дуже відрізняються, що спонукає людей для уточнення діагнозу хвороби та власне лікування виїжджати за межі своєї країни чи регіону.

Близько 100 мільярдів доларів, вважають експерти, щорічно витрачається на лікування за кордоном. В деяких регіонах України, наприклад в Закарпатті - прийом пацієнтів з інших країн поставлено на потік, навіть попри те, що лікування в них для іноземців коштує набагато дорожче, але дешевше ніж у них вдома. Проте це не зупиняє багатьох, далеко не заможних пацієнтів, оскільки у підсвідомості багатьох сформовані численні медичні міфи про лікувальні особливості мінеральних вод типу Поляна, Шаян, Сойми.

Сьогодні турфірми відзначають збільшення кількості замовлень на медичний туризм. За даними Medical Insights International, доходи від лікувального туризму щороку зростають на 20%, при цьому річні обороти ринку сягають $40-60 млрд. За межі своїх рідних країн їдуть у пошуках дешевого медичного обслуговування (затребуваними є пластичні операції, операції на серці, трансплантація органів, стоматологічні послуги).

Крім того, зріс попит на проходження діагностики за кордоном. Бюджет діагностичної поїздки залежить від вартості програми, яку прораховує клініка, вибору місця проживання, наявності медичного перекладача, трансферу тощо. Заощадити на медичному обслуговуванні можна, звернувшись по допомогу в клініки Закарпаття. За прогнозами науковців, зросте потік медичних туристів до бальнеологічних центрів Закарпаття, де лікують захворювання серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату. Приїжджають також на виконання пластичних операцій, санаторного лікування мінеральними водами, дитячої кардіохірургії, яка в деяких напрямках вже обігнала напрацювання і здобутки західних колег, як американських, так і західноєвропейських. Це пояснюється тим, що в Закарпатті правове поле м'якше порівняно з тим, яке існує у Сполучених Штатах, наприклад, де жорстка регуляція цього напрямку і з боку страхових компаній, і з боку права.

Тури на SРА-курорти (готелі зі SРА -центрами обладнані лікувально-оздоровчими комплексами з басейнами і терапевтичними ваннами, масажними кабінетами). Клієнти, які регулярно відвідують оздоровчі курорти, щороку вибирають нове місце відпочинку. Ті, кому набридли Поляна та Шаян, замовляють відпочинок у Квасах, Воєводині, Жденієві. Тут практично всі готелі курортів розташовані біля цілющих джерел, що допомагають при захворюваннях опорно-рухової системи, порушенні кровообігу, проблемах із травним трактом, печінкою тощо. Оздоровлення в цих місцях зазвичай поєднують з екскурсійними прогулянками.

В Закарпатті (курорти Усть Чорна, Лази, Синяк)при готелях є спеціальні басейни з природною водою, що сприятливо впливають на опорно-рухову систему. Закарпаття сторіччями спеціалізується на лікуванні легеневих захворювань - наш регіон (Ужгород, Солотвино, Мукачево) відомий своїми галопечерами та соляними камерами, а курорти в Косино та Велятино спеціалізуються на шкірних захворюваннях.

Клієнт, обравши медичний туризм, зможе одночасно відпочивати, підлікуватись і покращувати зовнішній вигляд. Медичні СПА та веллнес-центри, що пропонують клієнтам оздоровчу і омолоджуючу програми, фітнес-центри, басейни, комфортне проживання та здорове харчування, унікальне поєднання трав'яних настоїв, фіто-ванн, йоги і медитації і плюс екскурсії, розваги, спортивний відпочинок, фестивалі, гастрономія та ено-терапія, таласотерапія та медотерапія, і це ще не повний перелік послуг для тих, хто хоче бути туристом, користуючись послугами "медичного туризму".

21. Бідняцький туризм в Закарпатті

Бідняцький туризм (туризм в нетрі) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, де проживає найбідніше населення.

За словами фахівців-туризмознавців, перші подібні тури з'явилися в Бразилії на початку 90-х років XX століття, коли було розроблено екскурсійні тури до найбільшої флавели Ріо-де-Жанейро. Після художнього фільму "Міліонер з нетрів" масове паломництво туристів розпочалося у індійські міста Мумбаї та Бомбей. У Закарпатті елементи бідняцького туризму почали з‘являтися на початку 2000-х років, коли зарубіжні туристи бажали за плату ознайомитися з умовами проживання найбідніших верств населення нашого краю. З цією метою відвідуються певні райони міст Ужгород, Берегово та Мукачево, Порошково, Королево, Лінці.

22. Благодійний туризм в Закарпатті

Благодійний туризм (альтруїстичний туризм) - це різновид туризму, мета якого полягає в участі туриста у благодійній діяльності.

Благодійний туризм в сучасному світі увійшов у звичайний стандарт життєзабезпечення, виконуючи економічні та гуманітарні функції. Це специфічна форма соціальної підтримки малозабезпеченого населення з філантропною природою благодійної діяльності та її можливості в організації соціального захисту населення.

Туристи цього виду туризму беруть участь у благодійних оздоровчо-лікувальних програмах і реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших категорій малозабезпеченого населення. В Закарпатті даний вид туризму існує понад 20 років і пов‘язаний із відвідуванням соціальних закладів Ужгородського та Хустського районів.

23. Болотний туризм в Закарпатті

Болотний туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання заболоченої місцевості.

Болото (рос. болото, англ. bog, swamp, marsh, moor, morass, нім. Moor, Sumpf, Morast) - надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбними рослинами, із залишків яких зазвичай утворюється торф. Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах із вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах. Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаєються лише ті з них, які мають шар торфу товщиною не менше 0,3 м. Болота, в основному, зосереджені в Північній півкулі Землі. Загальна площа боліт у світі становить приблизно 3,5 млн км, з них близько 50 % - торфові з глибиною торфу понад 0,5 м. Найбільші території в Закарпатті зайняті болотами, зосереджені в Мукачівському, Берегівському та Виноградівському районах.

Болота поділяють на 3 основних типи:

1. Низинні болота утворюються в низинах, де збираються ґрунтові води. Завдяки багатому мінеральному складу ґрунтових вод низинні болота мають рясну рослинність і, зазвичай, вкриті зеленим мохом, хвощем, високою густою осокою, очеретом, заростями верби, вільхи та берези.

2. Верхові болота живляться лише за рахунок опадів. Ґрунтових вод у таких болотах або дуже мало, або ж вони розташовані занадто глибоко. Оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, на верхових болотах розвиваються лише рослини, пристосовані до дуже бідного харчування. Головним чином, це мох сфагнум (Sphagnidae).

3. Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинного, так і верхового боліт. На перехідних болотах росте велика кількість сфагнума, можна зустріти журавлину та росичку.

Серед найпопулярніших туристичних зон болотного туризму - Фінляндія (місто Хюрюнсалмі), тут щороку для туристів проводиться чемпіонат світу з болотного футболу. А в британському містечку Ллануертід-Уельс щороку проводиться всесвітній туристичний чемпіонат з болотного дайвінгу. Останнім часом болотний туризм почав розвиватися і в Закарпатті (Чорний Мочар у Дідово, Глухання на Міжгірщині, Чорне багно на Іршавщині, Вінкове та озеро Синє на Мукачівщині), фототуристи полюбляють відвідувати озера що перетворюються на болота в період цвітіння ряски та ірисів, гірські болота стали місцем паломництва власників фотоквадрокоптерів, оскільки видовищні болотні пейзажі є одними з найпопулярніших для зйомок.

24. Велотуризм в Закарпатті

Велосипедний туризм (велотуризм) - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Є кілька туристичних велодисциплін: велошосе, маунтибайкинг, тріал. Термін "велосипедний туризм" відноситься до одного з видів активного відпочинку. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, які містять загальнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру. Складність таких походів може коливатися від простої до вкрай високої, маршрути прокладаються так, щоб використовувати переваги, які дає велосипед для швидкого пересування по маршруту. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, що містять загальнотуристичні і специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру. Складність таких походів може коливатися від простої до вкрай високої, маршрути прокладаються так, щоб використати переваги, які дає велосипед для швидкого пересування по маршруту. Головні відмінності таких велопоходів від спортивного велотуризму, орієнтованого на отримання спортивних розрядів і звань — відмова від навмисного ускладнення маршруту, поділу походів на категорії складності і суміщення спортивної складової походу з оглядом культурних та природних пам'яток. Серед видів активного відпочинку, велосипедний туризм є лідером за швидкістю пересування і протяжністю маршрутів.

Різновиди велопоходів: - Одноденний велопохід — велопохід без ночівель. Як правило, виїзд вранці, приїзд — увечері того ж дня. ПВД — «Похід вихідного дня» — велопохід із однією ночівлею, як правило, виїзд у суботу вранці і приїзд у неділю ввечері. - Багатоденний велопохід — велопохід довжиною в кілька днів. - Тривалий велопохід — велопохід, що може тривати до кількох місяців та з маршрутом по декількох регіонах, країнах. - Навколосвітня велоподорож — велопохід довкола Земної кулі, проходить по більшості континентів, триває до кількох років.

В Закарпатті діє понад п‘ять десятків промаркованих веломаршрутів, два з яких міжнародні зі Словаччини та Угорщини. Приклад одного з веломаршрутів по Берегівському районі:

1. Берегово – Мужієво (руїни домініканського костелу XIV ст.) – Бене – Четфалва (готична церква XV- XVIII ст.) – Бене – Квасово (руїни Квасівського замку, садиба родини Погані) – Великі Береги (палац родини Берегі поч. XX ст, музей ткацтва, млин 1930-х рр., два живописні озера) – Берегуйфалу – Великі Береги – Кідьош (костел Івана Хрестителя і дерев’яна дзвіниця XIII -XIV ст., майстри-винороби) – Берегове.

2. Берегове – Велика Бакта (родинний маєток Очкаї (Готтесмана), поч. XIX ст.)- Геча ( родинний маєток Койді, 1804р.) – Чома – Бадалово –Галабор – Вари (готичний костел XV ст., руїни Боржавського замку XI – XIVст.) – Боржава – Мужієво (руїни домініканського костелу XIV ст.) – Берегово.

3. Берегово – Дийда (живописне озеро штучного походження , залишки деревяно-земляного середньовічного замку) – Велика Бийгань – Косонь (термальні купальні, живописна заповідна гора) – Попово –Шом –Велика Бийгань – Балажер (палац XX ст.) – Яноші (музей вина, туристично-інформаційний центр з продажем місцевої харчової продукції) – Берегово.

4. Берегово – Яноші (музей вина, туристично-інформаційний центр з продажем місцевої харчової продукції) – Гут – Баркасово – Рафайново (великий лісовий масив) – Запсонь – Велика Бийгань – Дийда (живописне озеро штучного походження, залишки деревяно-земляного середньовічного замку) – Берегово.

5. Батьово (будівля старовинної школи XVIII ст., палац Лоняї XVIII ст.) – Свобода – Баді – Данилівка – Горонглаб – Гетен – Попово – Шом – Батрадь (родинний маєток Лоняї, поч. XX ст., дубовий парк) – Батьово.

25. Весільний туризм в Закарпатті

Весільний туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості для проведення весільних церемоній.

Сьогодні свої весілля споживачі весільного туризму відзначають і на гірських вершинах, і під водою, і в пустелях, і на полярних льодах. Є весільні тури, які включають організацію символічної шлюбної церемонії за місцевими звичаями і традиціями. Подібні ритуали в екзотичних країнах можуть відрізнятися вишуканою романтичністю з перевдяганням у національні костюми, столом, заставленим місцевими делікатесами, традиційними музикою, танцями та іншими атракціями.

Весільні тури - це і проведення медового місяця, відзначення річниці одруження, золоте весілля, офіційне укладення шлюбу, вінчання. Сьогодні найпопулярнішими місцевостями в Закарпатті весільного туризму є: - урочище Воєводино, Перечинський район - санаторій Карпати Мукачівський район - Ізки Міжгірський район - Ужгород - Мукачівський замок

У 2017 році відбувся справжній бум на весілля: від романтичних мастер-класів до романтичного освідчення на острові серед парку, з шампанським, скрипалем, виїзною вечерею, від незабутньої фотосесії в горах до урочистого розпису, вінчання у церкві у знаковому місці деревяних храмів, від весільного торжества в одному з етно-ресторанів до карпатської дегустаціїна вибір. В Закарпаті проводяться для весільних туристів всі цикли життя сім’ї: від найпершого її кроку - до збільшення та зростання.

26. Військовий туризм в Закарпатті 27. Військово-історичний туризм в Закарпатті 28. Мілітарі-туризм в Закарпатті 29. Зброярський туризм в Закарпатті

Військовий туризм (воєнний туризм, мілітарі туризм, зброярський туризм)

Військовий туризм (воєнний туризм, мілітарі туризм, зброярський туризм) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з військовими та воєнними діями.

Військовий туризм - це туризм на місцях боїв і історичних битв для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідання існуючих та історичних військових об'єктів і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів, катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, перебування на полігонах в якості глядачів - military tour, до таких також можна віднести і тури на відвідання воєнних концтаборів та в'язниць. Військовий туризм поділяють на такі підвиди:

- відвідування історичних місць і музеїв - військово-історичний туризм; в Закарпатті функціонує музей «Лінія Арпада», Верхня Грабівниця Воловецького району та бункери в музеї села Колочава Міжгірського району. Крім того в Закарпатті, функціонує єдиний в Україні мілітарі-отель «ГрінГоф» село Гукливий Воловецький район, тут можна ознайомитися з історією та кухнею укрірайонів системи Арпада та кількох воєнних ліній часів Другої світової війни в Закарпатті, а також відчути себе ніби у машині часу та потрапити у 40-і роки ХХ століття.

- стрільба з різних видів зброї, стрітбол чи пейтбол, відвідання магазинів зброї та ножів - зброярський туризм; найбільш поширений в містах Мукачево, Ужгород, Хуст та в активних туристичних зонах: Пилипець, Поляна, Шаян.

- життя в армійських умовах і участь у програмах військової підготовки, скаутинг, відвідання різних об'єктів і полігонів, катання на військовій техніці, польоти на військових літаках і вертольотах - мілітарі-туризм; активно розвивається в Ужгороді та Міжгірському районі.

- відвідування "гарячих" точок планети та місць бойових дій - воєнний туризм. На даний час в Закарпатті відсутній цей підвид військового туризму.

Найбільш динамічно розвивається військовий туризм у таких місцевостях Закарпаття як Воловецький та Міжгірський райони.

30. Вікенд-туризм у Закарпатті

Вікенд-туризм (туризм вихідного дня) - це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб і припадає на офіційні державні свята чи календарні вихідні дні (субота, неділя).

Тури вихідного дня використовують ті, хто багато і плідно працює, але не бажає відмовлятися від повноцінного відпочинку. Психологи стверджують, що тури на вихідні допомагають скинути на якийсь час вантаж проблем і просто насолодитися радощами життя. Туризм вихідного дня дає можливість, не жертвуючи роботою, відвідати місцевість, в якій турист з дитинства мріяв побувати.

Закарпаття один з центрів українського вікенд-туризму, пік споживання саме цього виду турпослуг припадає на період цвітіння шафранів, нарцисів та сакур у нашому краї: Колочава, Мукачево, Хуст, Ужгород.

31.VIP-туризм в Закарпатті

VІР-туризм (елітний туризм, твердий туризм) - це індивідуальний підхід до організації подорожі туристів, а також підвищений комфорт, абсолютна незалежність і обслуговування за найвищим розрядом. Для елітних туристів прийнято підбирати індивідуальний маршрут, керуючись виключно вподобаннями та бажаннями туриста.

Елітний туризм в першу чергу розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим потрібно відзначити ту роль, яку елітний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу загалом. Тут задається імпульс розвитку всієї туристичної індустрії. Він сприяє утвердженню і розповсюдженню нових вищих стандартів обслуговування і, зрештою, сприяє поліпшенню якості життя населення. Тому елітарний туризм нерідко називають "туристським локомотивом".

Елітний або VІР-відпочинок передбачає подорож за індивідуальною програмою, перебування в кращих готелях, оренду приватних літаків і яхт, відвідування будь-яких далеких куточків планети, послуги персональних гідів. VІР-туризм вимагає високих стандартів обслуговування, розкоші, а також розважальних форм: організованих форм відпочинку, концертів, вернісажів. У VІР-туризмі можна виділити наступні напрямки:

o організація поїздки з нагоди масових подій (наприклад, Олімпіада, чемпіонат світу з футболу, карнавал або ж концерт улюбленої поп-зірки); в Закарпатті елементи таких VIP-турподій вже зустрічаються.

o індивідуальний трансфер з персональним гідом на комфортабельному міні-автобусі, легковому автомобілі, лімузині; в Закарпатті є такий вид турпослуг.

o VІР-сервіс згідно з концепцією обраного готелю, спрощена процедура реєстрації при заселенні в готель, бронювання SРА-послуг; в Закарпатті надаються дані турпослуги

o оренда різних транспортних засобів від автомобілів з водієм чи без, яхт класу "люкс" і катерів; на території Закарпаття тимчасово відсутні дані послуги.

o організація різноманітних святкових заходів, урочистих вечерь, дружніх вечірок на території готелю або поза ним з урочистим винесенням торта, піротехнічним шоу та музичним супроводом на вибір клієнта, замовлення столика в романтичному ресторані або оренда яхти на цілий день, а також поздоровлення і доставка подарунків до днів народження, ювілеїв, річниць весілля. В Закарпатті активно надаються дані турпослуги, особливо розвивається VIP-анімація та мастер-класи з командоутворенням.

Експерти закарпатського туристичного ринку визначили, що найбільш дорогими та елітними туристичними маршрутами є:

- організовані різдвяно-новорічні свята на Говерлі - організовані весілля на Боржавських полонинах - люкс-дегустації елітних органічних гастропродуктів

32. В'їзний туризм в Закарпатті

В'їзний туризм (іноземний туризм) — подорожі в межах країни осіб, які постійно не проживають на її території.

Приїзд іноземних туристів в країну, в який-небудь регіон країни є активним туризмом. Він слугує фактором ввозу грошей (валюти) в певну країну чи регіон.

Туристичний експорт — це вивіз із країни туристичних вражень, які супроводжуються одночасним ввозом туристом грошей в певну країну.

33. Виїзний туризм в Закарпатті

Виїзний туризм (туризм за кордон, зарубіжний туризм) - це поїздки осіб-резидентів країни (регіону), які здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх країни і за межами їх звичайного середовища (подорожі осіб, що постійно проживають в країні, за межі митної території країни).

Виїзд громадян певної країни чи регіону в інші країни є пасивним туризмом. Він пов'язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону.

Туристичний імпорт - це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристом грошей з певної країни. Насьогодні виїзний туризм в Закарпатті займає значну частку туристичного ринку, та перевищує в‘їзний туризм.

34. Винний туризм в Закарпатті

Винний туризм - різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо на місці у виробника. Вином називають, алкогольний напій, що одержують з ферментованого виноградного соку.

Принципи винного туризму у світі дуже прості: дегустувати вина тільки в місцях їх виробництва, щоб міцно зв'язати в своїй пам'яті та своїй уяві букет і смак напою з таємницею його походження через природу, історію та дух місцевості, технологічну культуру виробництва, особисто познайомитися з виноробами, дізнатися про вікові традиції господарства.

Винний туризм в тому вигляді, як він склався з початку XX століття у виноробних країнах, має ряд дуже важливих особливостей:

o відвідання плантацій виноградників; Мужієво, Пістрялово, Лавки, Дідово

o візит до дегустаційних залів та підвалів, ресторанів, що пропонують послуги дегустації вина; Шардоне-Ужгород, Винний сад - Мукачево, Берегово - Старий підвал, Нота бене, Середнє

• відвідання винних фестивалів; Червене вино - Мукачево, Молоде вино - Ужгород, Бобовищанське гроно - Бобовище

• відвідання інших спеціалізованих заходів: Винні квести, мастер-класи, курси виноробів, винний паспорт туриста

Кращими винними зонами Закарпаття для туристів визнано:

- Ужанський терруар - Північно-Бережський терруар - Південно-Бережський терруар - Угочанський терруар

35.Внутрішній туризм в Закарпатті

Внутрішній туризм — тимчасовий виїзд чи подорож усередині своєї країни громадян (резидентів) та осіб, що постійно проживають в межах своєї країни, без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування на території країни з місць свого постійного проживання для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом тощо.

На внутрішній туризм у світі припадає частка 80—90 % поїздок. Витрати на нього в 5—10 разів перевищують витрати на міжнародний туризм. Пріоритетним напрямом розвитку в будь-якій країні є внутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків та ускладнення територіальної структури внутрішнього ринку за рахунок формування місцевих територіальних ринків на основі інтенсифікації ресурсної бази туризму і розбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором внутрішнього туризму країни є проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого та середнього підприємництва у внутрішньому туризмі та організації екскурсійної діяльності.

Внутрішній туризм Закарпаття займає 90% від усіх поїздок у наш край, основні споживачі - це жителі урбанізованих міст.

36. Вну́трішньоконтинента́льний тури́зм в Закарпатті

Вну́трішньоконтинента́льний тури́зм (туризм всередині континенту проживання) — відвідування туристами (резидентами конкретного континенту) однієї чи декількох країн під час подорожі в межах свого континенту. Треба відзначити, що жителі Закарпаття є своєрідними чемпіонами з внутрішньоконтинентального туризму, оскільки проживають у краї зі значною кількістю географічних(гори, полонини, улоговини, долини) поясів, а також мають змогу в межах свого регіону ознайомитися з етнонаціональною(угорці, словаки, німці, роми, румуни, лемки, бойки, гуцули) та гастрономічною культурою різних народів не виїджаючи до інших країн.

37.Вну́трішньорегіона́льний тури́зм в Закарпатті

Вну́трішньорегіона́льний тури́зм (туризм окремими регіонами країни проживання) — туристична діяльність, характерна для конкретного регіону чи сукупності регіонів конкретної країни з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. В Закарпатті розвивається внутрішньорегіональний туризм в регіоні Карпати - ця гірська система об‘єднує 8 країн Європи - та в регіоні Панонія (Середньодунайська низовина, що об‘єднує 7 європейських країн) до якого відноситься Закарпатська низовина. Пріоритетне значення для регіонального туризму має розвиток туристського продукту та послуг регіонів з найбільшим потенціалом туристських ресурсів, наприклад гірські зони - Карпати, приозерні, приморські, прирічкові території - Тиса, заказники, заповідники.

Спеціалізація даних регіонів на виробництві туристського продукту, забезпечення його ефективного формування, просування і реалізації сприяє вирішенню ряду важливих регіональних завдань, таких як: створення робочих місць, підвищення доходів регіонального бюджету, стимулювання розвитку галузевої економіки (сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі, виробництва споживчих товарів, розвиток віддалених економічно відсталих районів тощо).

38.Водний туризм в Закарпатті 39.Річковий туризм в Закарпатті (Тиса, Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Шопурка) 40.Озерний туризм в Закарпатті (Синевир, Дідово)

Водний туризм (морський туризм, річковий туризм, озерний туризм) — один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею.

Розрізняють декілька підвидів водного туризму: - сплав по річках - Тиса, Латориця - рафтинг - Тиса, Латориця, Уж, Шопурка - вітрильний туризм - Дідово, Вільшанське водосховище - каякінг - Шопурка - каньйонінг (подолання каньйонів без допомоги плаваючих засобів) - відсутні послуги - віндсерфинг, вейкбординг - відсутні послуги

Плавальні засоби для водного туризму, наявні в Закарпатті:

водні лижі, водна дошка; каяк, каное (одно-, двомісний засіб сплаву); катамаран, педальний (пляжний) катамаран (від 2 до 6 чоловік); бублик (від 2 до 4 осіб); байдарка (двомісне судно); рафт (від 2 до 10 осіб); пліт (від 4 і більше осіб); надувні плоти і човни (від 1 і більше осіб).

Катамарани — двокорпусні судна; корпуси судна з'єднуються зверху рамою: сплавні катамарани, використовують для сплаву по річках. Вітрильні катамарани використовуються для здійснення подорожей під вітрилом (у тому числі морського і океанського класу).

Байдарки та каяки — малогабаритні легкі безпалубні судна, що приводяться в рух, головним чином, мускульною силою людини. Каяк ділиться на безліч різновидів, головні з яких: родейний, водоспадний, для грального сплаву.

Плоти бувають різноманітних конструкцій, розраховані на рух головним чином з потоком води, з маленькою швидкістю. Різновиди плотів: дерев'яні плоти (з колод), рамкові — з надувними елементами, честер — різновид плота, що відрізняється способом веслування і посадки веслярів: веслярі сидять обличчям одне до одного на гондолах, розташованих поперек ходу судна, надувні плоти (рафт).

41.В'ючний туризм в Закарпатті

В'ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) — це різновид туризму на в'ючних засобах пересування, серед яких коні, віслюки, верблюди, собаки, слони, яки, олені, буйволи, лами.

Найчастіше використовуються у в'ючному туризмі коні. Самостійним видом використання коней є кінний туризм. Він має різні форми і набув широкого поширення в багатьох країнах як активний вид відпочинку і можливість пізнання навколишнього середовища. Крім того, спілкування людини з конем — це багато нових емоцій, що позитивно впливає на психофізичний стан. Особливо цікавий цей вид туризму в таких регіонах як лісотундра, тайга, лісостеп, гори і передгір'я. Люди з обмеженими фізичними можливостями знаходять в кінному туризмі втілення своїх бажань, в цьому випадку кінний туризм слід розглядати як форму іпотерапії. В Закарпатті у Великоберезнянському, Перечинському, Ужгородському, Свалявському районах розвивається туризм з подорожами на конях гуцульської породи, а також іпотерапія.

Кінні туристичні маршрути можуть бути одноденні, з поверненням на основну базу і протяжністю 30—40 км та багатоденні із зупинками на проміжних базах, де учасникам доводиться піклуватися не тільки про себе, але і про коня. Багато маршрутів пов'язано з культурно-історичними визначними пам'ятками і проходять пам'ятними місцями і заповідниками. Для кінного туризму найбільш підходять невибагливі, витривалі коні місцевих порід, багато з яких мають м'які та зручні для вершника рухи. В умовах гір особливо придатні коні ліпіціанери та гуцульської порід, які не поступаються іншим коням.

В даний час у нас починає розвиватися популярний в багатьох країнах і такий, що не вимагає спеціальної фізичної підготовки екіпажний (упряжний) туризм. Він, як і кінний туризм, дозволяє долати значні відстані, а правильно складений маршрут зможе познайомити мандрівників з красивими і неповторними куточками природи, побутом і архітектурою старовинних міст і сіл.

Віслюки використовуються у в'ючному туризмі Закарпаття обмежено.

Їздовий собака — це собака певної породи (маламут, хаскі, самоїд, лайка, чинук), що використовується як тяглова сила на снігу або льоду, для буксирування човнів, для перевезення вантажів і людей на нартах. Існують різні типи розташування собак в упряжці, найпопулярніші — шісткою, двійкою і «смужечкою». В упряжку можна включити будь-яку кількість собак. Туристи що використовують собак як транспорт поділяють свої подорожі на звичайну їзду та драйленд. Драйленд (від англ. Dryland — «Суха земля»), як зрозуміло з назви, їзда на собаках на землі без снігу. Драйленд поділяється на кілька видів. Найвідоміші — канікрос (собака буксирує туриста), байкджоринг (тварина буксирує велосипед) і класичний драйленд (собака буксирує спеціальне пристосування, що називається карт). В Закарпатті були спроби організувати в‘ючних собак в Ужгородському районі.

Буйволи(Олешник), олені (Іза) та угорська сіра корова (Ботар) в Закарпаті не використовуються як в‘ючні тварини.

42.Гастрономічний туризм в Закарпатті

Гастрономічний туризм (кулінарний туризм) - це різновид туризму, пов'язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн та регіонів світу.

Туристу потрібно знати, що гастрономічний туризм - це подорож країнами та континентами для знайомства з особливостями місцевої кухні, кулінарними традиціями і щоб покуштувати унікальні для приїжджої людини цікаві страви або продукти. Рушаючи на відпочинок, слід врахувати особливості місцевої кулінарії, щоб повернутися додому без зайвих кілограмів і проблем зі здоров'ям. Роками харчуючись в наших національних традиціях, ми звикли до певної кількості спецій, прянощів, жирів, солі, до певного балансу рідкої і твердої їжі, до наших напоїв і так далі. Потрапивши в незвичне кулінарне середовище, ми завдаємо нашому організму додаткових стресів. Наприклад, надлишок спецій може викликати розлад шлунку, велика кількість солі - посприяти підвищенню артеріального тиску, а безконтрольне поглинання дуже жирної їжі швидко призведе до появи зайвих кілограмів.

Національні особливості харчування можна передбачити, а неприємності звести до мінімуму, для цього й існують організовані гастрономічні тури. Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій будь-якої країни чи регіону. Під час гастрономічних турів турист може:

1. Відвідати ресторани національної кухні: Мукачево, Перечин, Ужгород

2. Взяти участь в гастрономічних фестивалях: понад 100 за рік (Гентешів у Гечі, Палачінта в Ужгороді, М‘яса в Мукачеві)

3. Ознайомитися з історією та рецептурою національної кухні відповідно до сезонів.

4. Взяти участь у приготуванні національних страв: бограч, банош, рокот-крумплі, голасле

А також не потрібно забувати, що в Закарпатті є чимало оригінальних делікатесів: - жаблячі ніжки (Перечин, Тур‘я Ремети) - дегустація равликів (Нижнє Селище) - трояндовий леквар (Ботар) - зелений мед (Мукачево) - білий трюфель (Перечинщина) - форелева ікра (Мукачево) - салямі з лекваром (Ботар)

43. GLBT-туризм в Закарпатті

Туризм для представників GLBT-спільноти (гей-туризм, туризм для лесбійок, гомосексуальний туризм, транссексуальний туризм, бісексуальний туризм, ЛГБТ-туризм) — це різновид туризму, що ґрунтується на задоволенні рекреаційних потреб осіб гомосексуальної орієнтації. Припускає подорожі у країни і регіони, що є толерантнимм до сексуальних меншин. Гей-тури можуть організовуватися як самостійно, так і туристичними компаніями(як спеціалізованими, так і універсальними).

Категорія споживачів ЛГБТ, викликає суперечливі оцінки учасників туристичного ринку. Хтось вважає цю категорію сумнівною з точки зору просування туристичних продуктів, комусь вона здається абсолютно безперспективною, але є і ті, хто розглядає її як вдалу можливість для розвитку свого бізнесу.

