Виробництво кави в Кот-д'Івуарі

Виробництво кави в Кот-д'Івуарі має важливе значення для економіки країни, оскільки кава є другим за величиною експорту товаром [1].

У 1970-х і 1980-х роках Кот-д'Івуар був найбільшим виробником кави в Африці[2] та одним з найбільших виробників робусти у світі[3]. Проте, наразі виробництво кави в Кот-д'Івуарі значно зменшилося, особливо в порівнянні з виробництвом у В'єтнамі та Бразилії. Займає 14-те місце у рейтингу країн за виробництвом кави.

Історія ред.

Кавові зерна були завезені в країну XIX століття французькими колонізаторами[4]. Виробництво кави було розпочато в епоху, коли Кот-д'Івуар був у складі Французької Західної Африки, що залучало французькі компанії до інвестування в цей сектор[5]. Після Другої світової війни виробництво кави виросло з 36000 тонн в 1945 до 112500 тонн в 1958 році[6].

Після того, як Кот-д'Івуар став незалежним, виробництво кави досягло свого піку в 1970-х роках, що зробило його третьою за розміром експорту кави країною у світі, після Бразилії та Колумбії. Однак країна втратила цей статус після початку першої громадянської війни[1].

Виробництво та експорт ред.

Виробництво ред.

Здебільшого Кот-д'Івуар виробляє каву робуста[7].

Нижче наведена таблиця в якій, згідно з базою даних ФАО, зазначено виробництво «зелених» (необсмажених) кавових зерен у Кот-д'Івуарі.

Рік Вироблено

кави, тонн

Джер.
1945 36,000 [6]
1958 112,500
1961 186,000 [8]
1962 97,000
1965 202,105
1970 279,610
1975 270,400
1980 249,608
1985 277,082
1990 285,164
1995 194,968
2000 380,000
2005 230,000
2010 94,372 [9]
2011 32,291
2012 121,426
2013 103,743
2014 109,913
2015 127,000
2016 106,000
2017 33,600
2018 130,519
2019 115,740
2020 106,500
2021 134,700

Виробництво кави досягло піку 380 тисяч тонн у 2000 році. Однак після першої та другої громадянських воєн обсяг виробництва скорочувався протягом більш ніж десяти років. У 2014 році міністр сільського господарства Кот-д'Івуару оголосив про нову мету з щорічного виробництва в 400 тисяч тонн кави до 2020 року, що тоді перевищувало обсяг виробництва приблизно вчетверо[7] .

Примітки ред.

  1. а б Fifteen Ivory Coast Coffee and Cocoa Regulators Sentenced to Prison. Daily Coffee News (англ.). 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  2. Hamilton, Janice (1 січня 2004). Ivory Coast in Pictures (англ.). Twenty-First Century Books. ISBN 978-0-8225-1992-8.
  3. National Coffee Association of U.S.A. "Coffee From Around The World". www.ncausa.org (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  4. Habeeb, William Mark (2 вересня 2014). Ivory Coast (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-1-4222-9437-6.
  5. Snider W. (Snider William) Skinner. The agricultural economy of the Ivory Coast / [by Snider W. Skinner]. — [Washington, D.C.] : U.S. Dept. of Agriculture, Economic Research Service, Regional Analysis Division, 1964. — 52 с.
  6. а б Thurston, Robert W.; Morris, Jonathan; Steiman, Shawn (10 жовтня 2013). Coffee: A Comprehensive Guide to the Bean, the Beverage, and the Industry (англ.). Rowman & Littlefield Publishers. ISBN 978-1-4422-1442-2.
  7. а б Ivory Coast targets coffee production of 400,000 T by 2020. Reuters. 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  8. FAOSTAT Food Balanses (-2013). ФАО (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 29 березня 2022.
  9. FAOSTAT Food Balances (2010-2020). ФАО (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 29 березня 2022.