Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГЕРБЕЛЬ Микола Васильович

ГЕРБЕЛЬ Микола Васильович

(08.12(26.11).1827–20(08).03. 1883) – письменник, військовик, бібліограф, історик. Кавалер ордена св. Анни 4-го ст. (1849). Н. в м. Твер (нині місто в РФ). Дитинство почасти провів у с-щі Шостка, де його батько, ген. В.Гербель (1790–1870), був нач. порохового з-ду. 1836–44 навч. в благородному пансіоні при 1-й Київ. г-зії, 1847 закінчив Ніжинський ліцей. 1848 – юнкер Ізюмського гусарського полку, від 1849 – офіцер. Був у каральному поході в Угорщині (придушуючи революцію), потім квартирував у Літині. 1851 переведений до лейб-гвардії Уланського полку, дислокованого в Санкт-Петербурзі. 1859 пішов у відставку в чині ротмістра.

1846 дебютував у рос. пресі, починав як поет. Виступав у часописах «Библиотека для чтения», «Отечественные записки» та ін. Досліджував історію слобідського Ізюмського полку (перші розвідки з’явились у газ. «Русский инвалид»). 1851–64 подавав матеріали до «Современника», зокрема вірш «Плач Ярославны», статті «Нежин», «Николай Яковлевич Прокопович и отношения его к Гоголю», «Список периодическим изданиям русским и иностранным, прекратившимся в 1858, 1859 и 1860 годах в России». 1854–1856 на шпальтах час. «Санкт-Петербургские ведомости» оприлюднив свої «Письма из похода».

Підготував «Полный список печатных сочинений Гоголя» («Сочинения и письма Гоголя», т. 6. СПб., 1857), «Список сочинений Е.П.Гребенки» («Библиографические записки», 1858, № 5), нариси про визначних родичів – Гербелів («Справочный энциклопедический словарь», т. 3. СПб., 1854), а також про О.Афанасьєва-Чужбинського («Энциклопедический словарь, составленный русскими учеными и литераторами», т. 5. СПб., 1862), Нестора Кукольника («Иллюстрированная газета», 1873, № 12) тощо. Взяв участь у збірці «Лицей князя Безбородко» (1859; 2-ге видання: «Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородко». СПб., 1881).

Перекладав з різних мов, у т. ч. – укр. Під назвою «Игорь, князь Северский» 1854 видав «Слово о полку Ігоревім» паралельно зі своїм переспівом. 1846 познайомився з Т. Г. Шевченком, мав даровані ним автографи, обнародував переклади його тв., причому за переклад Шевченкової «Думки» («Дума» в ж. «Библиотека для чтения», 1856) дістав подяку від самого автора.

1860 випустив у С.-Петербурзі за власною редакцією «Кобзарь Тараса Шевченко в переводах русских поэтов» (2-ге вид. – 1869; 3-тє вид. – 1876), 1862 – літ. спадщину Є.Гребінки з його життєписом. 1871 упорядкував антологію «Поэзия славян», умістивши туди низку укр. віршів (із складеними ним біографічними довідками про авторів та супровідними оглядами М.Костомарова і Я.Головацького).

За кордоном 1861–62 опублікував заборонені в Російській імперії праці репресованого літератора М.Михайлова, О.Пушкіна, декабристів (ще й поширював їхні портрети). Контактував із Вільною російською друкарнею. Був причетним до «Землі і волі», 1864 переховував її архіви і набірний шрифт. 1880 ввійшов до спец. к-ту, зорганізованого для збирання коштів на пам’ятник М.Гоголю в Ніжині.

Наприкінці життя – психічно хворий. П. у С.-Петербурзі.

Твори

Изюмский Слободской казачий полк: 1651–1765. СПб., 1852; Русские поэты в биографиях и образцах. СПб., 1873; Полное собрание стихотворений, т. 1–2. СПб., 1882; Автобиография. М., 1915.

Література

Троцина К. Н.В. Гербель. В кн.: Лицей князя Безбородко. СПб., 1859; Полевой П. Н.В. Гербель. В кн.: Гербель Н.В. Русские поэты в биографиях и образцах. СПб., 1888; Доманицький В. Ucrainica в альбомі Н.Гербеля. «ЗНТШ», 1908, кн. 3; Федорович І. Перший перекладач «Кобзаря» Микола Гербель. «Україна», 1946, № 3; Павлюк М.М. Провідні ідейні тенденції в ранніх перекладах творів Шевченка на російську мову. В кн.: Збірник праць восьмої наукової шевченківської конференції. К., 1960; Його ж. Шевченко і Гербель. В кн.: Збірник праць двадцять першої та двадцять другої наукових шевченківських конференцій. К., 1976; Терлецький В. Альбом М.В. Гербеля. «Архіви України», 1972, № 3; Хохлачев В.В. К вопросу о журналистской деятельности Н.В. Гербеля. «Вестник Московского университета. Серия 10. Журналистика», 1983, № 4; Левин Ю.Д. Русские переводчики ХIX в. и развитие художественного перевода. Л., 1985; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: П.Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Gerbel_M; том: 2