Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГЛИНСЬКІ

ГЛИНСЬКІ

– князівський рід тюркського походження. За генеалогічними переказами, бере початок від сина Мамая – Мансур-Кията, який після Куликовської битви 1380 осів на Задніпров’ї, заснувавши Глинськ (нині село Глинка Роменського р-ну Сум. обл.), Полтаву й Глинницю (нині с. Глинське Зіньківського р-ну Полтав. обл.). Спадкоємцем цих володінь став його син Олекса, який, прийнявши християнство, разом зі своїм сином Іваном почав служити вел. кн. литов. Вітовту. Той примножив маєтності Г. і видав за Івана (відомого учасника битви на Ворсклі; див. Ворскла, битва на річці 1399) дочку кн. Данила Острозького. Сини Івана від цього шлюбу Борис і Семен започаткували дві лінії роду Г.: старший син – литов., а молодший – черкасько-смоленську. Найвизначнішим представником першої (перервалася 1602) був М.Глинський, який на зламі 1508–09 емігрував до Москви разом зі своїми братами Іваном Львовичем (1505–07 – київ. воєводою) та Василем Львовичем. Дочка Івана Олена (р. н. невід. – 13(04)1538) 1526 вийшла заміж за вел. кн. моск. Василія III Івановича, ставши матір’ю Івана IV. Із черкасько-смоленської лінії (перерваної бл. 1576) найвідомішим був Богдан Федорович – намісник м. Путивль з 1495, захоплений у полон під час штурму міста моск. військами (1500). Його нащадки титулувалися князями путивльськими. Князі Г., що фіксуються за новітніх часів, походять зі смоленського відгалуження черкасько-смоленської лінії роду.

Література

ред.

Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końсa XIV wieku. Warszawa, 1895; Prochaska A. O kniaziowskiem pochodzeniu szlachty Glińskich. «Miesięcznik Heraldyczny», 1912, N 7–8; Бычкова М.Е. Родословие Глинских из Румянцевского собрания. «Записки отдела рукописей Государственной библиотеки СССР им. В.Ленина», 1977, вып. 38; Її ж. Родословие князей Глинских. «Историческая генеалогия», 1994, № 3.

Джерела

ред.

Автор: О.В. Русина.; url: http://history.org.ua/?termin=Glynski; том: 2