Вуглеприйом і складування рядового вугілля

Вуглеприйом і складування рядового вугілля, що надходить на фабрику, здійснюється у вуглепідготовчих відділеннях. У типових схемах вуглепідготовчих відділень вуглезбагачувальних фабрик передбачається така послідовність операцій від вуглеприйому до передачі вугілля у головний корпус: вуглеприйом — попередня класифікація — виділення побічних предметів — дроблення — акумулювання в бункерах — усереднення і шихтування — передача вугілля у головний корпус, де відбувається його розділення на машинні класи.

Перша операція, з якої починається технологічна підготовка вугілля до збагачення, є його вивантаження або прийом з шахти (розрізу). На вуглезбагачувальних фабриках застосовують такі способи вуглеприйому:

– безпосередньо з шахти через скіповий підйомник і конвеєрний транспорт;

– із залізничних вагонів з вивантаженням їх на вугільних ямах;

– із залізничних вагонів з вивантаженням їх вагоноперекидачем;

– по пульпопроводам у вигляді гідропульпи;

– від розрізів автомобільним транспортом.

Найбільш поширені перші три способи.

Прийом вугілля у вигляді гідропульпи застосовується, якщо його видобувають гідравлічним способом. Цей спосіб транспортування спричиняє переподрібнення вугілля. Крім того, фабрика повинна мати ємності для акумулювання пульпи, апарати для видалення великої кількості води і розвинену водно-шламову схему для прояснення оборотних вод та уловлення шламів. Разом із тим, власне гідравлічний транспорт найбільш екологічно чистий, забезпечує мінімальні питомі витрати на транспортування і втрати продукту, мінімальні терміни будівництва, підвищену надійність і незалежність від погодних умов, можливість повної автоматизації.

Автомобільний транспорт при порівняно невеликих відстанях перевезень може успішно конкурувати з залізничним як більш мобільний. Безперервний спосіб подачі вугілля дозволяє ефективніше використовувати обладнання вуглепідготовки і запобігати непродуктивним простоям через нерівномірність надходження вугілля.

Спосіб доставки рядового вугілля визначається при проектуванні вуглезбагачувальної фабрики і залежить від її відстані від шахти або розрізу.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Смирнов В. О., Білецький В. С. Проектування збагачувальних фабрик (посібник з грифом Мінвузу). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2002. — 296 с. (друге видання — 2008 р.).[1] [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.