Велике переселення афроамериканців (США)

Велике Переселення шести мільйонів афроамериканців з сільських південних штатів Америки до міських північно-східних, середньозахідних і

Вели́ке Пересе́лення, іноді відоме як Велике Переселення На Північ, було переміщенням шести мільйонів афроамериканців з сільських південних штатів Америки до міських північно-східних, середньозахідних і західних, що відбувалося між 1916 і 1970 роками[1]. У будь-якому перепису США до 1910 року більше 90% афроамериканського населення мешкало на Півдні Америки[2]. У 1900 році лише одна п'ята частина афроамериканців, які мешкали на півдні, жила у містах. Під кінець Великого Переселення на півдні залишилося десь 50% афроамериканського населення, тоді як трохи менше 50 відсотків жили на півночі і на заході[3], а само афроамериканське населення стало дуже урбанізованим. К 1960-м рокам з тих афроамериканців, що й до цих пір живуть на півдні, половина вже мешкала у міських районах, а на 1970 роки понад 80% афроамериканців по всій країні мешкали в містах[3]. У 1991 році Ніколас Леман писав, що:

Відсоток Афроамериканців, що мешкають на Півдні США по роках
Відсоток Афроамериканців, що мешкають на Півдні США по роках

"Велике Переселення було одним з найбільших і найшвидших масових внутрішніх рухів в історії - можливо, найбільшим, яке не було викликане безпосередньою загрозою страти чи голоду. В безпосередніх кількостях це переважало міграцію будь-якої іншої етнічної групи - італійців, ірландців, євреїв або поляків - до США. Для чорношкірих міграція означала залишити те, що завжди було їх економічною та соціальною базою в Америці, й знайти нову"[4].

Деякі історики розрізняють першу велику міграцію (1916–1940), в якій близько 1,6 млн. осіб переселилися з переважно сільських районів півдня в північні промислові міста, і другу велику міграцію (1940–1970), яка почалася після Великої Депресії і принесла на північ і захід щонайменше 5 мільйонів людей, включаючи багатьох городян з міськими навичками[5].

Наприкінці літа і восени 1919 р. расові напруження переросли у насильство і стали відомими як Червоне Літо. Цей період часу відзначався насильством і тривалими заворушеннями між чорношкірими та білими у великих містах США. Причини цього насильства різняться. Міста, які постраждали від насильства, включали Вашингтон; Чикаго; Омаху; Ноксвілл, Теннессі; і Елейн, Арканзас, невелике сільське містечко в 70 милях (110 км) на південний захід від Мемфіса[6].

Расові заворушення досягли піку в Чикаго, де нараховувалась найбільша кількість смертей і насильницьких дій, що трапились під час заворушень. Негри у Чикаго; Дослідження расових відносин і расових бунтів, офіційний звіт 1922 року про расові відносини в Чикаго, дійшов висновку, що існувало багато факторів, які призвели до насильницьких спалахів там[7]. Здебільшого, багато чорношкірих чоловіків приборкали роботу білих чоловіків, які пішли воювати в Першій Світовій. Коли в 1918 році війна закінчилася, багато з останніх повернулися додому, дізнатися, що їх робочі місця зайняті чорношкірими чоловіками, які були готові працювати за куди як меншу платню[6]. На той час коли насильство в Чикаго припинилося 38 людей втратили життя, а ще сотні отримали поранення. В містах по всій країні від насильства Червоного Літа постраждало й багато інших. Червоне Літо багатьох просвітило щодо зростаючої расової напруги в Америці. Насильство в цих великих містах стало передумовою настання Гарлемського Ренесансу, Американської Культурної Революції 1920х років[7].  

ПриміткиРедагувати

  1. Editors, History com. Great Migration. HISTORY (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 14 січня 2019. 
  2. Gibson, Campbell; Jung, Kay (September 2002). HISTORICAL CENSUS STATISTICS ON POPULATION TOTALS BY RACE, 1790 TO 1990, AND BY HISPANIC ORIGIN, 1970 TO 1990, FOR THE UNITED STATES, REGIONS, DIVISIONS, AND STATES. http://mapmaker.rutgers.edu/REFERENCE/Hist_Pop_stats.pdf (англійська). U.S. Census Bureau, Washington, DC. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 14.01.2019. 
  3. а б AAME :. www.inmotionaame.org. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 14 січня 2019. 
  4. Nicholas., Lemann, (1991). The promised land : the great Black migration and how it changed America (вид. 1st ed). New York: A.A. Knopf. ISBN 0394560043. OCLC 22240548. 
  5. Frey, William H. (-001-11-30T00:00:00+00:00). The New Great Migration: Black Americans’ Return to the South, 1965-2000. Brookings (амер.). Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 14 січня 2019. 
  6. а б The Chicago Commission on Race Relations, The Negro in Chicago. A Study of Race Relations and a Race Riot. The Journal of Negro History 8 (1). 1923-01. с. 112–114. ISSN 0022-2992. doi:10.2307/2713467. Процитовано 14 січня 2019. 
  7. а б Chicago Race Riot of 1919 | United States history. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 14 січня 2019.