Ашкеназі Володимир Давидович

радянський та ісландський піаніст та диригент
(Перенаправлено з Володимир Ашкеназі)

Ашкена́зі Володимир Давидович (*6 липня 1937) — радянський (до 1962) та ісландський (з 1969) піаніст і диригент. Живе в Швейцарії. Семиразовий лауреат премії «Греммі».

Ашкеназі Володимир Давидович
Vladimir Ashkenazy.jpg
Основна інформація
Дата народження 6 липня 1937(1937-07-06)[1][2][…] (84 роки)
Місце народження Горький, РРФСР, СРСР[4]
Роки активності 1945 — тепер. час
Громадянство Росія і Ісландія
Професії піаніст, диригент, композитор
Освіта Центральна музична школа
Вчителі Оборін Лев Миколайович[5]
Інструменти Фортепіано
Жанри класична музика
Нагороди
vladimirashkenazy.com/index.php
CMNS: Файли у Вікісховищі

Народився в м. Горький (нині — Нижній Новгород) в сім'ї естрадного піаніста, єврея за походженням, Д. В. Ашкеназі. В 1960 закінчив московську консерваторію як піаніст в класі Л. Оборіна. В 1955 завоював 2-ю премію на Міжнародному конкурсі піаністів імені Ф. Шопена в Варшаві, в 1956 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі імені королеви Єлизавети (Брюссель), а в 1962 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі ім. П. І. Чайковського у Москві (поділив з Джоном Огдоном). В 1958 виступав з концертами в США, в 1962 вперше виступив у Лондоні. В 1963 емігрував до Великої Британії, де почав виступати й як диригент. У 1972 отримав ісландське громадянство. З 1981 диригент, а з 1987 — головний диригент і художній керівник Королівського філармонічного оркестру в Лондоні. З 1989 одночасно диригує Симфонічним оркестром Західного Берліна (нині Берлін). Гастролює в різних країнах світу.

Наразі — Президент Рахманіновського товариства.

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї відомого естрадного піаніста Давида Ашкеназі, мати — Євстолія Григор'ївна (дівоче прізвище Плотнова).

Рано проявив музичні здібності і в 1945 році вступив у Центральну музичну школу.

Перший сольний концерт Ашкеназі в Великій залі Московської консерваторії, складений виключно з творів Шопена, відбувся в квітні 1955 року, в тому ж році він вступив до Консерваторії в клас Льва Оборіна (асистентом у класі був Б. Я. Землянський, вклад якого в своє становлення як піаніста високо оцінює сам Владимир Ашкеназі). Сам В. Ашкеназі вважає своїми головними вчителями А. Сумбатян, Л. Оборіна и Б. Землянського.

Наступного року піаніст досягає першого великого міжнародного успіху: йому присуджена друга премія на Конкурсі імені Шопена в Варшаві і перша — на Конкурсі королеви Єлізавети в Брюсселі. В 1957 році відбулись його перші закордонні гастролі в Німеччині.

В 1962 році Ашкеназі завоював першу премію на Другому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві, розділивши її з англійцем Джоном Огдоном.

Рік по тому, після свого дебюту в Лондоні, Ашкеназі прийняв рішення не вертатися на батьківщину і разом зі своєю дружиною — ісландською піаністкою Торун Софієй Йоханнесдоттир (випускницею Московської консерваторії) і сином переїжджає в Англію. В 1963 р. в Лондоні був удостоєний Міжнародної музичної премії Харріет Коен.

У 1969 році сім'я переїхала в Ісландію, де Ашкеназі почав диригентську кар'єру. В різні роки він керував Лондонським філармонічним оркестром, Королевським філармонічним оркестром (з 1987 по 1994), Клівлендським симфонічним оркестром, оркестром Берлінського радіо та ін.. В наші дні Ашкеназі продовжує свою музичну кар'еру і багато гастролює в різних країнах світу як піаніст і диригент.

ПриміткиРедагувати