Виборчий блок партій «Трудова Україна» (1998)

Виборчий блок партій «Трудова Україна» — блок політичних партій під час виборів до Верховної Ради України у 1998 році.

Створення

«Трудова Україна» була створена двома політичними партіями — Громадянським конґресом України (ГКУ) та Українською партією справедливості (УПС). Центральна виборча комісія офіційно зареєструвала блок 1 листопада 1997 року.

Участь у виборах

«Трудова Україна» висунула своїх кандидатів у 42 одномандатних виборчих округах, її виборчий список нараховував 110 персони. Але не всі кандидати від блоку були взагалі членами фундаторських партій — серед них також фігурували позапартійні. «Перша п'ятірка» виборчого списку виглядала таким чином:

Герасимов Іван Олександрович (позапартійний)
Базилюк Олександр Філімонович (ГКУ)
Червонописький Сергій Васильович (УПС)
Андреєв Юрій Борисович (УПС)
Держак Віктор Васильович (позапартійний)

У так званому багатомандатному виборчому окрузі «Трудова Україна» перемоги здобути не змогла — при прохідному бар'єрі у 4,00 % голосів виборців вона отримала лише 3,06 % (813.326 голосів виборців). Провести до українського парламенту своїх представників через одномандатні округи їй теж не вдалося^[1]. Найкращий результат виборчий блок мав у східних регіонах України — у Донецькій та у Луганській областях він посів друге місце (14,81 % та 5,53 % підтримки відповідно). У цих двох територіальних одиницях «Трудова Україна» взагалі здобула більше половини усієї своєї підтримки — 432.723 голосів або 53,20 % від загальної кількості отриманих голосів.

Пріоритети

Російська мова — державна, НАТО — ні!, союз з Росією і Білоруссю.

Примітки

↑ Вибори '98: документи, статистичні дані, аналіз / За ред. Ю. Шайгородського. Центр соціально- психологічних досліджень та політичного менеджменту. Харків: Форт, 1998. 636 с.+ дод.

Джерела

ЦВК України
Вибори 98. Документи, статистичні дані, аналіз. / За ред. Ю. Шайгородського. Центр соціально- психологічних досліджень та політичного менеджменту. Харків: Форт, 1998
Шпортько, О. (2007). Особливості політичної реклами як елемента комунікативного процесу. Політичний менеджмент, (6), 96-105.
Струнін, П. А. (2012). Політико-культурні чинники реалізації електоральної функції політичними партіями України. Політологічні записки, (5).
Іванов, О. В. (2011). Дослідження програм політичних партій: триангуляція методів.

[1] Вибори '98: документи, статистичні дані, аналіз / За ред. Ю. Шайгородського. Центр соціально- психологічних досліджень та політичного менеджменту. Харків: Форт, 1998. 636 с.+ дод.

[1]