Велика солонісна аномалія

Велика солонісна аномалія (ВСА, англ. Great Salinity Anomaly) — явище, що спостерігалося в північній частині Атлантичного океану наприкінці 1960-х років і полягало в істотному (до 1 проміле) зменшенні солоності морської води у прилеглому до поверхні 200-метровому шарі.

Айсберг біля Ньюфаундленду
Айсберг B15-D, 2001 рік

Причини ред.

Головною причиною аномалії вважається винесення великої кількості льоду з Арктичного басейну на схід від Гренландії і його подальше танення.

Наслідки ред.

Наявність шару менш солоної, легшої води на поверхні призвела до припинення глибокої зимової вертикальної конвекції в морі Лабрадор. Поверхневе перенесення тепла в океані значно сповільнилося. Зменшилося надходження тепла і віддача його в атмосферу у верхніх широтах, що викликало локальне похолодання. Саме ВСА називають причиною різкого падіння середньорічної температури на 0,3 градуса за Цельсієм у період від 1965 до 1970 року.

Через відсутність меридіонального обміну посилився контраст температур між субполярним і субтропічним кругообігом Північної Атлантики, що призвело до посилення циклонічної активності. Наслідком цього стали м'які зими з сильною відлигою в Москві, збільшення стоку Волги приблизно на 25 %, а від кінця 1977 року — зростання рівня Каспійського моря.

Учені вважають, що ВСА може повторитися знову в найближчому майбутньому, викликавши різке похолодання клімату у всій Північній півкулі.[1]

Примітки ред.

  1. Локацкий В. Земле угрожает очередной ледниковый период. Правда.Ру. Архів оригіналу за 01.07.2012. Процитовано 01.10.2010.

Література ред.

  • Sirpa Häkkinen. 1999: A Simulation of Thermohaline Effects of a Great Salinity Anomaly. J. Climate, 12, 1781—1795. DOI:10.1175/1520-0442(1999)012<1781:ASOTEO>2.0.CO;2
  • C.Michael Hogan. 2011. Norwegian Sea. Eds. P.Saundry & C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment (U.S.) Washington DC
  • Igor M. Belkin. 2004. Propagation of the «Great Salinity Anomaly» of the 1990s around the northern North Atlantic. GEOPHYSICAL RESEARCH LETTERS, VOL. 31, L08306, 4 PP., DOI:10.1029/2003GL019334

Посилання ред.

  • Демидов А.; Добролюбов С., Оганесян Т., Фалина А. Наш Солярис. Эксперт №35 2004. Архів оригіналу за 26.05.2012. Процитовано 01.02.2012.