Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДІДУШОК (Гельмер) Петро

ДІДУШОК (Гельмер) Петро (27.08.1889—03.11.1937) — громад. та політ. діяч, дипломат Української Народної Республіки. Брат-близнюк Василя Дідушка. Н. в с. Княже (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.). Закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту (1914) і Берлінський ун-т (1921). В роки Першої світової війни від 1914 — чотар Легіону Українських січових стрільців, учасник Карпатських боїв (див. Карпатська операція 1915 рос. армії). 30 верес. 1916 у бою під с. Потутори (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.) потрапив до рос. полону і до серед. 1917 перебував у таборі  в Симбірську (нині м. Ульяновськ, РФ). Від кін. 1917 співпрацював із Українською Центральною Радою, за часів Української Держави — секретар Українського національного союзу. Від груд. 1918 — секретар Директорії УНР, а з січ. по черв. 1919 — секретар укр. делегації на Паризькій мирній конференції 1919—1920. Разом із М. Грушевським, Д.Ісаєвичем та Б.Матюшенком брав участь у Міжнар. соціаліст. конф., на якій УНР  була  визнана  суверенною д-вою. Від 1920 — секретар закордонного бюро Української соціал-демократичної робітничої партії у Берліні (Німеччина). Автор публікацій з політико-правових питань та держ. буд-ва. Під прізвищем Гельмер прибув до Москви і від 1930 працював в Аерофлоті. Заарештований 4 груд. 1934. Звинувачений у причетності до Організації українських націоналістів і 26 берез. 1935 окремою нарадою при НКВС СРСР засуджений на 5 років таборів і відправлений на Соловки. Через 2 роки, однак, страчений в урочищі Сандормох поблизу Медвежогорська (нині місто в Республіці Карелія, РФ) разом із братами Василем та Володимиром, чотарем Української Галицької армії.

Література

ред.

Геройська Україна. Вінніпег, 1920; Дідушок Петро Федорович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 2. Львів, 1995.

Джерела

ред.

Автор: І.Д. Головацький.; url: http://history.org.ua/?termin=Didushok_P; том: 2