Військовий стан у східному Донбасі
Воєнний стан в східному Донбасі — воєнний стан у гірничопромисловому регіоні Області Війська Донського, запроваджений 25 жовтня 1917 року рішенням Військового уряду Області війська Донського.
Історія ред.
Вперше питання запровадження в Області війська Донського постало влітку 1917 року. 30 липня і 24 серпня Військовий отаман подавав клопотання про введення воєнного стану «з метою боротьби проти анархії, що розвивається на копальнях». Однак, двічі міністр юстиції Тимчасового уряду відхиляв клопотання[1].
У другій половині жовтня 1917 року в середовищі шахтарів Області війська Донського різко зросли антиурядові настрої, часто відбувались страйки, поширювалась агітація анархо-синдикалістів та анархоіндивідуалістів[2]. Найбільшою організацією району був «Індустріальний союз вуглекопів» (він об'єднував 30 000 шахтарів[3]). який виступав за пряме управління підприємствами робітниками. На 26 жовтня заплановано загальний страйк.
У зв'язку з Жовтневим переворотом було скликано екстрене засідання Військового кола на якому обговорювалося питання про введення воєнного стану в гірничопромисловому районі Області Війська Донського в якому на 26 жовтня був запланований масовий страйк. На засіданні Військовий Отаман війська Донського Олексій Каледін говорив:
…військовий уряд повинен з одного боку пам'ятати, що на ньому лежить обов'язок захистити козацьку власність, кам'яновугільні багатства, а з іншого — що якщо страйк здійснитться він буде смертю для держави. Панів з іноземними паспортами, що роблять все можливе для руйнування державного ладу, треба викинути з вугільного району, а для цього потрібно ввести воєнний стан. Само собою зрозуміло що робота комітетів і організацій повинна бути всебічно підтримана. Потім треба використовувати працю військовополонених для порятунку машин і шахт[4].
Голова Донського обласного виконавчого комітету Арнаутов висловив сумніви щодо доцільності введення воєнного стану, і виступив зі своєю ініціативою:
…військове уряд повинен використовувати свої хазяйське права. Підприємства потрібно підтримати, але для цього військовий уряд має усунути промисловців, відібрати у них машини і капітали і закдючіть контракти з самими робітниками, передавши їм введення всієї справи і забезпечивши їх усім необхідним[4].
Пропозиція Арнаутова не була підтримана військовим урядом. Зі схваленням воєнного стану виступив старшина Військового уряду Семен Єлатонцев який говорив:
…перш за все, необхідно ввести воєнний стан для арешту безответсвенних осіб. Озброєна сила застосовуватися не буде, і силою гнати на роботу не стануть[4].
Після подальшого обміну думками рішення про негайне введення воєнного стану було ухвалено одноголосно всіма членами Військового уряду. 25 жовтня 1917 року отаман Каледін видав наказ про введення воєнного стану у вугільних районах, з 26 жовтня весь Вуглепромисловий район Області війська Донського оголошується на військовому положенні з керуванням на підставі правил, прикладених до ст. 23 т. 2 Св. Закон. вид. 1892 року. У наказі говорилося:
Те, що відбувається останнім часом страйки і хвилювання в вугільно-промисловому та заводському районах, у зв'язку з виявленим прагненням захоплення підприємств насильницьким шляхом, змушують Військовий Уряд вдатися до надзвичайних заходів для охорони вугільного і заводського району, що становить в даний момент джерело життя усієї промислової Росії, а також залізничного транспорту[5][6].
Сама редакція газети «Вільний Дон» так пояснювали введення воєнного стану:
Серед керівників страйку є люди з німецькою візою в паспортах. Але вилучити цих людей з робітничого середовища можливо лиш при існуванні воєнного стану, так як судова влада в даному випадку безсила[2].
Воєнний стан поширювався на ростовське градоначальство, Черкаський, Ростовський та Таганрозький округи з містами Новочеркаськ, Таганрог та посад Азов[7].
На початку листопада для контролю громадського порядку в гірничопромисловому районі Військовий уряд ухвалив рішення про створення спеціальної гірничопромислової міліції. Оскільки військові частини не могли бути використані в гірських районах.
24 листопада під час переговорів представників Чорноморського флоту і Військового приятельства про скасування воєнного стану[8]. Під час обговорення на питання про причини введення воєнного стану делегат від Дона С. В. Макаров повідомив:
На 26 жовтня був призначений страйк в Донецькому басейні, а тому військовий уряд змушений був оголосити воєнний стан, щоб покласти край анархісткій пропоганді. У Макіївському районі працювало 4 анархіста[9].
Під час воєнного стану, при наведенні порядку, відбулось вбивство голови Боково-Хрустальської ради робітничих депутатів Микити Переверзєва та його колеги Черевченка, а також бій на Ясинівській копальні.
Реакція ред.
РНК ред.
УЦР ред.
Чорноморський флот ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Вольный Дон. 1917, № 167 (27 окт.) Почему введено военное положение. Стр. 2-3.
Посилання ред.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ http://cuadaro.donland.ru/arhiv22091917.aspx [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]; http://donarch.ru/upload/iblock/3b7/годы%20революции%20(1).pdf [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Вольный Дон. 1917, № 167 (27 окт.) Почему введено военное положение. Стр. 2
- ↑ Дамье В. Забытый Интернационал: Международное анархосиндикалистское движение между двумя мировыми войнами. Том 1: От революционного синдикализма к анархо-синдикализму: 1918—1930. — М.: Новое литературное обозрение, 2006. — С. 51.
- ↑ а б в Вольный Дон. 1917, № 167 (27 окт.) Почему введено военное положение. Стр. 3.
- ↑ Вольный Дон. 1917, № 167 (27 окт.) Стр
- ↑ Приказ. Войску Донскому. г. Новочеркасск. 25 октября 1917 года.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Вольный Дон. 1917, № 192 (26 нояб.) Стр. 2-3
- ↑ Вольный Дон. 1917, № 192 (26 нояб.) Стр. 3