Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Варшавський договір 1768 р.

ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1768

– міжнар.-правовий акт, укладений 6 берез. (24 лют.) між Російською імперією і Річчю Посполитою. Був результатом низки заходів царського уряду, спрямованих (під приводом захисту прав правосл. нас. королівства) на втягнення Польщі до орбіти своїх зовн.-політ. інтересів. Обидві сторони зобов’язувалися гарантувати цілісність територіальних володінь; сприяти розвиткові торгівлі. Росія підтверджувала недоторканність існуючого політ. устрою Речі Посполитої; порядок зайняття королів. престолу; рівність громадян перед законом; визнавала катол. релігію в межах Речі Посполитої за панівну (перехід із неї в ін. віросповідання проголошувався на тер. Речі Посполитої кримінальним злочином, а королем д-ви міг бути обраний лише католик). Договір разом з тим передбачав вільне сповідування Православ’я в межах Речі Посполитої; повернення правосл. церкві та реліг. дисидентам культових споруд і маєтностей; освячення шлюбів між представниками різних конфесій; громадян. та політ. рівність усіх віруючих. Катол. духовенству заборонялося втручатися в справи, які належали до компетенції світської влади. Засуджувався будь-який насильницький примус до зміни віросповідання. Договір мав сприяти пом’якшенню реліг. напруги в Речі Посполитій, водночас він став поштовхом до скликання прокатол. конфедерації у м. Бар (див. Барська конфедерація 1768).

Література

ред.

Полное собрание законов Российской империи. Собрание 1-е, т. 18. СПб., 1830.

Джерела

ред.

Автор: В.А. Смолій.; url: http://history.org.ua/?termin=Varshavskyj_dohovir_1768; том: 1