Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДЕСЯТИНА

ДЕСЯТИНА — 1) десята частка доходів великого князя в Київській Русі, яка надавалася для потреб давньорус. соборних церков. Уперше Д. згадується за князювання Володимира Святославича (в кін. 10 ст.), коли кошти від неї надходили на буд-во та утримування церкви Богородиці в Києві (див. Десятинна церква). Згодом Д. стала відома як церк. податок, який сплачувало нас. (становила десяту ч. доходів г-ва окремого двору) для утримування парафіяльного духовенства;

2) данина, яку в часи монголо-татар. поневолення збирали баскаки з нас. рус. земель на користь ординських правителів;

3) податок, який в Україні 14—18 ст. повсюдно збирався на користь церков, монастирів та духовенства (були відомі заг. Д. (грішми, борошном, харчами) та «снопова» Д.). В подальшому (до поч. 20 ст.) Д. існувала лише як місц. звичай територіальних громад будувати й утримувати своїм коштом громад. церкви;

4) звичаєвий податок від кількості бджіл та свиней в Молдові та Буковині 17—18 ст., який виплачувався до 1766 у межах 20 пара на рік (1746). Згодом Д. відкорегували австрійці й вона складала по 6 крейцерів від вулика чи свині для бояр та монастирів і 12 крейцерів — для селянства (1775);

5) міра земельної площі, яка виникла в Рос. д-ві 16 ст. та згодом поширилася і в Україні. Найраніша з відомих Д. становила 2500 квадратних триаршинних сажнів (50 сажнів ґ 50 сажнів). Назва походила від десятої ч. версти (500 сажнів). У серед. 17 ст. у вжиток входить переважно т.зв. казенна Д. — 2400 квадратних сажнів (80 х 30), яка була узаконена Соборним уложенням 1649. Поряд з останньою частково побутували госп. Д. — 3200 квадратних сажнів (80 х 40), кругла Д. — 3025 квадратних сажнів (55 х 55) та ін. На Лівобережній Україні у 18 ст. переважно використовувалася казенна Д. (2400 квадратних сажнів; 1,0925 га), що було узаконено межовими інструкціями царського уряду (від 13 трав. 1754, 13 лют. 1766 та ін). З переходом Правобережної України після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) до складу Російської імперії Д. поширилася й на цей регіон. Після ухвали 14 верес. 1918 Декрету РНК РСФРР про запровадження метричної системи Д. поступово вийшла з ужитку.

Література

• Каменцева Е.И., Устюгов Н.В. Русская метрология. М., 1965;
• Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии XI–XIX века. М., 1975;
• Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси X–XIII вв. М., 1989;
• Крижанівський О.П. Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України XVIII – першої половини XIX ст. К., 1990; Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник, кн. 1–3. К., 1994;
• Сплені фон, Г. Опис Буковини. Чернівці, 1995;
• Петрухин В.Я. К проблеме происхождения древнерусской десятины: «Ветхий завет» и древнерусская традиция. В кн.: Восточная Европа в древности и средневековье: Политическая структура Древнерусского государства: VIII Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР В.Т.Пашуто. Тезисы докладов. М., 1996;
• Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові в кінці 14 – першій третині 19 ст.: Проблема функціональних поліномінацій в адаптивних терміносистемах. Чернівці, 1997;
• Герасименко Н.О. Міри земельних площ Лівобережної України (друга половина XVII – XVIII ст.). К., 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: А.О. Гурбик, О.Д. Огуй.; url: http://history.org.ua/?termin=Desyatyna; том: 2