За даними досліджень, витрати гей-туристів на подорожі в середньому на тисячу доларів перевищують витрати гетеросексуальних мандрівників. Згідно з інформацією іспанського Інституту Туризму (Turespaca), ЛГБТ-туристи на відпочинку витрачають на 30 % більше, ніж інші гості, в середньому близько 130€ щодня. І взагалі сексуальні меншини більше цікавляться подорожами, ніж люди гетеросексуальної орієнтації.

Про важливу роль сегмента ЛГБТ у розвитку туристичної діяльності свідчать також наступні цифри:

97 % сексуальних меншин у минулому році відправлялися у відпустку; 57 % сексуальних меншин вибирають дорогі тури; 37 % гомосексуальних пар, як мінімум, один раз у житті відправлялися в тривалу подорож; 53 % гомосексуальних пар витрачають за час поїздки більш ніж $ 5 000 на людину. Сьогодні, згідно інформації з соціальних GLBT-мереж, визнані популярні місця в Закарпатті для відпочинку ЛГБТ-туристів: Драгобрат (під час зимового сезону, особливо серед GLBT-фрі-райдерів), популярні нічні клуби Ужгорода та Мукачева, SPA-комплекси Берегівщини та Свалявщини, літній фестиваль поблизу водоспаду Шипіт.

44. Геотермальний туризм в Закарпатті

Термальний туризм (геотермальний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідування геотермальних вод.

Геотермальні води - підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20°С). У теплопостачанні існує розподіл джерел слаботермальні (20-50е С), термальні (50-75е С) і високотермальні (75-100" С), а в бальнеології теплі або субтермальні (20- 37° С), термальні (37-42° С) і гіпертермальні (більше 42' С).

Гарячі джерела здавна застосовувалися для лікування хворих, відповідний розділ медицини називається бальнеологія, на геотермальних джерелах розташовуються готелі-онсени. Найпопулярніші місця геотуризму в Закарпатті - це Косино, Берегово, Нижнє Солотвино, Барвінок, Ужгород, Велятино, Ужгород, Верхній Бистрий, де знаходяться відомі геотермальні курорти, аквацентри та басейни.

45. Геотуризм в Закарпатті

Геотуризм - це різновид туризму, який характеризує повернення до унікальної культури та самобутньої історії місць відпочинку масового туриста.

У 2008 році на Першій Всесвітній конференції з геотуризму в місті Перт (Австралія), де серед інших країн була представлена і Україна, в особі професора УжНУ Ф.Шандор, а з Європи було всього 4 країни, зазначено - геотуризм прагне не завдавати шкоди навколишньому середовищу та закликає насолоджуватися справжністю місць. На сьогодні договір про геотуризм вже підписаний такими країнами, як Гватемала, Гондурас, Норвегія, Румунія та кількома штатами СІЛА. Також треба відзначити, що в багатьох країнах світу створено та створюються геопарки, які задовольнять культурні та рекреаційні потреби туристів.

У результаті глобалізації навіть у найвіддаленіших куточках планети з'являються готелі одних і тих же ланцюжків, ресторани великих мереж пропонують однакову кухню - все це призводить до того, що туристи позбавляються можливості насолодитися незвичністю нового для них місця. Але сьогодні туристи прагнуть провести відпустку в природному середовищі, а не серед гігантських готелів та розпеченого асфальту.

Також серед постулатів геотуризму - повага до місцевого населення. Якщо туристи відвідують те чи інше місце відпочинку через його унікальність, для місцевої влади з'являється стимул зберегти цю унікальність туристичного місця. Цей вид туризму відкриває можливості для забезпечення місцевого населення роботою і підвищення доходів місцевих підприємців. Адже одна з основ геотуризму - це вигода для місцевого населення, де яскраво виражена унікальність регіону чи міста збільшує потік туристів.

Найпопулярніші сьогодні місцевості геотуризму в Закарпатті - природні резервати Зачарований край на Іршавщині та Ужанський національний парк на Великоберезнянщині.

46. Гірськолижний туризм в Закарпатті

47. Лижний туризм в Закарпатті

Лижний туризм (гірськолижний туризм) — різновид туризму на лижних засобах пересування.

Лижний туризм різноманітний: це і одноденні прогулянки по готових лижнях, і недільні переходи по засніжених цілинних лісах, це і багатоденні автономні походи, складні експедиції в горах, скі-тури (позатрасове катання ао фрі-райд) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, сноубординг, сендбординг, гелі-скіїнг.

Лижі — древній винахід людини, призначений для подолання снігових просторів. У старих туристських довідниках можна знайти детальний опис сибірських голиць, індіанських лиж гуронского типу, лиж «пікерель», чукотських «воронячих лапок», норвежських телемарків тощо. Проте всі ці традиційні снігоступи є скоріше екзотикою, сучасні лижі за асортиментом поділяються на бігові, прогулянкові, туристські, слаломні, стрибкові, мисливські (раніше їх називали «лісові»). За матеріалом на: дерев'яні, пластикові, дерев'яно-пластикові, з металевою окантовкою. Є п'ять основних типів пересування на лижах, що призначені для різних цілей:

1. Race skis Перегони на лижах.

2. Race carving skis Перегони на карвінгових лижах.

3. Freeride skis Фрірайд лижі.

4. Amateur skis Аматорські лижі.

5. Special purpose skis Спеціальні види лиж.

У тих регіонах Закарпаття, де взимку є стійкий сніговий покрив, можливо проведения лижних походів різних категорій складності. Найцікавіші траси лижних маршрутів прокладені хребтами гір. У таких походах туристи мають змогу набути досвід прокладання лижні глибоким снігом, подолання природних перешкод у лісі, орієнтування, розпалювання вогнища та приготування їжі при мінусових температурах, що дозволить їм здійснити лижні походи у гірських районах.

Експерти з лижного туризму визначили найкращі лижні регіони Закарпаття: Драгобрат, Пилипець, Подобовець, Ведмежа, Великий, Жденієво, Красія, Синевирська Поляна, Ясіня.

Різновидом лижного туризму сьогодні став гелі-скіїнг, коли лижники стрибають з вертольота, який піднімає сміливців на вершину високої гори, з висоти вони оцінюють складність траси й заздалегідь можуть продумати маршрут спуску. В Закарпатті такий різновид - інколи використовують в регіоні Драгобрату.

48. Глибокий туризм в Закарпатті

Глибокий туризм - це такий вид туризму, що дає можливість якісно прожити кожен день подорожі поза межами масового туризму.

Глибокий туризм занурює туриста у нестандартні умови, але не "дикі', а комфортні, максимально сприяючи відпочинку від буденності. Це природна реалізація бажань як для тих, хто знаходиться в пошуку незвичайних вражень, так і для тих, хто шукає самого себе.

Під час такої подорожі у мандрівника є можливість самостійно скоригувати строк подорожі й навантаження впродовж неї. Хоча потрібно враховувати три важливі моменти. - Перший-це насиченість програми: скільки місць відвідувати та скільки інформації отримувати. - Другий - тривалість поїздки: як правило, це або 7-10 днів для відриву від дійсності, або майже місяць на тривалу подорож. - третій - якість та ступінь занурення в нові пригоди.

Для забезпечення глибини та змісту глибокої подорожі залучаються фахівці, які багато років професійно вивчають певні регіони, знають історію та культуру, міфи й легенди, етнічну специфіку країни. Як правило, ці люди добре знаються на справжньому етно. Вони спеціалізуються на розробці нестандартних маршрутів або організовують наукові експедиції. Максимально цікаво розповідають про всілякі версії, гіпотези, наукові відкриття, пов'язані з конкретним місцем, переказують легенди. Практика залучення фахівців (етнологів, істориків, культурологів, психологів, соціологів) до створення принципово нового і незвичайного продукту на туристичному ринку вже випробувана в Америці, Європі, Австралії. Й хоча такі поїздки відрізняються своєю ціною, їх якість і наповнення перевершать навіть найсміливіші очікування туристів-початківців і надзвичайно порадують бувалих мандрівників. В Закарпатті послуги глибокого туризму лише починають щароджуватися.

49. Грибний туризм в Закарпатті

Грибний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць зростання їстівних грибів, пошук, споживання та купівлю грибів безпосередньо в грибному регіоні.

Грибний туризм - це чудова нагода побродити лісом, знайти їстівний гриб, презентувати товаришам по відпочинку свої здобутки. В грибному туризмі існує і свій к вест, наприклад пошук найякісніших категорій грибів, як наприклад через допомогу свиней - трюфелів на Перечинщині та Міжгірщині, чи разом із досвідченим гідом знайти гриб Цезаря біля Рокосово Хустського району, або ж вирушити до лісу не з корзинкою, а за цілим возом смачних рижиків чи лисичок. Найпопулярнішими в грибному туризмі вважаються такі гриби як - білий гриб, лисички справжні, підосиновик, шампіньйон, гриб Цезаря, енокітаке, строфарія, шиїтаке.

Грибний туризм довгий час був складовою інших видів туризму, але з появою окремої грибної гастрономії, грибних квестів, зацікавленості люкс-туристів окремими видами грибів (трюфелі, шампіньйони, шиїтаке, гриб Цезаря), він поступово виокремлюється в окремий вид туризму. Сьогодні чимало екскурсоводів-провідників пропонують в рамках своєї анімації - грибні тури для своїх клієнтів. До провідних регіонів грибного туризму в Закарпатті входять: долини річок Тур‘я, Боржава, Латориця, Вича

50.Демонологічний туризм в Закарпатті

Демонологічний туризм (туризм за привидами) - це різновид туризму, коли туристи бажають оригінально насолодитися історико-культурною і релігійною специфікою незвичайних куточків планети, які пов'язані з демонологією. Власне, демонологія - це сукупність міфічних народних уявлень і переконань, яка спирається на віру в існування злих духів (демонів).

Демонологічний туризм викликає інтерес в багатьох екстремалів та непосидючих людей. Наприклад, ночівля в карпатських замках з аристократичними привидами чи фотополювання на чудовисько в Чорному мочарі, або ж екскурсія володіннями графа Дракули, або ж подорож місцями, де за легендами живуть злі духи кельтської, угорської чи слов'янської міфології. Крім того, для особливо зацікавлених турфірми організовують демонологічні квести з пошуками захованих скарбів опришків та рицарів.

Найпопулярнішими напрямами демонологічного туризму в Закарпатті на сьогодні є: Броньківський, Невицький та Чинадіївський замки, Чорний ліс біля села Грабово, Чорний мочар біля села Дідово.

51. Дитячий туризм в Закарпатті

Дитячий туризм — вид туризму, що спрямований на задоволення дозвілля для дітей. Дитячий туризм — це пізнавальні екскурсії, дитячі табори, робінзонади. Це веселі канікули, розширення світогляду, нові друзі і безліч вражень для дітей різного віку. Програм дитячого туризму під час шкільних канікул та літнього відпочинку існує достатньо багато. Це, наприклад, активний відпочинок, екологічні табори, кінні тури, трекінг та походи, водний туризм і рафтинг, робінзонади та освітні центри. Дитячий туризм починається з невеликих поїздок — дошкільних та шкільних екскурсійних турів.

Найпоширенішим видом дитячого туризму у світі є дитячі табори. Види дитячих таборів: оздоровчі табори і комплекси, спортивно-оздоровчі табори, а також міжнародні дитячі центри (найбільший такий табір в Закарпатті — «Малятко», Оноківці). Сьогодні також розвивається і міжнародний дитячий туризм. Туркомпанії можуть запропонувати дітям і батькам багато цікавого — занурення в нову культуру, навчання мовам, спортивний відпочинок. За експертними спостереженнями, діти охоче беруть участь у подорожах, починаючи зі свідомого віку — тобто, з 4—5 років. Але це зовсім не означає, що їм протипоказані подорожі у віці 1 року або навіть раніше. При правильній організації можна здійснювати досить тривалі походи з дітьми у віці 2—3 років, і не тільки влітку, а й взимку.

Дитячий туризм — це дуже відповідально, тому, вибираючи дитячий або молодіжний туристичний табір, турорганізації намагаються врахувати все: розміщення, харчування, медицину, охорону, зручність проїзду і найголовніше — програму і роботу керівників дитячих груп.

Ринок дитячого туризму найбільш представлений у таких місцевостях Закарпаття як: Оноківці, Лісарня, Ужгород, Кобилецька поляна, Шаян, Осій, Поляна. Попит на дитячий туризм, так само як і пропозиція, носить яскраво виражений сезонний характер і залежить, як правило, від шкільних канікул: один тиждень — восени і навесні, два тижні — взимку і три місяці — влітку. Літній період вважається найбільш «високим» сезоном, оскільки саме в цей період і попит, і пропозиція однаково високі і стабільні

Основними покупцями на ринку дитячого туризму на сьогоднішній день і в прогнозі на майбутнє виступають підприємства та приватні особи, а за рахунок щорічного фінансування попит на путівки до дитячих оздоровчих та санаторно-курортних таборів стабільний і високий.

52. Діловий туризм в Закарпатті

Діловий туризм (бізнес-туризм, МІСЕ-туризм) - це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих ділових заходах.

У тій або іншій формі бізнес-туризм існує вже давно. Як про самостійний і високодохідний вид туризму про нього заговорили в Європі в 70-80-і pp. XX ст., а в 90-і роки ця сфера бізнесу набула особливо значного розмаху. Сьогодні замість терміну діловий-туризм часто використовується англійський термін-абревіатура - MICE, що точно відображає структуру цього виду туризму: Meetings/incentives/'conferences/exibitions, що в перекладі означає: зустрічі/інсентив/конференції/виставки.

У всіх розвинених країнах існують асоціації ділового туризму, спеціалізовані видання, учбові центри, проводяться виставки цієї сфери бізнесу. Наприклад, Американська Асоціація ділового туризму "SITE" (Society of Insentive and Travel Executives), об'єднує авіакомпанії, готелі, круїзні лінії, учбові установи, конгресні центри, консалтингові і страхові компанії, фірми-туроператори інсентив-турів, транспортні компанії. Основні напрями роботи "SITE" - це маркетингова підтримка своїх членів, узагальнення і розповсюдження досвіду, видання спеціалізованої літератури.

Business Travel сьогодні - розвинена індустрія з обслуговування ділових поїздок. Фахівці зазвичай розглядають поняття

Ділові подорожі як бізнес-система, що складається з чотирьох підсистем. Це - чотирикутник, в кутах якого знаходяться: "компанії-замовники" (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки), "компанії-постачальники окремого виду послуг" (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), "компанії-постачальники повного комплексу послуг (туроператори) у сфері ділових поїздок" і "організації і фірми індустрії MICE". Сьогодні багато туристичних компаній успішно працюють у сфері організації і обслуговування конференцій, конгресів і корпоративних заходів. Вони швидко і ефективно організовують поїздки різної тематики і мети (від організації конференцій до відвідин виставки чи конкретного підприємства) як для великих груп (100 і більш за чоловік), так і для індивідуальних клієнтів.

Організація бізнес-турів має і свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для "високого сезону" у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень і вересень-листопад. Туристичним компаніям без копіткої роботи з клієнтом, розуміння специфіки його професійної діяльності і чіткого бачення саме ділової мети його поїздки не обійтися. Ділові поїздки організовуються, як правило, з повною культурною і екскурсійною програмою. У стандартну програму входить мешкання, сніданки, трансфери, оформлення візи. Додатково надаються такі послуги як: акредитація на виставку або вхідні квитки, послуги гідів, перекладачів, додаткові переїзди або оренда автомобіля і багато іншого, що може бути необхідним на тому чи іншому заході. Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і "стирання кордонів". Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, рушаючи в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу.

Топ-5 місць лідерів ділового туризму в Закарпатті: Хуст, Ужгород, Мукачево, Берегово, Поляна.

53.Екологічний туризм в Закарпатті

Екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм) - це різновид туризму спрямований на еколого-просвітницьку рекреаційну діяльність, протягом якої мандрівник вивчає навколишнє середовище, де природа є головною цінністю.

Основна причина виникнення екологічного туризму у невідрегульованості відносин у системі "суспільство-природа", або в туристичній інтерпретації - "туризм-екологія". Численні опитування туристів свідчать, що серед провідних мотивів туристських подорожей на перший план все більше виступає прагнення людей до спілкування з природою. Звідси походження близьких за змістом понять "м'який туризм" (soft tourism, або розширений варіант nature tourism with a soft touch - дослівно: природний туризм із м'яким дотиком до природи), "зелений туризм" тощо.

Природа - головне джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Усвідомлення цього очевидного факту неминуче ставить людину на позиції любові й поваги до природи. Але це тривалий процес. До того ж відбувається він не автоматично. Потрібно цілеспрямовано формувати дбайливе ставлення до природи, виховувати в людях почуття вдячності до неї за те, що вона дає їм, за її роль у житті нинішнього й прийдешніх поколінь. Щодо цього екологічний туризм має реальні ресурси - невичерпні, як і сама природа.

Люди, через зміни умов життя у великих містах-мегаполісах, усе далі відходять від природи. Незмінними супутниками проживання в таких містах є ізольованість людини, почуття самотності, надмірні навантаження па нервову систему, що породжують постійне психологічне напруження і призводять до стресів. Мешканці великих міст усе частіше потерпають від нервових розладів та захворювань нервової системи. У них з'являється природне і цілком зрозуміле бажання виїхати на природу, щоб у спілкуванні з нею звільнити свою нервову систему від навантажень, що накопичилися в умовах міського проживання.

Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціонального використання природних багатств.

Екологічний туризм обов'язково має містити в собі елементи усвідомленого позитивного ставлення до навколишнього природного середовища, а не тільки його використання, нехай навіть в активних формах.

Необхідно зазначити, що внаслідок понятійної плутанини багато експертів із туризму відмовилися від використання терміну, тому що він трактується різними групами споживачів по-різному. Звідси і висновок міжнародного товариства екотуризму (TIES) про те, що ще довго не буде чіткого розмежування між туризмом і екотуризмом.

10 заповідей екотуриста, сформульованих (TIES):

- пам'ятати про вразливість Землі;

- залишати тільки сліди, забирати з собою тільки фотографії;

- пізнавати світ, у який потрапив: культуру народів, географію;

- шанувати місцевих мешканців;

- не купувати вироби, що піддають небезпеці навколишнє середовище;

- завжди ходити тільки протоптаними стежками;

- підтримувати програми захисту навколишнього середовища;

- де можливо, використовувати методи зберігання навколишнього середовища;

- підтримувати (патронувати) організації, що сприяють захисту природи;

- подорожувати з фірмами, що підтримують принципи екотуризму.

З цих позицій екологічний туризм можна вважати головною концептуальною ідеєю сталого розвитку туристичної індустрії у XXI сторіччі, а вся територія Закарпаття є регіоном, де активно пропагується та розвивається екологічний туризм. 54.Економний туризм в Закарпатті

Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури) - це різновид туризму, в якому турист обирає потрібний напрям за прийнятною для себе ціною.

Найвідомішими підвидами економного туризму є, звичайно, гарячі тури. Туроператори, не встигнувши вчасно продати куплені місця, виставляють їх на продаж за значно заниженою ціною, в Закарпатті це часто буває перед новорічно-різдвяними святами. Та ж ситуація виникає при купівлі путівки за кілька днів до відправки групи - ціна буде нижчою майже в два рази. Цей вид туризму приємний тим туристам, які легкі на підйом, які можуть дуже швидко зібратися, за досить невелику ціну. Але при такому різновиді відпочинку наявність всіх необхідних документів на руках просто обов'язкова.

Наступним видом економного туризму є спосіб бронювання місць заздалегідь. Якщо забронювати тур за кілька тижнів раніше, а ще краще - місяців, тоді отримання дешевого відпочинку у вподобаному місці гарантовано. Такий спосіб бронювання дозволяє значно зекономити кошти.

Є й ще більш економний вид туризму. Це відпочинок в недорогих готелях або апартаментах. При цьому проживання передбачається не надто комфортним, але отримання яскравих емоцій від перебування в такому регіоні гарантовано в повній мірі, наприклад поблизу відомих курортів Поляна, Шаян, Драгобрат.

Набирає велику популярність економний варіант автобусних турів з нічними переїздами. Це також дозволить відпочити з невеликими витратами. Особливою популярністю користуються тури по трьох туристичних колах Закарпаття. При цьому туристи відвідують за короткий період часу кілька місцевостей за цілком невеликі кошти. Плюсом такого виду подорожі є можливість вибору маршруту з важливими екскурсіями визначними місцями. 55.Екстремальний туризм в Закарпатті

Екстремальний туризм (адреналіновий туризм, вулканічний туризм) - різновид туризму, який пов'язаний із певним ступенем ризику.

Різномаїття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо новеньке, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Турист вже змагається з природою: переборює гірські річки, гостює в небезпечних печерах, підкорює води океанів та морів, дізнається про небо за допомогою різноманітних пристроїв, і може злітати на декілька днів у космос.

Цей вид туризму відкриває найпрекрасніші куточки світу, пропонує неймовірні можливості, але завжди пов'язаний з небезпекою, тому вимагає хорошої фізичної та психологічної підготовки. Найпопулярніші види екстрім-туризму: спелеотуризм, рафтинг, альпінізм і скелелазіння. Головне в екстремальному туризмі - наявність природних умов для обраного виду відпочинку і досвідчених організаторів.

Усі маршрути екстремального туризму мають різні категорії складності. Більшість не вимагають багаторічного досвіду і ретельних підготовок, і, як правило, вони під силу будь-якій здоровій активній людині. Невід'ємний атрибут екстремального туризму - спорядження, спецодяг та належне взуття, які роблять екстремальний туризм дорогим. Від них значною мірою залежить життя туриста, і економити на безпеці не можна.

В Закарпатті екстремальний туризм особливо розвинутий в гірській місцевості де усклалненні умови вільного пересування: Петрос, Близниця, Піп-Іаан Чорногірський, а також водний каньйонінг, спелеопоходи, фрі-райд та парапланеризм на Боржавських полонинах. 56. Етнічний туризм в Закарпатиі 57. Ностальгічний туризм в Закарпатті

Етнічний туризм (ностальгічний туризм, етнографічний туризм) - різновид туризму, який здійснюється туристами на місця свого історичного проживання.

Етнічний туризм - це чудовий спосіб дізнатися більше про своє коріння або вивчити історію народу вченим, любителям. Завдяки такому нововведенню в туристичних фірмах багато хто навіть знаходив своїх далеких родичів на чужих землях. Іноді люди відвідували місця, де проживали їхні батьки, діди або вони самі в далекій молодості були виселені з цих околиць.

Учасники етнічного туризму - в основному люди похилого віку, що раніше проживали в цій місцевості. Основна частина програм і мета приїзду - індивідуальне (або невеликими сімейними групами) відвідування різних регіонів. Туристські ресурси для етнічного туризму багаті і своєрідні. Це пам'ятки архітектури, музейні експозиції, архівні матеріали, мальовничі природні місця. У сукупності все це створює сприятливі умови для відпочинку та ознайомлення з історією та культурою народу.

Етнічний туризм може бути як внутрішнім (наприклад, відвідування глибинки міськими жителями з метою ознайомлення з архаїчними говорами, фольклором, побутом, культурою і мовами автохтонних народів), так і зовнішнім, який пов'язаний з відвідуванням історичної батьківщини або місць народження родичів. Останній різновид часто називається ностальгічним туризмом, який отримав досить широке поширення у ряді регіонів Закарпаття - Верецький перевал або Тиса для угорців, сакральні цвинтарі Мукачева, Ужгорода для євреїв, літературні місця для чехів у Колочаві. Говорячи про ностальгічні тури, можна виділити один з підвидів такого туризму, як відвідування родичів і друзів (relative & visitors tour). Але цей вид туризму, підходить не для всіх людей, більшість - це ті, хто має родинні зв'язки із землями, на які вони їдуть.

58.Жіночий туризм в Закарпатті

Туризм для жінок (жіночий туризм) — це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб осіб жіночої статі.

З роками дедалі більше жінок самостійно вирушають у подорожі, щоб під час відпустки відпочити від родини, роботи і дітей. Причому вони вибирають всі види відпочинку — пізнавальний, активний, пляжний. Італійський сайт під назвою «Permesola», путівники «Venezia Permesola» та «Londra Permesola» створені лише для жіночого туризму.

Відомий туристичний путівник «Підручник мандрівниці» є універсальним виданням для жінок, які вирушають в дорогу. Тут є відомості про те, де можна оселитися, переночувати, як пересуватися по країні і ряд специфічних рекомендацій, що відносяться до правил поведінки жінок в різних країнах. Наприклад, путівник рекомендує вибирати готелі та хостели, які мають знак «Women Friendly», в Закарпатті поки відсутні подібні готелі. Там же дається рейтинг країн, де подорожуюча самотня жінка може зіткнутися з певними складнощами.

Сьогодні у Закарпатті відпочинок суто для жінок передбачений у корпусі для вагітних на території кліматичного санаторію «Карпати», Чинадієво-Берегвар Мукачівського району.

59. Залізничний туризм в Закарпатті

Залізничний туризм - різновид туризму, в якому головним засобом пересування є залізничний транспорт (паровоз, електропотяг, дрезина, фунікулер, трамвай, вагонетка, канатна дорога).

Світовий туризм почав розвиватися саме на залізниці, ще 5 липня 1841 англійський підприємець Томас Кук організував подорож для 570 осіб залізницею у поїзді, де пасажирам було надано комплекс послуг, що включав у себе харчування і духовий оркестр для розваги.

Залізничний туристський маршрут повинен ретельно вибиратися з урахуванням інтересів, побажань та попиту конкретних споживачів. Під час подорожі залізницею можна отримати задоволення від природних або культурних особливостей: ліси, озера, гори, пам'ятки архітектури, замки, храми. Для реалізації залізничного туризму існує кілька варіантів, наприклад, можливе формування окремих туристсько-екскурсійних поїздів.

Великою популярністю в Закарпатті користується вузькоколійний маршрут "Боржавська вузькоколійка", де можна скористатися залізничною атракцією від Берегова чи Виноградова достанцій Хмільник та Іршава, або ж побачити оригінальну залізничну колекцію в селі Колочава чи провезтися дитячою залізницею в Ужгороді.

60.Зимовий туризм в Закарпатті

Зимовий туризм (білий туризм) — це відвідування туристських місцевостей у зимову пору року. Найпопулярнішим він є під час різдвяних і новорічних канікул.

Зимовий туризм значною мірою залежить від кліматичних та погодних умов. Зокрема, глобальне потепління внесло поправки в плани багатьох гравців зимового туристичного ринку, змінивши карту курортів. Відсутність «гарантованої наявності снігу» на початку зими завдає величезної шкоди зимовому туризму, тому часто туристичні організації вдаються до технологічних новинок, інтенсивно використовують снігові гармати. Зимовий туризму дає можливість скористатися значною кількість підвидів спортивного туризму — гірські лижі та слалом, сноубординг та сноутюбинг, ковзанярство та керлінг, а також насолодитися в зимових туристичних зонах купанням у термальних купелях просто неба. Найпопулярнішими місцевостями для зимового відпочинку у Закарпатті визнано:

1. Драгобрат: сніг завжди є, внаслідок географічних та кліматичних особливостей. 2. Пилипець та Подобовець 3. Косино та Берегово: купання у термальних басейнах назовні. 4. Поляна: сноутюбінг, найкраще штучне засніження та зимове SPA 5. Великий: якість трас та зимових послуг.

61. Ігровий туризм в Закарпатті

Ігрови́й тури́зм (розважальний туризм) — різновид туризму, в якому туристи-учасники, що їх називають гравцями, керують ресурсами, даними через ігрові символи, з метою досягнення мети.

Головне завдання ігрового туризму — діяльність з розважальною та іноді навчальною метою.

Коли описують напрями ігрового туризму, одразу на думку спадає Лас-Вегас. Місто-феєрія уяви, жадоба збагачення і пишність фешенебельних готелів, сотні тисяч гральних автоматів, таємничий «блек-джек» і рулетка. Постійний розвиток світової гральної індустрії торкнувся всіх світових держав. За час свого існування деякі азартні оазиси стали нагадувати імперії. Види ігрового туризму: - Дитячі ігри — для цього створюють в турзонах дитячу анімацію та ігрові кімнати для дітей. Всі відомі туристичні зони Закарпаття надають дані послуги. - Симуляції, наприклад скаутинг, квест-анімація. Особливо розвинуті на Перечинщині, Свалявщині та Міжгірщині. - Спортивні ігри, серед найпопулярніших спортивних ігор у туризмі: футбол, теніс, гольф, петанк, волейбол. Обов‘язкові на всіх туристичних зонах Закарпаття. - Логічні ігри, наприклад, серед рекреантів популярні кросворди, судоку, розумова анімація. Обов‘язкові на всіх туристичних зонах Закарпаття. - Настільні ігри, серед популярних настільних ігор на відпочинку: шахи, шашки, нарди, го. Обов‘язкові на всіх туристичних зонах Закарпаття. - Азартні ігри. Відмінністю азартних ігор є те, що виграш чи програш у них має не тільки символічне, а й реальне життєве значення — вони грають на гроші. А такі ігри дуже популярні в курортних зонах, коли туристи відпочивають і часто послаблюють свої соціальні гальма. На території Закарпаття заборонена дана діяльність. - Комп'ютерні ігри, очевидно, саме тому в багатьох готельних комплексах встановлено комп'ютерні зали, де запеклі гравці комп'ютерних ігор проводять основний час своїх відпусток. Дана послуга доступна лише у містах Ужгород, Мукачево, Хуст. - Рольові ігри, анімація в туризмі. В рольових іграх гравці діють у певному, заданому правилами, світі, беручи на себе певні вигадані ролі. Рольові ігри часто не носять змагального характеру, а призначені для того, щоб отримати задоволення від самого процесу гри.

62. Індустріальний туризм в Закарпатті

Індустріальний туризм (промисловий туризм) - це дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення.

Цей різновид туризму володіє рисами молодіжної субкультури і англійською мовою звучить як "urban exploration" (міське дослідження).

Види індустріального туризму і міських досліджень:

1. Відвідання закинутих об'єктів, наприклад, великою популярністю користуються місцевості в Закарпатті: закинутий санаторій в селі Кваси, залишки РЛС в селіПістрялово, метеостанція «Білий слон», колишня військова база на Полонина Руна

2. Постпаломництво, тобто відвідання занедбаних десакралізованних об'єктів релігійного вшанування, наприклад, закриті храми, місця паломництва, предмети релігійного культу: храм Яна Непомуцького на Радванці (Ужгород), деревяний храм в Гукливому, монастирські печери Мукачева та Углі

3. Проникнення на території, що охороняються, а також території діючих промислових зон та зон, не створених для перебування в них людей - інфільтрація, наприклад, зони військових баз, армійські склади, хімічні заводи.

