Вихрик Олексій Іванович
Олексі́й Іва́нович Ви́хрик (10 січня 1914, Стара Рафалівка — 15 березня 2003) — радянський військовик, рядовий, учасник Другої світової війни. Кавалер Ордена «За мужність» III ст., Ордена Вітчизняної війни II ст. та численних медалей.
| Вихрик Олексій Іванович | |
|---|---|
| Рядовий | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
10 січня 1914 Стара Рафалівка, Україна |
| Смерть | 15 березня 2003 (89 років) |
| Громадянство |
 СРСР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
СРСР |
| Вид ЗС |
 Радянська армія |
| Рід військ |
СВ ЗС СРСР |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
       | |
Життєпис ред.
Олексій Іванович Вихрик народився в селі Стара Рафалівка. Призваний на фронт у 1944 році. Воював на 2-му Прибалтійському фронті в 179-му стрілецькому полку, а також в 1152-му стрілецькому полку з 16.06 1944 року по 9.05. 1945 року. Військове звання: рядовий. Військовий білет Д № 479311.
Помер 15.03.2003 року.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ст. (14 жовтня 1999)
- Орден Вітчизняної війни II ст. (5 квітня 1985)[1]
- Медаль Жукова
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (13 липня 1946)
- Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» (1967)
Галерея ред.
-
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» -
Орден «За мужність» -
Посвідчення Олексія Вихрика
Примітки ред.
- ↑ Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 21 березня 2015.