Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Браницькі

БРАНИЦЬКІ

– чотири відомих польс. шляхетських роди. Користувалися різними гербами: «Гриф», «Корчак», «Голобог» та «Янина». Найбільш старовинний рід – Браницькі герба «Гриф». Своє походження ведуть від сербського князя Якси, який грав помітну роль при дворі короля Болеслава III Кривоустого. 1149 Якса одружився з дочкою вроцлавського старости графа Дуніна, який, за легендою, походив з роду датського королів. дому. Нащадки Якси були тісно пов’язані з польс. землею. Браницькі герба «Гриф» безпосередньо походять від молодшого сина дипломата та полководця Клементія, графа із Рущі–Вержбета, що при розділі маєтків отримав Браниці та графський титул (сьоме коліно від родозасновника). Серед них – Ян, каштелян велюнський (1246); Сулько, воєвода краківський (1260–63); Теодор, воєвода краківський (1288); Григорій, каштелян радомський (1450–57); Петр, каштелян бецький (1469–72). Найбільш відомий останній представник роду – Ян-Клемент (1689–1771), гетьман великий коронний, прибічник саксонських курфюрстів на польс. престолі. Він був одним із претендентів на королів. корону. Після обрання королем Станіслава-Августа Понятовського від’їхав до свого маєтку в Білостоку, де групувалися всі незадоволені новим урядом. Підтримував Барську конфедерацію 1768.

З ін. родів Б. найбільш ві- домий рід герба «Корчак». Серед представників роду – єпископ Каменецький, Хелмський та Познанський Себастян (1484–1544), який визначався широкими пізнаннями в галузі канонічного (реліг.), рим. та польс. права. Помітною фігурою був Франциск-Ксаверій (Ксаверій Петрович) Браницький – гетьман великий коронний, прихильник політики імп. Катерини II. Був одружений з племінницею кн. Г.Потьомкіна Олександрою Василівною Енгельгардт. Після смерті чоловіка графиня Браницька володіла великими маєтностями у Київ. та Волин. губерніях, а після успадкування земель від брата і сестер у Київ. та Херсон. губерніях і помістя у Білорусі стала найзаможнішою рос. поміщицею (володіла 97 тис. душ кріпосних і мала 28 млн руб. капіталу). Серед дітей Ксаверія Петровича та Олександри Василівни найбільш відомі Вла- дислав Ксаверович (1782–1843), обер-шенк та сенатор, який 1839 височайшим указом імп. Миколи I визнаний у графській гідності, та Єлизавета Ксаверіївна Воронцова, яка була оспівана видатним рос. поетом О.Пушкіним. Нащадки були серед найзаможніших родин [[Pravoberezhna_Ukraina>Правобережної України</a>: їм належали значні земельні маєтності та з-ди. Перлиною володінь Б. був маєток «<a href=|Олександрія]]» у м. Біла Церква.

Література

• Карнович Е.П. Замечательные богатства частных лиц в России. СПб., 1885.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: В.В. Томазов; url: http://history.org.ua/?termin=Branytski_polski; том: 1