Веллінгтон-коледж (англ. Wellington College) — національний монумент герцогу Веллінгтону, британський навчальний заклад, розташований у селищі Кроуторн (Беркшир). Коледж було засновано 1859 року. Його першим директором був Едвард Вайт Бенсон, який згодом став архієпископом Кентерберійським. У Веллінгтоні навчається понад 1000 студентів у віці від 13 до 18 років.[3]

коледж, школа-інтернат, independent school
Веллінгтон-коледж
Wellington College
Назва на честь Артур Веллслі[2]
51°21′51″ пн. ш. 0°48′24″ зх. д. / 51.364300000028° пн. ш. 0.806700000028° зх. д. / 51.364300000028; -0.806700000028Координати: 51°21′51″ пн. ш. 0°48′24″ зх. д. / 51.364300000028° пн. ш. 0.806700000028° зх. д. / 51.364300000028; -0.806700000028
Країна  Велика Британія
Місто Crowthorned
Розташування Кроуторн, Беркшир, Велика Британія Велика Британія
Засновано 1859
Складається з Chapel At Wellington College With Porch Colonnade And Gateway Adjoining West Endd, Dormitory Block, North East Of The East End Of The Chapel At Wellington Colleged, Dining Hall And Common Rooms And Colonnade N Of The Chapel At Wellington Colleged і Office Block, Art School And Staff Accomodation Adjoining W Side Of Wellington Colleged
Директор Пан Джуліан Томас[1]
Випускники d
Сайт: wellingtoncollege.org.uk
Адреса: RG45 7PU,

Мапа

CMNS: Веллінгтон-коледж у Вікісховищі
Вид на головну будівлю коледжу з південного боку

Директори коледжу ред.

  • 2006- Ентоні Шелдон
  • 2000-2005 Г’ю Монро
  • 1989-2000 Чарльз Джонатан Драйвер
  • 1979-1989 Девід Ньюсам
  • 1966-1979 Френк Форман Фішер
  • 1956-1966 Грехем Генрі Стейнфорт
  • 1941-1956 Гаррі Вілфред Гаус
  • 1937-1941 Роберт Пейтон Лонгден
  • 1921-1937 Фредерік Вблагден Мелім
  • 1910-1921 Вільям Веймар Воган
  • 1893-1910 Бертрам Поллок
  • 1872-1893 Едвард Вікгем
  • 1859-1872 Едвард Вайт Бенсон

Примітки ред.

  1. Wellington College на сайті ib. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  2. https://www.wellingtoncollege.org.uk/about/college-history/
  3. Wellington's History. Wellington College website. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 12 січня 2012.

Джерела ред.