Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДІДУШОК Василь

ДІДУШОК Василь (27.08.1889—03.11.1937) — громад., політ. та військ. діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Княже (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.). Брат-близнюк П.Дідушка. Закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту (1914). В роки Першої світової війни від 1914 — командант сотні   Легіону Українських січових стрільців. Від 1915 — курінний отаман УСС, командував куренем у боях за г. Маківка в трав. 1915. Курінь Д. проводив бої між річками Золота Липа, Стрипа і Серет (усі — притоки Дністра), на г. Лисоня та під с. Конюхів (нині  село  Стрийського  р-ну Львів. обл.). Після переходу УСС за Збруч (прит. Дністра) 1917 на  пропозицію ген. секретарства з військ. справ Української Центральної Ради Д. став одним з організаторів корпусу Січових стрільців у Києві. Від берез. 1918 — отаман, нач. штабу Гол. губернської військ. комендатури Київщини. Від груд. 1918 — полковник, нач. штабу комендатури Києва й фортеці, а далі — нач. штабу корпусу Січових стрільців, отаман для доручень корпусу. Автор публікацій на військ. тематику, зокрема «Наші цілі».

2 верес. 1933 трійкою ДПУ засуджений до страти, заміненої на 10 років таборів. Через 4 роки, однак, страчений в урочищі Сандормох поблизу Медвежогорська (нині місто в Республіці Карелія, РФ) разом із братами — Петром і Володимиром, чотарем Української Галицької армії.

Література

• Головацький І. Василь Дідушок: полковник, отаман; хроніка життя і діяльності (1889–1937). Львів, 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: І.Д. Головацький.; url: http://history.org.ua/?termin=Didushok_V; том: 2