Ворарефілія
Ворарефілія (лат. vorare («ковтати», «пожирати») і давньогр. φιλία (philía, «любов»), часто скорочено до vore) — це парафілія, що характеризується еротизацією процесу проковтування себе чи іншої істоти; в ширшому значенні — еротизація процесу харчування взагалі. Фантазії про проковтування відокремлюються від сексуального канібалізму.
| Ворарефілія | |
_Wellcome_V0049137.jpg) | |
 Ворарефілія у Вікісховищі |
Характеристики ред.
Зазвичай ворарефільні фантазії включають споживача (іноді його називають хижаком), який певним чином поглинає одну або кілька дрібних, порівняно з ним жертв (здобич)[1]. Оскільки ворарефільні фантазії зазвичай неможливо втілити в реальність, вони часто виражаються в текстах, малюнках і відео, поширюваних в Інтернеті. Звичайно це фантазії про проковтування зміями, драконами, але можуть бути і глибоко індивідуальними[2].
У деяких випадках ворарефілія описується як різновид макрофілії та може поєднуватися з іншими парафіліями. Крім макрофілії, фантазії про поїдання часто містять теми БДСМ, мікрофілії, фетишизму вагітності, антропоморфних тварин і сексуального канібалізму[3][4].
Як правило, жертва проковтується цілком і потрапляє в шлунок хижака, де залишається чи перетравлюється. Потім жертва може бути виригнута назад або пройти травний тракт і звільнитися в процесі дефекації[3].
Менш поширений варіант полягає в зображенні подрібнення жертви зубами, детальному руйнуванні її тіла[3]. Можливе потрапляння жертви в організм хижака через інші отвори тіла, зокрема анальний. Окремо виділяється зворотне народження — потрапляння жертви у вагіну й матку чи всередину пеніса. Часом описується проникнення всередину грудей через соски, в живіт через пупок[1].
Психологічні підстави ред.
Мотив пожирання, проковтування поширений у культурі (казки про Червону Шапочку, Гензеля та Гретель, біблійна оповідь про пророка Йону)[2]. Проте парафілія, що полягає в захопленні процесом пожирання, стала досліджуватися психологами тільки в 2000-ні[3][5]. Секс часто порівнюється з процесом поїдання однієї істоти іншою. Фантазії про пожирання можуть трактуватися як прояв мазохістського бажання злитися з більш сильною особою чи уникнути самотності[6].
Примітки ред.
- ↑ а б Vorarephilia. www.bionity.com (англ.). Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ а б What Is Vorarephilia?. Science ABC (амер.). 28 листопада 2019. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ а б в г Vorarephilia and Being Eaten for Sexual Pleasure | Psychology Today. www.psychologytoday.com (амер.). Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Lykins, Amy D.; Cantor, James M. (2014-01). Vorarephilia: A Case Study in Masochism and Erotic Consumption. Archives of Sexual Behavior (англ.). Т. 43, № 1. с. 181—186. doi:10.1007/s10508-013-0185-y. ISSN 0004-0002. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ (7 січня 2019). 'Put me in a sandwich and swallow me!': Inside the bizarre world of 'vore'... where people have a sexual fetish for being eaten whole. The Sun (en-gb) . Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Lykins, Amy D.; Cantor, James M. (1 січня 2014). Vorarephilia: A Case Study in Masochism and Erotic Consumption. Archives of Sexual Behavior (англ.). Т. 43, № 1. с. 181—186. doi:10.1007/s10508-013-0185-y. ISSN 1573-2800. Процитовано 10 квітня 2023.