Володимирська вулиця (Житомир)
Вулиця Володимирська — вулиця в Богунському районі міста Житомир.
Вулиця Володимирська Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Охрімова Гора |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | князя Володимира Великого |
| Колишні назви | Руська, Маяковського |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 300 м |
| Координати | 50°15′32″ пн. ш. 28°38′56″ сх. д. / 50.25903310002777857° пн. ш. 28.64895251702778012° сх. д.Координати: 50°15′32″ пн. ш. 28°38′56″ сх. д. / 50.25903310002777857° пн. ш. 28.64895251702778012° сх. д. |
| Поштові індекси | 10003 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Забудова | малоповерхова житлова, багатоповерхова житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
 | |
Названа на честь Великого князя київського Володимира Святославича.
Розташування ред.
Бере початок від Троянівської вулиці та прямує на північ, де закінчується перетином з вулицею Ольжича.
Перетинається з Трипільською вулицею.
Довжина вулиці — 300 метрів.
Розташована у стародавній частині міста, на Охрімовій Горі.
Історія ред.
Одна з найдавніших вулиць Житомира. Сформувалася до кінця XVIII ст. на Охрімовій Горі (Кокрин), що являла собою північно-західне передмістя. Станом на 1781 рік відома як Руська вулиця.
Протягом ХІХ ст. — перших десятиліть ХХ ст. вулиця мала назву Володимирська. У 1930-х роках перейменована на честь письменника Маяковського.
До 2016 року носила назву «вулиця Маяковського». Відповідно до розпорядження голови Житомирської ОДА від 20 травня 2016 року, була перейменована на вулицю Володимирську[1].
Згідно з мапою початку ХІХ ст., на вулиці поставала хаотична садибна забудова. Вулиця мала дещо відмінну конфігурацію — була викривленою. На розі з нинішньою вулицею Ольжича розташовувалося стародавнє єврейське кладовище. Вулиця була довшою та виходила до безіменного майдану, на якому тоді розташовувалася міська межа, що нині має назву майдан Короленка.
З другої половини ХІХ ст. ділянка вулиці між нинішніми вулицями Троянівською та Ольжича була випрямлена, почала формуватися малоповерхова житлова забудова, що частково збереглася дотепер.
У 1930-х роках на західній стороні вулиці, на перехресті з вулицею Ольжича, на рештках старовинного єврейського кладовища побудовано дво- триповерхові багатоквартирні житлові будинки.
Примітки ред.
- ↑ Розпорядження голови обласної адміністрації № 140 від 20 травня 2016 року «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
Джерела ред.
- Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — ISBN 966-8123-41-7.
- Борис Дубман. Древние и старые кладбища Житомира