Видова насиченість — число видів на одиницю площі (основна характеристика альфа-розманітності). М. В. Марков вказував, що видова насиченість відображає екологічну ємність місцеперебування, адже в екстремальних умовах (пустелі, солончаки, водне середовище) число видів падає до мінімуму[1].

Видова насиченість залежить також від площі облікової одиниці. Ця залежність відбивається кривою «число видів — площа», побудова якої практикується в роботах прихильників класифікації фітоценозів флористичної для обґрунтування оптимальної площі обліку — мінімального ареалу. Видова насиченість може підвищуватися за рахунок змінності режимів середовища фітоценозу і екотонного ефекту.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Александрова В. Д. Классификация растительности. — Л.: Наука, 1969. — 275 с.
  • Василевич В. И. Количественные методы изучения растительности // Итоги науки и техники. Ботаника. — М.: ВИНИТИ, 1972. — Т. 1. — С. 7-83.
  • Марков М. В. Общая геоботаника. — М.: Высш. школа, 1962. — 450 с.
  • Полевая геоботаника / Под ред. А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко, В. М. Понятовской. — М.; Л. — Изд-во АН СССР, 1964. — Т. 3. — С. 39-62.
  • Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. — 328 с.
  • Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation. / Ed. by R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — Pt. 5. — P. 717–726.

ПосиланняРедагувати

  • Насиченість видова // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 127.

ВиноскиРедагувати

  1. Марков М. В. Общая геоботаника. — М.: Высш. школа, 1962. — 450 с.