Відін (еялет)

Відін
Дата створення / заснування	1846
Країна	Османська імперія
Столиця	Видин
Замінений на	Дунайський вілайєт
На заміну	Румелія
Час/дата припинення існування	1864

Еялет Відін (осман. ایالت ویدین‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1846—1864 роках. Утворився з частини Монастирського еялету. У 1864 році увійшов до складу Дунайського вілайєту.

Історія

У 1393 році було встановлено зверхність Османів над Відінським царством. У 1397 році приєднано до Османської імперії, перетворено на санджак з адміністративним центром у м. Відін. Санджак входив до складу Румелійського бейлербейства (згодом еялету). Стратегічно вигідне становище перетворило Відінський санджак на базу для наступу на дунайські князівства. В подальшому стала важливою фортецею у війнах з Австрією та Росією.

У 1769 році його захопили австрійці, а 1770-го відвоювали османські війська. Слідом за цим санджакбей отримав титул паші зі статусом трьохбунчужного візира. Таким чином утворився Відінський пашалик. З кінця XVIII ст. є місцем розташування митрополита Болгарії. У 1793—1807 роках тут існувала напівнезалежна держава на чолі з санджакбеєм Осман Павенантґлу. Згодом перетворилася на опору сербських повстанців. Лише у 1813 році тут відновлено владу султана.

У 1846 році внаслідок реформування з еялету Монастир було утворено окрему Відінську провінцію (еялет). Вона складалася з 3 санджаків — Відінського, Ломського та Тирновського (сучасна північна Болгарія). Завданням паші був захист дунайського кордону від проникнення гайдуків та революціонерів з території Валахії до Болгарії чи Сербії.

Під час Кримської війни з Російською імперією звідси рушали війська на територію Валахії та Молдавії, а міста Лом і Відін базами з постачання харчів, зброї та підкріплень. У 1864 році в рамках загальної адміністративної реформи відінський еялет став частиною новоствореного Дунайського вілайєту.

Структура

Складався з 3 санджаків: Відін, Тирново, Лом.

Джерела

• The three eras of Ottoman history [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Les éditions imprimées par İbrahim Müteferrika et la bibliothèque du waqf de Vidin, par Zorka Ivanova, Études Balkaniques-Cahiers Pierre Belon, 2009