Волкова Анастасія Віталіївна
Анастасія Віталіївна Волкова — українська журналістка. Кавалерка ордена «За заслуги» III ступеня (2022).
| Анастасія Волкова | |
|---|---|
| Анастасія Віталіївна Волкова | |
 У Сєвєродонецьку горить ринок через обстріли армії РФ | |
| Народилася |
22 березня 1993 (31 рік) Луганська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | журналістика |
| Alma mater | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Родом із міста Щастя, що на Луганщині; виросла в Луганську.
Закінчила Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк). У листопаді 2014 року виїхала з Луганська та залишилася жити у Сєвєродонецьку, там влаштувалася на місцевий телеканал «СТВ», але вже за півроку перейшла на "Суспільне Донбас", де пропрацювала три роки. З червня і до нині — кореспондентка телеканалу «Дім» та Мультимедійної платформи іномовлення України «UATV».
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Анастасія Волкова робить сюжети про наслідки війни в Луганській та Донецькій областях.
Працювала та проживала до останнього в українському Сєвєродонецьку, виїхала за два дні до окупації міста у Дніпро, а згодом перемістила в Донецьку область, де продовжує професійну діяльність.
Нагороди ред.
- орден «За заслуги» III ступеня (6 червня 2022) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[1].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 394/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
Джерела ред.
- Президент відзначив двох журналістів Луганщини державними нагородами // Інститут масової інформації. — 2022. — 6 червня.
- Подяка та загрози, життя та смерть: про роботу в гарячих точках Донбасу говоримо з воєнкоркою Анастасією Волковою // Дом. — 2022. — 6 червня.
- Беца-Білоусенко, О. Анастасія Волкова, «Дом»: «Я не хочу знімати події з умовного тилу. Мій інформаційний фронт — це Луганщина» // детектор медіа. — 2022. — 16 травня.
- Потрапила під обстріл і залишилася жива. Журналістка Анастасія Волкова показує Луганщину у вогні // Свої.City. — 2022. — 9 травня.
- Троян, В. Це моя інформаційна війна, моя битва — журналістка Анастасія Волкова про роботу на Луганщині // громадське радіо. — 2022. — 3 травня.
- Бахарєва, Т. «Мій будинок згорів на моїх очах»: військкор Анастасія Волкова про роботу на Луганщині
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |