Великий пенсіонарій

Великий пенсіонарій (нід. Raadpensionaris) — одна з провідних державних посад у перший період існування Республіка Сполучених провінцій. Її обіймали представники голландської буржуазії, що протидіяли монархічним зазіханням штатгальтерів з династії Оранських.

Походження посадиРедагувати

Дослівно перекладається як «радник пенсіонера». В Середньовіччя і на початку Нового часу «пенсіонерами» називали адвокатів, що перебували на службі у міського магістрату. Саме слово пенсіонер (pensionarius) мало латинське походження, яким позначали того, хто отримує постійні виплати. Таку людину в голландській мові називали штатадвокат. У штатах Голландії та Західної Фрисландії був пенсіонер, що був членом ради — Raedt ende Pensionaris, який згодом був спрощений до raadpensionaris або raadspensionaris.

Французькі дипломати назвали його «великим пенсіонером», щоб відрізнити його від чиновників менш важливого значення. В англійський мові затвердився термін великий пенсіонарій, проте в самих Нідерландах його не використовували. Окрім Голландії, raadpensionaris обирався в провінції Зеландія. Провінції Гронінген та Гелдерланд призначали пенсіонера (pensionaris), Утрехт і Фрисландія — «земельного адвоката» (landsadvocaat). З огляду на значення Голландії в Республіці Сполучених провінцій її великий пенсіонарій був фактично великим пенсіонарієм усієї республіки.

ПовноваженняРедагувати

У Генеральних штатах збирав голоси, становив рішення, розкривав листи на ім'я штатів, вів переговори з послами і міністрами інших держав, піклувався доходами, збереженням порядку і добробутом провінції Голландія загалом. Брав участь в колегії виборних радників, якій належала верховна влада в проміжках між скликаннями штатів, і входив до складу депутації, яка представляла штати провінції Голландія в Генеральних штатах республіки. Він був одночасно і пенсіонарієм шляхти, яка входила до складу провінційних штатів.

Призначався й звільнявся штатами терміном на 5 років, а після закінчення цього терміну переважно ще на 5 років. Право висунення кандидатури великого пенсіонарія мав магістрат міста Дордрехт.

ІсторіяРедагувати

Запроваджено посаду в Голландії в 1619 року. При цьому великий пенсіонарій змінив посаду земського адвоката. Значення великих пенсіонаріїв зростають під час Нідерландської революції. Вже у 1570-х роках вони стикнулися з амбіціями роду Оранських, що обіймали посаду штатгальтерів Голландії і Зеландії. У 1610-х роках перемогу здобули Оранські, а великого пенсіонарія Йогана ван Олденбарневелта було страчено. З цього часу до 1650 року вплив великих пенсонаріїв був послаблений.

Втім смерть штатгальтера Вільгельма II Оранського сприяла відродженню впливу буржуазії, яка відмовилася призначати нового штатгальтера. В результаті великий пенсіонарій став керівником республіки в так званий Перший безштатгальтерний період (1650—1672 роки).

Нове протистояння починається з Вільгельмом III Оранським, який зрештою 1672 року стає штатгальтером, посприявши вбивству великого пенсіонарія Яна де Вітта. З цього часу до 1702 року великий пенсіонарій опиняється в підпорядкованому стані до штатгальтера. Втім після смерті Вільгельма III посада великого пенсіонарія знову стає провідною й триває весь час Другого безштатгальтерного періоду — до 1747 року, коли Вільгельм IV Оранський домігся спадкоємного права свого роду на посаду штатгальтера.

З цього часу значення посади постійно зменшується. 1795 року з утворення французами батавської республіки посаду великого пенсіонарія було скасовано. 1805 року імператор Наполеон I, намагаючись розширити свою підтримку серед нідерландців, відновив посаду великого пенсіонарія. Втім уже 1806 року остаточно скасував.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • H. P. Fölting: De landsadvocaten en raadpensionarissen der Staten van Holland en West-Friesland 1480—1795. s. n., 's-Gravenhage 1976.
  • Bockel, J. van (2009), Gevormde kaders: bureaucratische en professionele reguliering van het werk van ambtenaren in de Republiek der Zeven Verenigde Nederlanden, Eburon Uitgeverij B.V., ISBN 9059723503