Відкрити головне меню

Волошин Ігор Олексійович

І́гор Олексі́йович Воло́шин (27 липня 1969(19690727), с. Кузьминчик — 31 січня 2015, с-ще Чорнухине) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Волошин Ігор Олексійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Волошин Ігор Олексійович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 липня 1969(1969-07-27)
Кузьминчик
Смерть 31 січня 2015(2015-01-31) (45 років)
Чорнухине
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Вільховецьку ЗОШ, Прикарпатський факультет Національної академії внутрішніх справ України. Протягом 1996—2001 років служив дільничним інспектором центрального відділу міліції, Хмельницький міськвідділ УМВС. У 2010-х роках працював монтером колії на Хмельницькій дистанції колії. Проживав у селі Вільхівці.

Мобілізований у серпні 2014-го, гранатометник, 30-та окрема механізована бригада.

Загинув 31 січня 2015-го у бою поблизу селища Чорнухине. Тіло вдалося забрати з поля бою лише наприкінці лютого.

Похований 28 лютого на кладовищі у селі Вільхівці.

Залишилося двоє синів — 1989 р.н. та 2005 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесна відзнака міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно)
  • Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно)
  • 1 лютого 2016 відкрито меморіальної дошки у Вільховецькій ЗОШ на честь Ігоря Волошина.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати