Вишків (Луцьк)

житловий район у Луцьку

Ви́шків — житловий район у Луцьку. Розташований на півночі міста.

Вишків
Луцьк
Загальна інформація
50°46′10″ пн. ш. 25°20′07″ сх. д. / 50.76938° пн. ш. 25.33528° сх. д. / 50.76938; 25.33528
Країна  Україна
Адмінодиниця Луцьк
Площа 4,3
Населення 12 800[1]
Поштовий індекс 43006
Головні вулиці Ківерцівська, Героїв УПА
Підприємства Луцький ремонтний завод «Мотор»
Заклади освіти
та культури
Волинський обласний природничий ліцей-інтернат
школа № 12
ДНЗ № 18
Карта
Мапа

Зі своєї північної та західної сторони обмежений територіями приміських сіл Жидичин і Липляни та берегом річки Стир, зі східної — Ківерцівською вулицею.

Історія ред.

На місці сучасного Вишкова ще в давньоруський час над Стирем існувало поселення, що входило у передміську інфраструктуру Лучеська. Поруч пролягала дорога, що вела в містечко Жидичин – важливий релігійний осередок того часу. Колись село належало Луцькому Тринітарському монастирю, з 1545 року було у власності Івана Горностая, а пізніше ним володів Олександр Семашко.

У 1797 році у селі Вишкові було 41 двір, проживало 247 селян.

На початку минулого століття Вишків мав 66 дворів та 584 жителів. В радянський час село було у складі Ківерцівського району. У 1957 році його приєднали до Луцька. Неподалік від дороги на Вишків існувала польська колонія Лідавка. В період, коли ці землі відійшли до складу Луцька – у 1910 році – там було 11 дворів та жили 100 людей.


Інфраструктура ред.

Район переважно забудований приватними житловими будинками. Багатоповерхівки трапляються лише на Ківерцівській. Східна частина району має промисловий характер, на ній розташовані в основному адміністративні, складські приміщення, автостоянки.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • П'ясецький В. Е., Мандзюк Ф. Г. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — ISBN 966-361-050-6.
  • О.С. Кирилюк, С.О. Кирилюк Літопис храмів Святого Івана Хрестителя села Прилуцьке(...1597-2020 роки). — Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2020.
  • Історичні села, які стали частиною Луцька. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.

Посилання ред.