Відкрити головне меню

Вольфганг де Бер (нім. Wolfgang de Beer, нар. 16 серпня 1971, Дінслакен) — німецький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі є тренером воротарів у клубі «Боруссія» (Дортмунд).

Ф
Вольфганг де Бер
Teddy de Beer.jpg
Особові дані
Народження 2 січня 1964(1964-01-02) (55 років)
  Дінслакен, ФРН
Зріст 185 см
Вага 90 кг
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1986 Німеччина «Дуйсбург» 62 (-?)
1986–2001 Німеччина «Боруссія» Д 181 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984 Німеччина Німеччина U-21 1 (-0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002– Німеччина «Боруссія» Д (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за клуби «Дуйсбург» та «Боруссія» (Дортмунд), а також провів один матч за молодіжну збірну ФРН. Найбільших досянень здобув з дортмундським клубом, у складі якого став дворазовим чемпіоном Німеччини, володарем Кубка ФРН, дворазовим володарем Суперкубка Німеччини, а також переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та Міжконтинентального кубка. Щоправда, починаючи з сезону 1991/92, коли були здобуті більшість з трофеїв, він був лише резервним воротарем і вкрай рідко виходив на поле.

Кар'єраРедагувати

«Дуйсбург»Редагувати

Вольфганг де Бер почав грати в футбол у клубі «Ян Гісфельд». В 1978 році він потрапив до молодіжної команди «Дуйсбурга». Дебютував в основній команді Вольфганг будучи ще неповнолітнім, у 33-му турі сезону 1981/82. Де Бер отримав хороші відгуки, незважаючи на поразку з рахунком 1:5 від «Вердера». У наступному сезоні де Бер отримав хорошу можливість проявити себе в команді, так як клуб не бажав продовжувати контракти з резервними воротарями Вольфгангом Шрайнером і Ульріхом Фуксом.

В 1983/84 сезоні він, нарешті, закріпився в основному складі і відразу ж був викликаний в молодіжну збірну ФРН. Він провів один матч за команду проти однолітків з СРСР, він був єдиним гравцем збірної з другого дивізіону. Проте, це була його перша і остання гра на міжнародній арені. В 1983/84 сезоні «Дуйсбург» боровся за підвищення у Бундеслігу, але в першому матчі плей-офф за підвищення його команда була розгромлена «Айнтрахтом» з рахунком 5:0. Більш того, за підсумками 1985/86 сезону клуб зайняв останнє місце в лізі, пропустивши 86 голів, після чого де Бер покинув клуб.

«Боруссія Дортмунд»Редагувати

Влітку 1986 року де Бер перейшов в «Боруссію» (Дортмунд). Там він став дублером Ролфа Меєра, який пізніше перейшов в «Штутгарт». Завдяки травмі Мейєра в передсезонній грі, де Бер отримав можливість проявити себе і незабаром став улюбленцем публіки. У своєму першому матчі він грав проти «Баварії» і залишив свої ворота «сухими». Він грав добре і в інших матчах, за що удостоївся похвали. В цей час він також отримав від своїх товаришів по команді прізвисько «Тедді».

4 листопада 1987 року в матчі Кубка УЄФА проти «Вележа» де Бер знову підтвердив свій клас, зробивши кілька сейвів і навіть відбивши пенальті. Таким чином він забезпечив команді місце в плей-офф. Протягом наступних декількох років де Бер демонстрував хорошу гру, однак, все сильніше стало проявлятися його слабке місце — гра в штрафному майданчику.

Перший титул у своїй кар'єрі де Бер завоював 24 червня 1989 року, у фіналі кубку Німеччини з рахунком 4:1 був обіграний «Вердер».

Перед початком сезону 1990/91 воротар молодіжної збірної Штефан Клос, вперше став серйозним конкурентом для де Бера. І після поразки «Боруссії» від «Штутгарта» у 18 турі з розгромним рахунком 7:0 де Бер піддався критиці з боку преси. Після невдалої гри, що завершилася поразкою від «Айнтрахта» з рахунком 0:3, де Бер випав з основного складу.

У наступному сезоні де Бер втратив місце в основі після двох невдалих ігор проти клубу «Ганновер 96» у фіналі кубка Німеччини. Перед сезоном 1992/93 де Бер сподівався зберегти своє місце в складі. Однак, він не зміг зробити це, так як Клос перевершував його в навичках. 25 березня 1993 року конкуренція підійшла до своєї кульмінації, коли де Бер зламав великогомілкову та малогомілкову кістки, у результаті чого він на дев'ять місяців був відсторонений від тренувань. Серед його найбільших успіхів на додаток до перемоги в кубку 1989 року був чемпіонський титул і перемога в Лізічемпіонів та Міжконтинентальному кубку (у фіналі де Бер не грав). Він отримував пропозиції від інших клубів, але відповідав відмовою і залишився з «Боруссією», яка продовжила контракт незважаючи на травми.

Навіть після переходу Клоса в «Рейнджерс» де Бер залишився резервним воротарем, дублюючи Єнса Леманна.

Після серйозної травми коліна де Бер закінчив свою ігрову кар'єру після закінчення сезону 2000/01. Всього за кар'єру воротар провів 182 матчів в Бундеслізі, а також 61 матч у Другій Бундеслізі.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, увійшовши до тренерського штабу «Боруссії» (Дортмунд), де став працювати тренером воротарів. Наразі досвід тренерської роботи обмежується цим клубом, в якому Вольфганг де Бер працює і досі.

Титули і досягненняРедагувати

ПосиланняРедагувати