Відкрити головне меню

Василь Фацієвич

український церковний і громадсько-політичний діяч, священик УГКЦ

Василь Фацієвич (1847 — 26 лютого 1921, Яблунів) — український церковний і громадсько-політичний діяч, священик УГКЦ, у 1901—1904 роках — адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії, посол-віриліст Галицького сейму VII i VIII скликання.

о. Василь Фацієвич
Адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії
Загальна інформація
Народження 1847
Смерть 26 лютого 1921(1921-02-26)
с. Яблунів, нині Гусятинський район Тернопільської області
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1871
о. Василь Фацієвич

Час на посаді:
1901 — 1907
Монарх  Франц Йосиф I

Час на посаді:
1895 — 1901
Монарх  Франц Йосиф I

Народився1847
Національністьукраїнець
Дітио. Йосиф Фацієвич
Професіясвященик
Нагороди
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у 1847 році. У 1871 році висвячений на одруженого священика (овдовів у 1887 році). Після висвячення виконував обов'язки адміністратора (1871—1874) і капелана (1874—1883) парафії Перенесення мощей святого Миколая в селі Фрага Ходорівського деканату Львівської архієпархії УГКЦ. Крилошанин і член митрополичої консисторії у 1883—1887 роках[1].

У 1887 році перейшов до новозаснованої Станиславівської єпархії. Член єпархіальної консисторії Станиславівської єпархії у 1887—1910 роках: у 1888 році — цензор, архидиякон (9 січня 1887 — 1891) і архипресвітер (5 січня 1891 — 1910) Станиславівської катедральної капітули[2]. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді.

З 17 січня 1901 року до 18 травня 1904 року був адміністратором вакантної Станиславівської єпархії. У час його управління єпархією збудовано будинок для духовної семінарії. В 1902 році посвячено наріжний камінь, а 1903 року закінчено будову[3].

Був послом-вірилістом Галицького крайового сейму VII і VIII скликання.

Написав статтю «Мѣсто Станиславвъ і єго церкви», що була надрукована в «Шематизмі… греко-кат. Епархіи Станиславовской на… 1902», Станиславів, 1902, стор. XV—XVIII.

Після 1910 року зрезиґнував з адміністративних обов'язків і деякий час мешкав при церкві святої великомучениці Варвари у Відні. Помер 26 лютого 1921 року в селі Яблунів[2] (нині Гусятинський район Тернопільської області), де його син Йосиф Фацієвич був парохом.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Facijevyč Vasyl' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 107. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. а б Facijevyć Vasyl' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 288. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  3. Ісаїв П. Історія міста Станиславова[недоступне посилання з червень 2019]… — С. 73.
  4. Odznaczenia jubileuszowe // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
  5. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 66.(нім.)
  6. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 129.(нім.)

ДжерелаРедагувати

  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 1 : Адміністрація і парохії. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — 1004 с.; Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  • Ісаїв П. Історія міста Станиславова[недоступне посилання з червень 2019] // Альманах Станиславівської землі. — Нью-Йорк—Торонто—Мюнхен 1975. — С. 32—102.