Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бейлик

БЕЙЛИК

– земельне володіння патріархального родового об’єднання, удільне князівство на чолі з беєм у періоди родоплемінного ладу, середньовіччя, Нового часу на Бл. Сході, у Серед. Азії, Закавказзі, Пн. Африці, Кримському ханстві. Відповідник араб. емірату.

Система поділу тер. Крим. ханства на Б. була успадкована від Золотої Орди. Ханство поділялося на Б.: кримськотатар. родів Ширін, Барин, Аргин, Яшлав (Сулеш) та Седжет; ногайського роду Мансур (Мангит); половецького роду Кипчак. Частина Б. тут була утворена шляхом захоплення земель родовими військ. загонами (у 13 ст., до встановлення влади династії Гіреїв), ч. з’явилася як пожалування ханів.

Після утворення Крим. ханства беї стали васалами хана. У спец. привілеї хана фіксувалися права бейського роду на землю, його імунітети та васальні повинності. За умови припинення бейської династії чи зради бея Б. міг перейти хану. Бей обирався представниками роду і затверджувався ханом. Частина земель Б. входила до домену бейського роду, ч. виділялася в умовне землеволодіння за військ. службу бейським васалам – мурзам. Нас. окремого Б. складало окремі підрозділи нар. та феод. ополчень і регулярної армії. Б. мав часткову автономію у адм., суд. і фінансових справах.

Найбільшим за розміром був Б. роду Ширін. Він займав тер. Пн. та Сх. Криму – від м. Ор-Капи (н ині Армянськ) на пн., м. Карасубазар (нині Білогірськ) на зх. і до м. Боспор (нині Керч) на сх., з адм. центром у м. Солхат (нині Старий Крим). Центр. органом управління Б. роду Ширін був диван.

Значними були також Б. родів Аргин, Яшлав, Мансур, Барин.

Б. роду Аргин обіймав ч. Пд. Криму від м. Кафа до м. Солдайя (нині Судак). Б. роду Яшлав займав ч. Пд.-Зх. Криму між річками Кача та Альма. Б. роду Мансур з’явився у 17 ст. і охоплював Зх. Крим від м. Саки до м. Ак-Мечеть (нині смт Чорноморське), з центром у останньому.

Б. роду Барин знаходився у Пн. Криму між м. Ак-Шеїх (нині смт Роздольне) та м. Айбар (нині с . Войкове Первомайського р-ну).

Література

Смирнов В. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII ст. СПб., 1887;
Лашков Ф. Исторические очерки крым- ско-татарского землевладения. Симферополь, 1897;
Кримський А. Студії з Криму. К., 1930;
Сыроечковский В. Мухаммед-Гирей и его вассалы. «Ученые записки Московского государственного университета», 1940, вып. 61;
Manz B.F. The Clans of the Crimean Khanate: 1466–1532. «Harvard Ukrainian Studies», 1978, vol. 2, N 3.

Джерела

Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: О.В. Кресін.; url: http://history.org.ua/?termin=Bejlyk; том: 1