Вище професійне художнє училище № 5 м. Чернівці

Вище професійне художнє училище №5 м.Чернівці
(ВПХУ № 5)
Засновано 1944
Атестація: ПТНЗ
Вебсайт: http://www.vphu5.com
Юридична адреса: 58001, м. Чернівці, вул. Тобілевича, 1

Вище професійне художнє училище № 5 м. Чернівці — художнє училище, яке здійснює підготовку кваліфікованих робітників з числа випускників 9-11 класів з терміном навчання 1,5-4 роки

Історична довідкаРедагувати

Свою історію училище веде від художньо-ремісничого училища № 5, відкриття якого у Чернівцях у грудні 1944 року було зумовлене гострою потребою народного господарства у висококваліфікованих робітниках для відновлення зруйнованих війною міст і сіл держави.

Саме тому училище вело підготовку спеціалістів з художньої кераміки, ліпників-модельників, малярів-альфрейників. Упродовж наступних років ХРУ №5 розширює освітні пропозиції, започатковуючи підготовку фахівців з різьби по дереву та столярів-червонодеревців Важливу роль у становленні училища як мистецького навчального закладу відіграли педагоги: Куров В.М. - основоположник скульптури в дереві на Буковині, Мотуляк М.Н. — впровадив у навчальний процес інтарсію, поєднував традиційну плоску різьбу з інтарсією в сюжетному та портретному зображенні, викладачі композиції Міхлін Б.І. та Снігур Б.В. започаткували школу альфрейно-живописних робіт, Явдошняк В.М. - впровадив та розвиває техніку інкрустації по дереву, зберігає гуцульський колорит орнаментування.

Перші випускники: Кирило Смірнов, Федір Буланов, Катерина Капустіна, Геня Трейлиб, Микола Ковтун, Павло Горбачов брали участь у відбудові зруйнованих війною міст Києва, Харкова, Львова, Одеси, Чернівців, в оформленні повоєнних станцій Московського, а пізніше Київського метрополітенів, реставрували Московський університет ім. М. Ломоносова, Палац культури у Варшаві, а випускник Червінський створив фонтан, який прикрашав подвір'я Верховної Ради УРСР.

У 1949 р. училище переорієнтувалося на підготовку спеціалістів для деревообробної галузі. Базовим підприємством стало об'єднання «Чернівціліс».

На той час народному господарству країни необхідні були кадри з виготовлення художніх і стильних меблів. Так, у 1949 році училище набрало перші групи столярів, які очолили майстри виробничого навчання І.І.Бружа, Д.В.Цебрій, І.К.Осипов, а пізніше продовжили їхню справу випускник училища С.В.Смандич, К.С.Попович, В.І.Капіцький, О.П.Ярошевський.

У 1962 р. училище, що мало на той час найкращу матеріальну базу і висококваліфікований педагогічний колектив, було перетворено в міське професійно-технічне училище. Тоді навчальний заклад примножив собі славу такими художніми виробами із дерева, як трибуна і стіл для зали засідань Верховної Ради УРСР, різьблені панелі для Центрального палацу культури трудових резервів у м. Москві, виготовленням трибуни для Львівського будинку офіцерів.

У 1995—1996 рр. навчальний заклад пережив реорганізацію і на базі ВПУ № 2 та СПТУ № 5 було створено Вище професійне художнє училище №5 За свою понад 60-літню історію училище підготувало більше 10 тисяч кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів, котрі відіграли суттєву роль у становленні меблевої галузі краю і сьогодні на цьому терені займають провідні позиції Традиційними стали персональні виставки творчих робіт викладачів, майстрів виробничого навчання та учнів, які щорічно проводяться у виставкових залах Чернівців. І серед них особливої уваги заслуговують роботи заслуженого працівника професійно-технічної освіти Явдошняка В. М У 1995 році училище набуло статусу вищого художнього.

Нині в училищі навчається близько 450 учнів, котрі на трьох відділеннях: деревообробному, художньому та реставраційно-будівельному здобувають робітничу кваліфікацію та кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальностями „Технологія деревообробки" та „Дизайн середовища" Училище співпрацює з питань неперервної освіти з Косівським інститутом прикладного і декоративного мистецтва, Львівською Національної Академією мистецтв та Національним лісотехнічним університетом України (м.Львів).

Виставкова діяльністьРедагувати

Училище багаторазово брало активну участь у підготовці та проведенні виставок художньої творчості учнів та працівників, вироби яких експонувалися в 22 країнах світу, в тому числі: Польщі, Англії, США, Канаді, Німеччині, Франції, Японії, Фінляндії, Болгарії.

На всесвітній виставці в Брюсселі 1958 році за художню скульптуру «Плотогон з Черемоша» (вагою 120 кг) училище було нагороджено Гран-прі. Золоту медаль майстрові В.Курову вручав сам король Бельгії.

Найкращі випускникиРедагувати

Гордістю художнього училища є випускники училища минулих років, які нині є професійними митцями, членами Національної спілки художників України: Сизов В.П. – дизайнер, Лисаківський М.М. – скульптор, Горшковський Д.М. – скульптур, Мердак І.Г. – скульптур портретної та декоративної пластики в дереві (в 2007 році – висунутий на здобуття Національної премії України ім.Т.Шевченка), Криворучко О.І.графік, Радомський І.С. – графік, Балан І.Д. – графік, Негода Б.І. – графік живописець, Пержан Ш.І. – ювелір, Катеринюк М.І. – різьблення по дереву та металу, Гушкевич Ю.П. – живописець, викладач училища, Кишлярук В.В. – підприємець, в минулому головний архітектор міста, Кордунян О.В. – кандидат технічних наук, підприємець, та багато інших.

Умови навчанняРедагувати

  • Статус училища:державний;
  • Навчання здійснюється за контрактом та за державним замовленням;
  • Формат навчання: денна форма;
  • Час навчання в училищі зараховується в трудовий стаж;
  • Учні забезпечуються стипендією, гуртожитком та робочим місцем після завершення навчання;
  • Випускники груп ВПХУ №5 можуть продовжувати навчання у Львівському лісотехнічному університеті, Київському інституті дизайну і технології (за скороченим терміном), Львівській академії мистецтв, Косівському інституті декоративно-прикладного мистецтва та Чернівецькому національному університеті ім.Ю.Федьковича.

Спеціальності, за якими проводиться підготовкаРедагувати

  • вітражник;
  • виконавець художньо-оформлювальних робіт;
  • реставратор декоративно-художніх виробів;
  • реставратор декоративних штукатурок і ліпних виробів;
  • майстер художніх виробів з дерева;
  • столяр;
  • різьбяр по дереву та бересту;
  • верстатник деревообробних верстатів.

ДжерелаРедагувати