Віктор Сегален

французький поет

Віктор Сегален
Victor Ségalen
250grc
250grc
Віктор Сегален
Народився 14 січня 1878(1878-01-14)
Брест, Бретань
Помер 21 травня 1919(1919-05-21) (41 рік)
Юельгоа, Бретань
Поховання Юельгоа
Громадянство Франція Франція
Діяльність лікар, поет, археолог, письменник-мандрівник, фотограф
Alma mater Університет Реннаd і Brest School of Naval Medicined
Мова творів французька
Напрямок символізм
Magnum opus збірка «Стели»
Діти Annie Joly-Segalend і Yvon Segalend
Автограф
Нагороди

CMNS: Віктор Сегален у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Віктор Сегален (фр. Victor Ségalen, 14 січня 1878, Брест, Бретань — 21 травня 1919, Юельгоа, Бретань) — французький поет епохи пізнього символізму, також лікар, етнограф і археолог.

Біографія ред.

 
Таотай з мавзолею ханьської епохи, пров. Сичуань. Фото Сегалена, 1914 рік

Віктор Сегален вивчав медицину в Бордо. Його дисертація була опублікована в 1902 році. Як етнограф-аматор жив у Французькій Полінезії (1903–1905) і Китаї (1909–1914 і 1917). Під час перебування на Маркізьких островах у 1903 році він купив останні ескізи Поля Ґоґена, який помер за кілька місяців до його приїзду, і які інакше були б знищені. Виснажений хворобою, він загинув в результаті нещасного випадку в лісі Юельгоа (Бретань). Був знайдений мертвим з томиком «Гамлета», що лежав поруч.

Творчість ред.

Відомий насамперед збіркою віршів у прозі «Стели» (1912), опублікованою в Пекіні й присвяченою Полю Клоделю.

Визнання ред.

Медичний університет в Бордо та факультет літератури і соціальних наук у Бресті носять ім'я Сегалена.

Вибрані твори ред.

Багатотомні видання
  • Œuvres complêtes. Laffont, Paris 1995.
  1. Cycle des apprentissages, cycle polynésien, cycle musical et orphique, cycle des ailleurs et du bord du chemin. 1995, ISBN 2-221-06462-3.
  2. Cycle chinois, cycle archéologiques et sinologiques. 1999, ISBN 2-221-06705-3.
Романи
  • Син неба («Le Fils du ciel»).
  • Рене Леїс («René Leys»).
  • Неувічнені («Les Immémoriaux»).
Поезія
  • У світі звуків (Dans une monde sonore). Édition Fata Morgana, Fontfroide-le-Haut 2010, ISBN 978-2-85194-751-2 (передрук вид. Paris 1907).
  • Живопис. Вірші в прозі («Peintures»).
  • Оди (Odes). Les Arts et le Livre, Paris 1994, ISBN 2-910689-02-6 (Nachdr. d. Ausg. Paris 1926).
  • Стели («Stèles»). Droschl, Graz 2000.
  • Тибет ([Thibet). Mercure de France, Paris 1979 (перевидання Paris 1963).
Етнографія, археологія, культура
  • Естетика різноманітного. Есе про екзотизм («Essai sur l'exotisme. Une esthétique du divers»).
  • Подорож до країни ральногоÉquipée. Voyage au pays du réel [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]»).
  • Briques et Tuiles. Édition Fata-Morgana, Montepellier 1987 (передрук вид. Montpellier 1963).
  • Китай. Велика статуя («Chine. La Grande Statuaire»).
  • New York — San Francisco — Tahiti. З подорожнього щоденника 1902—1903 («Le Journal des Îles»).
  • Гоген в своєму останньому оточенні («Gauguin dans sons dernier décor»).
  • Синестезії та школа символізму (Les synesthésies et l'école symboliste). Édition Fata Morgana, Montpellier 1981 (передрук вид. Montpellier 1902).
  • Мертві голоси. Музика маорі («Voix mortes. Musique Maori|maori»).
  • Vers les sinistrés du cyclone des îles Tuamotou. Édition Fata Morgana, Fontfroide-le-Haut 1989, ISBN 2-85194-340-5 (передрук вид. Montpellier 1903).
Статті
  • Hommage à Gauguin. In: Paul Gauguin: Noa-Noa. Kiepenheuer, Potsdam 1920.
Листування

Література ред.

  • Gontard M. La Chine de Victor Segalen: Stèles, Equipée. Paris: PUF, 2000.
  • Forsdick C. Victor Segalen and the aesthetics of diversity: journeys between cultures. Oxford ; New York: Oxford UP, 2000
  • Victor Segalen et ceux de son temps: écrivains, peintres, musiciens. Brest: Association Victor Segalen, 2001
  • Zinfert M. Über eine Poetik der Inversion: die Romane von Victor Segalen. München: Iudicium, 2003
  • Dollé M. Victor Segalen. Croissy; Beaubourg: Editions Aden, 2006
  • Esponde J. Une longue marche, Victor Segalen. Bordeaux: Confluences, 2007

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання ред.