Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович (справжнє прізв. — Квітка; псевд. — Грицько Основ’яненко; 29(18).11. 1778—20(08).1843) — письменник, культ. та громад. діяч. Племінник І.Квітки. Основоположник худож. прози в новій укр. літ. Н. на х. Основа (нині в межах м. Харків). Походив з козац.-старшинського роду. Початкову освіту отримав удома, згодом навч. в школі при монастирі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в нар. ополченні (1806—07), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харків. професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817—28), совісним суддею, головою Харків. палати кримінального суду. Обирався чл. Т-ва наук при Харків. ун-ті, чл. Т-ва антикваріїв Півночі, був одним із засн. Харків. ін-ту шляхетних дівчат (1812), Благодійного т-ва (1812), Харків. публічної б-ки (1838).

1816—17 разом з Р.Гонорським та Є.Філомафітським видавав перший в Україні ж. «Украинский вестник», був ініціатором видання альманахів «Утренняя звезда» (1833), «Молодик» (1843), першої зб. укр. прислів’їв і приказок В.Смирницького «Малоросійські прислів’я і приказки. Зібрані В.М.С.» (1843).

Наприкінці 1810 — на поч. 1820-х рр. в харків. («Украинский вестник», «Харьковские известия») та моск. («Вестник Европы») періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші.

У 1820-х рр. виступив із першими комедіями, 1835 написав укр. мовою соціально-побутову комедію «Сватання на Гончарівці», 1838 — п’єсу «Шельменко-денщик». Його перу належать також дві книги «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» (1834—37), роман «Пан Халявський» (1839—40 — рос. мовою) та ін., низка істор. нарисів, переказів рос. мовою («Головатий» 1839; «Історія театру в Харкові», 1841; «Українці», 1841; «Переказ про Гаркушу», 1842; «Заснування Харкова», 1843 та ін.).

Низка його україномовних оповідань і перекладених рос. мовою повістей вийшла в Санкт-Петербурзі, його п’єси ставилися за межами України.

П. у м. Харків.

Його тв. перекладалися польс. та болгар. мовами, 1854 в Парижі опубліковано франц. мовою «Сердешну Оксану».

Твори

ред.

Твори, т. 1–6. К., 1956–57; Твори, т. 1–8. К., 1968–70; Твори, т. 1–2. К., 1978; Зібрання творів, т. 1–5. К., 1978–81; Пан Халявський. М., 1978; Проза. М., 1980; Повісті та оповідання. Драматичні твори. К., 1982.

Література

ред.
  • Данилевский Г.П. Украинская старина. Х., 1866;
  • Тарнавський В.Г. Квітка-Основ’яненко. Бібліографічна розвідка. 1778–1928. К., 1929;
  • Вербицька Є.Г. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко. Х., 1957;
  • Чалий Д.В. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко. К., 1962;
  • Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ’яненко. Семінарій. К., 1978;
  • Зубков С.Д. Григорій Квітка-Основ’яненко. К., 1978;
  • Луцький Ю.Д. Драматургія Г.Ф. Квітки-Основ’яненка і театр. К., 1978;
  • Лата А.Т. Апостоли правди і науки: Документи і матеріали. К., 1999;
  • Щербань Т. З історії українознавства на Харківщині (ХIХ ст.). «Пам’ять століть» (К.), 1999, № 5.

Джерела

ред.

Автор: Л.Ф. Шепель.; url: http://history.org.ua/?termin=Kvirka_Osnovyanenko_G; том: 4