Європейська вулиця (Кременчук)
Європейська ву́лиця — одна з вулиць Кременчука. Протяжність близько 1600 метрів.
| Європейська вулиця Кременчук | |
|---|---|
_(2.05.11).jpg) Вулиця Європейська після перетину з проспекту Свободи в сторону Чередників | |
| Район |
Автозаводський по вулиці проходить межа між районами |
| Колишні назви | |
| Олексіївська [1], Щорса | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,6 км |
| Номери телефонів |
2-4X-XX, 2-9X-XX, 291-XX-XX, 5-6X-XX, 74-XX-XX, 77-XX-XX |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | 6 [2] |
| Рух | двобічний |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | відділення зв'язку № 12 |
| Аптеки | цілодобова (буд. № 43) |
| Комерція | представництва банків УкрЕксімБанк[3], «Сведбанк», «Укрінбанк» [4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| На карті |
.JPG) На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 Європейська вулиця у Вікісховищі | |
Розташування ред.
Вулиця розташована в північній частині міста. Починається з Залізничної вулиці і прямує на захід, де розділяється на вул. Гранітну та на Автокразівський бульвар.
Проходить крізь такі вулиці (з початку вулиці до кінця):
|
|
Опис ред.
Вулиця розташована у спальній частині міста, тому на ній знаходиться невелика кількість неприватних будівель. По вулиці, починаючи з перетину з проспектом Свободи і до початку, проходить межа районів Кременчука — Автозаводського й Крюківського.
Історія назви ред.
За часів Російської імперії вулиця Європейська носила назву Олексіївська.
За радянських часів, і до 2016 року вулиця Європейська носила назву вулиця Щорса[5].
Будівлі та об'єкти ред.
Відділення зв'язку № 12, міжміський телефонний переговорний пункт, центральна міська бібліотека.
Примітки ред.
- ↑ Вулиці [Архівовано 13 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Маршрутне таксі. Кременчук на долоні [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Установи банку. Кременчук. Архів оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 20 лютого 2011.
- ↑ Укрінбанк, АТ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2011.
- ↑ Розпорядження Кременчуцького міського голови (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.