4. Дослідження підземних споруд (диггерство), наприклад, дренажних систем, каналізаційних колекторів, підземних рік, промислових тунелів: Малий Уж в Ужгороді, старі винні підвали Середнє, Мужієво та Ужгород

5. Прогулянки дахами (руфинг, руферство ), наприклад, подорожі дахами хмарочосів та багатоповерхівок: Ужгород, Мукачево

6. Пасивний та комерційний індустріальний туризм - це відвідання підприємцями вдалих об'єктів промисловості для запозичення позитивних моментів господарювання та можливого інвестування: Ужгород

7. Психогеографія. Туристи, що користуються психогеографією, вважають, що міський ландшафт, з яким часто стикається більшість людей, нав'язує певний спосіб взаємодії із середовищем - повсякденні маршрути, звичні почуття. Основним методом таких досліджень є **дрейф" (drift) -- техніка швидкого проходу через мінливу атмосферу, засіб суб'єктивного перетворення міського простору. її цілями можуть бути відмова від звичайних мотивів для пересування, дослідження району, емоційна дезорієнтація учасника.

8. Урбанізм - це любов до міських пейзажів, сформована в результаті розширення, розвитку або навпаки, занепаду міських територій. Об'єктами особливого натхнення можуть стати будівлі певної архітектури. Багато митців надихаються видами на залізничні розв'язки та депо, атмосферою спальних районів, міських колодязів (згадаємо творчість Федора Манайло та Михайла Колодко), тупиків, дивних і незвичайних місць, доріг, що не використовуються. У країнах Європейського союзу діють туристичні фірми, що пропонують тури неафішованими куточками європейських міст.

9. Сурвівалізм (англ. survival - виживання) - виживання в екстремальних умовах. Це і комплекс дій, спрямований на збереження життя, здоров'я та нормальну життєдіяльність, і водночас виживання у важких і небезпечних умовах природи, міста, стихійних лих, військового конфлікту, економічних проблем, психологічного чинника.

63. Інтернет-туризм в Закарпатті

Інтернет-туризм - один з різновидів туризму, в якому Інтернет служить головним або єдиним засобом пересування туриста.

Останнім часом на розвиток туристичного бізнесу великий вплив мають Інтернет-технології і все частіше у всесвітній павутині можна знайти різноманітні сайти (сторінки), присвячені розвитку туристичної індустрії, туристичним фірмам, анімації, а також туристичним зонам, пансіонатам, базам відпочинку, готелям, сільським садибам. Звичайно, найбільш ефективно використовують переваги Інтернету туристичні фірми та агенства для реклами та надання туристичних послуг, а тому не дивно, що саме продаж туристичних послуг (продаж турів, бронювання авіабілетів, готелів) в першій п'ятірці за об'ємами продажу в Інтернеті. Такі показники забезпечуються тим, що Інтернет має багато переваг та можливостей для розвитку туристичного бізнесу, зокрема:

1. Можливість оперативного як розміщення, так і пошуку в Інтернеті інформації про "гарячі" тури, місця в готелях, квитки.

2. Можливість бронювання через Інтернет турів, місць у готелях, квитків, а також знижки при бронюванні та замовленні через Інтернет.

3. Економія коштів під час використання електронної пошти при співробітництві з іноземними партнерами, туроператорами, готелями, транспортними компаніями.

4. Можливість бути в центрі інформації, наприклад, нові тури, знижки, політична та економічна стабільність в обраних країнах, новини законодавства з туризму в різноманітних країнах.

Окрім того, віртуальні туристи через соціальні мережі та різноманітні форуми мають змогу обмінюватися суб'єктивними враженнями та фотозображеннями своїх подорожей, а відповідно інші користувачі обирають або ж відкидають напрям можливої перспективної подорожі в той чи інший напрям.

64.Інсентив-туризм в Закарпатті

Інсентив-туризм (заохочувальний туризм; від англ. incentive — спонукальний мотив, стимул, натхнення, заохочення) — туристичні поїздки, що організовуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників чи партнерів як винагорода за високі показники в роботі.

Інсентив-туризм зародився у 1960-ті роки у США. В США щорічно витрачається близько 25 млрд доларів на інсентив-програмии, з них понад 10 млрд — на інсентив-тури. Прогнозується, що у XXI ст. інсентив-туризм перетвориться на основну форму заохочення найманих працівників.

Інсентив-туризм, як правило, відрізняється від масового туристичного продукту певною специфікою, а то й екстравагантністю: прогулянка на повітряній кулі чи політ на бойовому винищувачі, пікнік на альпійській вершині чи виживання у джунглях, спуск у морські глибини чи навколосвітня подорож, дегустація екзотичних страв і спиртних напоїв чи участь у поліцейській спецоперації та інше.

На сьогодні сформувалося три напрямки розвитку інсентив-туризму:

- колективні поїздки на відпочинок, які суміщаються з діловими заходами; - виїзди колективів фірм, спрямовані на створення працездатних команд, так званий «team building» -формування команди; - заохочувальні туристичні поїздки.

Інсентив-тури сприяють розвитку компанії:

- це відображення успішності компанії;

- спосіб встановити нові ділові контакти, створити довготривалі стосунки;

- можливість віддячити і заохотити своїх найкращих співробітників;

- можливість ще раз нагадати про професіоналізм і надійність;

- частина рекламної компанії, адже співробітники — це найкраща реклама.

Найвідоміші інсентив-тури проходять у: — Воєводино (слідами кельтів); — Пилипці (в пошуках карпатських діамантів); — Вольногора (слідами опришків); — Ужгород (смак Карпат); — Винний сад (у вині істина).

Інсентив-туризм — це той самий рідкісний випадок, коли поєднується приємне з корисним. Бурхливе зростання заохочувального туризму у світі привело до створення ряду асоціацій цього профілю, проведення конференцій, організації виставок і видання спеціальних каталогів.

65. Історичний туризм в Закарпатті

Історичний туризм (історико-культурний туризм) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з історією та історичною спадщиною.

Ряд регіонів багатий такими унікальними історичними територіями, як стародавні міста, садибні і палацово-паркові ансамблі, комплекси культової архітектури, історичні будівлі, історико-культурні пам'ятки. При організації унікальних територій слід поєднувати традиційні форми діяльності, що історично сформували ці території, з інноваційними видами, до числа яких належить і туризм. Причому, нові види діяльності повинні доповнювати, а не придушувати сформовані господарські, соціо-культурні та природні процеси. При розвитку туристської інфраструктури важливо не порушувати історичний вигляд території. Кожен знову створюваний туристський центр або ж об'єкт повинен відповідати національним особливостям, традиціям і одночасно мати свій неповторний вигляд. Створення природно-історичних парків має сприяти порятунку найцінніших пам'яток культури та історії як цілісних архітектурно-ландшафтних і культурних комплексів.

Власне, культурну, історичну та природну спадщину в історичному туризмі прийнято ділити на такі категорії:

• надбання, що використовується в основному туристами (фестивалі, пам'ятники); фестиваль «Срібний татош», замки Закарпаття

• надбання змішаного користування (менш значні історичні пам'ятники і музеї, театри, заповідники); Верецький перевал, витоки Тиси

• надбання, що використовується в основному місцевим населенням (цивільні споруди, культові об'єкти, кінотеатри, бібліотеки). Деревяні храми Закарпаття

Прикладом нового підходу до розвитку традиційних форм туризму є рекомендації щодо підвищення рівня історико-культурного змісту туру через включення до його програми знайомства з місцевими визначними пам'ятками, навіть якщо мова йде про організацію короткострокової екскурсії або спеціалізований тур. Кожен регіон має унікальну історичну спадщину.

Виділяють чотири принципи історичного туризму:

1) активне сприяння у збереженні спадщини місцевості-культурного, історичного та природного;

2) підкреслення і виділення унікальності спадщини місцевості щодо інших регіонів;

3) створення у місцевого населення почуття гордості і відповідальності за унікальну спадщину;

4) розробка програми розвитку туризму на основі використання унікальної спадщини місцевості.

Історичний туризм не тільки приносить доходи регіону, але й дає місцевому населенню підставу пишатися своєю унікальною спадщиною та можливості ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних ресурсів для туризму. Успішний розвиток туризму, а отже, масове залучення потенційних туристів залежить від дій, спрямованих на збереження культурних, історичних і природних ресурсів місцевості. Реалізація програми з використання історико-культурного та природного потенціалу регіону з метою туризму вирішить одну з найважливіших його проблем - проблему сезонного коливання попиту, шляхом пропозиції різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури.

Туризмознавці визначили найкращі і найпопулярніші у туристів закарпатські пам'ятки історії. ТОП-10 історичних пам'яток Закарпаття:

1. Мукачівський замок та околиці Мукачева

2. Дакійське городище в Малій Копані

3. Хуст та околиці

4.Королево та найдревніша людська стоянка

5. Берегово та околиці

6. Чинадієво та околиці

7. Мужієво та древній готичний храм

8. Виноградово

9. Середнє та околиці

10. Ужгород та околиці, включно з Невицьким замком

66. Клубний туризм в Закарпатті 67. Хобі-туризм в Закарпатті 68. Party-туризм в Закарпатті

Клубний туризм (хобі-туризм, раrty-туризм, жуїр-туризм) - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, здебільшого є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад, на острови, вивчати життя пташок чи риб і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо.

Хобі-туризм - різновид клубного туризму з метою зайнятися улюбленою справою в середовищі однодумців під час подорожі (тури для автолюбителів, для спортивних уболівальників, творчо-ремісничі тури, тури для любителів певних напоїв або їстівних продуктів). Для таких людей існують спеціальні тури для автолюбителів, для "фанатів" і спортивних вболівальників на спортивні змагання, чемпіонати та олімпіади, для прочан, для колекціонерів і любителів (наприклад, "Подорож за карпатськими орхідеями по полонинах"), для гурманів ( «Сирний тур по Закарпаттю» або "Пивний тур по крафтових пиварнях Закарпаття").

Ринок хобі-туризму дуже широкий, тому що велике і різноманітне коло людських інтересів. Однак ринок цей не постійний, оскільки з плином часу інтереси людей змінюються - з'являються нові, можуть втрачатися старі. Крім того, ринок цей вузький і дуже різниться по регіонах, тобто у різних країнах попит на хобі-туризм представлений неоднаково. Інтереси у жителів різних країн можуть бути різними. Тому хобі-туризм відрізняється і за якістю щодо попиту в різних країнах. У деяких регіонах (скажімо, у південних регіонах Закарпаття) великою популярністю користуються спеціальні тури любителів вина ("Винний тур в долині Боржави"), такі тури проводяться і в інших регіонах Закарпаття. Великою популярністю на закарпатському ринку користуються кулінарні тури. При організації хобі-туризму необхідно забезпечити туристам можливість зайнятися улюбленою справою. Якщо це відвідування спортивних чемпіонатів, то складається певна програма відвідувань змагань, якщо тур для любителів пива, сиру, то організуються дегустації, відвідування заводів і фабрик з виробництва цієї продукції, плантацій і виноградників, погребів і складів. Головне правило хобі-туризму - групи туристів на такі тури мають формуватися за принципом однорідності інтересів. Хобі-тури, зазвичай, не мають регулярного графіка проведення, є додатковими, організуються в міжсезоння для більш повного заповнення матеріальної бази або за окремими замовленнями при виникненні того чи іншого інтересу, попиту.

Клубний туризм - один з найбільш перспективних видів відпочинку, коли в подорож відправляються люди, об'єднані загальним уявленням про те, як вони хочуть відновити свої сили. У пошуках якісного відпочинку їдуть люди, для яких найпривабливіша перспектива - повеселитися на гучній, дружній house-вечірці в безтурботній атмосфері нічного клубу, з pool-party, де працюють діджеї.

Різновидом клубного туризму є party-туризм - це виїзд у чужу країну з метою розважитися та долучитися до клубного життя місцевої молоді. Такий різновид клубного туризму передбачає відвідування модних нічних клубів міста або країни. Здебільшого мета такої поїздки - знайомство з клубною публікою, артдиректорами, PR-менеджерами, DJ, PJ та іншою професійною громадськістю для подальшої співпраці та організації спільних заходів.

69. Кінотуризм в Закарпатті

Кінотуризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з теле- та кіноіндустрією.

Кінотуризм завойовує в світі все більшу популярність. Шанувальники кіно і телебачення готові платити чималі гроші і терпіти будь-які негаразди, щоб побувати на місцях зйомок своїх улюблених фільмів або серіалів.

Закарпаття це край, який завжди приваблював кінорежисерів, та надихав втілювати їх задуми.

На допомогу туристам-кіноманам зібрана інформація, про всі кінострічки, що були відзняті на території сучасного Закарпаття.

«Koriatovic», 1923 р.

Мукачево. Режисер Карел Юст. Актори: Карел Фіяла, Теодор Піштє Фільм знімався без звуку. Оригінал не зберігся. «Марійка-невірниця», 1934 р.

Село Колочава. За мотивами чеського письменника Івана Ольбрахта в Колочаві в 30-х роках чехи зняли художню стрічку. Фільм знімався без звуку. Головну роль виконала Ганна Шкелебей, яка навіть не вміла писати. «Pisen o smutne zemi», 1937 р.

Ужгород. Режисер Іржі Вайс. «Hordubalove», 1937 р.

Страбичово. Режисер Мартін Фріч. Актори: Ярослав Войта, Сузанна Марвіл, Мірко Еліаш, Пало Белік, Елішка Кухарова, Власта Сучкова, Густав Гілмар «Карпатська Україна», 1942 р.

Хуст. Режисер Каленик Лисюк. Каленик Лисюк приїхав разом із сином Петром до Закарпаття з США на початку 1939 року. Їм вдалося відзняти проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року у місті Хуст. Пізніше вони знімали бої, які точилися між українськими загонами й угорською армією. Під час одного з боїв загинув Петро Лисюк. Повернувшись до США, Калетник Лисюк продовжив роботу над фільмом. Для нього він знайшов вояків Карпатської січі й організував реконструкції кількох подій. Фільм було зкомпоновано 1942 року «Сталингра́дская би́тва», 1949р.

Ужгород (Горяни). Режиссер Володимир Петров. Актори Олексій Дикий, Максим Штраух, Юрій Толубеєв, Борис Ліванов «Заговор обречённых», 1950р.

Ужгород. Режисер: Михайло Калатозов. Актори Людмила Скопіна, Павло Кадочников, Володимир Дружников, Борис Сітко, Всеволод Аксьонов, Ростислав Плятт, Іван Бобров, Луїза Кошукова, Олег Жаков, Іван Пельтцер, Ілля Судаков, Софія Пилявська, Олександр Вертинський, Максим Штраух, Валентина Сєрова. “Долина синіх скель”, 1956 р.

Берегвар. Режисер Микола Красій. Актори Андрій Сова, Анатолій Вербицький, Микола Пишванов. “Гроза над полями”, 1958 р.

Виноградово. Режисер Микола Красій, Юрій Лисенко. Актори Дзідра Рітенбергс, Генріх Осташевський, Данута Столярська. “Над Тисою”, 1958 р.

Виноградово, Чоп, села Королево, Синевирська Поляна. Режисер Дмитро Васильєв. Актори Валентин Зубков, Афанасій Кочетков, Тетяна Конюхова. Для участі в зйомках перші в житті фотопроби проходив Володимир Висоцький, але відбір не пройшов. «Іванна», 1959р.

Мукачево. Режисер Віктор Івченко. Актори Інна Бурдученко, Анатолій Моторний. Фільм був засуджений урядом Ватикану. «Карьера Димы Горина», 1961 р.

Ужгород. Головну роль виконав Олександр Дем’яненко, також серед акторів Володимир Висоцький – це була його перша роль в кіно. фільм “МІЖ ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ”, 1962 р

Фрагмент фільму знімався в селі Косівська Поляна. Кіностудія ім. Олександра Довженка. Сценарій: Юрій (Григорій) Збанацкий. Режисер: Євген Брюнчугін, Анатолій Буковський “Пропало лето”, 1963 р.

Ужгород, Березнянщина. Режисери Ролан Биков и Микита Орлов. Актори Володимир Євстафьєв, Сергій Гудко, Михайло Пуговкін, Зоя Федорова. Почесний диплом на міжнародному кінофестивалі в Каннах у 1965 році. «Жайворонок», 1964 р.

Мукачево. Режисери Микита Куріхін, Леонід Менакер. Актори Вячеслав Гуренков, Геннадій Юхтін, Валентінс Скулме. «Война и мир», 1965 р.

Свалява, село Куштановиця. За твором Льва Толстого, кіно отримало перший ОСКАР в Радянському Союзі у 1968 році. «Снежная королева», 1966 р.

Берегвар. Режисер Генадій Казанский. Актори Лєна Проклова, Слава Цюпа, Наталя Клімова. Приз «Золотий орел» столиці Колумбії Боготи кращому молодіжному фільму. «Трембіта», 1968 р.

Хуст, село Берегвар. Режисер Олег Ніколаєвській. Актори Савелій Крамаров, Євгеній Весник. «Каратель», 1968 р.

Ужгород. Режисер Манос Захариас. Актори Евгений Киндинов, Мария Вандова, Армен Джигарханян «Комиссары», 1969 р

Ужгород. Режисер Николай Мащенко. Актори Іван Миколайчук, Константин Степанков, Федір Панасенко, Борислав Брондуков «Ватерлоо» 1969 р. – Найвідоміший фільм

Села Нижнє Солотвино, Ірлява, Чабанівка. Режисер Федір Бондарчук на гроші Діно Де Лаурнетіса з американськими акторами Род Стайгер, Крістофер Пламмер, Орсон Уеллс, Джек Хокінс. «Бег», 1970р.

Села Нижнє Солотвино, Ірлява, Чабанівка. Режиссер Олександр Алов, Володимир Наумов. Актори Людмила Савельєва, Михайло Ульянов, Євген Євстигнєєв «Семнадцать мгновений весны» 1973р.

Берегвар. Знято один з епізодів біля палацу Шенеборнів, за сценарієм Юліана Семенова, актори В’ячеслав Тихонов, Леонід Бронєвой, Олег Табаков, Леонід Куравльов В околицях Сваляви знімалися окремі епізоди «Сімнадцяти миттєвостей весни», зокрема саме тут Р. Плятт, який грав пастора Шлага, «переходив кордон» на лижах. “Единственная дорога”, 1974р.

Ужгород, село Камяниця. Режисер Владимир Павлович. Актори Анатолий Кузнецов, Душан Яницижевич «Весенний призыв», 1976 р.

Режисер Павло Любимов. Актори Олександр Фатюшин, Наталя Захарова, Леонід Ярмольник «Табір іде в небо», 1976 р.

Міжгірщина, Виноградів. Режсер Еміль Лотяну. Прокат – 64 мільйони людей. «Balada pro banditu», 1978 р.

Колочава. Режисер Владімір Сіс. «Дуєнья», 1978 р.

Камяниця, Невицький замок. Режисер Михайло Григорєв. Актори Тетяна Васильєва, Ірина Муравйова, Євген Леонов, Семен Фарада “Прощальная гастроль “Артиста”, 1979 р.

Ужгород. Режисер Олександр Файнціммер. Актори Олена Зєлєнова, Микола Шушарін. “Фронт в тылу”, 1981 р.

Кольчино урочище “Соколе”, північний схил Куштанівської гори. Режиссер: Ігор Гостєв. Актори Вячеслав Тихонов, Валерия Заклунная, Евгений Матвеев, Иван Лапиков “Троє на шоссе”, 1983 р.

Траса Київ-Чоп. Режиссер: Анатолій Бобровський. Актори Армен Джигарханян, В’ячеслав Невинний «В двух шагах от “Рая”», 1984р.

Ужгород. Режисер Тимур Золоєв. Актори Ремігіус Сабуліс, Мартіньш Вілсонс, Віктор Євграфов «Жменяки», 1987 р.

Ужгород. Режисер Альфред Шестопалов. Актори Лесь Сердюк, Наталя Наум, Ольга Матешко «Акция», 1988 р.

Ужгород, село Берегвар. Режисер Володимир Шамшурін. Актори Борис Галкін, Георгій Юматов “Час полнолуния”, 1988р.

Мукачево. Режисер Арунас Жебрюнас. Актори Робертас Вайдотас, Марія Пробош. “Дорога в ад”, 1988р.

Ужгород, Перечин. Режисер Микола Засеєв-Руденко. Актори: Борис Щербаков, Людмила Гурченко “Не покидай” , 1989 р.

Берегвар. Режисер Леонід Нечаєв. Актори В’ячеслав Невинний, Лідія Федосеєва-Шукшина, Артем Тинкасов. «Гол в Спасские ворота», 1990 р.

Ужгород. Режисер Павел Любимов. Актори Анатолій Котеньов, Олександра Яковлєва, Борислав Брондуков, Всеволод Абдулов «Карпатське золото» 1991 р.

Ужгород, Берегвар. Режисера Віктор Живолуб. Актори Іван Гаврилюк, Костянтин Степанков, Ольга Сумська. «Экстрасенс», 1991 р.

Ужгород, Мукачево. Режисер Генадій Глаголєв. Актори Валерій Леонтьєв, Сергій Юрський, Борислав Брондуков «Вінчання зі смертю», 1992 р.

Чинадієво, Карпати. Режисер Микола Мащенко. Актори Олег Савкін, Георгій Дрозд, Георгій Морозюк, Галина Сулима, Наталія Поліщук, Костянтин Шафоренко, Людмила Чиншева «Овод», 2003р .

Мукачево. 20-серійна телеверсія романа Етель Ліліан Войніч. Режисер У Тіань Мінг. Актор Андрій Сабінін. «Імпорт – експорт», 2007 р.

Ужгород. Режисер – Ульріх Зайдль, оператор – Ед Лахман. «Доярка з Хацапетівки 2: Виклик долі», 2007 р.

Берегвар. Режисер Павло Снісаренко. Актори Марія Куликова, Дмитро Ульянов. «Ле́ся+Ро́ма», 2008 р.

Ужгород. Режисери Богданенко Олександр. Даруга Олександр. Актори Вітовська Ірма, Лалєнков Дмитро. «Синевир», 2011 р.

Село Синевирська Поляна. Фільм жахів. Режисери Олександр Альошечкін і В’ячеслав Альошечкін. «Іван Сила», 2012 р.

Село Білки. За книгою Олександра Гавроша. Режисер Віктор Андрієнко Актори Дмитро Халаджі, Василь Вірастюк,Віктор Андрієнко, Ольга Сумська. «Брати. Остання сповідь», 2012р.

Село Синевирська Поляна. Режисери Вікторія Трофименко. Приз «Срібний Георгій» за найкраще виконання жіночої ролі Наталією Половинкою “Циганська кров” 2013р.

Ужгород, Виноградівщина. Режисер Акім Галімов. Актори Акім Галімов «Труба», 2012р.

Ужгород. Режисер Віталій Манський. Про газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород» «Урсус», 2013р.

Ужгород, Мукачево, село Синевирська Поляна. Режисер Отар Шаматава. Головну жіночу роль виконувала ефектна акторка Жозефіна де ла Баум, актор Богдан Бенюк та ведмідь Тіма. «Місто Ангела» 2014 р.

Тячів. Режисер В’ячеслав Бігун. Актори Євгенія Бобрушко «Карпатский круг», 2015 р.

Міжгірщина. Режисер Еджа Ванлов “Славетна сімка”, 2016 р

Режисер: Геральд Франклін. Актори: Джері Квартенг, Сара Саламо, Фернандо Коррал В Закарпатті проходили зйомки фільму-бойовика – локація Пилипець-водоспад Шипіт, Боржавський хребет,який у фільмі представлений як кордон Нікарагуа з Гондурасом «Межа», 2017 р.

Перечин, Ужгород. Режисер Петер Беб’як. Актори Томас Масталір, Євген Лібезнюк, Емілія Васаріова, Зюзана Фіалова, Станіслав Боклан, Рима Зюбіна, Олександр Піскунов, Крістіна Канатова Українсько-словацький кінофільм про контрабанду на кордоні між Україною та Словаччиною. 3 липня 2017 році на 52-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, стрічка здобула Приз за найкращу режисерську роботу.

70. Комерційний туризм в Закарпатті

Комерційний туризм (анклавний туризм, інклюзив-тур, пакет-тур, пекидж-тур) - це різновид туризму, який зорієнтований на одержання туристичними підприємствами прибутку, що є основним джерелом для розвитку виробництва послуг. Туристичні фірми постійно шукають найбільш оптимальне співвідношення між величиною витрат і кінцевою ціною турпродукту. Надавані ними туристичні послуги орієнтовані в основному на клієнтів із середнім і високим рівнем доходу. В анклавному туризмі поширені послуги “all inclusive” - все включено, після чого турист різко зменшує виїзди за межі свого готелю.

71. Конференц-туризм в Закарпатті

Конференц-туризм - різновид туризму, що здійснюються з метою участі в конференціях.

Проведення конференцій є ефективним інструментом побудови іміджу і репутації. Великі компанії та організації проводять конференції регулярно. Особливо вдало формат конференції підходить для просування складних продуктів і послуг, інформацію про які важко вмістити в коротке рекламне повідомлення. Величезна частка відповідальності лягає на плечі організаторів конференцій, семінарів, з'їздів, симпозіумів та конгресів, оскільки збори на високому рівні, якими є такі заходи (конференція - від лат. Confero - збираю) - це ґрунтовна, продумана до дрібниць підготовка, а головним завданням для організаторів ділової зустрічі вважається оренда конференц-залу.

Види конференцій:

o наукова конференція;

o ехоконференція;

o вебконференція;

o відеоконференція;

o конференц-зв'язок, селекторна нарада;

o бізнес конференція;

o прес-конференція.

Конференцтуризм - це не тільки підбір конференц-залу, а й створення комфортної атмосфери, умов, необхідних для максимально ефективної роботи учасників конференції.

Основні послуги конференц-туризму:

o консультації і рекомендації з питань планування та організації заходів (конференцій, семінарів, тренінгів, нарад, ділових зустрічей);

o підбір та оренда конференц-залів, аудиторій для семінарів та тренінгів, комп'ютерних класів та аудиторій, виставкових залів;

o кейтеринг. Організація харчування, узгодження меню (сніданки, обіди, вечері, кава-паузи, святкові вечері, фуршети, банкети, барбекю);

o зустріч учасників заходу - організована та індивідуальна. Організація розміщення та проживання учасників заходу;

o організація та забезпечення роботи бізнес-центру в місці проведення заходу: міжміський та міжнародний зв'язок, телефон, телефакс, комп'ютер, принтер, ксерокс, доступ до Internet, електронна пошта;

o поліграфічні послуги різного формату та складності;

o запис на аудіо, відео, підготовка звітів, стенограм. Послуги перекладачів: письмовий, послідовний та синхронний переклади;

o транспортне забезпечення (оренда та надання легкових автомобілів, мікроавтобусів, автобусів);

o технічна підтримка заходу: проєкційне обладнання, системи звукопідсилення, обладнання для синхронного перекладу;

o забезпечення учасників заходу канцелярськими товарами (зошити, блокноти, папки, ручки, бейджі тощо);

o забезпечення сувенірною продукцією з логотипом компанії замовника чи атрибутикою конкретного заходу.

Кращими конференц-зонами Закарпаття визнані: Івент-хол Мукачево, Австрійський зал Воєводино, конференц-хол Унгварський.

72. Корпоративний туризм в Закарпатті

Корпоративний туризм (туризм за професійним складом) - різновид туризму, що слугує для задоволення рекреаційних потреб співробітників різних компаній, яким часто доводиться їздити в справах компанії.

Корпоративний туризм - можливість вирватися з традиційного середовища і подивитися на себе і свою команду з іншої точки зору в нестандартних ситуаціях. Корпоративний туризм дозволяє зробити членам колективу особистий і командний прорив. Добре відпрацьованим методом для формування командного духу вже стали корпоративні пригодницькі тури. В які тільки дикі і незвідані місця на Землі не закидають своїх менеджерів компанії в надії на набуття ними горезвісного "почуття ліктя". Питання про те, бути разом з усіма або залишитися осторонь, як правило, під час такого корпоративного туризму не виникає, особливо, коли учасники туру знаходяться в одному рафті-човні на сплаві в гірській річці. Втім, для багатьох офісних працівників навіть колективна поїздка в тур вихідного дня на сплав по одній з неквапливих річок, необхідність провести ніч у наметі, - це вже велика пригода, емоційний екстрим, який має всі передумови для перетворення на ефективний тренінг з навчання навичкам командної роботи.

Особливий вид корпоративного пригодницького туризму - сюжетні подорожі. Організація таких корпоративних заходів проходить у кращих традиціях історій про Індіану Джоне чи піратських казок з усіма відповідними атрибутами: стародавніми картами і манускриптами, хитромудрими пастками і багатими скарбами. Задовільняючи побажання клієнтів, агентства пригод спеціально підбирають місце для реалізації фантастичних сюжетів: події можуть розгортатися і в карпатському лісі, і в камбоджійських джунглях, і на просторах Світового океану.

Новим напрямком у корпоративному туризмі, що орієнтований, перш за все, на топ-менеджерів компаній, стає "занурення в природу" за участю професійного тренера-психолога. Повністю "відключена" від урбанізованої дійсності, людина через сприйняття природи змінює сприйняття себе та своє становище в світі, оцінює свої сильні сторони і зони розвитку. Саме тому тренінги з профілактики хронічної втоми і професійного згоряння менеджерів, що проводяться в природному середовищі, є більш глибокими і дієвими. Це не лікування і не розвага, тренер скоріше допомагає розкритися, ніж вчить. Крім того, тренінги вирішують важливу прикладну* задачу - в процесі неформального спілкування топ-керівників нейтралізується напруженість у їх управлінських взаєминах.

Залежно від змісту тренінгу його учасникам можуть бути запропоновані різні варіанти корпоративного туризму: від стаціонарного розміщення до організації пригодницької подорожі в місця зі своєрідністю культурних і релігійних традицій і звичаїв. Осмислення іншої культури, наповненою незнайомими символами, таємницями і загадками поряд із розумінням законів дикої природи веде до розширення життєвого досвіду, пошуку в собі прихованих можливостей для особистого розвитку. Саме тому останнім часом серед найбільш "просунутих" компаній стає популярним проводити корпоративні тренінги для топ-менеджменту в екзотичних місцях. Таким чином, корпоративний туризм - це не тільки гарний відпочинок і безліч нових позитивних вражень, а й підвищення рівня професійної компетентності.

