Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДВАНАДЦЯТИЙ З’ЇЗД РКП(б)

ДВАНАДЦЯТИЙ З’ЇЗД РКП(б). Відбувся 17—25 квіт. 1923 у Москві за участю 409 делегатів із правом вирішального і 417 — дорадчого голосу, які представляли 386 тис. чл. і 99 тис. канд. у чл. партії. З них з України — відповідно 54 і 33 делегати. Порядок денний: звіт ЦК; звіт Ревізійної комісії та Центр. контрольної комісії; звіт рос. представництва у виконкомі Комінтерну (див. Інтернаціонал III); про промисловість; нац. моменти в парт. і держ. буд-ві; податкова політика на селі; про районування; вибори центр. органів партії.

Важливе місце в роботі з’їзду займали питання збереження єдності партії; поповнення її складу «робітниками від верстата»; посилення ідеологічної роботи, а також зміцнення парт. кер-ва держ. і госп. апаратом. З’їзд затвердив план утворення єдиної системи парт.-держ. контролю шляхом злиття Наркомату робітн.-сел. інспекції з Центр. контрольною комісією РКП(б).

З’їзд висунув гол. завданням партії «у нинішній — будівний господарський період революції» кер-во госп. органами і визначив за необхідне готувати кадри «червоних директорів». Ідея Л.Троцького про незалежність госп. апарату від рішень партії не знайшла підтримки в делегатів.

При обговоренні зовн.-торгових питань госп. політики з’їзд проголосував за налагодження екон. взаємовідносин із капіталіст. країнами, але відкинув пропозиції М.Бухаріна і Г.Сокольникова про часткове скасування держ. монополії зовн. торгівлі.

У дискусіях із внутрішньо-екон. проблем прихильники В.Леніна піддали критиці погляди Л.Троцького про перетворення села на джерело нагромадження коштів для розвитку пром-сті, а також про згортання нерентабельних великих підпр-в важкої пром-сті та про здавання провідних галузей індустрії у концесію (див. Концесії) іноз. капіталу, хоча практику залучення іноз. капіталу в пром-сть в принципі не заперечували. Делегати з’їзду підтримали заходи, які забезпечували нагромадження коштів у самій пром-сті й, насамперед, запровадження госпрозрахунку. Щодо організації госп. управління вони проголосували за трестування пром-сті (див. Трести радянські) та «заміну регулюючої роботи ринку адміністративними заходами» шляхом укладання заг.-госп. плану.

При обговоренні аграрно-сел. питання з’їздом прийнято рішення про сприяння розвитку кооперації й запровадження єдиного прогресивного с.-г. податку, а також про зміцнення союзу робітн. класу з селянством шляхом встановлення екон. змички між пром-стю і с. госп-вом та налагодження шефства міста над селом.

Останнім в порядку розгляду на з’їзді, але першочерговим за політ. значущістю, було нац. питання. В обговоренні доповіді Й.Сталіна «Про національні моменти в партійному і державному будівництві» взяли участь 19 делегатів. Більшість із них підтримали теор. положення доповіді, які визначали засади політики «коренізації» (див. Коренізації політика). Опонентами Сталіна з питань нац. буд-ва виступила група грузин. комуністів на чолі з Б.Мдівані. Делегати з України Х.Раковський, М.Скрипник і Г.Гринько піддали критиці практику проведення держ. апаратом нац. політики партії. Вони вказали на недооцінку нац. питання багатьма апаратниками.

Література

Двенадцатый съезд РКП(б): Стенографический отчет. М., 1923;

Кулешов С.В. XII съезд РКП(б). М., 1986.

Джерела

Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: О.М. Мовчан.; url: http://history.org.ua/?termin=Dvadcyaty_zizd_RKP(b); том: 2