Відкрити головне меню

Ве́ла Хіме́нес (ісп. Vela Jiménez; пом. 883) — граф Алави наприкінці IX століття.

Вела Хіменес


Граф Алави
870 — 883
Попередник: Родріго
Спадкоємець: Гонсало Тельєс
 
Народження: 9 століття
Смерть: 883
Батько: Хімено I
Діти: Муньйо Велас

ЖиттєписРедагувати

Походження Вели Хіменеса наразі точно не встановлено. На думку деяких дослідників Вела міг бути одним із синів співкороля Наварри Хімено I і бути близьким родичем Хімени Гарсес, дружини Альфонсо III[1][2].

Історики припускають, що Вела Хіменес отримав Алаву від короля Астурії близько 870 року. Причиною переходу алавських земель до Хіменеса історики вважають укладення в 869/870 році наваррсько-астурійського союзу, скріпленого шлюбом Альфонсо III Великого з Хіменою, дочкою короля Гарсії I Інігеса[3].

Перший за часом документ, в якому Вела Хіменес був наділений графським титулом, датований 870 роком, однак про подальшу діяльність правителя Алави нічого не відомо до 882 року, коли у «Продовженні Хроніки Альбельди»[4] він був названий одним із васалів короля Астурії, які брали участь у відбитті вторгнення війська Кордовського емірату до земель іспанських християн. У той час відновились напади маврів на Астурійське королівство, що було пов'язано з підтримкою, наданою королем Альфонсо III, членам впливового муваладського роду Бану Касі, що бунтували проти еміра Мухаммеда I. 882 року правитель Кордовм здійснив похід проти ватажка заколотників, валі Толедо Мухаммада I ібн Лубба, та змусив його підкоритись своїй владі. Після того військо мусульман на чолі з обома правителями вторглось до Алави, втім граф Вела Хіменес зумів відбити їхній напад на свою фортецю Сельйоріго. Також успішно було відбито й спробу маврів узяти штурмом фортецю в Панкорбо, яку захищав граф Кастилії Дієго Родрігес Порселос. Однак напад війська мусульман на ще недобудовані кастильські укріплення вздовж Арлансону завершився успіхом: кілька фортець, включаючи Кастрохеріс, були зруйновані[5].

883 року військо під командуванням графів Вели Хіменеса та Дієго Родрігеса здійснило напад на володіння Мухаммада I ібн Лубба в долині річки Ебро. У відповідь глава Бану Касі знову розграбував землі Алави та Кастилії, але як і роком раніше не зміг узяти ані Сельйоріго, ані Панкорбо[5].

ПриміткиРедагувати

  1. XV Congraso Internacional de las Ciencies Genealógica y Heráldica. — Madrid : Hidalguia, 1983. — P. 161—163.
  2. Settipani C. La Noblessa du Midi carolingien. Etudes sur quelques grandes familles d’Aquitaine et du Languedoc, du IXe au Xe siecles. — Oxford : Linacre College, Unit for Prosopographical Research, 2004. — P. 117. — ISBN 978-1900934046.
  3. Historia del Condado de Castilla. Capátulo IV. Diego Rodríguez Porcelos (873 — c. 885) (es). Bardulia. Архів оригіналу за 2012-04-16. Процитовано 2018-05-19. 
  4. «Хроніка Альбельди» XV, 13 (глави 68—69 і 73—74)
  5. а б Martínez Díez G. El condado de Castilla (711—1038): la historia frente a la leyenda. — Marcial Pons Historia, 2005. — Т. I. — P. 172—176. — ISBN 978-8495379948.

ДжерелаРедагувати

  • Vizcaya (en). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 2018-05-19.