73.Короткостроковий туризм в Закарпатті

Коро́ткострокови́й тури́зм — це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб.

Короткостроковий туризм обирають здебільшого особи до 55 років, і особливо ті, хто хоче зекономити час і в той же час повноцінно або, принаймні, цікаво відпочити. Це можуть бути виїзди зі всією сім'єю, з компанією друзів або колег чи, до прикладу, романтична втеча з коханою людиною. Мета такого туризму різна: пляж взимку, відвідання спа- та велнес-комплексів, відвезти дитину в парк розваг, пройтися «бутіками» чи «блошиними ринками», стати свідком яскравої події, фестивалю або просто влаштувати прогулянку містом, насолоджуючись новими видами і повною бездіяльністю.

74. Креативний туризм в Закарпатті

Креативний туризм - різновид туризму, що поєднує в собі не тільки приємний відпочинок і нові враження, але і можливість зануритися в абсолютно інше середовище, зазирнути за лаштунки звичного життя.

Креатив (creative або творчий) - це визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високої запам'ятованості образу.

Креативний туризм - це і подорож в етнічну глибинку, де люди по-іншому живуть і мислять, здійснюють дивні вчинки, а можуть бути і пригодницькі чи пізнавальні тури, як, наприклад, "Гра престолів" у Чинадіївському замку або ж навчання в пластунській школі, чи то всілякі командні тури та екшн-ігри. Причина популярності креативного туризму - доступність подібних заходів, гнучкість формату і можливість підігнати їх під будь-які цілі і завдання будь-якої компанії туристів.

Екшн-ігри як напрям креативного туризму на сьогоднішній день все частіше витісняє командоутворюючі тренінги або тімбілдинг і навіть з успіхом використовується у всіляких BTL та івент-заходах, а також у піар-, промо- і маркетингових акціях. До того ж, креативний туризм викликає все більший інтерес у жителів мегаполісів як форма активного дозвілля, коли можна відволіктися від повсякденних турбот, і не просто поринути в зовсім інший світ, але і відкрити щось у себе та інших і отримати заряд нових ідей.

Останнім часом почав активно розвиватися напрямок комунікативних екшн-ігор - наприклад, "MAD HEAD", "Мафія", "В пошуках золота опришків", "Останній герой", "Привиди Закарпаття", "Корпорація".

Креативний туризм відрізняється від інших різновидів тим, що завдання організаторів туру - не розслабити туристів, а синтезувати їм такі умови, в яких вони змогли б щось відкрити для себе, знайти, пізнати, зрозуміти, скинути з себе тягар повсякденних проблем, зарядитися позитивом і енергією для нових подвигів. Його відмінна особливість полягає в тому, що головне - це не місце, куди вирушає група, а враження, які мандрівники виносять з туру. У цьому турі головне не переміщення в просторі, а створення особливої атмосфери.

75.Культурний туризм в Закарпатті

Культурний туризм - це відвідання історичних, культурних або географічних визначних пам'яток.

Основна мета культурного туризму - ознайомлення з туристськими визначними пам'ятками (пам'ятками історії, архітектури, мистецтва, природними та етнічними особливостями, сучасним життям народу).

Базові критерії культурного туризму:

1. Об'єкт є шедевром людського творчого генія.

2. Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в певний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.

3. Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує до цих пір або вже зникла.

4. Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, які ілюструють значущий період людської історії.

5. Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін.

6. Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість.

Культурний туризм - це також культурний обмін, за допомогою якого як туристи, так і місцеві жителі, сприймають і пізнають об'єкти культури, а також взаємодіють між собою. Культурний туризм - вагома форма музейної роботи. На відміну від пам'яток архітектури, музеї здатні самостійно поставляти значну частину інформації і про себе, і про своє оточення.

Напрями культурного туризму:

- знайомство з різними історичними, архітектурними або культурними епохами шляхом відвідання архітектурних пам'яток, музеїв, історичних маршрутів;

- відвідування культурницьких акцій: відвідування фестивалів (музичних, театральних, кіно, фольклорних), релігійних свят, виставок;

- відвідування лекцій, семінарів, курсів наукової мови.

Основним принципом розвитку культурного туризму є принцип стійкого розвитку, що має на увазі підтримку місцевої культури, збереження культурних і природних об'єктів та поліпшення життєвого рівня місцевого населення. Туризм, реалізований за принципами стійкого розвитку, є важливим засобом забезпечення зайнятості населення й економічного розвитку регіону, а також збереження і залучення в соціально-економічний розвиток об'єктів культури.

Види об'єктів культурного туризму:

o археологічні - городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності первісних людей;

o історичні - будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

o монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

o архітектурні - історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва;

o садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

o ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність.

Лідери за кількістю об'єктів Всесвітньої культурної спадщини, та відповідно культурного туризму: праліси в Ужанському національному парку та деревяні храми Ужок, Ясіня та Колодне

76.Лісовий туризм в Закарпатті

Лісовий туризм - багатоденна з ночівлею подорож групи людей у лісі по визначеному маршруту з метою відпочинку, фізичного розвитку, пізнання.

Власне, ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Туристично-рекреаційні ліси - це особлива категорія земель лісового фонду, на якій функція рекреаційного лісокористування є основною: парки, лісопарки, зелені зони міст: такі як парк. шенборна у Воєводино чи паррк Берегвар у Карпатах. Важливою якісною ознакою паркових рекреаційних лісів є їх готовність до масового відпочинку, що досягається відповідним пристосуванням території, досить густою та витривалою стежково-дорожньою мережею, використанням малих форм архітектури. Якісною ознакою лісопаркових територій є переважання індивідуального відпочинку і максимальний комфорт. Особливе місце займають природно-заповідні території та об'єкти. Це заповідники і заказники різних форм та напрямів заповідання, національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевого значення, пам'ятки садово-паркової культури. Рекреаційна діяльність тут допускається тільки в тих місцях і в тому обсязі, який гарантує збереження цінних природних комплексів.

Лісовий туризм охоплює всі вікові групи населення, сприяє зниженню фізичної втоми, профілактиці захворювань, відновленню фізичного і духовного потенціалу людини. Він відбувається в парках, лісопарках, лісах зелених зон, а також в приміських і інших лісах, що використовуються для відпочинку. Базується на стаціонарних об'єктах відпочинку, а також може здійснюватись неорганізовано. Лісовий туризм об'єднує заняття спортом, включаючи спортивно-утилітарні види - мисливство, риболовлю, і здійснюється в лісах (водоохоронних і експлуатаційних), закріплених за мисливськими, риболовними і лижно-спортивними базами.

Водночас, лісовий туризм - це поєднання відпочинку зі збиранням грибів, ягід, заняттям садівництвом і городництвом на садово-дачних ділянках. З точки зору рекреаційного лісовикористання найбільш важливими характеристиками лісового туризму є лісистість, породний склад, бонітет, різноманітність ландшафтів, рослинного покриву, його ярусність, фітонцидвість, естетичність пейзажів, частота їх змінюваності, заболоченість територій, рельєф, наявність грибних і ягідних місць, водойм, транспортна та пішохідна доступність, наявність елементів рекреаційного благоустрою, медико-географічні особливості району.

Лісовий туризм використовуються для наступних основних занять;

- туризм і спорт - масовий пішохідний і лижний туризм, види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт, спортивне та ліцензійне мисливство, спортивне орієнтування, радіоорієнтування;

- загальнооздоровчий відпочинок - пішохідні прогулянки, спортивні ігри, пікнік, лижні прогулянки;

- любительські промисли - збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій лісових порід;

- лікування кліматичне, фітолікування - відтворення фізичних естетичних пейзажів (відеорекреація).

77.Літній туризм в Закарпатті

Літній туризм (зелений туризм) - це відвідування туристської місцевості у літню пору року. Літній період - найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей і відповідно характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації, до того ж, це час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги.

Найпопулярнішими місцями Закарпаття для літнього відпочинку визнано:

1. Відвідання озера Синевир 2. Сімейний та дружній сплав по Тисі 3. Походи на дво-тисячники Карпат 4. Відвідання водоспаду Шипот 5. Фестиваль Ужгородська регата

78.Літературний туризм в Закарпатті

Літературний туризм (книжковий туризм) - це різновид туризму, метою якого е відвідування місцевостей, пов'язаних з всесвітньою літературною творчістю.

Літературний туризм на батьківщину улюбленого автора чи вигаданого персонажа, захоплює багатьох людей зі всього світу. Одна думка про те, що турист може пройти дорогою, по якій ходив улюблений герой, і побачити те, що бачив він, викликає почуття невимовного захвату. Деякі книголюби подолають будь-які відстані, щоб пройти слідами улюбленого персонажа або наживо побачити прекрасні види, що так хвилюють душу через телевізійні екрани. Для таких туристів є наступні основні напрями літературного туризму в Закарпатті:

1. Слідами Миколи Шугая

2. Слідами Яноша Бутлера

3. Слідами опришка Пинті

4. Слідами Гордубала

5. Ужгород капітана Алоїза

Варто зауважити, що у визначення "літературний туризм" зараз турагентствами вже включаються більш розгорнуті та різнопланові заходи, ніж просто відвідування місць, пов'язаних з життям і творчістю того чи іншого письменника в цій країні.

Літературний турист бере участь у семінарах, читаннях, слухає лекції літературознавців, тому на туроператорі лежить обов'язок не тільки забезпечити людей проживанням та трансфером, а й організувати літературні симпозіуми, заради яких люди відправляються в літературний тур. Найвідвідуванішими у Закарпатті бібліофілами місцями є (в дужках вказується ім'я відомого автора, який прославив місце):

1. Колочава (Іван Ольбрахт)

2. Тячі (Йокаї Мор)

3. Ужгород (Іштван Дєндєші)

4. Хуст (Евлія Челебі

5. Барбово (Карел Чапек)

79.Лижний туризм в Закарпатті

Лижний туризм (гірськолижний туризм) — різновид туризму на лижних засобах пересування.

Лижний туризм різноманітний: це і одноденні прогулянки по готових лижнях, і недільні переходи по засніжених цілинних лісах, це і багатоденні автономні походи, складні експедиції в горах, скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, сноубординг, сендбординг, гелі-скіїнг.

Лижі — древній винахід людини, призначений для подолання снігових просторів. У старих туристських довідниках можна знайти детальний опис сибірських голиць, індіанських лиж гуронского типу, лиж «пікерель», чукотських «воронячих лапок» тощо. Проте всі ці традиційні снігоступи є скоріше екзотикою, сучасні лижі за асортиментом поділяються на бігові, прогулянкові, туристські, слаломні, стрибкові, мисливські (раніше їх називали «лісові»). За матеріалом на: дерев'яні, пластикові, дерев'яно-пластикові, з металевою окантовкою. Є п'ять основних типів пересування на лижах, що призначені для різних цілей:

1. Race skis Перегони на лижах.

2. Race carving skis Перегони на карвінгових лижах.

3. Freeride skis Фрірайд лижі.

4. Amateur skis Аматорські лижі.

5. Special purpose skis Спеціальні види лиж.

У тих регіонах світу, де взимку є стійкий сніговий покрив, можливо проведения лижних походів різних категорій складності. Найцікавіші траси лижних маршрутів прокладені хребтами гір. У таких походах туристи мають змогу набути досвід прокладання лижні глибоким снігом, подолання природних перешкод у лісі, орієнтування, розпалювання вогнища та приготування їжі при мінусових температурах, що дозволить їм здійснити лижні походи у гірських районах.

Експерти з лижного туризму визначили найкращі лижні курорти Закарпаття:

1. Пилипець

2. Поляна

3. Драгобрат

4. Великий

5. Красія

Різновидом лижного туризму сьогодні став гелі-скіїнг, коли лижники стрибають з вертольота, який піднімає сміливців на вершину високої гори, з висоти вони оцінюють складність траси й заздалегідь можуть продумати маршрут спуску.

Ще одним лижним різновидом туризму є сендбординг, різновид лижних перегонів для тих, хто не може дочекатися початку зимового сезону, і використовує для цього піщані дюни. Останнім часом він завоював велику популярність серед сноубордистів. Випробувати себе у цьому виді спорту можна на місцевому пляжі.

80.Маршрутний туризм в Закарпатті

Маршрутний туризм - різновид туризму, де заздалегідь спланований шлях переміщення туристів по географічних точках протягом певного періоду.

Маршрутний туризм може бути спортивним (кваліфікаційним) і аматорським (оздоровчим). Маршрутний туризм має такі види: пішохідний, лижний, водний, велосипедний, мото-і автотуризм. За характером подолання перешкод найчастіше маршрутний туризм поділяється на рівнинний і гірський.

Маршрут лінійний - шлях руху з відвідуванням кількох пунктів обслуговування і екскурсійного показу, коли точки початку і завершення маршруту не збігаються, тобто знаходяться в різних географічних пунктах перебування.

Маршрут радіальний - шлях пересування з відвідуванням, як правило, однієї точки обслуговування та екскурсійного показу, тобто початок і кінець Він відбувається в одному географічному пункті перебування, розташовуючись в якому, турист здійснює подорож в інші пункти перебування, повертаючись в пункт початку подорожі.

Маршрут кільцевий - метод організації туристського та екскурсійного маршруту, при якому туристська екскурсійна група рухається по кільцевому маршруту з одного до іншого міста (місцевості), як правило, з ночівлями в цих містах.

Маршрут комбінований - шлях пересування, який складається з елементів лінійного кільцевого та/або радіального маршрутів у певній комбінації з використанням різних транспортних засобів під час руху по маршруту.

81.Медіа-туризм в Закарпатті

Медіа-туризм (прес-тур) - різновид туризму для працівників мас-медіа, що проводиться у випадках, коли туристична організація, зацікавлена в просуванні того чи іншого туристичного продукту або послуги.

Медіа-туризм апріорі вигідний, оскільки "витрати на організацію прес-туру в багато разів нижчі, ніж реклама в тих же мас-медіа, які безкоштовно опублікують статті своїх кореспондентів. Прес-тур майже завжди сприяє лояльності журналістів, що підвищує ймовірність появи позитивних відгуків і відповідно налагоджується конструктивне спілкування з журналістами.

Сторона, що запрошує (компанія, тур-агентство, міністерство) забезпечує поїздку репортерів, покриваючи, як правило, більшість витрат, часто в обмін на гарантоване (договір з редакцією) розміщення інформації про захід.

Підготовка медіа-туризму складається зі стандартних етапів:

1. Чіткий опис цілей.

2. Визначення часу проведення.

3. Вибір персоналу, який несе відповідальність за його організацію.

4. Визначення об'єктів, а також призначення експертів-консультантів, які будуть працювати з репортерами.

5. Вибір маршруту.

6. Складання списку запрошених журналістів, виходячи з бази даних мас-медіа, а також попередніх контактів з представниками преси.

7. За місяць-два до заходу необхідно сповістити ті мас-медіа, чия присутність необхідна залежно від теми медіа-туризму. Як правило, це робиться шляхом розсилки прес-релізів, за вже заздалегідь заготовленою медіа-картою.

8. Після розсилки прес-релізів необхідно переконатися в отриманні, зателефонувавши по телефону.

9. Перепровірка кількості взятих запрошень.

10. Складання програми з урахуванням контексту.

11. Розсилка попереднього прес-релізу (анонсу), а потім більш докладного прес-релізу (новинного) в ЗМІ.

12. Уточнення остаточного списку учасників.

13. Підготовка прес-релізу.

Власне, будь-який прес-тур - це екскурсія, організована для журналістів, з метою залучення уваги до регіону, проєкту, або туристичного підприємства.

82.Мисливський туризм в Закарпатті

Мисливський туризм (аутфітер-тур) - різновид туризму, метою якого є пошук, вистежування, переслідування та здобич деяких видів диких тварин.

Широкого розвитку в багатьох країнах світу набув мисливський туризм. Незважаючи на високі ціни послуг, що оплачують іноземні мисливці, мисливський туризм дедалі більше розширюється. Мрією туристів-мисливців є велика четвірка (лев, леопард, буйвол, слон) та найвищий трофей -памірський гірський баран Марко Поло.

Мисливський туризм, це водночас і промисел і розвага, що складається з пошуку, переслідування та здобичі (захоплення або вбивства) деяких видів диких тварин (переважно птахів і ссавців). До мисливських турів не відносять вбивство худоби, домашніх тварин або тварин, що тримаються в неволі, так і рибальство та використання пасток. У багатьох країнах мисливський туризм викликає протести захисників дикої природи, які вказують на його шкоду для природи, і на те, що рекреаційне полювання розвиває жорстокість, та навіть часто прирівнюють його до вбивства людини.

Полювання в мисливському туризмі має свої особливості:

- полювання промислове і любительське;

- полювання без засобів пересування і з ними: з верховими тваринами (коней, слонів), з возів, автомобілів, поїздів, суден, повітряних суден;

- полювання на рівнині, в лісі, на болотах, на воді, під водою, в повітрі, в норах;

- полювання поодинці і організованими групами мисливців;

- полювання із засідки, полювання-переслідування, облавне та загородне полювання;

- полювання зі списом, рогатиною, острогою, луком і стрілами, пращею, вогнепальною зброєю;

- полювання за допомогою спеціально навчених мисливських тварин (ловчих птахів, собак), в тому числі цькування;

- використання приманок, підсадних тварин; - полювання мережами, пастками, силками, клітками, капканами, самострілами;

- фотополювання - фото-і кінозйомка тварин в їх природному середовищі існування.

Найпопулярніші регіонами Закарпаття мисливського туризму це - Рахівський, Тячівський, Берегівський та Ужгородський райони, а найкращими закарпатськими мисливськими трофеями є олень благородний, бурий ведмідь, рись, дикий кіт.

83.Міжнародний туризм в Закарпатті

Міжнародний туризм (зовнішній туризм) - цілеспрямована діяльність, пов'язана з наданням послуг іноземним туристам на території держави, яка їх приймає (в'їзний туризм) і громадянам країни постійного проживання, котрі мандрують за її межами (виїзний туризм). Тобто, виїзний або зарубіжний туризм - це подорожі громадян країни, які проживають на її території і виїжджають на відпочинок до інших держав, а в'їзний, або іноземний туризм - подорожі чи мандрівки в межах держави, які здійснюються особами, що проживають за її межами.

Міжнародний туризм став важливою галуззю світової економіки. За даними Світової ради з туризму та подорожей, його внесок у світовий ВВП становить майже 11 %, забезпечуючи зайнятість понад 10 % усієї робочої сили й 11 % інвестицій і майже стільки ж податкових надходжень. У світі розуміють значення доходів від розвитку туризму для економіки своїх країн і тому докладають чимало зусиль для заохочення прииїзду туристів.

Кількість іноземних громадян, котрі відвідали Закарпаття постійно зростає, новітні дані засвідчують, що туристичні заклади нашого регіону мають великі резерви з можливого обслуговування іноземних громадян, котрі прибувають на територію нашої держави, але не обслуговуються туристичними фірмами.

Вагоме питання міжнародного туризму - облік міжнародних мандрівників, уведених до статистики міжнародного туризму. Міжнародним (іноземним) мандрівником вважають людину, яка здійснила щонайменше одну ночівлю у відвідуваній ним країні й не вважається іноземним робітником, транзитним пасажиром, іммігрантом.

За визначенням Всесвітньої організації (UNWTO) міжнародних мандрівників поділяють на відвідувачів-туристів, які здійснили хоча б одну ночівлю у колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни з певною метою, крім заняття оплачуваною діяльністю, і відвідувачів-екскурсантів, котрі не здійснили ночівлі у країні перебування, (пасажири круїзних суден), які ночують на борту, незалежно від тривалості зупинки; власників і пасажирів транзитних автомобілів та яхт, якщо вони ночують в автомобілях, на яхтах та ін.

Міжнародний туризм пов'язаний із багатьма чинниками, що впливають на його розвиток. Фахівці розподіляють їх на статичні й динамічні. До статичних чинників належать природно-кліматичні та географічні. Динамічні чинники охоплюють політико-правові, економічні, культурні, соціо-демографічні чинники і новітні технології.

Політико-правові чинники, наприклад, пов'язані зі ставленням держави до розвитку туризму, що полягає в прийнятті законодавчих і нормативних актів, які можуть стимулювати, або регулювати розвиток міжнародного туризму. Економічні чинники поєднані зі станом розвитку економіки в країні, коли вона стабільно розвивається, серед громадян підвищується інтерес до міжнародних поїздок, зростають обсяги інвестицій на будівництво засобів розміщення туристів та розвиток інфраструктурних галузей.

Якщо у в'їзному туризмі Закарпаття залишається поза основними міжнародними турпотоками світу, то на виїзному наш регіон має престижну популярність у Польщі, Угорщині, Словаччині, Хорватії. За аналізом попиту, проведеного ВТО туристи: обирають дешевші місця; їдуть у ближні країни; обмежують час відпочинку; здійснюють якомога пізніше оформлення необхідних документів (бронювання номерів, квитків, турпакетів); прагнуть зупинятися у родичів і знайомих, зростає також частка приватних подорожей.

Культурна спадщина є "силою тяжіння" для мандрівників, адже відвідувати місця зосередження історико-куль-турних пам'яток, пізнавати життя і побут інших народів, вивчати їхній фольклор, брати участь у народних розвагах, фестивалях може становити мету міжнародних поїздок.

Соціодемографічні чинники суттєво впливають на міжнародний туризм Так, в економічно розвинутих країнах світу зростає чисельність населення віком понад 60 років. Цей сегмент поповнюється людьми, котрі вийшли на заслужений відпочинок. Така вікова група вирізняється значною кількістю вільного часу, достатньою матеріальною забезпеченістю, а також зацікавленістю загальнооздоровчими туристичними маршрутами, що характеризуються комфортними об'єктами розміщення (готелями) та багатими пізнавальними ресурсами.

Новітні технології як чинник розвитку міжнародного туризму, пов'язують із удосконаленням транспорту, використанням електронних засобів зв'язку, телекомунікацій, створенням комп'ютерних систем бронювання місць, що значно підвищує роль індивідуума в розпорядженні своїм вільним часом, формуванні туристичного потоку та у подорожуванні за особисто складеним маршрутом.

Міжнародний туризм у свою чергу активно впливає на економіку країн, зокрема тих, які мають атрактивні туристичні ресурси і завдяки їм задіяні у світовий туристичний простір. Вплив туризму на їх економіку виявляється у тому, що він:

- надійне джерело валютних надходжень і засіб підвищення зайнятості населення;

- розширює відрахування у платіжний баланс та ВНП країни;

- сприяє диверсифікації економіки, зокрема будівництву, торгівлі, сільському господарству, виробництву сувенірів, зв'язку й інших галузей виробництва;

- вагомий чинник посилення престижу країни у світі. Міжнародні туристи під час подорожі країною, яка їх приймає, витрачають на туристичні заняття кошти, зароблені на батьківщині. Таке явище називають туристичний експорт, або активний туризм, а для економіки країни, з якої вивозять кошти і використовують їх на фінансування туристичних дій в інших країнах, - називають туристичний імпорт, або пасивний туризм.

На міжнародному ринку туристичних послуг основними постачальниками туристів є високорозвинуті країни: США, Німеччина, Велика Британія, Китай, Японія, Канада. Всесвітня організація туризму до цієї групи зараховує також Бельгію, Нідерланди, Нову Зеландію, Швецію. Отже, вони - центроформуючі в організації міжнародних туристичних потоків. До країн, що переважно приймають такі турпотоки, тобто вирізняються позитивним сальдо у міжнародному обслуговуванні, належить Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Австрія, Швейцарія. Сюди доцільно зарахувати Єгипет, а також Польщу Чехію, Болгарію, Угорщину.

Більшість країн, які приймають міжнародних туристів, намагаються їх заохотити не лише комфортними умовами перебування, а й спрощенням візового режиму. Так, на Адріатичному узбережжі українці мали змогу в 2009 р. відпочивати без віз уже не лишень у Чорногорії, а й у сусідній Хорватії. Економічна доцільність змусить прийняти подібні умови й інші країни. Наприклад, МЗС України веде такі переговори з Болгарією, Польщею. Наша держава в свою чергу продовжує дотримуватися безвізового режиму для країн ЄС і США. У 2009 р. запроваджено спрощений митний огляд круїзних суден, що прибувають у чорноморські порти України.

Отже, міжнародний туризм, поєднуючи виїзну (зарубіжний) і в'їзну (іноземний) форми туризму, є надійним джерелом валютних надходжень і визначальним чинником формування географії світових туристичних напрямів.

84.Міжконтинентальний туризм в Закарпатті

Міжконтинента́льний тури́зм (туризм за межі континенту проживання) — відвідування туристами однієї чи декількох країн під час подорожі різними континентами.

Появі міжконтинентального туризму сприяло декілька факторів: ріст суспільного багатства і доходів населення; скорочення робочого часу і збільшення вільного часу; розширення використання авіатранспорту для туристичних поїздок; розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій; послаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.

Найбільш відвідуваний континент туристами з інших континентів за даними ВТО — Європа, оскільки Закарпаття це європейський регіон то і турпотоки у ньому привязані до європейського континентального туризму.

85.Місцевий туризм в Закарпатті

Місце́вий тури́зм (туризм рідною місцевістю, приміський туризм) — організація туристичних подорожей у межах рідного краю. Користувачі місцевого туризму мають змогу ознайомитись з місцевою народною культурою (піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами).

Головною характеристикою місцевого туризму є бажання побути якнайдалі від глобалізаційних процесів, позбутися стресів, спричинених бурхливою урбанізацією. Розвиток місцевого туризму не потребує значних капіталовкладень, оскільки передбачає використання наявної інфраструктури населених пунктів та помешкань сільських господарів.

86. Міжсезонний туризм в Закарпатті

Міжсезонний туризм — це відвідування туристської місцевості у певний час року, що припадає на період між сезонами туристичної активності.

Міжсезонний туризм ( в Закарпатті це лютий-березень та листопад) обирають здебільшого туристи вікової категорії старше 55 років із Західної Європи. У поїздок до гір в міжсезоння є свої умовні мінуси: прохолодні річки та озера, не завжди стійка погода, напівпорожні готелі і, як наслідок, відсутність у готелях вечірніх розважальних програм. Плюсами міжсезонного туризму є активний відпочинок, для тих, хто звик самостійно знайомитися з новою місцевістю, хто не боїться дорожніх пригод і не потребує постійної опіки гіда та команди професійних аніматорів (персонал готелю, що відповідає за розважальні заходи). Такий варіант відпочинку має свою принадність. У період міжсезоння гори Закарпаття мають свій шарм: гірське повітря свіже і прозоре, полонини пусті, і ідеальні для довгих прогулянок. Базовими плюсами міжсезонного туризму є: низька вартість туру, відсутність спеки чи снігу, відсутність наповнених рекреантами гір та пляжів та втомлених від туристів гідів, нема накладок з наявністю вільних місць та нескінченним очікуванням офіціанта в переповненому ресторані.

87. Міжрегіональний туризм в Закарпатті

Міжрегіона́льний тури́зм (туризм за окремими регіонами світу) — туристична діяльність, характерна для сукупності країн або територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. В спеціалізованій туристичній літературі виділяють такі міжрегіони з найбільшою туристичною активністю як Європа, басейн Середземного морів - поблизу яких знаходиться Закарпаття. В наому краї є два європейські регіони які варто окремо відвідати, це Карпатські гори і Середньодунайська низовина.

88.Мобільний туризм в Закарпатті

Мобільний туризм - різновид туризму, де подорож здійснюється при допомозі мобільних пристроїв.

Завдяки поширенню смартфонів, справжніх технологічних шедеврів, що передбачають пристрої "все-в-одному" (з можливістю зателефонувати, побродити по всесвітній павутині, розпізнати звуки) і появі безлімітних тарифів на Інтернет, виникло таке явище, як мобільний туризм.

Перед користувачем відкриваються численні можливості! Отримати інформаційні повідомлення, визначити своє місцезнаходження, зробити бронювання з внесенням передоплати або без такої - все це ви зможете зробити за допомогою мобільного, а новий сервіс на платформі GSMFuns надає wар-доступ до потужної бази даних турів і гарячих путівок і дозволяє користувачеві за лічені хвилини організувати свій відпочинок. Для цього потрібно лише вказати ряд бажаних параметрів, таких як країна або курорт, ціна і клас готелю - і через кілька секунд до ваших послуг список відповідних пропозицій, з фотографіями і докладними описами.

В багатьох туристичних бюро сьогодні відвідувачам пропонують скористатися спеціальними програмами для iPhone, з допомогою яких можна отримати всю корисну інформацію про природні чи культурні об'єкти, спортивні заходи, нічне життя, кулінарні і гастрономічні традиції, час і місце проведення концертів та виставок, розклад і маршрути транспорту. Додаток завантажується абсолютно безкоштовно. Всього одне натиснення на іконку, і користувач телефону може зателефонувати до вибраного закладу, направити електронний лист або текстове повідомлення перед тим, як "спитати" у карти Google map, як туди дістатися.

89. Мовний туризм в Закарпатті

Мовний туризм (лінгвістичний туризм) - різновид туризму, коли під час поїздок турист поєднує відпочинок з вивченням іноземної мови.

Можна виділити три напрями лінгвістичного туризму:

- мовно-навчальні тури;

- спортивно-навчальні тури;

- професійне вивчення, в тому числі рідкісних або вимираючих мов.

Тури з вивченням іноземних мов дуже популярні серед клієнтів різного віку - від дітей та їх батьків, що купують тури з метою полегшення вивчення мови, до дорослих підприємців, які цікавляться розмовною бізнес-мовою для проведення різних переговорів.

Мовні тури можуть бути: інтенсивні і загальні (стандартні); бізнес-курси, підготовка до міжнародних іспитів; курси на канікулах (поєднання розваг з вивченням мови); навчання наодинці в групі; академічні курси, спрямовані на вступ до університету.

Найбільш популярне на сьогоднішній день в Закарпатті вивчення угорської мови, далі румунська, словацька/українська. Слідом за ними йдуть пропозиції з вивчення іврит та німецької мов.

Мовно-навчальні тури можуть бути індивідуальними та груповими (частіше за все - це групи бізнес-мови, групи школярів).

