Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГАНКЕВИЧ Лев

ГАНКЕВИЧ Лев

(01.06.1883–14.12.1962) – громад. та політ. діяч, публіцист, адвокат, оборонець у політ. процесах, співтворець осн. законів Західноукраїнської Народної Республіки. Н. в м-ку Підволочиськ. У студентські роки – чл. таємної орг-ції «Молода Україна» і легальної орг-ції «Академічна громада». Вчився у Львів. та Карловому (Прага, Чехія) ун-тах, де закінчив правничі студії. Засн. першої укр. робітн. та соціаліст. орг-ції у Львові. Брав участь у роботі Закордонного к-ту Революційної української партії, згодом – чл. Української соціал-демократичної робітничої партії, як зв’язковий доставляв до Києва нелегальну літ. Чл. ЦК галицької Української соціал-демократичної партії (УСДП), пізніше обійняв її провід (1930–34). Під час Першої світової війни включився в діяльність Головної української ради у Львові, Союзу визволення України, виконував обов’язки представника Союзу в Софії (Болгарія). 1918 – заст. голови Української національної ради ЗУНР. Журналіст, співредактор укр. газ. «Вперед» (1918–22). Після розколу УСДП – голова її протикомуніст. частини. Як політик і сусп.-політ. діяч відстоював укр. інтереси, як адвокат виступав захисником представників укр. нац.-визвол. руху й обвинувачем у свавільних діях польс. влади на політ. процесах 1920–30-х рр. (див. Варшавський процес ОУН 1935–1936). Співзасн. «Союзу українських адвокатів», перший його голова. На еміграції у США – засн. і перший голова «Товариства українських правників». Почесний чл. «Братства Українських січових стрільців».

П. у м. Нью-Йорк.

Література

Передвісники і творці Листопадового зриву. Вінніпеґ, 1965.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: В.І. Горинь.; url: http://history.org.ua/?termin=Gankevych_L; том: 2