Вікіпедія

Водопад (ракетний комплекс)

РПК-6М «Водопад» (за класифікацією МО США та НАТО — SS-N-16 Stallion) — радянський протичовновий ракетно-торпедний комплекс. Комплекс здатний вражати підводні човни супротивника на відстані до 50 км[1].

Водопад
Названо на честь водоспад і вітер
Кодове позначення НАТО Stallion
Країна походження  СРСР
Оператор ВМФ СРСР
Розробник Люльєв Лев Веніамінович
Дата/час прийняття в експлуатацію 1981

Розробка розпочалася згідно з постановою Ради Міністрів у грудні 1969 року. Головний розробник — ОКБ «Новатор» (ОКБ-8). Прийнятий на озброєння ВМФ у 1981 році.[2]

Ракета комплексу запускається з торпедного апарату калібру 533 мм підводного човна або надводного корабля як штатна торпеда. У воді, на деякій відстані від носія, ракета включає реактивний твердопаливний двигун, виходить з води і здійснює політ до заданого району. Там ракета скидає бойову частину, яка приводняється на парашуті. Як бойова частина використовується ядерний заряд або 400-мм малогабаритна електрична торпеда УМГТ-1 (дальність ходу — 8 км, глибина — до 500 м, швидкість руху — 41 вузол).

При запуску з надводних кораблів із торпедного апарату ракета також спочатку пірнає у воду з вимкненими двигунами. Через деякий час двигуни включаються, ракета виходить із води та виконує політ до цілі.[3] Етап «пірнання у воду» обумовлений уніфікацією ракетоторпеди для запуску як з надводних кораблів, так і з підводних човнів.

Див. також ред.

  • Ветер (протичовнова ракета) — аналогічний комплекс збільшеної дальності для торпедних апаратів калібру 650 мм.
  • Раструб-Б
  • Хонсан'о

Примітки ред.

  1. ↑ 4. ПРОТИВОЛОДОЧНЫЕ РАКЕТНЫЕ КОМПЛЕКСЫ (ПЛРК) — Военный паритет. Архів оригіналу за 11 грудня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
  2. ↑ Ракетный противолодочный комплекс РПК-6 «Водопад». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  3. ↑ Видеоролик запуска с борта «Пётр Великий» на YouTube

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Водопад_(ракетний_комплекс)&oldid=36836251