Екскурсійно-пізнавальні програми включають в себе вивчення культури та пам'яток країни відвідування, її історії та літератури. Однією з форм навчання може бути відвідування театрів.

Курси вивчення іноземних мов і заняття спортом - ця форма навчальних турів також набуває все більшої популярності в світі (особливо серед молодіжної клієнтури). Групові тури з розміщенням в таборах, кемпінгах, коледжах дозволяють вивчати мову серед своїх однолітків, не надто відриваючись від звичайного середовища. Тут навчальні програми поєднуються зі спортивними й дозвільними заходами.

Поширеною пропозицією є організація мовних турів для бізнесменів. Для дорослої клієнтури основною причиною навчання є необхідність володіння однією або кількома іноземними мовами. Доросла аудиторія відправляється в подібні поїздки за рахунок своїх фірм і підприємств, індивідуально або із сім'єю. Улюбленими турами цієї категорії є тури, що поєднують курси за інтенсивною програмою з великою культурною програмою.

Головна особливість підготовки мовно-навчального туру - виключно індивідуальний підхід: школи та навчальні програми підбираються для кожної людини з урахуванням її мовного рівня, освіти, віку. Організацією мовно-навчальних турів займаються в основному спеціалізовані рецептивні туроператори. Вони укладають договори з місцевими навчальними закладами (університетами, інститутами, коледжами) на використання навчальної бази, роботу викладачів та користування методичними посібниками. Зазвичай у рецептивного туроператора в навчальних турах є договори не з одним, а з кількома навчальними закладами, що надають дещо різні умови навчання та інших послуг (розміщення, дозвілля, спорт), а значить, і більший вибір для туристів.

Поєднання мовної підготовки з відпочинком і туризмом в країні мови, що вивчається, дає дуже хороші результати. Такі тури організовуються в основному в місцевості, де національними мовами є поширені у даному регіоні мови, які найбільше вживаються - угорська, румунська, словацька. Є, звичайно, і винятки, коли угорську мову з успіхом можна вивчити в Рахові чи Сваляві.

90. Могильний туризм в Закарпатті

Могильний туризм (цвинтарний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідуванням місць поховань.

Відвідування могил предків стало настільки модним, що путівники по різних країнах публікують цілі маршрути "цвинтарного туризму". Людство виказує дивну любов до відвідування цвинтарів, особливо якщо там не поховані їхні близькі. Інтерес до такого виду туристичного відпочинку настільки великий, що екскурсії на паризьке кладовище Пер-Лашез давно вже входить у класичну програму по Парижу, а також поїздка на єгипетські піраміди в Долину мертвих в Луксорі чи веселе кладовище в селі Сепинца, Румунія.

Експерти назвали найвідоміші місця могильного туризму у Закарпатті:

1. Історичне кладовище Кальварій, Ужгород

2. Іудейське кладовище, Мукачево

3. Іудейське кладовище, Ужгород-Шахта

4. Трансільванські човникові кладовища, Виноградівський район

5. Веселе кладовище «Деца у нотаря», Ужгород

91. Модний туризм в Закарпатті

Модний туризм - це різновид туризму, пов'язаний з найпопулярнішими напрямами відпочинку, що сформовані побажаннями туристів.

Чому подорожі називаються "модними"? Відповідаючи на це питання, треба згадати слова відомої Коко Шанель: "Модно те, що Вам пасує".

10 найновіших напрямів в модному туризмі, згідно з дослідженням журналу Forbes:

1.Турбота про навколишнє середовище. Згідно з дослідженням, мільйони туристів під час відпочинку віддають перевагу чистому навколишньому середовищу. Індустрія туризму щосили прагне підлаштуватися під нові вимоги. Закарпаття ідельний взірець.

2. Готелі-вілли. У туристів став дуже популярним відпочинок на приватних віллах, і навіть крупні багатозіркові готелі в гонитві за клієнтами почали будувати свої вілли. На території Закарпаття наявні дані можливості.

3. Подорожі на приватних літаках. Для забезпечених туристів комерційні рейси стають минулим днем, адже їх більше хвилює власний комфорт, ніж вартість перельоту. Даний вид послуг навний в Закарпатті.

4. Сімейні подорожі. Експерти з туризму вважають, що сумісний відпочинок різновікових членів однієї сім'ї стає все більш популярним. Це напрям, який вже отримав назву "сумісне", як очікується, розвиватиметься найближчим часом. Чому? Та просто деяким людям все частіше хочеться проводити час зі своєю сім'єю. Закарпаття для цього ідеальна територія.

б. Оренда яхт. Забезпеченим туристам подобається орендувати на час відпустки розкішні яхти. У міру того, як росте список зручностей на борту - на зразок джакузі на палубі, плазмових телевізорів в кают-компанії, величезних двоспальних ліжок в каютах, суперкухарів, які готові зробити послугу гурманам, зростає і кількість охочих скористатися всіма цими задоволеннями. До того ж, у будь-який момент мандрівники можуть за власною примхою змінити маршрут і це всім дуже подобається. Послуги можливі на водоймах Дідово та Вільшани.

6. Подорожі без дітей. Туристи далеко не завжди в захваті від присутності поряд чужих (та і своїх) дітей, тому і з'явилися готелі та ресторани "тільки для дорослих". Перший подібний готель вже функціонує в Лумшорах.

7. Подорожі зі свитою. Подорожі, в які беруть із собою нянь, тренерів, вчителів йоги, масажистів і шеф-кухарів, перестали бути доступними лише для одних знаменитостей. Рідко коли сім'я з дітьми на відпочинку обходиться зараз без няні.

8. Відкладена відпустка. Щорічно кожен четвертий дорослий турист бере відпустку на меншу кількість днів, ніж в попередньому році. Експерти вважають, річ у тому, що з кожним роком віддалитися від справ стає все важче і важче.

9. Звернення до консультантів. Хоча багато туристів прагнуть урізати бюджет подорожі за допомогою бронювання перельотів і готелів через Інтернет, відпочиваючі з доходами вище середнього довіряють дорогим консультантам із туризму.

10. Нове слово в кемпінгу. Тепер відправитися в похід можна, не ризикуючи розлучитися зі всіма сучасними досягненнями у сфері комфорту і гігієни. Наметові містечка по всьому світу б'ються над тим, щоб запропонувати якомога більше зручностей туристам.

92.Молодіжний туризм в Закарпатті

Молодіжний туризм (студентський туризм) - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб молоді до 35 років.

Молодіжний туризм це насамперед - тематичні поїздки, пов'язані з політико-пропагандистськими заходами; туристсько-екскурсійні поїзди; річкові та морські круїзи; туристсько-патріотичні клуби; маршрути вихідного дня; оглядові й тематичні екскурсії; подорожі та екскурсії в межах навчально-виховного і виробничого процесу; туристсько-оздоровчі програми під час літніх канікул та ін.

Молодіжному туризму (молоді люди до ЗО років) віддають перевагу ті, хто полюбляє дешеві подорожі з використанням менш комфортабельних засобів розміщення і перевезення, екскурсійні програми яких включають активне спілкування з місцевим населенням, розважальне дозвілля (відвідування дискотек, нічних клубів і барів).

Молодь не любить сидіти на місці, молоді люди знаходяться в постійному русі, їм подобається переживати гострі відчуття і займатися екстремальними видами спорту. У такий спосіб відпочиває молоде покоління.

До основних видів молодіжного відпочинку можна віднести дайвінг, віндсерфінг, кайтсерфінг, також різні гірськолижні види спорту або ж альпінізм. Екстремальний молодіжний відпочинок також отримав широке розповсюдження у містах, де через відсутність гір альпіністи підкоряють вершини споруд, створених завдяки технічному прогресу. Таке підкорення певних висот надає молодим людям певну впевненість у собі і своїх можливостях. У кожної молодої людини є прагнення довести собі свої здібності, що і є поштовхом для заняття, наприклад, екстремальним молодіжним туризмом. Молоді екстремали вирушають в туристичні походи у важкопрохідній місцевості, не боячись труднощів і можливих небезпек, щоб отримати порцію гострих відчуттів.

Початок туристської діяльності молоді - перші роки XX ст. У 20'30'ті рр. активно розвиваються студентський туризм і обміни, рух молодіжних об'єднань. На 40-50-ті роки припадає становлення шкільного і підліткового туризму; 60-70-ті роки період виникнення організованих національних рухів, формування міжнародних і регіональних туристських організацій і об'єднань молоді. 80-ті рр. стали для молодіжного туризму періодом інтенсивного розвитку, становлення професійно підготовлених організаторів. Молодіжний туризм одержує підтримку і закріплення в законодавчих актах низки країн, міжнародних правових документах, наприклад, Заключному акті НБСЄ (1975); Манільській декларації зі світового туризму (Філіппіни, 1980 р.), де, зокрема, сказано: "Молодіжний туризм вимагає до себе більш пильної уваги у зв'язку з тим, що рівень доходів цієї категорії населення насправді не створює сприятливих умов для подорожей і відпочинку. Позитивна політика в цій галузі має виражатися в наданні максимальних можливостей і пільг". Нині в світі функціонує понад 300 організацій туризму молоді, студентів і підлітків, у т. ч. близько 30 організацій міжнародного молодіжного туризму. Щорічно до міжнародного молодіжного туристського обміну долучаються понад 25 млн юнаків, дівчат, підлітків.

Молодіжний туризм у світі координується Бюро туризму й обмінів молоді (БІТЕЖ - ВГГЕсГ), що діє з 1961 р., штаб-квартира знаходиться в Будапешті. Об'єднує 67 молодіжних туристських організацій з більш як 50 країн, обслуговує понад 100 млн туристів за рік. Спрямовує свої зусилля на поліпшення виховного й освітнього характеру молодіжного туризму: залучення до туризму й обміну якомога більшого числа юнацтва, в першу чергу робітничої і сільської молоді; надає різнобічну допомогу бюро подорожей країн, що розвиваються. Проводить консультативні зустрічі, семінари. Функціонують комісії з програм, транспорту, економіки, інформації та пропаганди туризму, молодіжних туристських центрів тощо. З 1982 р. бере участь у діяльності Всесвітньої туристської організації. Найвищий орган - Генеральна конференція, що відбувається один раз на 4 роки. За ініціативою БІТЕЖ у Відні (1975) пройшла Європейська конференція з молодіжного і студентського туризму й обмінів, що виробила детальні практичні рекомендації на основі положень Заключного акта НБСЄ (Женева, 1975 р.).

Ринок молодіжного туризму найбільш представлений у таких місцях Закарпаття як водоспад Шипіт, Драгобрат, Ужгород.

93. Музичний туризм в Закарпатті

Музичний туризм - різновид туризму з метою почути і побачити улюбленого музиканта чи музичну групу.

Активні форми музичний туризм приймає у молодіжному середовищі - у фанатів музичних груп, готових переїжджати за своїм кумиром постійно. У таких подорожах навколишній світ - за стінами концертного залу і готельного холу - практично не існує. У більш спокійних формах - поїздки на грандіозні музичні фестивалі або оперні прем'єри - контакти з національним колоритом стають окрасою поїздки.

Музичні фестивалі -також популярна закордонна розвага. Вони проводяться в різних країнах і нерідко служать приводом для поїздки саме в цю країну. На фестивалях люди знайомляться з творчістю музичних гуртів різних стилів і напрямків, а також спілкуються з великою кількістю народу і приємно проводять час на свіжому повітрі.

Туризмознавці вибрала найбільш цікаві події музичного туризму в Закарпатті:

- фестиваль Шипіт поблизу водоспаду Шипіт на Міжгірщині

- Wild Wild Fest в Лумшорах

- Дзвінкі перлини Верховини, музичний фестиваль коломийки, Воловець.

94.Музейний туризм в Закарпатті

Музейний туризм - різновид туризму, специфіка якого полягає у використанні туристського потенціалу музеїв і територій, які до них прилягають.

Музей - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

За своїм профілем музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві.

У 1946 році була створена міжнародна організація ICOM (International Council of Museums) для підтримки та розвитку діяльності музеїв. Ця організація включає в себе понад 27 000 учасників з 115 країн світу і тісно працює з ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями.

Співробітництво музеїв і туризму ґрунтується на формуванні системи історико-культурних і природних територій. Розвиток цих територій забезпечується акумульованим у музеях історико-культурною спадщиною, що виступає як чинник соціокультурно-го і туристського розвитку окремих регіонів.

Перед організаторами музейного туризму стоїть ряд специфічних завдань: визначення туристської спеціалізації музею і формування постійного туристського потоку в музеї, складання туристської програми і маршруту, формування пакету рекламної продукції, пошук нових джерел фінансування.

Найвідоміші музеї Закарпаття:

- музей «Мукачівський замок» - музей-скансен, Ужгород - музей «Ужгородський замок» - музей «Чинадіївський замок» - художній музей, Ужгород

95.Навчальний туризм в Закарпатті

Навчальний туризм (науковий туризм, освітній туризм, інтелектуальний туризм) - різновид туризму з метою отримання освіти за кордоном.

Сьогодні можна виділити кілька видів освітнього туризму:

- екскурсійно-ознайомчі подорожі по різних містах, природних зонах;

- навчальні поїздки з метою вивчення іноземної мови або тих чи інших загальноосвітніх або спеціальних предметів;

- ознайомчі поїздки до установи, організації та на підприємства;

- наукові і навчальні стажування в установах, організаціях і на підприємствах;

- участь у семінарах, конференціях, з'їздах, конгресах, майстер-класах, мета яких - обмін досвідом та отримання нової професійно-важливої інформації.

В навчальному туризмі реалізуються поїздки у країни з метою вдосконалення мови, отримання бізнес-освіти, вивчення спеціальних дисциплін.

В рамках освітнього туризму окремі країни мають свою спеціалізацію. - Закарпаття приваблює туристів великим багатством вибору можливостей у напрямках освіти: тут на високому рівні викладаються ковальство, дизайн, графіка, декор. - в Закарпатті вища освіта не орієнтована на прагматично-професійну підготовку, тому, збираючись вчитися тут, краще вибирати гуманітарні дисципліни. - відмінною рисою місцевої вищої освіти є відносно невисока плата за навчання, відсутність обмежень і вкрай прості правила прийому, що створює ситуацію, надзвичайно сприятливу для іноземців.

96. Національний туризм в Закарпатті

Національний туризм — це сукупність внутрішнього та зарубіжного (виїзного) туризму, а також стан та розвиток туризму в межах державних кордонів, і визначається як частка туризму в національній економіці в сфері надання невиробничих послуг, також, система координації та співробітництва державних, суспільних, господарських організацій в сфері національної туристичної політики. Вивчення національного туризму дозволяє:

а) визначити обсяг, структуру, видову та територіальну диференціацію попиту на національні продукти; б) визначити обсяг, структуру, галузеву та територіальну диференціацію пропозиції в національному туризмі; в) визначити рівень розвитку національної індустрії туризму та рівень задоволення потреб населення в послугах туризму; г) оцінити співвідношення попиту та пропозиції на ринках внутрішнього та міжнародного туризму, видових (ринках різних видів та форм туризму, класів обслуговування, ринку послуг гостинності, транспорту, екскурсійних та дозвіллєвих) та територіальних субринках (місцевих ринках різного масштабу тощо); ґ) виявити наявні диспропорції в розвитку національного туристичного ринку.

97.Нічний туризм в Закарпатті

Нічний туризм - це такий вид туризму, коли суб'єкт туризму - турист, обирає терміном своєї поїздки ніч та вечір як частину доби.

Нічний туризм дозволяє оцінити іншу унікальну атмосферу, адже міста скидають з себе денну метушню і перетворюються, на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми.

Нічний туризм - це можливість за короткий час дізнатися максимум незабутньої інформації та побувати в найцікавіших місцях під час нічних екскурсій - бари, казино, різноманітні нічні видовища, наприклад, тільки вночі можна побачити вогняні (фаєр-шоу) виступи, танці живота, фрістайлинг барменів та баристів. В Ужгороді у травні проходить найяскравіше свято вогню.

Цікаво й те, що нічні екскурсії для туристів організовують у зооцентри біля Синевира, де в супроводі гіда відвідувачі можуть спостерігати, як засинають ведмеді чи хижі птахи.

Чимало туристів полюбляють: - нічні катання в гірськолижних курортах на освітлених зимових лижних трасах, курорт Поляна свалявський район - інші в захопленні від нічних купань у басейнах, геотермальні басейни Косино - ще деякі полюбляють нічні відвідування замків та палаців, мукачівський, Ужгородський та Чинадіївський замки - перехід горами вночі, Говрела, Петрос, Близниця

98. Ностальгічний туризм

Етнічний туризм (ностальгічний туризм, етнографічний туризм) — різновид туризму, який здійснюється туристами на місця свого історичного проживання. Поєднання туризму і етнографічної експедиції, що дозволяє ознайомитись з культурою й історією місцевого населення, збагатити духовний розвиток, пізнати традиції народу на рідних територіях та побути наодинці з природою краю. У корінного жителя етнотуризм пробуджує любов до власної культури, рідної мови, мистецтва, своєї землі.

Етнічний туризм — це чудовий спосіб дізнатися більше про своє коріння або вивчити історію народу вченим, любителям. Завдяки такому нововведенню в туристичних фірмах багато хто навіть знаходив своїх далеких родичів на чужих землях. Іноді люди відвідували місця, де проживали їхні батьки, діди або вони самі в далекій молодості були виселені з цих околиць.

Учасники етнічного туризму — в основному люди похилого віку, що раніше проживали в цій місцевості. Основна частина програм і мета приїзду — індивідуальне (або невеликими сімейними групами) відвідування різних регіонів. Туристські ресурси для етнічного туризму багаті і своєрідні. Це пам'ятки архітектури, музейні експозиції, архівні матеріали, мальовничі природні місця. У сукупності все це створює сприятливі умови для відпочинку та ознайомлення з історією та культурою народу.

Етнічний туризм може бути як внутрішнім (наприклад, відвідування глибинки міськими жителями з метою ознайомлення з архаїчними говорами, фольклором, побутом, культурою і мовами автохтонних народів), так і зовнішнім, який пов'язаний з відвідуванням історичної батьківщини або місць народження родичів.

Останній різновид часто називається ностальгічним туризмом, який отримав досить широке поширення у ряді регіонів світу, в тосу числі і Закарпатті. Говорячи про ностальгічні тури, можна виділити один з підвидів такого туризму, як відвідування родичів і друзів (relative & visitors tour). Але цей вид туризму, підходить не для всіх людей, більшість — це ті, хто має родинні зв'язки із землями, на які вони їдуть.

99.Організований туризм в Закарпатті 100.Плановий туризм в Закарпатті 101.Позаплановий туризм в Закарпатті

Організований туризм - це подорожі індивідуалів чи групи туристів, організовані турпідприємством.

Організований туризм за формами поділяється на плановий й позаплановий.

Плановий туризм - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування). При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по заздалегідь обумовлених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод. У плановому туризмі туристичні послуги надаються певними організаціями (туристичними фірмами й приватними особами, що мають патенти на право туристичної діяльності) у визначеному (плановому) порядку за путівками. Туристичні послуги можуть бути комплексними та приватними, наприклад: розробка маршрутів, комплектування груп, матеріально-технічне забезпечення (транспорт, харчування, проживання, супроводження, туристичне спорядження, забезпечення безпеки, екскурсії). У плановому туризмі існують закономірні вимоги до туристичної діяльності (ліцензування, сертифікація).

Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристичної путівки. При цьому кількість послуг може бути різною. Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер, екскурсійне обслуговування.

Таким чином, усі туристичні поїздки залежно від особливостей особистості, характеру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, дешевші, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

Позаплановий туризм (гарячі путівки) - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування), але послуги надаються в позапланований споживачем-туристом час. У позаплановому туризмі існують закономірні вимоги до туриста - це виїзд у позапланований період, швидкі строки прийняття рішення щодо гарячої путівки.

Виникнення позапланового туризму, негайних турів в турбіз-несібуло неминучим. Кожен потужний туроператор перед сезоном заздалегідь викуповує місця в готелях і блоки місць у літаках.

Місця в готелях викуповуються на увесь сезон відпусток, тобто з квітня по жовтень. Позаплановий туризм (гарячі тури) найпопу-лярніший на початку або в кінці туристичного сезону. Крайній термін, після якого путівка перетворюється на путівку, що горить, варіюється від 2 до б днів у безвізові країни і від 7 до 10 днів до країн з візовим режимом.

Позаплановий туризм - це миттєвий товар, який не може довго залежуватися на прилавку. Нерідко буває так, що "мисливець" за таким туризмом вистежує, вичікує, коли ціна впаде максимально, а вона не падає або цей гарячий тур встигає викупити хтось інший. В такому "полюванні" найголовніше - оперативність. Щодо позапланового туризму, тут також діють поняття "високий" та "низький" сезони. Будь-які свята, в першу чергу Новий рік, шкільні канікули, період з кінця червня по вересень є "високим" сезоном. У цей час падіння цін на гарячі тури мінімальне, та й самих позапланових путівок небагато, оскільки в такі періоди туристичні пропозиції максимально затребувані. "Низько сезонними" є квітень, травень, вересень, жовтень, а за деякими напрямками - початок червня. У цей період в Закарпатті - можна відпочити за путівкою набагато дешевше, ніж усередині літа.

Загальна тривалість позапланового туризму, як правило, становить 7, 10, 11, 14, іноді 15 днів. Однією з особливостей позапланового туризму є те, що він, як правило, має на увазі відпочинок у 4-5-зіркових готелях. Подамо кілька рекомендацій для відпочинку позаплановим туризмом:

- перед покупкою позапланового туру точно визначіться, в якій країні, на якому курорті, в яких умовах і в який період ви хотіли б відпочити;

- необхідно фактично "сидіти на валізах" з підготовленим набором речей, які хотілося б взяти з собою на відпочинок за путівкою;

- якщо є бажання відпочити у візовій країні, заздалегідь, у міру своїх можливостей, треба підготувати необхідний пакет документів: довідки з роботи, фотографії. Наявність готової візи різко підвищить шанси "схопити" задешево бажаний позаплановий тур;

- перевірити власний паспорт. Нерідко здобувач турпутівки (і не тільки позапланового туру) просто забуває, що термін дозвільного запису в його паспорті минув або близький до того, або в паспорті не залишилося сторінки для візи.

102. Орхідейний туризм в Закарпатті

Орхідейний туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місць поширення орхідей.

Орхідні - одна з найбільших за числом видів родин рослин. Загальне число родів оцінюють приблизно у 800, а число видів - у 50 000, з них детально описано тільки 20 000 видів. Орхідеї відрізняються різноманіттям колірних забарвлень, ароматів і розмірів. Ці квіти можна зустріти практично у всіх земних екосистемах. Всі орхідеї - багаторічні трав'янисті рослини, що ростуть на ґрунті, каменях і деревах.

Найпопулярнішими місцями орхідейного туризму в Закарпатті визнано полонинські зони, де ростуть карпатські орхідеї:

Серед цього квітучого різноманіття у карпатських лісах можна побачити, чудові, орхідеї. Звичайно, у них квіти не такі крупні й яскраві, як у тих, що зростають на наших підвіконнях, а значно менші, об’єднані в суцвіття. Ці мініатюри вражають різноманітністю забарвлення, форми, запаху та хитрістю. У деяких орхідей відсутній нектар, тому вони обманними методами залучають комах-запилювачів. Можуть імітувати квітки рослин-нектароносів, або й забарвлення самих комах.

Родина Зозулинцеві або Орхідні нараховує більше 25000 видів найкрасивіших квітучих рослин на планеті.

«Туристичний шлях «Орхідеї Закарпаття»» Із 70 видів орхідей, які зафіксовані в Україні, на Закарпатті виявлено 51. Квітують вони з середини весни до осені. У травні цвітуть булатки, зозулинці, пальчатокорінники та інші. У червні — ніжна любка дволиста. Це витончена красуня із білими, зібраними в негустий колос квітками. Побачивши її в природі, мимоволі зупиняєшся, щоб насолодитися чарівною представницею із царства Флори і, звичайно, хочеться відчути її запах. Але тут розчарування: вдень вона зовсім не пахне. Свої пахощі любка дволиста починає виділяти ближче до вечора, а вночі навколо неї стоїть приємний, духмяний аромат, на який злітаються нічні метелики. Кожному своєму “гостеві” білосніжна красуня подарує сюрприз — тоненьку ниточку з крихітною кулькою пилку. Так відбувається процес запилення.

Серед зелених лісових трав іноді виділяється рослина світло-коричневого кольору. Від землі піднімається вверх стебло з лускоподібними листками, на якому знаходяться квітки. Її товсті численні корені утворюють кубло, схоже на пташине гніздо, тому й називається гніздівка. Це унікальна орхідея. Вона живиться не за рахунок фотосинтезу, а відмерлими рештками на поверхні грунту та в його шарах. Світло в її життєдіяльності зовсім не відіграє ніякого значення. Протягом усього літа можна милуватися цвітінням орхідей роду коручка. Коручка чемерниковидна, або ще її називають широколиста — трав’яниста рослина заввишки 20-100 см. Квітки зеленувато-пурпурові або блідо-рожеві, зібрані в китицю. Найгарнішою представницею роду є коручка болотна. Її квіти більші, до 2,5 см й виділяють п’янкий аромат, який заманює комах. Після відвідин коручки болотної комахи не здатні до польоту, а лише повзають і таким чином переносять пилок з однієї рослини на іншу. Обидва види експерти виявляли на Міжгірщині. Восени квітує скрученик спіральний. Ця орхідея зовсім недавно доповнила список рослин Закарпатської області. Її виявили в 2006 році на території Ужанського національного парку. Згідно даних Червоної книги, в Україні є лише декілька місць зростання скрученика спірального. Крім Закарпаття, зустрічається в Івано-Франківській та Львівській областях. Вона є рідкісною і в Європі. Для орхідних, які зростають в Україні, характерний складний цикл розвитку, тому вони всі занесені до Червоної книги України. Їхнє насіння не проросте, якщо не зустрінеться із специфічними грибами-симбіонтами. Від грибів зародок бере всі поживні речовини для свого розвитку.

Кількість популяцій Зозулинцевих в нашому краї поступово зменшується, а деякі види вже й зовсім зникли. Зірвавши квітку для букету або й просто так, люди зовсім не задумуються про те, скільки років має пройти, щоб зацвіла орхідея. Наприклад, любка дволиста починає квітнути аж на одинадцятому році життя. Щоб привернути увагу до цих рослин, Національний банк України випустив пам’ятні монети. У 1999 році — із зображенням любки дволистої, а в 2016 — із зозулиними черевичками справжніми. Її квітки схожі на черевички, які могли би підійти тільки зозулі. Інша легенда розповідає про те, що в квітку перетворився черевичок Венери, який загубила богиня під час прогулянки, тому й називають її ще “венерині черевички”. Ця чарівна орхідея в минулому зростала на Закарпатті. Про її місце зростання в околицях Кобилецької Поляни Рахівського району вказав ботанік-аматор Л. Вагнер у публікації про флору Марамороського комітату (Wagner, 1876). Після нього ніхто з науковців у нашій області її не знаходив.

103. Острівний туризм в Закарпатті

Острівний туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання островів.

Нагадаємо, що острів - частина суходолу, оточена з усіх сторін водою. Розрізняють такі види островів:

- материкові острови - знаходяться на материковому шельфі, можуть виникати внаслідок занурення материкової поверхні з різноманітним рельєфом: острів посередині озера Синевир

- вулканічні острови - виникають внаслідок діяльності вулканів;

- коралові острови, або атоли - виникають внаслідок діяльності організмів на підводних вулканічних утвореннях;

- річкові острови - острови в річкових дельтах та на великих ріках: острів Марти-Маргарети на Латориці в межах міста Свалява

- штучні острови - створені внаслідок людської діяльності.

Острівний туризм на сьогодні дає можливість широкого вибору:

- активний острівний туризм - участь у активних шоу, музичних акціях;

- острови для фотографій та духовного збагачення;

- штучний острівний туризм;

- дикий острівний туризм - подорож до місць, де відсутній готельно-ресторанний бізнес та є необлаштовані для туризму території.

104. Парфумерний туризм в Закарпатті

Парфумерний туризм - різновид туризму, головною метою якого є відвідуванням регіонів, пов'язаних із парфумерною індустрією.

У стандартній програмі парфумерного туру - відвідування парфумерних домів, участь у створенні нових ароматів, консультації досвідчених парфумерів, теоретичні та практичні заняття в аромостудії.

Парфуми (фр. parfumerie у від лат. Per fumum - крізь запах) - сукупність виробів, що застосовуються для ароматизації чого-небудь. Зазвичай парфумерні вироби - це рідкі розчини летючих ароматних речовин. Розчинниками можуть бути спирт, суміш спирту та води, діпропіленгліколь та інші рідини. Ароматичні речовини можуть бути як натурального походження (ефірні олії), так і штучного (синтетичні ароматизатори, наприклад, ванілаль).

Експерти визначили кращі парфуми всіх часів:

1. Chanel №5.

2. Dior Poison.

3. Yves Saint Laurent Opium.

4. Shalimar (Guerlain).

5. Calvin Klein - Euphoria.

6. Dior J'adore.

7. Lolita Lempicka .

Подорожуючі по місцях парфумерного туризму Закарпаття мають знати де є можливість бути оповитим ароматами: в першу чергу це Ужгород де діє аромостудія та парфумна миловарня, Мукачево де діє пивна та медова миловарні та Атракцію «лавандовий замок» в Ужгороді.

105.Пивний туризм в Закарпатті

Пивний туризм - різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю пива безпосередньо на місці у виробника.

Пиво - алкогольний напій середньої міцності, який виготовляють ферментацією ячмінного, або кукурудзяного, або рисового солоду. Пиво характеризується специфічною гіркотою та ароматом, що надає йому хміль, а також здатністю до піноутворення. Процес виробництва пива називається броварством, інколи пивоварінням.

Пиво - третій за популярністю напій в світі (після води і чаю) і найпопулярніший алкогольний напій в світі. Найвідоміших сортів пива не більше 15. Вони всі хороші, у кожного є своя смакова особливість. Проте критерії відмінностей все-таки існують:

1. "Щільність" пива. Взагалі кордон щільності - від 8 до 14, тому в холодну пору року краще йде щільне пиво, а в спеку - менш щільне.

2. Колір. Вважається, що світле пиво - для чоловіків, темне пиво найсолодше - для жінок.

3. Вміст алкоголю. Міцне пиво - понад 5%, середнє - 4,5 - 4,7%, слабке - до 3%.

