Вера Лафонт Метьюс

британський военачальник, директор Жіночої допоміжної служби ВМС

Пані Ельвіра Сибіль Мері Меттьюс, уроджена Лафтон DBE (англ.  Dame Elvira Сивіли Marie Mathews née Laughton; 25 вересня 1888, Хаммерсміт, Лондон — 25 вересня 1959, Ешлі-Гарденс, Лондон)[2] — британський воєначальник, директор Жіночої допоміжної служби ВМС (відповідне звання — контрадмірал флоту Великої Британії). Служила з 1918 по 1919 і з 1939 по 1945 роки. Також відома як керівниця ряду жіночих організацій Великої Британії.

Вера Лафонт Метьюс
Народження 25 вересня 1888(1888-09-25)[1]
Лондон, Сполучене Королівство
Смерть 25 вересня 1959(1959-09-25)[1] (71 рік)
Лондон, Велика Британія
Освіта Кінґс-коледж
Звання адмірал флоту (Велика Британія)
Війни / битви Друга світова війна і Перша світова війна
Титул Дама[1]
Нагороди
дама-командор ордена Британської імперії
CMNS: Вера Лафонт Метьюс у Вікісховищі

Біографія ред.

Старша дочка морського історика Джона Лафтона (1830—1915) і Марії Хосефе де Альберті (іспанки за національністю). У неї було троє братів і сестра. Навчалася в школі святого Андрія в Стртихемі, а також у бельгійському Турнаї[2]. Відвідувала королівський коледж Лондона. Працювала редактором видань Time and Tide, Suffragette і Ladies' Field.

У роки Першої світової війни була зарахована в Жіночу допоміжну службу ВМС, дослужилася до звання першого офіцера (лейтенант-командер) і очолила навчальний центр в Кристал Пелас на півдні Лондона. Військовослужбовці центру проходили різну службу і після перемир'я в листопаді 1918 року, аж до підписання Версальського договору. У роки Другої світової війни знову керувала Жіночою допоміжною службою ВМС з 11 квітня 1939 по листопад 1946. Відповідне військове звання — контрадмірал флоту. За службу нагороджена Орденом Британської імперії (дама-командор).

Була одружена з Гордоном Метьюсом з 10 червня 1924 (чоловік загинув у війну в 1943 році). У шлюбі народилися двоє синів і дочка.

Примітки ред.

  1. а б в WeChangEd
  2. а б Dame V. Laughton Mathews. The Times (англ.). London, England. 28 вересня 1959. с. 12. Процитовано 5 серпня 2014.