Велика четвірка (Перша світова війна)
Велика четвірка («Рада чотирьох») — лідери провідних країн — союзників, які зустрілися в січні 1919 року після закінчення Першої світової війни на Паризькій мирній конференції. До неї входили Вудро Вільсон (США), Девід Ллойд Джордж (Сполучене королівство), Вітторіо Орландо (Італія) і Жорж Клемансо (Франція).
Створена була за пропозицією Вільсона[1] для обговорення основних питань у вузькому колі до того, як вони обговорювалися на конференції, в якій взяли участь понад 20 союзних країн. Ці глави держав були провідними архітекторами Версальського договору, підписаного Німеччиною; Сен-Жерменського договору з Австрією; Неїського договору з Болгарією; Тріанонського договору з Угорщиною, Конференції в Сан-Ремо (1920), Севрського договору з Османською імперією і наступних[2].
Примітки
ред.- ↑ The Deliberations of the Council of Four (March 24-June 28, 1919): Notes of the Official Interpreter, Paul Mantoux. (Two volumes); by Paul Mantoux, Manfred F. Boemeke (Editor), A. S. Link (Editor)[недоступне посилання з грудня 2021] ISBN 9780691047935, ISBN 0691047936
- ↑ Beck, Roger B.; Linda Black, Larry S. Krieger, Phylip C. Caylor, Dahia Ibo Shabaka (1999). World History: Patterns of Interaction. Evanston, Illonois: McDougal Littell. с. 760. ISBN 0-395-87274-X.
Посилання
ред.- Всемирная история дипломатии. Раздел шестой. Дипломатия в период подготовки Второй мировой войны (1919—1939 гг.). Глава первая. Версальский мир (1919 г.) (проф. Минц И. И.) [Архівовано 29 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Signing the Treaty of Versailles, 1919 [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.]