Експерти пивного туризму визначили найкращі його напрями в Закарпатті:

1. Мукачево. Найстаріша пивоварня Закарпаття знаходиться саме тут.

2. Кваси Рахівського району. Найвідоміша крафтова пивоварня України працює в маленькому гуцульському селі.

3. Вишково Хустського району. Крім якісного пива бажаючі можуть спробувати пивний велнес у пивному чані.

4. Ужгород. Найбільша кількість пабів з крафтовим закарпатським пивом

5. Міжгір‘я. Найвисокогірніша пивоварня України, що пропонує справжнє зелене пиво.

106. Підводний туризм в Закарпатті

Підводний туризм (дайвінг-туризм, снорклінг, туризм на підводному човні) — це різновид туризму, в основі якого підводне плавання зі спеціальним спорядженням.

Дайвінг (англ. «diving» від англ. «To dive» — пірнати) — в англійській мові, звідки було взято слово, англ. diving позначає просто «пірнання», і використовується для опису підводного плавання зі спорядженням (англ. scuba diving) або без нього (англ. free diving), водолазної справи (англ. hooka diving) і просто стрибків у воду.

Підводний туризм можна розділити на три класи:

— фрі-дайвінг (або апноє) — підводне плавання при затримці дихання. Дозволяє пробути під водою кілька хвилин (світовий рекорд — 11 хвилин 35 секунд);

— рекреаційний дайвінг — підводне плавання для відпочинку, задоволення. Цей вид занурень обмежений глибиною 40 метрів. Також в рекреаційному дайвінгу існує, як підклас, технічний дайвінг — це будь-яке занурення за межі зони денного світла та будь-яке занурення глибше 40 метрів і будь-яке занурення, яке вимагає декомпресійних зупинок.

Різновидами технічного дайвінгу є кейв-дайвінг і болотний дайвінг;

— професійний дайвінг (або комерційний), використовується також термін «водолазні роботи»;

— нічний дайвінг. Сама можливість бачити в темріві приносить дайверу рідкісне задоволення. В цей час доби можна побачити дивовижних тварин і риб, які ведуть нічний спосіб життя. При нічних зануреннях дайверам необхідне додаткове спорядження — лампи, світлові хімічні олівці, стробоскопи. Серед особливостей нічного дайвінга слід зазначити детальне знання техніки здійснення нічних занурень, хороше знання місця занурення і досвід підводної фотографії в незвичайних умовах;

— підлідний дайвінг. Такі занурення дають можливість спостерігати і досліджувати химерні форми льоду, тварин і рослинність холодного місця існування. Крім традиційного комплекту спорядження, дайверам-підлідникам необхідні регулятори, шнурки, страхувальні канати, переговорні пристрої і навіть запасний сухий костюм. У числі особливостей підлідного дайвінга тривала і наполеглива підготовка, хороше знання техніки безпеки, відлагоджена взаємодія партнерів, правильність вибору і організації місця занурення, знання особливих процедур виконання кожного занурення. Підлідний дайвінг — це спорт підвищеного ризику, безпека дайвера тут залежить від правильності планування, точності і злагодженості проведення занурення;

— підводна дайвінг-спелеологія — це не тільки отримання задоволення, але і перевірка сили волі. У цьому, як і багато в чому іншому, спелеологічний дайвінг схожий на підлідний: ті ж психологічні перешкоди, ті ж дослідницькі цілі. Так само, як підлідний дайвінг, підводна спелеологія вимагає спеціального спорядження і навичок, зокрема уміння користуватися котушкою з мотузкою. Крім того, що підготовка в цьому виді дайвінга досить складна і вельми тривала за часом, потрібно пам'ятати і про те, що спелеологічні занурення проводяться в умовах обмеженого простору з неминучою загрозою клаустрофобії і труднощів, що виникають при використанні газових сумішей. У таких складних умовах необхідні бездоганно відпрацьовані навички дій в аварійних ситуаціях, сила волі й здатність впоратися з панікою, уміння орієнтуватися. Ризик при подібному зануренні величезний, проте задоволення, що отримується при цьому, максимальне;

— дайвінг-дослідження затонулих кораблів також один з різновидів дайвінгу. Такі занурення здійснюються перш за все в дослідницьких цілях, для розкриття таємниць загибелі судів і підняття затонулих об'єктів, у пошуках скарбів і для того, щоб зустрітися з тисячолітньою історією, похованою на водній глибині;

— підводне полювання, дайвінг в цьому вигляді проводиться у відкритих водоймищах, де можна наловити риби;

— спортивний дайвінг — комбіноване плавання. Спортивний дайвінг це найпростіший вид дайвінга. Він здійснюється ради розваги і отримання задоволення, метою таких занурень є знайомство з підводним світом і дослідження флори і фауни водойм. Відчуття невагомості, ілюзія ширяння над безоднею приносять дайверу величезне задоволення. Відмінні риси спортивного дайвінга очевидні: це простота підготовки, максимум безпеки і мінімум спорядження.

Експерти визначили, що найкращими місцями у Закарпатті для підводного туризму є: - водойма Дідово - русло Тиси поблизу Виноградово - Вільшанське водосховище

Дайвінг-туризм — це особливий світ, про який кожен мріяв з дитинства. Унікальна можливість пізнати секрети підводного царства, зануритися в чарівне місце існування — воду, проникнути в таємниці підводних мешканців, спостерігаючи за їх життям.

107. Пішохідний туризм в Закарпатті

Пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекер) - один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу.

Пішохідний туризм сприяє фізичному і інтелектуальному розвитку людини, підтримці хорошої фізичної форми за рахунок певного періоду перебування в природних умовах навколишнього середовища.

Маршрут пішого туризму може містити в собі не тільки програму фізичної, спортивно-оздоровчої підготовки, але і ознайомлення з історією і культурною спадщиною населення регіону. У світі існують піші стежки завдовжки в тисячі кілометрів. Наприклад, довжина Алпалачської стежки в США досягає 3500 км.

Зараз існує багато спеціалізованого спорядження для пішохідного туризму: туристичні намети, спальні мішки, трекін-гові палиці, трекінгові черевики, казанки, газові пальники, компас, GPS-навігатори і так далі.

Власне, пішохідний туризм поділяється на підвиди: трекінг-туризм, легка хода, бекпекер.

- Трекінг (англ. trekking) — наймасовіший підвид пішохідного туризму, адже дуже часто він є частиною маршрутів інших видів туризму. Доволі простий в організації, економічно доступний, для широкої вікової категорії бажаючих, може бути зовсім нескладним у виконанні, але містити надзвичайно позитивні враження від споглядання чи пізнання нового і призабутого старого. Сезонність не особливо вливає на цей підвид, а ось географія — чи не найширша, адже цікавого у світі так багато! Ночівля відбувається у змінних базових точках, намет і провіант на кілька днів подорожі турист несе із собою. Для занять трекінгом не потрібна спеціальна фізична підготовка, але організм повинен бути досить витривалий для подолання великих відстаней пішки. При «відмінному» рівні тренованості новачки можуть проходити до 30 км на день (близько 6 год.) з рюкзаком вагою до 20 % від маси тіла, при «хорошому» — до 20 км (близько 4 годин) з рюкзаком вагою до 10 % від маси тіла. Більш треновані і сильні учасники трекінгу, крім основного багажу, несуть продукти, кухонне начиння і намети. Такий розподіл ноші зрівнює сили всіх членів групи і допомагає їм триматися разом.

- Легка хода (англ. Lightweight backpacking, від англ. Lightweight - легкий і англ. Backpack - "рюкзак") - напрям у пішохідному туризмі, відмінною рисою якого є максимальне зниження ваги спорядження, без загрози безпеки. Для цього вага основного спорядження (екіпірування, рюкзак і те, що в ньому - виключаючи паливо, воду і їжу, обсяг яких залежить від тривалості та стилю походу) зменшується настільки, наскільки це безпечно можливо. Іноді також скорочується обсяг провізії. Хоча чітких кордонів ваги не існує, прийнято вважати, що легкоходи і ультралегкоходи (ультраси) використовують спорядження близько 10 і 5 кілограмів відповідно. Але поділ це вельми умовний. У традиційному туризмі мінімальна вага спорядження зазвичай - не менше 14 кг і вище. Найбільш послідовні прихильники ультралегкоходства іноді збирають екстремально легкі набори спорядження, близько 2,5 кг. Але для того щоб подорожувати з таким спорядженням, необхідно бути дуже витривалим і впевненим у своїх силах.

- Бекпекер (англ. Backpacker, від англ. Backpack - "рюкзак") - поширений в останні десятиліття термін, що позначає мандрівника, що здійснює самостійні подорожі за невеликі гроші, найчастіше принципово відмовляючись від послуг туроператорів. Усі свої подорожі бекпекер планує і здійснює самостійно: переміщається на всіх видах громадського транспорту (автобуси, поїзди, літаки). Використовує всі можливості, надані авіаперевізниками: розпродажі і спеціальні акції, бонусні милі, лоукост, їздить автостопом. В дорозі бекпекер ночує не тільки в готелях, але й в хостелах, кемпінгах, гестхаусах, а також у будинках місцевих жителів. Харчується зазвичай там же, де і місцеві жителі, в простих і недорогих столових ресторанах, а також у самих місцевих жителів.

108.Плановий туризм в Закарпатті

Плановий туризм - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування).

При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по заздалегідь обумовлених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод.

У плановому туризмі туристичні послуги надаються певними організаціями (туристичними фірмами й приватними особами, що мають патенти на право туристичної діяльності) у визначеному (плановому) порядку за путівками.

Туристичні послуги можуть бути комплексними та приватними, наприклад: розробка маршрутів, комплектування груп, матеріально-технічне забезпечення (транспорт, харчування, проживання, супроводження, туристичне спорядження, забезпечення безпеки, екскурсії). У плановому туризмі існують закономірні вимоги до туристичної діяльності (ліцензування, сертифікація).

Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристичної путівки. При цьому кількість послуг може бути різною. Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер, екскурсійне обслуговування.

Таким чином, усі туристичні поїздки залежно від особливостей особистості, характеру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, дешевші, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

109.Пляжний туризм в Закарпатті

Пляжний туризм - різновид туризму, метою якого є відвідання пляжів та отримання послуг в пляжних зонах.

Пляж - відносно рівна поверхня берега будь-якого водоймища, утворена його ерозією під дією води і вітру. Оскільки це місце виявляється вельми привабливим в рекреаційних цілях, термін "пляж " використовується як місце масового відпочинку, купання і прийому сонячних та повітряних ванн. Такий пляж забезпечується відповідним обладнанням (шезлонги, парасольки, кабіни і туалети), внаслідок чого такий пляж називається "культурним", на відміну від пляжу "дикого", на якому природа до певної міри зберігає свій первинний вигляд, а люди відчувають себе більш вільно. Пляжі поділяють на піщані, піщані з мушлями і галькові.

Пляж (морський) - смуга наносів дрібного твердого матеріалу на березі водойми. Відсутні в Закарпатті через відсутність моря.

Пляж (річковий) - скупчення наносів на випуклому березі річки. Особливо багато на берегах Тиси.

Пляж (рекреаційний) - місце відпочинку на березі моря, річки, озера, ставка чи іншої водойми, придатне чи пристосоване для купання. Наявні в багатьох туристичних закладах Закарпаття з відкритими басейнами.

Любителі пляжного відпочинку цінують у ньому зовсім різні речі. Для одних важливе бурхливе нічне життя і розваги, для інших -навпаки самота і спокій, для третіх - краса навколишньої природи. Власне, у кожній з пляжних номінацій можна визначити переможця. Експерти туризму пропонують ТОР-5 найкращих пляжів Закарпаття:

1. Найпопулярніший - Дідово

2. Наймальовничіший - «блакитна лагуна»-Чорноголова

3. Найдикіший - Вільшанське водосховище

4. Найкомпактніший - «Силоамська купіль»-Шаян

5. Найвищий - озеро Віта

6. Кращий міський пляж - «Підзамковий»-Ужгород

110.Подієвий туризм в Закарпатті

Тематичний туризм (конвенційний туризм, подієвий туризм) - різновид туризму, основна мета якого присвячена якій-небудь події.

Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в найбільш видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність.

Подієвий туризм - це чудова атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму - безліч яскравих неповторних моментів. Цільова аудиторія тематичного туризму - це забезпечені туристи з доходом вище середнього, а також компанії, що складаються з декількох пар.

Подієвий туризм можна класифікувати за масштабом події (національного чи міжнародного рівня) і за тематикою події.

В подієвому туризмі можна виділити кілька тематичних видів:

1) національні фестивалі і свята;

2) театралізовані шоу;

8) фестивалі кіно і театру;

4) гастрономічні фестивалі;

5) фестивалі та виставки квітів;

6) модні покази:

7) аукціони;

8) фестивалі музики і музичні конкурси;

9) спортивні події.

111.Позаплановий туризм в Закарпатті

Позаплановий туризм (гарячі путівки) - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування), але послуги надаються в позапланований споживачем-туристом час.

У позаплановому туризмі існують закономірні вимоги до туриста - це виїзд у позапланований період, швидкі строки прийняття рішення щодо гарячої путівки.

Виникнення позапланового туризму, негайних турів в турбіз-несібуло неминучим. Кожен потужний туроператор перед сезоном заздалегідь викуповує місця в готелях і блоки місць у літаках.

Місця в готелях викуповуються на увесь сезон відпусток, тобто з квітня по жовтень. Позаплановий туризм (гарячі тури) найпопу-лярніший на початку або в кінці туристичного сезону. Крайній термін, після якого путівка перетворюється на путівку, що горить, варіюється від 2 до б днів у безвізові країни і від 7 до 10 днів до країн з візовим режимом.

Позаплановий туризм - це миттєвий товар, який не може довго залежуватися на прилавку. Нерідко буває так, що "мисливець" за таким туризмом вистежує, вичікує, коли ціна впаде максимально, а вона не падає або цей гарячий тур встигає викупити хтось інший. В такому "полюванні" найголовніше - оперативність.

Щодо позапланового туризму, тут також діють поняття "високий" та "низький" сезони. Будь-які свята, в першу чергу Новий рік, шкільні канікули, період з кінця червня по вересень є "високим" сезоном. У цей час падіння цін на гарячі тури мінімальне, та й самих позапланових путівок небагато, оскільки в такі періоди туристичні пропозиції максимально затребувані. "Низько сезонними" є квітень, травень, вересень, жовтень, а за деякими напрямками (Хорватія, Чорногорія) - початок червня. У цей період в Туреччині, Тунісі, Єгипті, Іспанії - можна відпочити за путівкою набагато дешевше, ніж усередині літа.

Загальна тривалість позапланового туризму, як правило, становить 7, 10, 11, 14, іноді 15 днів. Однією з особливостей позапланового туризму є те, що він, як правило, має на увазі відпочинок у 4-5-зіркових готелях.

Подамо кілька рекомендацій для відпочинку позаплановим туризмом:

- перед покупкою позапланового туру точно визначіться, в якій країні, на якому курорті, в яких умовах і в який період ви хотіли б відпочити;

- необхідно фактично "сидіти на валізах" з підготовленим набором речей, які хотілося б взяти з собою на відпочинок за путівкою;

- якщо є бажання відпочити у візовій країні, заздалегідь, у міру своїх можливостей, треба підготувати необхідний пакет документів: довідки з роботи, фотографії. Наявність готової візи різко підвищить шанси "схопити" задешево бажаний позаплановий тур;

- перевірити власний паспорт. Нерідко здобувач турпутівки (і не тільки позапланового туру) просто забуває, що термін дозвільного запису в його паспорті минув або близький до того, або в паспорті не залишилося сторінки для візи.

112.Політичний туризм в Закарпатті

Політичний туризм (дипломатичний туризм, туризм, пов'язаний з політичними подіями і заходами) - різновид туризму, основною метою якого є відвідування місцевостей та подій, пов'язаних із політичною діяльністю.

Політика - цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.

Політичний туризм поділяється на дипломатичний туризм та туризм, що пов'язаний з політичними подіями і заходами. Приклади:

- дипломатичного туризму - члени парламенту однієї країни їдуть в іншу країну, щоб взяти участь у парламентських засіданнях; на території Закарпаття розташовані офіційні консульські заклади Угорщини, Словаччини та Румунії, де постійно проходять дипломатичні прийоми та події

- туризму, пов'язаного з політичними заходами - особи, що симпатизують політичним напрямам певної партії їдуть волонтерами або співчуваючими на з'їзд улюбленої партії, мітинги, демонстрації, акції підтримки. Саме з метою розвитку політичного туризму в Закарпатті розроблено туристичний маршрут «Чотири столиці» - Ужгород-Мукачево-Хуст-Ясіня.

113. Постійний туризм в Закарпатті

Постійний туризм (цілорічний туризм) - це рівномірне відвідування туристських районів і населених пунктів упродовж року.

Стратегія розвитку постійного туризму, розроблена Гаагською Декларацією про туризм і прийнята ВТО у 1989 році, встановила чотири принципи, які включають екологічно безпечний і соціально спланований цілісний розвиток, а також введення кількісних економічних і соціальних обмежень на зміни, які спричиняються туризмом. Зокрема, увага зосереджується на розвитку такої діяльності, яка надає прибуток місцевій економіці. Основні напрямки постійного туризму, за визначенням ВТО, включають такі позиції:

- зацікавлені групи знаходять спільну мову щодо бачення, як туризм буде розвиватись в регіоні;

- які види діяльності будуть дозволені або особливо визначені;

- досягнення угоди по туристичних зонах, тобто таких, де туризм дозволено;

- досягнення консенсусу щодо екологічної, соціальної та економічної політики: стандартів, що будуть дотримуватися в цих зонах чи на територіях.

114. Пригодницький туризм в Закарпатті

Пригодницький туризм - різновид туризму, пов'язаний з фізичними навантаженнями та організацією нестандартних турів у екзотичні й екологічно чисті природні резервації та включає незвичайні подорожі, нетрадиційні транспортні засоби.

До пригодницького туризму відносяться похідні експедиції, сафарі-тури (мисливство, риболовля, фотополювання), навколосвітнє плавання (яхтинг). Такий вид туризму вимагає від тур-фірми значно більшої уваги на стадії підготовки, оскільки необхідно вирішити цілий комплекс питань, пов'язаних із організацією безпеки туристів, адже страхування на такий тур коштує значно дорожче.

Участь у пригодницькому турі вимагає від учасників фізичної підготовки і майстерності, швидкості реакції, уміння приймати нестандартні рішення. Пригодницькі маршрути готуються ретельніше з метою звести ризик до мінімуму і зробити умови туру більш комфортабельними за рахунок забезпечення супроводжуючими, проміжними таборами, туристським спорядженням.

Географія і тематика пригодницьких турів досить велика і різноманітна. Здебільшого це групові тури. Специфічною рисою такого туризму є отримання різних ліцензій, що дозволяють полювання, риболовлю, вивіз трофеїв. Пригодницький туризм пов'язаний з визначеним ризиком, тому для забезпечення безпеки таких турів необхідні висококваліфіковані інструктори. Цей вид туризму має досить високу вартість, і його можна віднести до розряду елітарного відпочинку.

Людині властиві різні типи пригод, які можна отримати в процесі пригодницького туризму:

1. Пригоди тіла. Аж до смерті як фінальної точки таких. Подорожі, спортивні змагання на спритність, силу.

2. Пригоди емоційні. Особисті переживання, співпереживання, колективні емоції. Драми, гумор. Частина релігійної діяльності.

3. Пригоди розуму. Пошук, аналіз і синтез інформації. Розкриття таємниць і організація злочинів. Детектив, науковий аналіз. Навчання, дослідницька діяльність.

4. Пригоди духу. Релігійна, філософська діяльність. Провидіння, прогнози. Таємниці перероджень, інкарнацій, питання буття. Шаманізм. Духовні практики.

115.Прикордонний туризм в Закарпатті

Прикордо́нний тури́зм (сусідський туризм) — короткострокова міжнародна туристична подорож в прикордонні райони сусідньої країни. Особливостями прикордонного туризму є проведення на прикордонних нейтральних територіях Днів добросусідства, Днів регіону, Днів національного примирення, які сприяють зміцненню напрацьованих зв'язків.

До прикордонного туризму відносять і подорожі територіями, де поширений так званий малий прикордонний рух в межах кількох десятків кілометрів чи кількох населених пунктів, що здійснюється на підставі спеціалізованої документації, наприклад, в межах Закарпаття зі Словаччиною, Румунією, Угорщиною.

116.Психологічний туризм в Закарпатті

Психологічний туризм (комфортний туризм) - це різновид туризму, в основі якого отримання психічного задоволення від процесу відпочинку.

Головною проблемою сучасного туризму є те, що турист, оплачуючи свій відпочинок, нерідко повертається додому зовсім не відпочивши. Тому, відповідно, перед турфірмами постало питання збереження психічного стану туристів, які, шукаючи відпочинку, вдаються до інших видів туризму. Перебуваючи у постійному пошуку, подорожуючі перестають релаксувати і повертаються втомленими. Від цього страждає і туризм. Тому вчені-туризмознавці почали шукати вихід із цієї ситуації, вивчати, як правильно домогтися від людини усвідомити, що відпочинок - це один з основних факторів психологічного здоров'я, працездатності і водночас комфорту оточуючих. Сьогодні предметом вивчення психологічного туризму є закономірності поведінки, діяльності й спілкування людей, зумовлені їх включенням в соціальні туристичні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.

Психологія туризму вивчає соціально-психологічні феномени в туризмі, їх вияв та формування в особистості туриста, туристській діяльності, соціально-психологічні особливості туристської групи та управління сферою туризму. При цьому, об'єктом вивчення є туризм як соціальний інститут, туристська діяльність як соціальний процес, особистість туриста з характерними їй психічними властивостями, туристська група як різновид соціальної групи та психологічні особливості управління сферою туризму. З точки зору психології туризму, предметом її вивчення є турист - індивід з властивими йому психологічними характеристиками та властивостями особистості, а також психологічні особливості туристичної діяльності як однієї з форм активності людини. Однак, предмет вивчення психології туризму не вичерпується дослідженнями тільки цієї категорії, її цікавить особистість туриста в системі туризму як соціального інституту, відповідно - турист як складова ланка цієї системи, з певними закономірностями поведінки та діяльності, група туристів - з властивими їй психологічними особливостями взаємодії, управління туризмом - з позицій вивчення психологічних феноменів управління у цій сфері. Сьогодні предмет вивчення психології туризму розширюється за рахунок вивчення дослідницького поля соціальної психології, яка розглядає закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені фактом їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.

Популярний журнал про можливості недорогих подорожей, Budget Travel, щороку присвоює премію за комфортні тури Extra Mile Awards. У її рамках приз щорічно присуджується компаніям, які допомагають влаштувати поїздку зручніше, дешевше і приємніше. Крім того, експерти туризму розробили основні етапи психологічного комфорту в туризмі:

1. Опис комфортності туристичної місцевості.

2. Взаємодія суб'єктів туристичної діяльності з туристом-користувачем.

3. Психічна ергономіка туриста.

4. Екопсихологія туриста - взаємодія суб'єкта туризму з навколишнім середовищем.

117. Регіональний туризм в Закарпатті

Регіона́льний тури́зм (туризм усім регіоном) — туристична діяльність, характерна для геотуристичних територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем туристичної освоєності. В спеціалізованій туристичній літературі виділяють такі регіони, для Закарпаття, з найбільшою туристичною активністю як: Карпати, Середньодунайська низовина, Тисо-Дунайський басейн

118. Рекреаційний туризм в Закарпатті

Рекреаційний туризм - різновид масового туризму з метою оздоровлення, лікування і відпочинку, відновлення і розвитку фізичних, психологічних і емоціональних сил.

Рекреаційний туризм може істотно відрізнятися і включати видовищно-розважальні програми, заняття за інтересами, етнічні походи, які пов'язані з вивченням національної культури в країні тимчасового перебування тощо. Рекреаційні тури характеризуються тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів.

Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть включати видовищно-розважальні програми (театр, кіно, фестивалі), заняття за інтересами (полювання, музична і художня творчість), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування.

119. Релігійний туризм в Закарпатті 120. Сакральний туризм в Закарпатті 121. Паломницький туризм в Закарпатті 122. Езотеричний туризм в Закарпатті

Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичайного для них середовища.

Релігійний туризм поділяється на різновиди:

- паломницький туризм - це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями;

- езотеричний - метою його е розширення традиційного релігійного світосприйняття, і відповідно з цією метою ведеться філософський пошук в процесі подорожі;

- релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості - відвідання місць пов'язаних з історією релігій;

- сакральний - різновид, де турист під час відвідування певних місць створює, відновлює або підкреслює зв'язок з уявним потойбічним. Сакральне в широкому сенсі - це все, що має відношення до Божественного, релігійного, небесного, потойбічного, ірраціонального, містичного, те, що відрізняється від повсякденних речей, понять, явищ.

Паломництво (від лат. Palma - "пальма") - слово виникло від слова "Палома" - пальмова гілка, з якими жителі Єрусалима вітали Ісуса Христа.

Основними місцями паломництва в Закарпатті є:

- у християн: Джублик Іршавський район, Мукачівський монастир

Серед причин здійснення паломництва можна виділити наступні:

- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;

- помолитися за рідних і близьких;

- знайти благодать;

- виконати богоугодну роботу;

- відмолити гріхи;

- висловити подяку за блага, послані зверху;

- проявити відданість вірі;

- прагнення до подвижництва в ім'я віри;

- знайти сенс життя.

Для заохочення паломництва складалися численні путівники (ітінерарії), багато з яких, як і описи самих паломництв, стали згодом важливими історичними джерелами.

У туризмі зазвичай виділяють декілька видів паломництва, що класифікуються по різних ознаках:

1) до числу учасників і сімейній приналежності - індивідуальні, сімейні і групові паломництва;

2) за тривалістю - тривалі і короткочасні паломництва;

3) по сезонності - цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;

4) по об'єктах відвідини - відвідини конфесійних культових місць (монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер, печер, джерел);

5) по місце розташуванню об'єктів паломництва - внутрішні (в межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;

6) за ознакою обов'язковості - добровільні і обов'язкові паломницькі тури.

Різновид релігійного туризму - езотеричний, використовується обмеженим числом адептів і носить переважно прикладний характер. Як приклади такої практики можна назвати релігійну медитацію яка досить популярна на відлюдних полонинах та у гірських лісах Закарпаття.

123. Рибальський туризм в Закарпатті

Рибальський туризм - різновид туризму, метою якого є лов риби та інших водних живих ресурсів.

Рибальський туризм - це водночас промисел і розвага. Статистика підтверджує, що багато людей, які досягли у житті певного визнання (це переважно політики, вчені, бізнесмени), були завзятими рибалками.

Рибалка в туризмі класифікується на:

- літня і зимова (відповідно до пори року);

- морська й озерна (відповідно до місця рибалки);

- прісноводна та не прісноводна;

- риболовля з берега або з човна;

- риболовля на донну вудку, на поплавця, спінінг, на хлист, жерлицю, сбіруліно;

-риболовля на хижих, напівхижих і травоїдних риб.

Види лову риби:

1. Спінінг - лов хижої риби на рухому натуральну (снасточка) або штучну приманку (блешні, воблери, джігових приманки). Як рибальська снасть використовується спеціальне спинінгове вудлище з великою кількістю пропускних кілець для виконання дальньої закидки приманки і котушка мультиплікаторна або безінерційна.

2. Тролінг - проведення приманки за допомогою човна. Доріжка - підвид тролінгу, коли човен рухається не мотором, а веслами.

3. Джиг - ступінчасте проведення приманки спінінгом.

4. Мікроджиг - ступінчасте проведення приманки маленької ваги (1-5 г) по невеликих глибинах.

б. Твічінг - лов з допомогою спінінга, що ведеться ривками.

6. Джеркінг - те саме що і твічінг, тільки використовуються важкі приманки.

7. Ловля в схил - лов риби з човна або в зимовий час з льоду, використовуючи мормишку.

8. Сбіруліно - ловля на легку, невагому приманку з використанням звичайного спінінгового вудилища і спеціального поплавка або грузила.

9. Нудлінг - метод лову сома.

10. Водяний змій, він же кораблик - лов поверхневих видів риб на малька і комах з допомогою плавучого кораблика

11. Жерлиця - пасивна самоловна стаціонарна снасть. Розрізняють зимову і літню жерлиці.

12. Гурток - активна плавуча снасть.

13. Гумка - донна вудка з гумовим амортизатором.

Найпопулярніші країни рибальського туризму в Закарпатті це - Чоп-Латориця, Дунковиця, Виноградово-Тиса, Берегово-Верке, Кам‘яниця-Скалка

124. Романтичний туризм в Закарпатті

Романтичний туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей, пов'язаних з ідеалами та мріями туриста.

Романтика - спосіб життя, який відрізняється оптимізмом, альтруїзмом, позитивними емоціями, високими почуттями, піднесеним ставленням до людини протилежної статі (як правило - чоловіка до жінки) , і сповідуванням інших цінностей, які протиставляються "сірим будням", матеріальним цінностям, в тому числі прагматизму, а також політичній діяльності та іншим "серйозним заняттям". Романтика пов'язана з розглядом ситуацій з погляду ідеальних взаємовідносин.

Романтичний туризм пропонує різноманітні послуги для різних категорій, зокрема молодим закоханим зробити незабутніми перші дні їхнього спільного життя, парам зі стажем - освіжити відносини, іншим - знайти свою половину.

Сьогодні розробляються незліченні варіації турів для романтичних подорожей - одруження та / або вінчання за кордоном, весільні подорожі, поїздки по екзотичних країнах в індивідуальному порядку з метою побути удвох у нестандартній атмосфері, сховатися від міської суєти, зануритися в романтику.

На землі величезна кількість дивовижних і прекрасних місць і пам'яток, від одного лише погляду на які просто захоплює дух. Експерти обрали кращі місця для романтичних туристів в Закарпатті:

1. Замок Сент-Міклош, Чинадієво 2. Парк Шенборна, Воєводино 3. Дубки, Оноківці 125.Рухомий туризм в Закарпатті

Рухомий туризм (кочовий туризм) - це туризм, пов'язаний з подорожуванням (круїзи, тури і т.д.). Рухомий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебування. Ступінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсів. Наприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів пішохідним і, тим більше, стаціонарним туризмом. 126.Садово-парковий туризм в Закарпатті

Садово-парковий туризм (садовий туризм, парковий туризм, квітковий туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідуванням місцевостей садово-паркового мистецтва.

