Відкрити головне меню

Вікіпедія:Правила передачі звуків І, И, Й у власних назвах іншомовного походження в українській мові

Скорочення
ВП:ІИЙ

Нижче подаються правила передачі звуків І,И,Й у власних назвах іншомовного походження, згруповані за наслідком застосування правописних правил і прикладів з посиланням на відповідні параграфи чинного «Українського правопису» редакції 2007 року[1].

Правопис неслов’янських назвРедагувати

  • I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком (§90, п. 4), але у власних:
Гойя, Фейєрбах Савойя
  • Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и (§90, п. 5).


ЛІТЕРИ І, ЇРедагувати

  • І пишеться на початку слова (§90, п. 5, а, 1), після приголосного перед голосним, є та звуком й, а ia в кінці слова передається звичайно через ія (§90, п. 5, а, 2):
Ібсен, Івон, Ізабелла, Віардо, Оссіан, Фіораванте, Дієго-Гарсія Індія, Іспанія, Біарріц, Фіуме, Апулія, Венеція, Греція, Мурсія
  • І пишеться після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім спеціальних випадків, перелічених нижче), перед наступним приголосним і в кінці слова у власних та географічних назвах (§90, п. 5, а, 3; §90, п. 5, в, 3):
Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дарвін, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні, Ламетрі Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі, Батумі, Поті, Чилі, Віші
  • Після голосного пишеться ї (§90, п. 5, б; §109, п. 4, а, 2):
Гавриїл, Гамаліїл, Даниїл, Ісмаїл, Паїсій Ізмаїл, Каїр, Кутаїсі

ЛІТЕРА ИРедагувати

  • Перед приголосним після дж, ж, ч, ш, щ і ц у географічних назвах та прізвищах i передається літерою и, але перед голосним пишеться і (§90, п. 5, в, 3; §104, п. 6, в, 1):
Абашидзе, Вашингтон, Жильєрон, Тажибаєв; Цицерон, Чиковані, Чингісхан, Шиллер. Жіоно, Тиціан. Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго. Шіофок

Варто звернути увагу! Попри сформульоване правило, у звичному вжитку окремі імена людей, в яких після приголосних д, м, р, с, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою пишеться и: Августин, Аристарх, Бенедикт, Василь, Григорій, Ісидора, Миколай, Максим, Максиміліан, Марина, Патрик, Тиціан, Христос, Христофор тощо. Правопис таких імен треба звіряти зі словником.

  • У географічних назвах з кінцевими -ида, -ика (§90, п. 5, в, 2), у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j) (§90, п. 5, в, 4), як виняток у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою (§90, п. 5, в, 5):

Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим, але Австрія, Ріо-де-Жанейро.

Узвичаєний вжиток та правописні винятки: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет

Варто звернути увагу! Це правило сформульоване тільки для географічних назв, але не для власних! Правило -ри- перед приголосними не чинне для особових назв. Правописні приклади: Річард, Моріц, Дерібас, Фрідріх.

Правопис слов’янських назвРедагувати

Західнослов’янські та південнослов’янські мовиРедагувати

ЛІТЕРА ИРедагувати

  • Польська, чеська, словацька у передається літерою и (§104, п. 7):
Виспянський, Пташинський; Масарик. ——
  • И (I) передається переважно через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.) (§104, п. 5):
Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич ——
  • И (I) у польських, чеських і словацьких прізвищах через и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович) (§104, п. 5, б):
Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Сенкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик. ——

ЛІТЕРИ І, ЇРедагувати

  • И (I) передається через і — на початку слова в прізвищах, належних до південнослов’янських мов (§104, п. 5), у польських, чеських і словацьких прізвищах (§104, п. 5, а) :
Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович. Івашкевич, Індра ——
  • И (I) у польських, чеських і словацьких прізвищах i передається через і після приголосного (§104, п. 5, а):
Зволінський, Лінда, Міцкевич; , Єдлічка, Мічатек. ——
  • И (I) передається через ї після голосного в прізвищах, належних до південнослов’янських мов (§104, п. 5)
Раїч, Стоїч ——


Білоруська моваРедагувати

  • Прикметникові закінчення білоруських прізвищ передаються через -ий (§104, п. 10): Бялий, Гартний


Російська моваРедагувати

ЛІТЕРИ И, ІРедагувати

  • Російська літера и передається літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц) (§104, п. 6, а), через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці (§109, п. 4, а, 1), і зберігається в географічних назвах, утворених від імен, які в українській мові пишуться через і (§109, п. 4, б, 2, прим.):
Ігнатов, Ігнатьєв, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін. Бородіно, Вітебськ, Воткінськ, Ігарка, Іжевськ, Іркутськ, Кінешма, Сочі, Сухумі, Челябінськ; Двіна, оз. Ільмень, Індигірка, Іртиш, оз. Селігер. Леонідово
  • Російська літера и передається літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа) (§104, п. 6, б; §109, п. 4, а, 2):
Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн. Зілаїр, Троїцьк, Ананьїно, Мар’їно
  • Російська літера и передається літерою и після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним (§104, п. 6, в, 1; §109, п. 4, б, 1), у прізвищах та географічних назвах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов’янських мов, але не у випадках вихідних імен, відмінних від українських (§104, п. 6, в, 2; §109, п. 4, б; §109, п. 4, б, 3), у префіксі при-: (§104, п. 6, в, 3; §109, п. 4, б, 5), у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ- (§104, п. 6, в, 4; §109, п. 4, б, 6), у складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука (§109, п. 4, б, 4); у географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ (§109, п. 4, прим.), У закінченні географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа (§109, п. 4, б, 7):
Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров. Прибилкін, Привалов, Пришвін; Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Григорович, Кулинич, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев. Виняток: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов Жигалово, Жиздра, Жила Коса; Ачинськ, Нальчик, Чирчик; Єгоршино, Ішим, Камишин, Тушино; Щигри; Цимлянська; Гаврилово, Данилов, Дмитров, Михайловське. Приволжя, Примор’я, Прикумськ; Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево; Виноградово, Кисловодськ, Клин, Кричев, Курильські острови, Липецьк, Лихославль, Тихвін, Тихорєцьк; Владивосток, П’ятигорськ, Семипалатинськ; Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ; Березники, Валуйки, Горки, але Жигулі; Сибір, Симбірськ, Новосибірськ. Виняток: Ніколаєвськ-на-Амурі, Леонідово
  • Російська літера ы передається літерою и (§104, п. 7; §109, п. 5):
Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов. Викса, Витерга, Іртиш, Сизрань, Сиктивкар, Чебоксари, Шахти

ПосиланняРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Український правопис. Стереотипне видання. Київ. Наукова думка. 2008