Воронін Павло Пантелеймонович
Павло Пантелеймонович Воронін (нар. 23 вересня 1915, місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 11 грудня 1982, місто Одеса) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Одеського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Кандидат технічних наук (1974).
| Воронін Павло Пантелеймонович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 вересня 1915 місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація |
| Помер | 11 грудня 1982 (67 років) місто Одеса |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} РРФСР СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | Ленінградський інститут інженерів водного транспорту |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d] |
| Військове звання | старший лейтенант |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |    |
Життєпис
ред.Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1931 році робітником-будівельником.
У 1939 році закінчив Ленінградський інститут інженерів водного транспорту.
У 1939 році — начальник виробничого відділу Балтійського технічного флоту («Балтехфлоту»).
У 1939—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром 1-ї роти 9-го зенітно-прожекторного полку 55-го Зенітного артилерійського дивізіону протиповітряної оборони.
У 1945—1951 роках — начальник каравану, начальник Ленінградського району «Балтехфлоту», начальник Латвійського району «Балтехфлоту».
У 1951—1955 роках — головний інженер, заступник начальника тресту «Чорноморський технічний флот» (ЧТФ), керуючий тресту «Південьгідробуд» у місті Одесі.
У 1955—1960 роках — завідувач відділу будівництва і будівельних матеріалів Одеського обласного комітету КПУ.
У 1960 — січні 1963 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.
У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Одеського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 10 листопада 1969 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.
У 1969—1979 роках — директор Чорноморського науково-дослідного і проектного інститут (ЧМНДІП) у місті Одесі, член ради Південного наукового центру Академії наук Української РСР.
З 1979 року — персональний пенсіонер в місті Одесі.
Звання
ред.- старший лейтенант
Нагороди
ред.- три ордени Трудового Червоного Прапора
- два ордени «Знак Пошани»
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (22.09.1965)
- Заслужений будівельник Української РСР (1975)
- Почесний робітник морського флоту СРСР
Посилання
ред.- [1] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [2]