Спеціальні пропозиції, пов'язані з відвідуванням мальовничих садів та парків, а також фестивалів квітів - ще одна туристична новинка, яка повинна залучити гостей і посприяти розвитку внутрішнього туризму.

Сад - територія з посадженими людиною плодовими деревами та чагарниками. Також у саду можуть рости декоративні чагарники, квіти, а також бути присутніми елементи городу. Сади бувають різних типів:

- ботанічний сад;

- зимовий сад;

- фруктовий сад;

- плодовий сад;

- японський сад і його різновид - Сад каменів.

Також садом називають город із посадженими плодово-ягідними культурами.

Найвідоміші сади Закарпаття:

1. Зелені янголи, Оноківці 2. Ботанічний сад УжНУ, Ужгород 3. Винний сад, Мукачево

Парк - це спеціальна обмежена територія - природна чи штучна, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення садово-паркове мистецтво. Типи парків:

- англійський парк;

- ботанічний парк;

- дендропарк;

- водний парк;

- зоологічний парк;

- лісопарк;

- національний парк;

- парк культури і відпочинку;

- парк розваг;

- природний парк;

- французький парк;

- приватний парк;

- етнокультурний парк.

Найвідоміші парки Закарпаття:

1. Парк Шенборна, Воєводино 2. Парк Деренівська купіль, Н.Солотвино 3. Парк Лаудона, Ужгород 127.Самодіяльний туризм в Закарпатті

Самодіяльний туризм (клубно-секційний туризм) - це форма неорганізованого туризму, де туристичні послуги забезпечуються на основі самодіяльності туристів. Туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають і здійснюють екскурсії.

Самодіяльні туристські походи і подорожі організовують і проводять ради з питань туризму, спортивні товариства, туристські і спортивні клуби, туристські секції підприємств, установ, навчальних закладів, оздоровчі туристсько-спортивні табори, дитячі екскурсійно-туристські станції, школи, окремі групи туристів тощо.

Словом "самодіяльність" називають прояв особистого почину в будь-якій справі. Самодіяльність є високою формою соціальної активності та її варто розуміти як внутрішнє детерміноване самовираження особистості або групи. Тому самодіяльний туризм є соціально-значущим явищем. Самодіяльний туризм, як сфера масової самодіяльності, містить в собі все різноманіття аматорських туристичних заходів, які проводяться відповідно до нормативної бази організації туризму в країні, включаючи обмеження правилами, нормами й іншими керуючими матеріалами, які вводяться в самодіяльний туризм для створення управляючої системи самодіяльного туризму. Цим самодіяльний туризм й відрізняється від незалежного туризму, де випадки порушення правил охорони навколишнього середовища й інших нормативних актів не є поодинокими. Чітка організація, продумана розробка маршруту, правильне проведення подорожі й дотримання дисципліни - без всього цього неможливе виконання туристичних завдань туристичними засобами. Виконання функцій керівника туристичної групи пов'язано з наявністю у особи певних якостей: організаторських, комунікативних, креативних тощо. Крім цього, керівник та члени туристичної групи повинні володіти знаннями та вміннями з географії, гідрології, біології, метеорології, історії, етнографії, медицини, кулінарії та інших сфер, що гарантують безпечне здійснення подорожі. 128.Сезонний туризм в Закарпатті

Сезонний туризм - це відвідування туристської місцевості у певний час року. Сезонний туризм поділяють на два підвиди - односезонний і двосезонний.

Односезонний туризм поширений у тих районах, які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку.

Двосезонний туризм характеризується туристичними потоками і влітку, і взимку.

Прийнято розрізняти чотири сезони туристичної активності:

1. Сезон пік - період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації.

2. Сезон високий - період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги.

3. Сезон низький - сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги.

4. Сезон "мертвий" - період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфорт-ні погодні умови).

Головним чином сезонність у туризмі визначається місцевими природно-кліматичними умовами та ресурсами загалом, порою року (шкільні та студентські канікули, масові відпустки) та іншими факторами.

Сезонні коливання і кліматичні умови країни також впливають на туристський попит. Вони мають такі особливості:

- в північній півкулі попит на туристсько-рекреаційні послуги більш інтенсивний в третьому кварталі року, а також ггід час різдвяних і великодніх канікул;

- сезонність попиту різна і залежить від виду туризму і території його освоєння. Так, лікувально-пізнавальний туризм схильний до сезонності меншою мірою, а курортний і гірськолижний - більшою мірою;

- кожна дестинація може зовсім по-різному заповнюватися туристами протягом року. У зв 'язку з цим попит на туристські послуги в окремому районі, країні, в масштабах всієї планети різний.

Особливо від фактора сезонності страждають курортні готелі. Справа в тому, що в економіці підприємства є такі поняття, як постійні і змінні витрати. Так, платежі за ремонт устаткування відносяться до витрат змінних. А от, наприклад, зарплата штатних працівників - це витрати постійні. Також, незалежно від завантаження готелю, готельєр зобов'язаний підтримувати громадські приміщення в чистоті, платити за обігрів всього будинку. З цієї причини багато курортних готелів в низький сезон закриваються. А вже з таких сезонних коливань випливає наступна проблема - це найм і збереження кваліфікованих працівників. У таких умовах і зацікавленість у праці організувати складно, тому що не працює основний метод стимулювання співробітників - кар'єрна драбина.

З проблемою сезонності в туризмі в різних країнах борються по-різному. Так західна система поділу відпустки на дві частини - це якраз один з методів, завдяки якому намагаються диверсифікувати (розпорошити) навантаження на готельні площі рівномірно протягом року. Те ж саме відноситься і до дитячих канікул. Так, наприклад, у Великобританії не має тримісячних шкільних канікул, тут на рівні Палати Лордів вирішувалося питання рівномірного розподілу відпочинку за сезонами (а точніше, відпочиваючих).

Інший напрям - це розробка та просування нових видів тур-продукту, що не піддаються сезонним коливанням. Це, перш за все, розвиток конгресного і подієвого туризму, а також соціального туризму для цільових груп: пізнавального - для пенсіонерів та освітнього - для молоді. 129.Секс-туризм в Закарпатті

Секс-туризм (сексуальний туризм) - подорож з метою задоволення сексуальних потреб.

Виділяють:

- жіночий секс-туризм;

- чоловічий секс-туризм.

Жіночий секс-туризм. Цей вид відпочинку є заняттям, як правило, самотніх або нещасливих у сімейному житті жінок, котрі переступили "бальзаківський вік". На Барбадосі цей феномен називають "синдромом канадської секретарки": "секретарка" - загальний термін для позначення представниць нижчих прошарків середнього класу розвинених країн, які складають основні потоки секс-туристок; "канадської" - оскільки канадкам приписують честь відкриття на Карибах цього виду туризму. Для обслуговування цих тисяч нудьгуючих пані з Європи, США та Канади у місцевих жителів є спеціальна професія - жиголо.

Чоловічий секс-туризм. Експерти розробили правила поведінки сучасного секс-туриста:

- секс-турист повинен за будь-яких обставин користуватися презервативом;

- пам’ятати про гепатит, а також дрібні і важкі інфекційні захворювання. Перед початком тісних відносин зверніть увагу на шкіру партнера - чи немає там виразок, рубців;

- якщо ви щось "підхопили" - не варто складати для сім'ї несамовитих історій про "побутовий сифіліс", все одно не повірять.

У деяких регіонах світу цей напрямок туристичної індустрії в останнє десятиліття став провідним. Експерти ВТО включили Україну до країн секс-туризму після зняття візового режиму з країнами Європейського туризму, найбільше споживачів українського жіночого секс-туризму є жителі Туреччини, Єгипту, Німеччини та Італії, а чоловічого секс-туризму - представниці США, Швейцарії та Німеччини. 130.Сирний туризм в Закарпатті

Сирний туризм - тури, що проходять по місцевостях - центрах виробництва сиру.

Сир - молочний продукт, що виготовляється з кислого молока. Хоча більшість наявних у продажу сирів виробляється з коров'ячого молока, в багатьох частинах нашого краю також виробляють сир з молока кіз та овець, у Закарпатті також виробляють сир з молока буйволиць.

За способом згортання молока розрізняють сири сичужні, при виготовленні яких білки згортаються під дією сичужного фермента, та кисло-молочні у при виробництві яких білок згортається під дією молочної кислоти, яка утворюється в молоці при добавці молочно-кислих заквасок. За способом виготовленння сири поділяють на тверді, напівтверді, м'які, россольні та плавлені. Багато сортів сирів (рокфор, камамбер, брі, данаблю, горгонзола) виготовляють з використанням плісняви роду Pеnicillium. Деякі сорти сирів також закопчують, це подовжує їхній термін зберігання.

У деяких місцевостях сироваріння досягло рівня мистецтва і сир став предметом національної гордості. Це в першу чергу Хустський та Рахівський регіони. Тут на багатьох дрібних кустарних підприємств випускають кілька сортів сиру, які відрізняються один від одного зовнішнім виглядом, смаком та запахом. Туристичні бюро вже давно проводять екскурсії в підвали, де визріває сир. Такі візити допомагають відвідувачам отримати уявлення про те, як вдається виробляти високоякісний сир, не порушуючи давніх традицій. Туристам рекомендується на час турів одягатися тепліше, оскільки в підвалах холодно, а екскурсії тривають не менше години. 131. Спелеологічний туризм в Закарпатті

Спелеологічний туризм (спелеотуризм, спелестеологічний туризм) - різновид туризму, смисл якого полягає в подорожах в природних підземних порожнинах (печерах) та подоланнях там різних перешкод (сифони, колодязі) з використанням різного спеціального спорядження (акваланги, карабіни, мотузки, гаки, індивідуальні страхувальні системи).

Підвид спелеотуризму - спелестеологічний тур, це дослідження історичних підземних об'єктів спелеологічними методами.

Особливості спелеотуризму.

- складність маршрутів, обумовлена великою різноманітністю рельєфу печер (колодязі, завали, вузькі щілини, підземні річки);

- висока відносна вологість повітря при зниженій температурі;

- відсутність природного освітлення;

- високий ступінь автономності в процесі експедиції (за наявності глибоких підземних таборів).

Особливі вимоги пред'являються до етики спелеотуристів, їх поведінки в печерах, відношенню до природи під землею. Це пов'язано з крихкістю об'єкта їх інтересу - печери, її екосистеми, різних натічних утворень, мінеральних і крижаних кристалів. Наприклад, обламаний сталактит відновлюється тільки через десятки і навіть сотні років, на жаль, в результаті спелеотуризму було зруйновано безліч мінеральних утворень.

При визначенні категорій складності нових спелеологічних маршрутів рекомендується користуватися характеристикою категорій складності печер. При цьому слід враховувати, що спелеологічні туристські маршрути, для проходження яких потрібні спеціальні технічні засоби (окрім касок та джерела світла), поділяються на 9 категорій складності: 1, 2А, 2Б, ЗА, ЗБ, 4 А, 4Б, б А, 5Б. Основними критеріями такого поділу є тривалість маршруту, кількість перешкод на маршруті та їх складність. За прийнятою методикою поділу печери, категорії складності яких позначені однією цифрою, відрізняються одна від одної, головним чином, кількісними характеристиками. Якісні зміни відбуваються при переході на категорію, що позначена наступною цифрою: від 1 к.тр - до 2А к.тр., від 2Б к.тр. - ЗА к.тр.

Спелеотуристи обрали найкращі для мандрів печери Закарпаття:

На території Закарпаття відомо близько 50-ти печер. - найкрасивішою печерою українських Карпат є Дружба. Вхід розміщений на висоті близько 500 м в лісі буку на околиці с. Мала Уголька. Він знаходиться на дні неглибокої триметрової карстової лійки еліпсоподобної форми із стрімкими обривистими стінами. Загальна довжина всіх досліджених ходів печери Дружба складає 900 м, глибина - 45 м. Температура повітря в різних частинах печери коливається від +5 до +8°С, вологість складає 95%. У відшаровуваннях на р. Велика Уголька палеоботаніки знайшли відбитки листя магнолії, лавра, пальми, мирта, винограду і інших субтропічних і тропічних рослин, які росли 25 млн. років назад. У печері Молочний Камінь виявлена стоянка первісних мисливців. - система печер Черлений Камінь, має зовсім інше походження і структуру. Система розташована в північно-східному напрямі від с. Нересниця Тячівського району. Печери ур. Черлений Камінь представлені чотирма великими багатоповерховими порожнинами загальною довжиною від 200 до 700 м, завглибшки від 24 до 56 м і декількома маленькими завдовжки від 5 до 25 м. Породи печер Черленого Каменя мають характерне темно-червоне забарвлення, яке пояснюється наявністю тривалентного заліза або його окислення в цементуючу породу. Печери відносно молоді, доказом чого є тип їх структури (вони закладені переважно по тектонічних розломах в породі), а також невеликі розміри сталактитів. Печера Сифон найглибша в ур. Черлений Камінь, її глибина досягає 59 м. - Перечинський район відомий декількома маленькими тектонічними печерками, розташованими на хребті Синаторія на висоті близько 500 м, а також печерою на горі полонина Руна (1497 м). - У Великоберезнянському районі природні порожнини розташовані поблизу с. Лубня, найбільша з них завдовжки 138 м, - печера Ролінг Стоунз. - Печера «Петрос» була відкрита спелеологами зовсім нещодавно. Це найвисокогірніша і найважкодоступніша печера України, оскільки знаходиться на висоті понад 1900 метрів над рівнем моря, на південному схилі гори Петрос. 132.Сімейний туризм в Закарпатті

Сімейний туризм (туризм сімейний без дітей, туризм сімейний з дітьми, багатосімейний туризм) - форма організації поїздок людей, пов'язаних родинними стосунками.

Сімейний туризм поділяється на підвиди: туризм сімейний без дітей, туризм сімейний з дітьми, багатосімейний туризм.

Сімейний туризм сприяє згуртуванню членів сім'ї, допомагає відкривати щось нове одне в одному, налагодити контакт, глибше дізнатися про інтереси як дітей, так і батьків. Іншими словами, під час сімейного відпочинку всією сім'єю її члени мають можливість зробити для сімейного благополуччя все те, на що у звичайні будні не вистачає часу.

Сімейний туризм має свої особливості - перш за все в тому, що оздоровчі, виховні, моральні завдання органічно поєднуються із залученням дітей до систематичних занять туризмом, фізкультурою, спортом. Потреба в організації такого відпочинку завжди була великою, що підтверджували, зокрема, соціологічні дослідження. Сім'я виступає як важлива сфера різнобічного розвитку особистості, її матеріальних і духовних інтересів, активного використання вільного часу. Суспільство проявляє велику турботу про сім'ю та дітей. На це спрямовані подальший розвиток служби побуту, системи громадського харчування, створення широкої мережі дитячих та оздоровчих закладів, у тому числі і туристських. Нині вже не сотні, а тисячі сімей вважають за краще відпочивати на туристичних базах та маршрутах.

Сьогодні вже очевидні виховні, моральні переваги сімейного туризму перед роздільним відпочинком дітей і батьків. Перш за все, він сприяє розвитку в сім'ях колективістських основ, формування у дітей працьовитості, самостійності, допитливості, вміння долати труднощі, згуртуванню сім'ї, зміцненню авторитету батьків. Розширюється світогляд дітей, у них виховується любов до свого краю. Власне, відомо, які міцні і стійкі перші дитячі враження і спостереження. Вони залишаються на все життя, допомагають формувати характер, світогляд підростаючого покоління. Сімейний туризм має: відкривати нові світи, сприяти здивуванню світом, формувати бажання самостійно жити і творити в світі; враховувати вікові особливості, інтереси дітей і дорослих; позитивно трактувати роль родини у вихованні дітей, створювати взаємозв'язок і взаємовплив дітей і дорослих.

Основним змістом сімейних туристських програм є: основи туристської підготовки, топографія і орієнтування, краєзнавство, основи гігієни, загальна спеціальна фізична підготовка. Великим попитом у сімейних туристів користуються автотури, кінний і човновий туризм, водні й автотранспортні подорожі, чартерні й круїзні перевезення, комбіновані подорожі. 133.Солодкий туризм в Закарпатті

Туризм солодощів (солодкий туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідуванням місць споживання та виробництва солодощів.

Кондитерські вироби (солодощі, ласощі) - висококалорійні та легкі у засвоюванні харчові продукти із великим вмістом цукру чи фруктози, що вживаються завдяки приємному смаку та запаху. Основними продуктами для приготування солодощів служать тісто, молокопродукти, цукор, мед або фруктоза, желатин, сухофрукти та різноманітні ароматизатори. Основні кондитерські вироби: джем, вафлі, цукерки, желе, грильяж, зефір, крем, торт, морозиво, шоколад, печиво, булочки.

Оскільки кухня, явище різнобарвне, то експерти гастрономічного туризму виокремили окремим різновидом кулінарні шедеври під трендом "туризм солодощів". Під час подорожі цими маршрутами турист може замовити найрізноманітніші солодкі подарунки для себе та своїх друзів: торти на різноманітну тематику, кондитерські вироби, десертні столи, фруктові столи, десертні SPA і wellness, десертну анімацію та десертні сюрпризи.

Кондитерські вироби - які презентуються для туристів - виготовляються по традиційній рецептурі, з використанням секретів домашньої випічки, а до участі у солодких фестивалях допускаються тільки якісні кондитерські вироби із натуральних компонентів.

Найсмачнішими солодкими продуктами Закарпаття експерти вважають: 1. Торт Ужгород від Штефаньо 2. Торт Добош 3. Цукерка «Метеорит Княгиня» 4. Цукерка «Ерош пішта» 5. Тістечко «Фекете шош» 134.Соціальний туризм в Закарпатті

Соціальний туризм — це подорожі, що субсидуються із джерел позабюджетного фінансування та за рахунок коштів, що виділяються з державного бюджету на соціальні потреби; громадський рух учасників соціального туризму; професійна діяльність з формування, просування та реалізації соціального туристського продукту.

Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а підтримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок.

Концепція соціального туризму побудована за трьома принципами:

- забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів;

- субсидування туризму для малозабезпечених;

- активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку.

Концепція соціального туризму була реалізована на практиці в Швейцарії і Франції завдяки системі відпускних чеків. Головним її елементом є чек — платіжно-розрахунковий засіб, що вводиться в обіг для надання адресної допомоги туристам і забезпечення доступності відпочинку всім прошаркам населення.

У колишньому СРСР цей вид туризму також був популярний, на його частку припадало майже 80 % внутрішнього туризму і 50 % міжнародного. Країна направляла величезні кошти на зміцнення матеріально-технічної бази туризму. Відсутність бюджетних засобів на дотації в соціальний туризм багатьох країн призвела до відчуження більшої маси населення, особливо слабо захищених прошарків, від подорожей.

Провідною організацією з соціального туризму є Бюро з соціального туризму (БІТС — BITS), створене в 1936 р., яке об'єднує в своїх рядах організації, близькі за завданнями до Міжнародної конфедерації вільних профспілок. До його складу входять 11 міжнародних і 90 національних туристських організацій з 30 країн світу. Тісно співпрацює з міжнародними універсальними організаціями, що діють під егідою ООН. Найвищий орган — Асамблея Бюро подорожей Міжнародного союзу студентів (БП МСС), створена в 1960 р., організовує міжнародні поїздки студентів з пізнавальною метою. Має у своєму розпорядженні власні й орендовані студентські гуртожитки типу «Ювентус», «Юніор». Реалізує міжнародний студентський квиток (введений у 1949 р.), що дає право на знижку при оплаті проїзду на залізничному транспорті, окремих авіалініях і за проживання в студентських гуртожитках. Проводить семінари і заходи, пов'язані з активізацією міжнародного студентського туризму. Координує свою роботу з Міжнародною конференцією зі студентського туризму. 135. Спортивний туризм в Закарпатті

Спортивний туризм - різновид туризму з подолання певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. При цьому під "земною поверхнею" мається на увазі не лише ґрунтова поверхня Землі, але також і кам'яна, і водна. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах річками).

Класифікація маршрутів.

Залежно від складності подоланих перешкод, району походу, автономності, новизни, довжини маршруту й ряду інших його факторів, характерних для різних видів спортивного туризму, по зростаючій складності походи поділяються на:

- походи вихідного дня;

- походи І - 3 ступеня складності - в дитячо-юнацькому туризмі;

- категорійні походи. У різних видах туризму число категорій складності різна: у пішохідному, гірському, водному, лижному, велосипедному та спелеотуризм - шість категорій складності (к. с); В автомото-і вітрильному туризмі - п'ять; в кінному - три.

За видами спортивний туризм різниться:

- пішохідний туризм - пересування на маршруті проводиться в основному пішки;

- лижний туризм - пересування на маршруті здійснюється в основному на лижах;

- гірський туризм - піші походи в умовах високогір'я;

- водний туризм - сплав по річках залежно від категорії, річки, як правило, гірські;

- спелеотуризм - подорожі по підземних порожнинах;

- вітрильний туризм - подорожі на суднах під вітрилом по морю або акваторіями великих озер;

- на засобах пересування - розділ, що включає в себе велосипедні, кінні та авто-м ото подорожі;

- комбінований туризм - подорожі, що поєднують в собі елементи різних видів туризму;

За віково-соціальною ознакою спортивний туризм поділяється на:

- дитячий туризм;

- юнацький туризм',

- дорослий туризм;

- сімейний туризм;

- туризм для людей з обмеженими можливостями.

Розряди зі спортивного туризму.

Розряд туриста-спортсмена дозволяє розглядати його спортивну кваліфікацію, що виражається у здатності до проходження маршрутів певних категорій складності. Для отримання спортивного розряду з туризму перед проходженням маршруту групі потрібно зареєструвати його і отримати дозвіл в маршрутно-кваліфікаційної комісії (МКК). Після завершення походу, в МКК здається звіт, на підставі якого відбувається розгляд матеріалів, і в разі позитивного рішення присвоюються розряди учасникам та керівнику Згідно з розрядних вимог зі спортивного туризму можуть бути присвоєні розряди (по зростанню спортивної майстерності). 136. Сталий туризм в Закарпатті

Сталий туризм (м'який туризм, туризм мінімального впливу, відповідальний туризм, екологічно свідомий туризм, альтернативний туризм) - туристична діяльність, за якої управління всіма ресурсами проходить таким чином, що економічні, соціальні, естетичні потреби задовольняються та зберігається культурна складова, екологічні процеси, біологічне різноманіття та системи підтримки життя.

У 1960-х роках негативний вплив розвитку масового туризму призвів до загальної критики та дискусій щодо розвитку зеленого туризму. Конференція "Тіні зеленого кольору» (Лідсі, Англія, 1990 р.) була присвячена діяльності, що пізніше отримала назву "сталий туризм" . Термін "сталий туризм" вперше був використаний в 1980-х, коли і дослідники, і фахівці туристичної галузі працювали над Брундтланською доповіддю. Концепція сталого туризму з'явилась у відповідь на дві проблеми: з одного боку, потреби розвивати прибутковий туризм, а з іншої, враховувати обмеження щодо наявних природних ресурсів та їх збереження. З початку 1990-х термін "сталий туризм" почав використовуватись частіше. І "Конвенція з питань біологічного різноманіття", і "План дій 21", прийняті в 1992 р. на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро, підкреслили необхідність додати туризм до складових міжнародної політики захисту довкілля. Визначення сталого туризму, розроблене Всесвітньою Туристичною Організацією (ВТО) в 1996 р. Як написано в Хартії зі сталого туризму (1995 р.): "Сталий туризм базується на критерії сталості, що означає: що він має бути екологічно нешкідливим в довготривалій перспективі, економічно доцільним та соціально рівним для місцевих громад".

Світовий саміт з питань сталого розвитку, або Саміт Землі, пройшов в Йоганнесбурзі (ПАР) у 2002 році. Висновки Саміту Землі підкреслюють важливість впровадження принципів сталості в розвиток туризму, через те, що туризм вважається одним із найбільш енергомістких секторів економіки. Протягом останніх років було розроблено основні принципи для ідентифікації концепції сталого туризму та способів його впровадження, ця концепція була запропонована Туристичною Радою та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF):

1. Стале використання ресурсів: природних, соціальних та культурних.

2. Скорочення переспоживання та шкідливих викидів: попереджає необхідність витрати великих коштів на усунення шкоди, нанесеної довкіллю та підвищує якість туризму.

3. Збереження розмаїття: розвиток природного, соціального та культурного розмаїття важливий для сталого туризму, оскільки створює базу для туризму взагалі.

4. Урахування туризму в плануванні: туризм, інтегрований у національне та місцеве планування та оцінений з точки зору впливу на екологію, підвищує власні шанси на виживання.

5. Підтримка місцевої економіки: туристична діяльність, що підтримує місцеву економіку та зважає на екологію, не завдасть шкоди оточенню.

6. Залучення місцевих громад: повне залучення місцевих громад в туристичний сектор не тільки позитивно впливає на економіку та довкілля, а й покращує якість туристичних послуг.

7. Консультування зацікавлених сторін та громади: необхідне для попередження та розв'язання потенційно можливих конфліктів інтересів.

8. Підготовка персоналу: залучення місцевого персоналу на всіх етапах туристичної діяльності покращує якість туристичного продукту.

9. Маркетинг туризму: проведений маркетинг, що надає повну інформацію про туристичну сферу, підвищує повагу до природного, соціального та культурного середовищ приймаючих місцевостей та рівень задоволення клієнтів.

10. Проведення досліджень: постійні дослідження, моніторинг галузі важливі для вирішення проблем та покращення ситуації в приймаючих місцевостях і серед клієнтів.

Відповідно до уточненого визначення (ВТО, 2004 р.) сталий туризм має:

1) оптимально використовувати природні ресурси, які є ключовими для розвитку туризму, підтримуючи основні екологічні процеси та допомагаючи зберегти природну спадщину та біороз-маїття;

2) поважати соціально-культурну автентичність приймаючих громад, зберігати їх набуту культурну спадщину і традиції;

3) забезпечити довготривалі економічні явища, що надають соціально-економічні переваги всім зацікавленим сторонам, наприклад, стабільне працевлаштування, можливості для заробітку грошей, соціальні послуги для приймаючих громад та для подолання бідності. 137. Стоматологічний туризм в Закарпатті

Стоматологічний туризм — різновид туризму, головною метою якого є стоматологічне лікування чи перебування у стоматзакладах за межами своєї країни.

Найпопулярніші регіони Закарпаття, де функціонують заклади що надають послуги стоматологічного туризму - це міста Ужгород та Хуст.

Стоматологія — розділ медицини, що стосується зубів, ротової порожнини і суміжних структур. Включає діагностику та лікування їх захворювань і відновлення втрачених чи уражених тканин.

Захворювання зубів є найпоширенішими хворобами людини. За статистичними даними, понад 90 % населення земної кулі страждає хворобами зубів. Настільки значне поширення цього страждання ставить перед органами охорони здоров'я завдання, спрямовані на розробку заходів профілактики виникнення хвороб зубів, вдосконалення методів лікування, вивчення причин, що породжують ці захворювання, одним з таких методів боротьби став і стоматологічний туризм. До хвороб зуба відносяться карієс, пульпіт, періодонтит. Крім того, в клініці зустрічаються прояви різних форм недостатності емалі та дентину (гіпоплазія, клиновидний дефект, стирання зубів), які мають зовсім іншу етіологію та клініку. 138. Таймшер туризм в Закарпатті

Таймшер туризм - це різновид туризму, що передбачає придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час.

Таймшер (англ. timeshare, "розподіл часу") найчастіше застосовується в бізнесі з нерухомістю, водночас це є і міжнародна система обміну відпочинком серед співвласників курортних готелів клубного типу. Таймшер поділяють на кілька категорій залежно від пори року: так, якщо ви купуєте тиждень в розпал сезону, у вас "червоний" таймшер, у міжсезоння - "білий"f і в мертвий сезон - "синій", "Червоний" тиждень найбільш вигідний при обміні.

Система таймшер з'явилася в 1974 році у Франції, коли була зареєстрована компанія "Resort Condominiums International". Нині ця система дуже популярна в світі. За її умовами приймають гостей понад 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватися ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий самий в одній із країн Азії.

Переваги таймшер туризму:

- високий рівень проживання та обслуговування;

- можливість переносити тижні своєї відпустки на наступні роки і таким чином збільшувати період відпочинку;

- можливість передати за узгоджену суму свої тижні у тимчасове користування (оренду) маркетинговим компаніям;

- можливість подарувати свої тижні або передати в спадщину;

- можливість продати свої тижні в майбутньому;

- гарний спосіб для підприємств і організацій вирішити проблему придбання та утримання курорту для своїх співробітників та їхніх сімей;

- економічний спосіб проведення своєї відпустки при забезпеченні більш високого рівня комфорту та обслуговування у порівнянні з традиційними видами відпочинку.

Серед плюсів клубного відпочинку можна відзначити і його особливу перевагу для сімейного та молодіжного відпочинку, наявність укомплектованої кухні і відсутність необхідності підла-штовувати свій розпорядок під розклад прийомів їжі в звичайних готелях.

Недоліки таймшер туризму:

- істотним недоліком є ризик бути обдуреним через відсутність досвіду роботи з таймшер в певних країнах світу, де немає законодавчої бази щодо таймшер туризму;

- ризик збільшує необхідність великих початкових вкладень;

- недобросовісні дії туристичних компаній, що займаються таймшер. 139.Туризм іграшок в Закарпатті

Тедді-беар туризм (туризм іграшок) - різновид туризму, де головним суб'єктом-туристом подорожі є дитяча іграшка.

Для багатьох може здатися, що подорожуючі іграшкові ведмедики - це повна нісенітниця. Насправді ідея, що стоїть за цим, досить цікава і логічна. Все почалось з того, що у другій половині минулого століття у США педагоги винайшли нову методику викладання для дітей шкільного віку, бажаючі школярі могли віддати свою іграшку, яка протягом навчального року подорожувала по світу, а учень отримував фото та невеличкі розповіді з "досвіду" ведмедика. Таким чином, школярі, а особливо діти молодшого шкільного віку, мали можливість вивчати світ через спостереження свого улюбленця. Дитина, навіть не помічаючи цього, ставала безпосереднім учасником дидактичного процесу. Точно визначити першого подорожуючого ведмедика (на англійській Teddy Bear-від імені президента США Теодора Рузвельта) неможливо. Проте така педагогічна методика стала розповсюдженою вже у 80-х роках XX століття. Широко застосовується вона і сьогодні. Тим більше, що сучасні інформаційні технології дозволяють надавати інформацію про пригоди ведмедика в режимі реального часу, відсилати фото електронною поштою, вести блог. Однак те, що починалось як педагогічна методика, у XXI столітті переросло у захоплення сотень тисяч людей отримало назву Teddy Bear Tourism,

Сьогодні ідея відсилання своїх іграшок у подорож захоплює тисячі людей. Масове явище, пов'язане з використанням плюшевих ведмедиків для подорожування, отримало назву тедді-беар туризм (teddy bear tourism) або туризм іграшок (toy tourism). Варто зазначити, що це поняття не можна повністю віднести до туризму як наукового терміну, оскільки подорожуванню іграшок властиві не всі ознаки, що характеризують туризм як такий.

