Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДРОГОБИЧ

ДРОГОБИЧ — місто обл. підпорядкування Львів. обл., райцентр. Розташов. на межі Наддністрянської рівнини і Карпатського передгір’я вздовж р. Тисьмениця (притока Бистриці, бас. Дністра) за 86 км від Львова. Залізничий вузол. Нас. 79 тис. осіб (2001).

Вперше згаданий у писемних джерелах 1372. Нас. Д. брало активну участь у національній революції 1648—1676, у листоп. 1648 здійснило спільно з козац. загоном штурм укріпленого костьолу, що відігравав роль фортеці.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Д. відійшов до Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина). 1918 увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 належав Польщі. 24 верес. 1939 зайнятий військами Червоної армії (див. Радянська армія). Від 1 листоп. 1939 — у складі УРСР. 1939—59 — обл. центр УРСР, від 1940 — райцентр.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 Д. був окупований гітлерівцями від 1 лип. 1941 до 6 серп. 1944, входив до складу Генеральної губернії. В той період було виведено з ладу нафтопереробні з-ди, вивезено або пошкоджено обладнання керамічного з-ду, деревообробного комбінату, зруйновано електростанцію й залізничний вокзал, 70 комунальних і приватних будинків. Заг. сума збитків, заподіяних місту, становила 1146 млн крб. У боротьбі з гітлерівцями брали участь як партизан. загони, з’єднання, підпільні групи комуніст. спрямування, так і сили Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. 6 серп. 1944 бійцями 107-го стрілец. корпусу Червоної армії Д. звільнений від гітлерівської окупації.

З Д. пов’язані імена багатьох відомих діячів науки і к-ри. Тут бл. 1450 народився укр. вчений, д-р медицини і філософії, проф. Краківського, ректор Болонського ун-тів Юрій Дрогобич. У Д. навч. І.Франко (1864—67), В.Стефаник та Л.Мартович (обидва — 1890—92). Д. — батьківщина голови проводу ОУН полк. А.Мельника, громад. діяча З.Коссака та ін.

У місті — Дрогобицький державний педагогічний університет, Дрогобицький краєзнавчий музей. Пам’ятки арх-ри і к-ри: костьол св. Варфоломія (15 ст.), церква св. Юра і дзвіниця (дерев’яна, 1657), церква Воздвиження Чесного Хреста і дзвіниця (1-ша пол. 17 ст.), зерносховище (1778), ратуша (19 ст.). Пам’ятники: А.Міцкевичу (1894), О.Пушкіну (1949), І.Франку (1966), монумент воїнам Рад. армії (1977), Ю.Дрогобичу (1999), С.Бандері (2001).

Література

Ісаєвич Я.Д. З історії Дрогобича XVI–XVIII ст. В кн.: Наукові записки Інституту суспільних наук АН Української РСР. К., 1961; ІМіС УРСР. Львівська область. К., 1968; Памятники истории и культуры Украинской ССР. К., 1987;
Сухий О.М. Галичина: Між Сходом і Заходом. Львів, 1997.

Джерела

Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: Ю.З. Данилюк.; url: http://history.org.ua/?termin=Drogobych; том: 2