Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Буковинська українська самооборонна армія (БУСА)

БУКОВИНСЬКА УКРАЇНСЬКА САМООБОРОННА АРМІЯ (БУСА)

– військ. формування періоду Другої світової війни, що виникло в черв. 1944 на базі повстанських загонів Організації українських націоналістів на тер. Буковини. Основою став Буковинський курінь, сформований у трав. 1944. Бойові дії проти рад. підрозділів вела на тер. Вижницького, Путильського, Сторожинецького р-нів Чернів. обл. У лип. 1944 командир БУСА В.Луговий («Шумка») без санкції Буковинського і Центр. проводів (ЦП) ОУН вступив у контакти з німцями. Внаслідок цього ЦП ОУН розігнав штаб БУСА і розстріляв ч. командного складу. На поч. верес. 1944 залишки БУСА перебралися в Словаччину і в квіт. 1945 влилися до 1-ї Укр. д-зії. Дві ч. БУСА, які в лип. 1944 під кер-вом військ. референта Буковинського проводу ОУН М.Гайдука («Федір») залишили її, стали ядром новоутв. Буковинського куреня УПА.

Література

ред.
  • Мечник П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. Мюнхен, 1966;
  • Мірчук П. Українська Повстанська Армія (1942–1952): Документи і матеріали. Львів, 1991.

Джерела

ред.

Автор: О.Є. Лисенко, В.Ф. Х; url: http://history.org.ua/?termin=Bukovynska_ukrainska; том: 1