Спершу організацією подорожей плюшевих іграшок займались шкільні вчителі США, які використували такий метод для мотивування своїх учнів до навчання. Проте дуже швидко ідею запозичили і дорослі люди. Виникли цілі організації, які давали можливість любителям такого виду заняття обмінюватись поштовими адресами. Учасники таких організацій зобов'язувались приймати іграшки інших членів спілки, провести їх значними місцями округи та надіслати назад разом з фотографіями чи відео, знятими за участі ведмедиків. Натомість - отримували можливість надсилати власних плюшевих улюбленців до інших учасників.

Найбільше тедді-беар туризм наблизився до справжнього тур-бізнесу у XXI столітті, кілька туристичних компаній Чехії, Німеччини, США організували спеціальні тури для плюшевих іграшок. Подорож відбувається наступним чином: власник відправляє іграшку в посилці для фірми, а потім щодня отримує електронні листи з повідомленнями про те, де вона побувала в цей день. Після завершення туру іграшку надсилають назад разом з сертифікатом та компакт-диском, куди записані фотографії плюшевого мандрівника на тлі визначних пам'яток. Пропонуються і більш дорогі варіанти поїздки, що включають ароматерапію, масаж та фотоальбом, а також більш комфортну коробку для іграшки. Крім того, власників просять попереджати організаторів поїздки про особливі побажання мандрівника, зокрема, про переваги в їжі.

Перші спроби організувати даний вид туризму в Закарпатті були у 2008 році - студентами кафедри туризму УжНУ під керівництвом проф.Шандора Ф.Ф.

140.Темний туризм в Закарпатті

Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотуризм, туризм по в'язницях) - різновид туризму, що передбачає переміщення до місць, які пов'язані зі смертю та стражданнями.

До темного туризму відносять замки в Чинадієві, Броньці, де відбувалися страти та вбивства; місця насильницької смерті; відвідування колишніх в'язниць, концтаборів, камер смертників.

Одні з найбільш популярних місць темного туризму в Закарпатті - табори смерті Уклин та меморіальний парк Свалява, місця Голокосту в Берегові, Ужгороді, в'язниця на горі Думен Рахівського району 141. Транзитний туризм в Закарпатті

Транзи́тний тури́зм (транскордонний туризм) — це зупинки туристів по шляху проходження до туристського місця призначення. Головними супутниками транзитного туризму є якість доріг та придорожнього сервісу автомобільних трас, розвинена мережа мотелів, бістро, умови для пізнавального автотуризму вздовж основних транспортних магістралей, а також туристична інфраструктура за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей. Закарпаття є лідером транзитного туризму в Україні.

Географічне положення певних країн дає можливість використовувати міжнародні транзитні коридори, що зв'язують країни Заходу і Сходу, Півночі та Півдня — це, зокрема, такі країни: Угорщина, Україна, Білорусь, Грузія, Лаос, Перу. Проїзд по них може бути не тільки швидким і безпечним, а й цікавим, пізнавальним. 142.Туризм готельного типу в Закарпатті

Туризм готельного типу — це різновид туризму, де турист обирає як засіб розміщення готель. Готель — це основне підприємство індустрії гостинності, метою діяльності якого є прийом, обслуговування, забезпечення відпочинку і харчування відвідувачів.

За розміром (місткістю) готелі поділяються на:

малі (до 100—150 номерів); середні (від 100 до 300—400 номерів); великі (від 300 до 600—1000 номерів); гігантські (понад 1000 номерів). Згідно з класифікацією ВТО, готелі можна групувати:

за місцем розташування (міські, приміські, сільські, придорожні, в аеропортах, плавучі і т. д.);

за призначенням (для постійного проживання, транзитні, для ділового призначення);

за часом функціонування (сезонні, цілорічні);

за рівнем асортименту і вартістю послуг (дешеві або ж — з обмеженим сервісом, «люкс», готелі вищого класу, готелі середнього рівня, апарт-готелі, готелі економічного класу, мотелі, курортні готелі).

Клас готелю або пансіонату визначається, зазвичай, за стандартною, прийнятою в певній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою. Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності номерного фонду, готелі відрізняються:

за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою;

за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб;

за кваліфікацією персоналу;

за рівнем сервісу.

Готелі вищого класу мають розкішні багатокімнатні номери, надають велику кількість послуг (ресторани, бібліотеки, спортзали, ліфти, бари, сауни та ін.) і відповідно встановлюють ціну за свої послуги. Нині існує близько 30-ти різноманітних систем класифікації готелів:

система зірок; система балів; система букв (A, B, D, C); система «корон» або «ключів».

Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, що базується на французькій національній класифікації. Вимоги до «зіркової» класифікації неоднакові в різних країнах. Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій: 1 зірка — 100 балів, 2 зірки — 150 балів і т. д. У Великій Британії в системі використовується класифікація готелів на «корони», «ключі», «сонця», «алмази» та ін.

Система букв (A, B, D, C) використовується у Греції. 143.Туризм для самотніх в Закарпатті

Туризм для самотніх — різновид туризму, покликаний задовольняти рекреаційні потреби самотніх. Поділяється на різновиди: для туристів, що ніколи не перебували у шлюбі, для овдовілих і для розлучених.

У світовій індустрії відпочинку практикуються бездоганні ліки проти депресії: ексклюзивні тури для самотніх та розлучених людей — для холостяків, незаміжніх жінок, людей, які пережили розлучення. Подорож для самотніх — не тільки активізація їх способу життя та справа поліпшення внутрішнього здоров'я, але й придбання нових друзів, розширення кола спілкування.

Більшість самотніх туристів — молоді люди, необтяжені турботами й витратами на виховання й освіту дітей, котрі вважають доцільніше витрачати кошти на веселе життя: відпочинок, подорожі, обіди в ресторанах тощо. Як правило їм властиві, високий рівень освіти, прагнення до успіху в професійній діяльності, підвищені вимоги до комфорту і якості життя, індивідуалізм. Молоді самотні люди, прагнучи повною мірою насолоджуватися життям, чимало уваги приділяють організації вільного часу: більше подорожують у порівнянні з однолітками, що знаходяться в шлюбі, і з людьми середнього віку. Їм найкраще подорожувати за межі країни чи регіону проживання, користуючись літаком як основним транспортним засобом. На західному ринку туризму існують фірми, які працюють лише для цього сегменту населення.

Нині експертами визнано з п‘ять найкращих місць Закарпаття відпочинку для самотніх туристів:

1. Полонина Руна 2. Юлівецька гора 3. Бронецький замок 4. Археоскансен Мала Копаня 5. Кужбеї

144. Туризм для людей похилого віку в Закарпатті

Туризм для людей похилого віку (туризм літніх людей, пенсійний туризм) — це різновид туризму, що має на меті задоволення рекреаційних потреб людей віком понад 55 років. Сьогодні створені всі умови для пенсійного туризму. Існують спеціальні програми і домовленості з приймаючою стороною. Літній турист завжди там буде під ненав'язливим наглядом, на випадок якщо він раптом заблукав в незнайомому місці або ж йому несподівано стане погано. При цьому ні для кого не секрет, що через низку соціальних факторів далекі подорожі поки ще не популярні у пенсіонерів.

Туристи похилого віку (люди старші за 55 років) вимагають не тільки комфорту, а й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливість отримання медичної допомоги, наявності в ресторанах меню дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих у тихих місцях і за помірними цінами. На розвиток туристичного ринку людей похилого віку сприятливо впливають такі фактори:

— наявність практично необмеженої кількості вільного часу;

— активна частка жінок літнього віку в поїздках (варто відзначити, що збільшення частки жінок, що подорожують, має глобальний характер);

— знижки, надані в несезонний період;

— особи третього віку подорожують у складі груп.

Дослідження компанії ADAC Reisemonitor, що займається моніторингом в секторі туризму та відпочинку, показало, що до 2020 року кожному другому відпочиваючому буде понад 55 років. Причому, серед пенсіонерів зростає число охочих здійснити гірський перехід в Гімалаях, їх більше, ніж тих, що мріють розслабитися на середземноморських курортах. Туристичні фірми Європи готові поміняти свої пріоритети і повністю орієнтуватися на людей похилого віку. Вони зізналися, що злочинно мало приділяли уваги цій категорії громадян, не вважали їх пріоритетними клієнтами. Як виявилося, серед літніх туристів теж існують активні мандрівники і авантюристи. Дедалі більше людей похилого віку старше 55 років виїжджають за кордон, щоб спробувати екстремальні розваги, такі, як стрибки з парашутом, спуск на мотузці по крутих стінах і навіть плавання серед акул. Крім того, пенсіонери-туристи витісняють студентів на піших туристичних стежках. Туристів похилого віку поділяють три основні підгрупи: від 55 до 64 років; від 65 до 74 років; від 75 років і старших.

Туристи віком від 55 до 64 років характеризуються наявністю великих вільних грошових коштів, більше ніж інші групи пенсійного віку, наявністю невеликих домогосподарств і свободою від витрат коштів на освіту, виховання та утримання дітей.

Туристи віком понад 65 і до 74 років вважаються активними пенсіонерами і складають групу активних подорожуючих.

Туристи у віці від 75 не такі активні, та здебільшого не бажають подорожувати.

Дослідники визначили три групи старших туристів в залежності від ступеня туристичної активності|ступеня туристичної активності.

1. Активні туристи

2. Культурні туристи

3. Помірні туристи.

Старші мандрівники у перших двох групах любили відвідувати музеї, театри і харчуватися в місцевих ресторанах. Це навело дослідників на висновок, що сувенірні магазини повинні бути поміщені поруч з різними культурними місцями, таких як музеї, театри, оскільки для літніх мандрівників з середнім віком 65 років, торгівля(купівля сувенірно-туристичних дрібничок) розглядається як основна діяльність, яка часто поєднується з іншими інтересами подорожі.

Треба пам'ятати, що пенсіонери, хоча і мають у своєму розпорядженні велику кількість вільного часу, який вони могли б витратити на подорожі, проте вони обмежені в коштах. Власне, деякі пенсіонери продовжують працювати і витрачати кошти на подорожі. Для цього сегмента туристського ринку необхідна спеціальна маркетингова програма. Ці вікові групи людей можуть стати споживачами недорогих товарів і послуг, тому доцільно пропонувати їм спеціальні вікові пільги, знижки на розміщення та харчування, пільгові тарифи на транспорті. Таким людям по кишені подорожі усередині країни з метою відвідання родичів або з метою відпочинку і лікування в санаторіях та будинках відпочинку. При виборі засобів транспорту повинен робитися акцент на більш доступні і недорогі засоби пересування.

Літні люди не люблять, коли їм нагадують про їх вік. Отже, повинен бути добре продуманий зв'язок, необхідно ретельно вибирати і складати тексти рекламних звернень, що, з одного боку, ускладнює роботу тур-агентів. З іншого боку, їх спосіб життя дозволяє їм подорожувати в будь-який час року і на більш тривалий період часу, на відміну від молодших за віком груп населення. Таким чином, повинні бути організовані посилені рекламні кампанії для стимулювання попиту цієї групи населення, особливо в період недозавантаження туристських підприємств і в міжсезоння. 145. Туризм для середнього віку в Закарпатті

Туризм для середнього віку (туризм третього віку) — це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб вікової категорії від 35 до 55 років.

Туристів середнього віку поділяють на економічно активних (35—44 років), які відпочивають з сім'єю і друзями та економічно активних (45—55 років), але не обтяжених дітьми, таких споживачів називають «спорожнілі гнізда». Для людей 35—44 років характерна перевага сімейного туризму, тому необхідна можливість використання дитячих майданчиків для ігор, дитячих басейнів. Споживачі 45—55 років пред'являють підвищені вимоги до комфорту і зручності, надають перевагу змістовним екскурсійним програмам.

Туристи середнього віку (люди у віці 35—55 років) більше претендують на комфорт і зручності, змістовні екскурсійні програми, що включають ознайомлення з об'єктами показу відповідно до професійних чи аматорських інтересів туристів, широку географію подорожей. Активні люди середнього віку, що є власниками автомобіля, надають перевагу самостійним подорожам та пізнавальному туризму, у цих людей інтерес викликають далекі подорожі тривалістю 2—3 тижні. Туризм третього віку вимагає не тільки комфорту, але і можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги, персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу.

Традиційно серед туристів середнього віку за активністю виділяють шість груп:

Любителі спокійного відпочинку. Його представники відправляються у відпустку для того, щоб звільнитися від повсякденних стресів і відпочити в спокійній і приємній обстановці. Вони бояться сторонніх і великого скупчення людей. Їх девіз: сонце, пісок і море.

Любителі задоволень. Це тип дуже заповзятливих туристів, які під час відпочинку зайняті пошуком різноманітних задоволень і надають перевагу світській атмосфері.

Любителі активного відпочинку. Ці туристи люблять природу і створюють активне навантаження на своє тіло. Полюбляють розмірений рух і перебування на свіжому повітрі. Їх відпустку можна сумістити з лікуванням.

Любителі спортивного відпочинку. На відміну від відпочивальників активно у туристів-спортсменів всю увагу сконцентровано на змаганнях. Для них дуже важливий спорт — їхнє хобі. Вони не бояться фізичних навантажень.

Ті, що відпочивають з метою пізнання, вивчення. Цей тип туристів зацікавлений у підвищенні свого освітнього рівня, пізнанні нового.

Любителі пригод. Лише деякі любителі гострих відчуттів відправляються в мандрівку наодинці і при цьому піддають себе справді серйозному ризику. До типу шукачів пригод можна віднести таких туристів, які шукають незвичайних вражень з певною часткою ризику. Для них ризик — це можливість випробувати себе.

Залежно від стилю життя виділяють чотири групи туристів середнього віку:

Любителі насолод. Представники цієї групи пред'являють дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож — це спосіб самовираження… Від відпочинку вони бажають отримати задоволення, дозволити собі деякі слабкості або дати собі спортивне навантаження.

Тенденційні туристи. Для туристів, що входять до цієї групи, відпочинок — це можливість знайти і проявити себе як особистість. Це відпочивальники з високими вимогами, але їм не потрібні умови класу люкс. Вони шукають єднання з природою, тиші і можливості психологічного розвантаження. Вони усвідомлюють проблеми навколишнього середовища, цікавляться політикою і культурою наміченого для відвідування регіону.

Сімейні туристи. До цієї групи входять винятково сім'ї з дітьми. Сімейні туристи люблять проводити свою відпустку в колі сім'ї, друзів, родичів. Вони відпочивають у спокійній і зручній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, не люблять, щоб їм заважали. Найчастіше обслуговують себе самі.

Цілком відпочиваючі. Найважливішою умовою для туристів цього типу є можливість відпочити. До цієї групи входять порівняно пасивні туристи, які проводять свою відпустку традиційним способом: задовольняються тишею, довго сплять, люблять смачно і часто поїсти, здійснюють короткі прогулянки або недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо на час відпустки можуть бути збережені їхні улюблені звички, адже вони не люблять експериментувати. 146. Фермерський туризм в Закарпатті

Фермерський туризм - різновид туризму, що пов'язаний з певною фермою, незалежно від проживання, відвідування ферми, проїздом, із зупинкою в ній на обід, деяких розваг.

Фермерський туризм спирається на фермерські господарства, що вирощують худобу і овочі та додатково приймають туристів. Це надає приблизно до 25% прибутку фермерській родині. Причому велика частина цих коштів реінвестується в облаштування будинку, відновлення інтер'єру, створення умов для гостей. Власні екологічно чисті продукти фермерського господарства заощаджують гроші на їхню закупівлю і служать додатковою перевагою для екотуристів, за якістю послуг, які надаються, уважно стежить Європейська федерація сільського та фермерського туризму ЕVROGITES.

Цей вид туризму не має шкідливого впливу на довкілля і, разом з тим, робить істотний внесок у регіональний розвиток. Фермерський туризм є одним із способів переходу туристичної індустрії до усталеного розвитку і переосмислення природних і культурних цінностей сучасного світу. Він дозволяє використовувати існуючий житловий фонд, скорочує інвестиційні витрати і запобігає надмірному використанню лісових і пасовищних площ. Низька щільність туристичних потоків у фермерських регіонах дає можливість більш рівномірно розподілити туристичні об'єкти на території, що лише на користь довкіллю, але й приносить додаткові доходи місцевому населенню.

Фермерський туризм в Закарпатті представлений одним субєктом - ферма Зелений гай Нижнє Селище Хустського району. 147. Фото-туризм в Закарпатті

Фото-туризм - різновид туризму, пов'язаний із захопленням туристів фотографією, що у супроводі фотогіда знімають наймальовничіші та недоторкані масовими туристами місця.

Фото-туризм - це спосіб відкрити для себе нові куточки своєї країни і планети в компанії однодумців або самостійно, підвищити свій фотографічний рівень і, звичайно, поповнити своє портфоліо чудовими знімками.

Фото-туристи - це група людей, об'єднаних фотографією і подорожами, полонених красою гарних куточків цього світу. Фототуризм поєднує теорію і практику фотографії з подорожами в заповідні місця та відпочинком.

Переваги фото-турів:

- фото-тури організовують фотографи для фотографів, з урахуванням їх інтересів;

- подорож в місця, закриті або важкодоступні для масового туризму;

- оптимальна схема трансферу економить час для зйомок;

- можливість виділити на фотосесію стільки часу, скільки буде потрібно;

- грамотне поєднання теоретичної та практичної частини;

- адаптація фото-теорії під специфіку туру;

- можливість попрацювати різною апаратурою в різних жанрах;

- досвідчені фотографи та інструктори завжди дадуть відповіді на ваші питання;

- по закінченні туру у зручний для учасників час всі збираються на обговорення фотографій.

Туризмознавці склали рейтинг кращих місць в Закарпатті для фото-туризму: Синевирське озеро, Ужгород, Мукачево, Воєводино, Тиса 148.Шкільний туризм в Закарпатті

Шкільний туризм (педагогічний туризм) — це туристсько-краєзнавча робота в школі, спрямована на задоволення рекреаційних потреб школярів.

В середовищі шкільного туризму розрізняють два підвиди: мінімальний за обсягом та обов'язковий для всіх класів у школі — класний туризм та гуртковий туризм — для любителів подорожувати і захоплених краєзнавством. Шкільний туризм дуже різноманітний за формами: походи, що представлені різними видами туризму (піші, лижні і т. д.), різної тривалості, різних ступенів і категорій складності, місцеві і далекі, піші і транспортні екскурсії, заняття в гуртках, секціях, клубах, туристські збори, скаутинг (пластунство), різні види туристських змагань, семінари, конкурси, конференції, виставки, свята (вечори), туртабори, музеї…

У шкільному туризмі (на противагу сімейному) діють дві сторони — та, що бере участь (школярі) і та, що організовує, сприяє (адміністрація, вчителі школи). За цією ознакою шкільний туризм займає проміжне становище між плановим та самодіяльним туризмом. У чистому вигляді самодіяльний туризм в школі — це так звані «самовільні» походи і поїздки дітей без участі школи, таємно від вчителів і батьків. При цьому керівником (лідером) стає рядовий учасник, визнаний таким усіма іншими учасниками. Для школи такий туризм — явище негативне (тому що туристський захід проходить без контролю і впливу педагогів). Але, наприклад, у студентському середовищі такий туризм є основним і не є негативним.

У школярів і у вчителів ставлення до туризму різне, але не суперечить одне одному. Для дітей туризм — спосіб (форма) активного відпочинку, захоплююче заняття, наповнене романтикою незвичайного способу життя. А для учителів він — засіб, спосіб краще, глибше пізнати своїх вихованців і активніше вплинути на їх розвиток. І ті й інші розуміють, що туризм не просто розвага, що в ньому не можна провести чітку роздільну межу між «справою і втіхою». Однак, з огляду на різницю ставлення до туризму, треба знати, що своїх цілей у туристській роботі вчитель досягне швидше і легше тільки за умови задоволення інтересів дітей, які він повинен зрозуміти і прийняти, попри те, що вони на перших етапах, як правило, дуже примітивні (не вписуються у педагогічні вимоги та моральні установки).

Базовим наповненням шкільного туризму є:

- унікальні можливості для найглибшого вивчення особистості кожного вихованця. У поході, як на рентгені, дитину видно наскрізь, все її життя там — побут, праця, подолання труднощів і поневірянь, інтелектуальний процес, комунікабельність, ментальність, емоційність. У звичайному шкільному житті таких можливостей мало;

- відмінна форма реалізації краєзнавчого принципу у вивченні основ наук. Ніяка інша навчальна або позанавчальна діяльність не дають такою мірою можливість перетворити безліч абстрактних, «книжкових» знань у конкретні, прив'язані до місця і часу;

- можливість побудувати педагогічний процес на найефективнішій методиці — колективна творча діяльність. 149. Ягідний туризм в Закарпатті

Ягідний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць поширення диких ягід, пошук, споживання та купівлю ягід безпосередньо в ягідному регіоні.

Лісові ягоди - це безцінні джерела поживних речовин, вітамінів, мікро та макроелементів, що надають організму енергії, зміцнюють-здоров'я та підсилюють імунітет. До дикорослих плодів і ягід відносять плоди зерняткових, що ростуть в лісах - яблуні, груші, горобини; кісточкових - абрикоса, дерена, аличі, терена, вишні, кизила (дерену); горіхоплідних - волоського горіха, ліщини, а також ягідних рослин - малини, ожини, чорниці, суниць, брусниці, журавлини, буяхів, обліпихи.

Процес збору ягід - це прекрасно проведений час, чудовий відпочинок і спілкування з природою. Пройдений ягідний маршрут може скласти кілька кілометрів, а ви цього і не помітите. Це такий вид фітнесу, при якому турист спалює калорії і в цю ж мить насолоджується красою довкола.

Найпопулярнішими маршрутами ягідного туризму в Закарпатті є: Полонина Руна, полонина Боржава, Уклинський перевал. Cучасні різновиди туризму Закарпаття

1. Авіатуризм в Закарпатті 2. Парашутний туризм в Закарпатті 3. Повітряний туризм в Закарпатті 4. Автостоп-туризм в Закарпатті 5. Автомобільний туризм (автомототуризм, туризм на власному автомобілі) 6. Мототуризм в Закарпатті 7. Караванінг-туризм в Закарпатті 8. автобусний туризм в Закарпатті 9. автосафарі-туризм в Закарпатті 10. Агротуризм в Закарпатті 11. Адреналіновий туризмЕкстрема́льний тури́зм вулканічний туризм 12. Активний туризм в Закарпатті 13. Алкотуризм в Закарпатті алкогольний туризмп'яний туризм 14. Аматорський туризм в Закарпатті Незалежний туризм 15. Апітуризм в Закарпаттімедовий туризм, бджолиний туризм 16. Археологічний туризм в Закарпатті 17. Астрономічний туризм зоряний туризм, місячний туризм 19. Медичний туризм в Закарпатті 20. Оздоровчий туризм, лікувально-оздоровчий туризм, бальнеологічний туризм, лікувальний туризм, пологовий туризм Бідняцький туризм, туризм в нетрі Благодійний туризм, альтруїстичний туризм Болотний туризм Велосипедний туризм, велотуризм Весільний туризм 26. Військовий туризм в Закарпатті 27. Військово-історичний туризм в Закарпатті 28. Мілітарі-туризм в Закарпатті 29. Зброярський туризм в Закарпатті Вікенд-туризм, туризм вихідного дня VІР-туризм, елітний туризм

твердий туризм

В'їзний туризм, іноземний туризм Виїзний туризм, туризм за кордон, зарубіжний туризм Винний туризм Внутрішній туризм Вну́трішньоконтинента́льний тури́зм, туризм всередині континенту проживання Вну́трішньорегіона́льний тури́зм , туризм окремими регіонами країни проживання 38.Водний туризм в Закарпатті 39.Річковий туризм в Закарпатті 40.Озерний туризм в Закарпатті В'ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) 42.Гастрономічний туризм, Гастрономічний туризм (кулінарний туризм) 43. GLBT-туризм в Закарпатті, Туризм для представників GLBT-спільноти (гей-туризм, туризм для лесбійок, гомосексуальний туризм, транссексуальний туризм, бісексуальний туризм, ЛГБТ-туризм) 44. Геотермальний туризм в Закарпатті, Термальний туризм (геотермальний туризм 45. Геотуризм в Закарпатті 46. Гірськолижний туризм в Закарпатті 47. Лижний туризм в Закарпатті 48. Глибокий туризм в Закарпатті 50.Демонологічний туризм в Закарпатті, Демонологічний туризм (туризм за привидами) 51. Дитячий туризм в Закарпатті

52.Діловий туризм в Закарпатті, Діловий туризм (бізнес-туризм, МІСЕ-туризм) 53.Екологічний туризм в Закарпатті, Екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм). 54.Економний туризм в Закарпатті, Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури) 55.Екстремальний туризм в Закарпатті, Екстремальний туризм (адреналіновий туризм, вулканічний туризм) на Боржавських полонинах. 56. Етнічний туризм в Закарпатиі 57. Ностальгічний туризм в Закарпат, етнографічний туризм) 58.Жіночий туризм 59. Залізничний туризм в Закарпатті 60.Зимовий туризм (білий туризм) 61. Ігровий туризм (розважальний туризм) 62. Індустріальний туризм (промисловий туризм) 63. Інтернет-туризм в Закарпатті 64.Інсентив-туризм (заохочувальний туризм) 65. Історичний туризм (історико-культурний туризм) 66. Клубний туризм в Закарпатті 67. Хобі-туризм в Закарпатті 68. Party-туризм (хобі-туризм, жуїр-туризм) 69. Кінотуризм в Закарпатті 70. Комерційний туризм (анклавний туризм, інклюзив-тур, пакет-тур, пекидж-тур) 71. Конференц-туризм в Закарпатті 72. Корпоративний туризм (туризм за професійним складом) 73.Короткостроковий туризм в Закарпатті 74. Креативний туризм в Закарпатті 75.Культурний туризм в Закарпатті 76.Лісовий туризм в Закарпатті 77.Літній туризм (зелений туризм) 78.Літературний туризм (книжковий туризм) 79.Лижний туризм (гірськолижний туризм) 80.Маршрутний туризм в Закарпатті 81.Медіа-туризм (прес-тур) 82.Мисливський туризм (аутфітер-тур) 83.Міжнародний туризм (зовнішній туризм) 84.Міжконтинентальний туризм (туризм за межі континенту проживання) 85.Місцевий туризм (туризм рідною місцевістю, приміський туризм) 86. Міжсезонний туризм в Закарпатті 87. Міжрегіональний туризм (туризм за окремими регіонами світу) 88.Мобільний туризм в Закарпатті 89. Мовний туризм (лінгвістичний туризм) 90. Могильний туризм в Закарпатті Могильний туризм (цвинтарний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідуванням місць поховань. 91. Модний туризм в Закарпатті 92.Молодіжний туризм (студентський туризм) 93. Музичний туризм в Закарпатті 94.Музейний туризм в Закарпатті 95.Навчальний туризм (науковий туризм, освітній туризм, інтелектуальний туризм) 96. Національний туризм в Закарпатті 97.Нічний туризм в Закарпатті

98. Ностальгічний туризмЕтнічний туризм (етнографічний туризм) 99.Організований туризм в Закарпатті 100.Плановий туризм в Закарпатті 101.Позаплановий туризм в Закарпатті 102. Орхідейний туризм в Закарпатті 103. Острівний туризм в Закарпатті 104. Парфумерний туризм в Закарпатті 105.Пивний туризм в Закарпатті 106. Підводний туризм в Закарпатті (дайвінг-туризм, снорклінг, туризм на підводному човні) 107. Пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекер) 108.Плановий туризм в Закарпатті 109.Пляжний туризм в Закарпатті 110.Подієвий туризм в Закарпатті 111.Позаплановий туризм в Закарпатті 112.Політичний туризм в Закарпатті 113. Постійний туризм в Закарпатті 114. Пригодницький туризм в Закарпатті 115.Прикордонний туризм в Закарпатті 116.Психологічний туризм в Закарпатті 117. Регіональний туризм в Закарпатті 118. Рекреаційний туризм в Закарпатті 119. Релігійний туризм в Закарпатті 120. Сакральний туризм в Закарпатті 121. Паломницький туризм в Закарпатті 122. Езотеричний туризм в Закарпатті 123. Рибальський туризм в Закарпатті 124. Романтичний туризм в Закарпатті 125.Рухомий туризм (кочовий туризм) 126.Садово-парковий туризм (садовий туризм, парковий туризм, квітковий туризм) 127.Самодіяльний туризм (клубно-секційний туризм) 128.Сезонний туризм в Закарпатті 129.Секс-туризм в Закарпатті (сексуальний туризм) 130.Сирний туризм 131. Спелеологічний туризм (спелеотуризм, спелестеологічний туризм) 132.Сімейний туризм (туризм сімейний без дітей, туризм сімейний з дітьми, багатосімейний туризм), чартерні й круїзні перевезення, комбіновані подорожі. 133.Туризм солодощів (солодкий туризм) 134.Соціальний туризм в Закарпатті 135. Спортивний туризм в Закарпатті 136. Сталий туризм в Закарпатті 137. Стоматологічний туризм в Закарпатті 138. Таймшер туризм в Закарпатті 139.Туризм іграшок Тедді-беар туризм (туризм іграшок) 140.Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотуризм, туризм по в'язницях) 141. Транзитний туризм (транскордонний туризм). 142.Туризм готельного типу в Закарпатті 143.Туризм для самотніх в Закарпатті 144. Туризм для людей похилого віку(туризм літніх людей, пенсійний туризм) 145. Туризм для середнього віку (туризм третього віку) 146. Фермерський туризм в Закарпатті 147. Фото-туризм в Закарпатті 148.Шкільний туризм в Закарпатті 149. Ягідний туризм в Закарпатті