Воронін Володимир Ігорович
український військовик
Володи́мир І́́горович Воро́нін (нар. 26 листопада 1987 — 3 травня 2015) — солдат Збройних сил України.
| Воронін Володимир Ігорович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 листопада 1987 Павлоград | |
| Смерть |
3 травня 2015 (27 років) Оріхово-Василівка | |
| Поховання | Павлоград | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Закінчив павлоградську ЗОШ № 12, Західно-Донбаський професійний ліцей. Від 2007 року працював підземним електрослюсарем, ДТЕК ШУ «Павлоградське».
14 серпня 2014 року мобілізований, майстер–номер обслуги мінометної батареї 2-го механізованого батальйону, 17-та окрема танкова бригада.
Загинув 3 травня 2015-го, підірвавшись на міні поблизу села Оріхово-Василівка Артемівського району під час виконання бойових завдань.
6 травня 2015-го похований в Павлограді.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- жовтнем 2015-го у Західно-Донбаському ліцеї встановлено меморіальну дошку випускникам Андрію Абросімову, Володимиру Вороніну, Олексію Жадану та Володимиру Милосердову.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 18 травня року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Воронін Володимир Ігорович [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |