Біостійкість

Біості́йкість — властивість матеріалів та виробів (деревини, металів, та ін.) протистояти ураженню біологічними чинниками — бактеріями, грибками, комахами, свердлячими молюсками тощо. Біостійкість матеріалів, виробів, конструкцій і т. ін. можна значно підвищити обробкою спеціальними хімічними речовинами, отруйними для організмів, або захисними покриттями.

Посилання

• Біостійкість // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 35. — ISBN 978-966-7407-83-4.