Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Алелюхін Олексій Васильович

АЛЕЛЮХІН Олексій Васильович

(30.03.1920—29.10.1990) — військовик, генерал-майор авіації (1971). Двічі Герой Рад. Союзу (серп., листоп. 1943). Н. в с. Кесова Гора (нині село Тверської обл., РФ). Закінчив військ.-авіац. шк. ім. В.Чкалова (1939). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — льотчик-винищувач, командир ланки, ескадрильї, заст. командира 9-го гвард. винищувального авіаполку (6-та гвард. винищувальна авіац. д-зія, 8-ма повітряна армія, Південний фронт). Воював на Пд. фронті, Південно-Західному фронті, Сталінградському фронті, Четвертому Українському фронті, 3-му Білорус. фронті й Першому Білоруському фронті. Здійснив 601 бойовий виліт, збив особисто 40 і у складі групи — 17 літаків ворога. 1948 закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе, 1954 — Військ. акад. Генштабу. Займав командні посади в армії. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 3-ма — Червоного Прапора, ін. орденами й медалями. Від 1985 — у відставці.

П. у м. Москва.

Література

Дважды Герои Советского Союза. М., 1973; Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975;

• Соколов В. Верный сын Родины. В кн.: Герои огненных лет, кн. 1. М., 1975;
• Долгов И.А. Он не знал поражений. В кн.:
• Долгов И.А. Золотые звезды калининцев, кн. 1. М., 1983; Великая Отечественная война 1941—1945: Энциклопедия. М., 1985.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Л.М. Хойнацька; url: http://history.org.ua/?termin=Aleliukhin_O; том: 1